Індексний метод у статистичних дослідженнях економіки

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ 

Факультет обліку і аудиту

                                                                                      кафедра______________

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

„Індекси, їх види і роль у вивченні ринку”

Рецензент: ___________________                           Виконала:

                    ПІБ, посада                                             

                                                                                               Науковий керівник:

                                                                           

 Київ - 2006

 

ЗМІСТ

 

   Вступ.................................................................................................................... 3

 Розділ 1. Індексний метод  у статистичних дослідженнях економіки................ 5

1.1 Сутність індексного  методу....................................................................... 5

1.2 Зв’язок індексного  методу з іншими методами статистики................... 11

 Розділ 2. Практичні аспекти  використання індексів у вивченні ринку.......... 16

2.1  Індивідуальні і  загальні індекси............................................................. 16

2.2 Особливості застосування  агрегатних індексів..................................... 18

2.3 Визначення середніх  індексів.................................................................. 25

2. 4 Індекси з постійними  і перемінними вагами.......................................... 27

 Розділ 3. Багатофакторний  індексний аналіз в економічних  дослідженнях.. 30

3.1 Сутність і проблеми  багатофакторного індексного аналізу.................. 30

3.2 Принципи побудови  багатофакторних індексних моделей................... 31

 Висновок............................................................................................................ 40

 Список використаної  літератури...................................................................... 42

 

 Вступ

 При зіставленні будь-яких  даних, що характеризують економічні  явища чи процес у часі й у просторі, широко використовуються відносні статистичні показники - індекси. Вони дозволяють розрахувати і порівняти складні соціально-економічні явища, які складаються з безпосередньо непорівнянних елементів. Індекси засновані на звітних і базисних даних у залежності від відношення показників до змісту дослідження. Елементами індексів є величина, що індексується, її тип (форма), вага, термін виконання. Використання індексів дозволяє створювати математичні моделі і проводити розрахунки щодо фінансового положення фірми і планів її розвитку.

 При аналізі своєї  діяльності фірма проводить дослідження і фіксує висновок про фактори, які впливають на її роботу. Використання індексів дозволяє установити кількісні взаємозв'язки між значимими для фірми показниками, що приводяться до деякого загального знаменника, який робить їх порівнянними. Індексний метод широко застосовується для вивчення послідовної зміни явищ як спосіб вивчення їхні динаміки, для зіставлення в просторі, дозволяючи виділити і вимірити вплив факторів на досліджуване явище.

 При аналізі будь-якого  явища проводиться визначення  характеристик, які лежать в  основі досліджуваного процесу, і відкидаються менш істотні фактори. Тому що в складній моделі  показники, що враховуються, можуть бути дуже різні, для включення яких у розрахунки необхідно привести їх до єдиної бази. Одержавши порівнянні індекси, ми можемо визначити співвідношення ознак у досліджуваному явищі. Це дозволяє визначити можливі заміщення існуючих процесів альтернативними (методи виробництва, збуту і т.д.) для підвищення ефективності діяльності фірми.

 Основна мета курсової  роботи полягає у дослідженні ролі індексів у вивченні споживчого ринку екологiчно чистоϊ продукцiϊ.

 Поставлена мета обумовила  необхідність вирішення ряду  взаємопов’язаних завдань: 

 ·        розглянути сутність та теоретичне  підґрунтя індексного методу у статистичних дослідженнях економіки;

 ·        дослідити особливості застосування різного роду індексів у вивченні ринку;

• вивчити можливості багатофакторного індексного методу дослідження ринку;
• проаналiзувати задачi розвитку ринку екологiчно-чистоϊ продукцiϊ; 
• методи, шо виконуються у аналiзi: маркетинг, прогнозування, iндексацiя, iндексний метод.

          Об’єктом курсової роботи є  особливості застосуванні індексних  методів вивчення ринку екологiчно-чистоϊ продукцiϊ.

          Предметом курсової роботи виступає  індексний метод.

          Курсова робота складається із  вступу, основної частини та висновків.  У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження. В основній частині розглядається поставлена проблема. У висновках сформульовано основні результати курсового дослідження.

