Аналіз кредитів приватбанку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2011 в 01:01, доклад

Краткое описание

Аналіз фінансово-економічної діяльності буде включати в себе поглиблений аналіз кредитних вкладень, процентної політики за кредитними операціями та загальний аналіз доходів і витрат банку, їх вплив на прибуток.
Аналіз діяльності комерційного банку включає:
- Оцінку стану і результатів діяльності банку за звітний період;

Содержимое работы - 1 файл

Аналіз фінансово.docx

— 27.08 Кб (Скачать файл)

З малюнків 2.3 і 2.4 видно, що при середній ставці за виданими кредитами 79% нижче її рівня кредитувалися три галузі: промисловість АПК (75%), сільське господарство (74%), постачання і збут (74%). Це пояснюється як зміною структури кредитування, так і системи пріоритетів.У цілому за результатами 2005 року ставка по банку склала 104%. Найбільше сприяння чинився промисловості АПК і постачальницько-збутових підприємствам (по 05%), а тільки потім йде сільське господарство зі 100% річних. Максимальна ставка склала 121% по іншим підприємствам.Розрив мінімальної та максимальної ставки склало 25 (121-05%) пунктів, тобто диверсифікація знизилася в 1,8 рази.

 У 2006 році виявлена  ​​тенденція посилювалася.У 1-му півріччі ставка по сільському господарству становила 95% при середній 05%, мінімальна ставка становила по інших підприємствах в розмірі 88%. Розкид ставок склав 13 (101-88%) пунктів.У 2-му півріччі мінімальна ставка була у промисловості АПК і постачальницько-збутових (58%), сільське господарство кредитувалося на 1 пункт нижче середньої ставки (61%).В цілому за 2006 рік середня ставка за виданими кредитами склала 80%, у сільського господарства - 82%, а пріоритет виявився у постачальницько-збутових (72%), промисловості АПК та інших підприємств (по 78%). Розкид ставок по року склав 14 (86-72%) пунктів.

Як бачимо, в цілому по банку відбувається зміна пріоритетів у позичкової політики. Сільське господарство з 1-го місця опустилася на передостаннє протягом 2005-2006 років.Поряд з цим слід відзначити зменшення розриву процентних ставок, що говорить про загальний підхід в позичкової політики щодо галузевих сегментів. [37]

 Необхідно звернути  увагу і на той факт, що різко зменшилася кількість укладених кредитних договорів, що видно з малюнка 2.5. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

За 2005 рік укладено 2550 договорів на суму 32486 тис. грн., А за 2006р. -1681 Договір на 25 344 тис. грн. Активність кредитування знизився на 44%, а розмір наданого кредиту збільшився з 12,7 тис. грн. до 15,1 тис. грн., Що можна охарактеризувати як збільшення ризику на одного позичальника. У галузевому розрізі найактивніше кредитуються торгівля (760 договорів в 2006.) Та інші підприємства (563 договору). Разом з цим, видача за 2006 р.сільському господарству (191 договір) і торгівлі практично однакова, тобто сума кредиту та ризику на 1-го позичальника в першому випадку складає 39,2 тис. грн., а в другому - 10,4 тис. грн. Торгівля з цієї точки зору більш краща.

Зіставляючи дані за пріоритетами в процентних ставках з даними по структурі простроченої та несплачених відсотків, викликає сумнів проведена банком політика. Торгівля, практично не допускає неплатежів, в системі цінової політики знаходиться на останньому місці.У результаті банк застосовує цінову дискримінацію, перекриваючи ризики сільського господарства за рахунок збільшення ставок по іншим галузевим сегментам. З іншого боку, це можна пояснити прагненням банку не відлякувати клієнтів сільського господарства, підтримувати їх, перекладаючи ризики на інших.

У цілому ж можна  зробити висновок, що банк при формуванні цінової політики практично не враховує галузеві ризики і не закладає їх у  процентні ставки з метою компенсації  можливих втрат.

При аналізі процентної політики банку особливу увагу хотілося б приділити зростання процентних ставок по видаваних кредитах у вересні-грудні 2006 року, що не відповідало напрямку руху облікової ставки Нацбанку, яка  в цьому періоді знижувалася.Це пояснюється тим, що банк застосовував цінову стратегію,яку можна охарактеризувати як витратну.

 Ставка кредитування  встановлювалася на основі мінімальної і розрахункової процентних ставок. Мінімальна ставка встановлювалася Правлінням банку з урахуванням інфляції,облікової ставки Нацбанку і маржі.[23]

- Розрахункова ставка  встановлювалася у відсотках  з урахуванням таких її складових:

- Вартість залучених  ресурсів ставилася до середніх  кредитних вкладень за мінусом непрацюючих, тобто за якими не сплачуються відсотки.

- Величина некредитних  витрат, яка не перекривалася  некредитні доходами, ставилася  до того ж знаменника.

- Розмір планового прибутку ставився до того ж знаменника.

 Розрахункова  ставка виходила в результаті  підсумовування її складових.При встановленні ж ставки кредитування виходили з наступного:

- Якщо розрахункова  ставка була менше мінімальної,  то встановлювалася остання; 

- Якщо розрахункова  ставка перевищувала мінімальну, то встановлювалася розрахункова, причому, у разі перевищення нею ринкової ставки по регіону - встановлювалася ринкова ставка. Однак при цьому була потрібна компенсація недоотриманого доходу за рахунок інших банківських операції.

В умовах зростання  витрат на переобладнання філій та розвиток мережі банку така цінова стратегія призвела до зростання  ставок, яке ми відзначали в кінці 2006 року, а після спостерігається  противоположнонаправленное рух в 1 кварталі 2007р.Цей ріст відбувався на тлі зниження облікової ставки НБУ та ставок кредитування інших комерційних банків, для ПриватБанку зниження процентної ставки проісходілотак: з 13.01.2005 - 9%, з 10.08.2005 - 9,5%, а з 10.06.2006 -8,5 %, тобто пройшло зниження.

Це формувало негативну  думку про банк і відштовхувало  потенційних клієнтів від кредитування. Деякі клієнти віддавали перевагу кредитуватися в інших банках.

У цілому ж про  таку цінової стратегії можна  говорити як про витратною, оскільки банк змушений будь-яке зростання  своїх витрат перекривати процентною ставкою, навіть тих витрат, які розраховані  на віддачу в майбутньому.Кредитні ризики, які закладаються в ставку