 

Розділ 1. Індексний метод  у статистичних дослідженнях економіки

1.1 Сутність індексного  методу 

Термін "індекс" походить від латинського слова "index" і в перекладі означає показчик, показник. Індексам належить одне з найважливіших місць серед узагальнюючих статистичних показників. З їх допомогою досліджується роль окремих факторів у формуванні економічних показників на макро- і макрорівні, виявляються резерви виробництва, виконуються зіставлення суспільних явищ у міжнародному масштабі.

Індекс – це відносна величина порівняння, яка характеризує зміну соціально-економічних явищ і процесів у часі, просторі або  порівняно з планом (нормою, стандартом). Формою вираження індексів є коефіцієнти або проценти. Особливістю індексів є те, що на відміну від інших відносних величин індекси характеризують складні явища, елементи яких не підлягають підсумовуванню. Крім того, індекси завжди характеризують співвідношення однойменних понять – цін, собівартості, продуктивності праці та ін., що відображається в назві індексів. [8, c.168]

 Поняття індекс містить в собі подвійне значення. По-перше, воно трактується як деякий показник або результат певних розрахунків; по-друге, як особлива відносна величина, за допомогою якої вивчається динаміка складних явищ шляхом їх агрегування зі взаємопов'язаними з ними явищами. Агрегатні індекси історично виникли як показники, покликані виконувати синтетичну функцію, направлену на узагальнення статистичних даних і отримання узагальнюючих відносних величин динаміки. Фундатор теорії індексів Е.Ласпейрес, що уперше запропонував агрегатний індекс цін, вбачав у ньому виключно узагальнюючий відносний показник, мета якого – синтезувати різноспрямовану зміну цін будь-якого конгломерату різнорідних товарів. Ця точка зору отримала подальший розвиток в дослідженнях інших відомих індексологів – А.Маршалла, А.Боулі, І.Фішера та інших.

 Таким чином, за методологією побудови і характером функції, що виконується, індекси виникли як особливі відносні величини. Ця обставина значною мірою зумовила погляди на суть індексів багатьох статистиків, які вбачали в них переважно синтетичні узагальнюючі показники. Відповідно до цієї концепції індекси розглядаються як категорії, що відображають відносну зміну складних явищ, окремі елементи яких безпосередньо несумірні.[9,с.262].

За Б.Урланісом індекс у широкому значенні слова можна визначити як зведений, узагальнюючий, підсумковий показник зміни явищ, що вивчаються. У вузькому значенні слова індексний метод традиційно застосовується у тих випадках, коли виявлення змін якого-небудь одного чинника (наприклад, обсягу продукції) досягається шляхом виключення впливу якого-небудь іншого чинника (наприклад, рівня цін). [13, с. 364]. Характерною особливістю індексів, за Г.Баклановим, є індекс як відносний показник, що характеризує зміну соціально-економічного явища у взаємозв'язку з іншим явищем, абсолютна величина якого передбачається при цьому незмінною. Отже: 1) індекс величина відносна, 2) індекс відображає зміну одного явища у взаємозв'язку з іншим, 3) в індексі завжди є елемент умовності. [2, с. 12]

 Очевидно, що цьому  визначенню відповідають тільки  агрегатні індекси, що містять  елемент умовності і побудовані  за допомогою традиційної індексної  методології. Така точка зору  передбачає повну відокремленість  індексів від звичайних відносних величин і цим принципово відрізняється від поглядів багатьох інших статистиків, проте, і це визначення є одностороннім, бо в індексних моделях факторного аналізу широко використовуються різні відносні величини.

 Таким чином, в статистичній літературі при визначенні поняття "індекс" є істотні відмінності. Прихильники синтетичного напряму бачать в індексах інструмент вивчення складних економічних явищ, що складаються з безпосередньо несумірних елементів. Таке розуміння індексів є домінуючим в науковій і особливо навчальній статистичній літературі.

 Однак, у зв'язку  з поширенням в економічній  практиці індексів як аналітичних  показників, синтетична концепція  індексів втрачає своє домінуюче значення. Тим більше, що навіть прихильники цієї концепції використовують індекси як аналітичні показники. [2, с. 10]

 Представники так званого  аналітичного напряму основне  призначення індексів бачать  в їх аналітичній функції. Це  дещо інша крайність індексної  теорії, яка не має шансів на визнання.

 Більш обґрунтовану позицію відносно функцій індексів займають індексологи Н.Виноградова, П.Казінець, У.Мересте, Г.Бакланов, які вважають, що індекси одночасно виконують і аналітичну, і синтетичну функції. За Н.Виноградовив специфічна особливість індексних показників – тісне переплетіння при їх побудові особливих задач синтезу і відповідних задач аналізу. Ця особливість проходить червоною ниткою через усю історію індексів, з тією лише різницею, що на різних етапах розвитку індексного методу провідною виявляється то та, то інша задача. [4]

 Однак, визнання необхідності  такого об'єднання функцій індексного  методу не знімає проблему  визначення індексів як особливих  статистичних показників. Швидше  воно означає, що функції, що виконуються індексами не є тим єдиним критерієм, який визначає їх суть і характерні особливості. Адже в статистиці аналогічні функції виконують і інші категорії, зокрема середні і відносні величини, які мають багато спільного з індексним методом. Основою розуміння суті індексного методу не може бути і несумірність явищ, бо це лише частина тих характеристик, що вивчаються індексним методом. Як свідчить практика, індекси застосовуються і до порівняльних економічних категорій, скажімо, врожайності однорідних культур, посівних площ, товарообігу тощо. Очевидно, що при визначенні будь-якого методу, в тому числі індексного, необхідно встановити і те, що пізнається, і яким чином здійснюється процес пізнання.

 Основною особливістю індексного методу є те, що його складові компоненти (абсолютні, середні і відносні величини) належать до певної зв'язуючої їх системи. Будь-які з перерахованих величин, що знаходяться поза системою, не мають відношення до індексного методу. Здатність індексного методу об'єднати в певну, цілеспрямовану систему ізольовані статистичні величини, являє собою той якісно новий рівень обробки статистичних даних, який відрізняє його від методів відносних і середніх величин. Отже, індексний метод і його основний інструмент – індекс – на відміну від названих методів повинен ототожнюватись передусім з поняттями "система" і "взаємозв'язок".

 Системний підхід до дослідження динаміки явищ реалізується в індексному методі таким чином. При індексуванні непорівнянних явищ елемент взаємозв'язку вводиться шляхом їх агрегування з певним сумірником. Рішення такого роду задач являє собою найбільш звичну для економістів сферу діяльності індексного методу. Однак, "складність" явищ не обмежується несумірністю їх елементів. Вона відображається і в тому, що між явищами і їх елементами існує внутрішній, причинно-наслідковий взаємозв'язок, який індексний метод використовує для виконання аналітичних функцій.

 Характерною рисою  індексного методу при виконанні  аналітичної функції стає причинно-наслідковий  підхід до вивчення явищ і їх елементів. Отже, виконуючи і синтетичну, і аналітичну функції, індексний метод не може проявлятися інакше, як через використання певного взаємозв'язку між явищами. Це відрізняє його від інших статистичних методів, зокрема, від кореляційно-регресійного. Хоч останній також досліджує взаємозв'язки між явищами, але об'єктом його дослідження є стохастичний взаємозв'язок між явищами, а об'єктом індексного методу функціональний.

 Потрібно також підкреслити, що індекси не обов'язково повинні зв'язуватися тільки з динамікою процесів, що досліджуються. Нерідко вони використовуються і для порівняльної характеристики складних явищ в статиці. Індекси використовуються також для оцінки відхилення рівнів взаємопов'язаних явищ від деякого еталона планового завдання, оптимального варіанту тощо.

 Таким чином, відмінною  рисою індексного методу є  те, що він досліджує не поодинокі економічні категорії, а їх систему, утворену за принципом функціональної залежності між явищами. Причому дослідження даної залежності може здійснюватися в різних напрямах. Отже, індексний метод – це комплексна характеристика відносної зміни явищ у часі, просторі або в порівнянні з яким-небудь еталоном таких явищ, які внаслідок наявності функціональної залежності між ними представлені системою взаємопов'язаних показників за принципом представлення інтегрального результату через його складові.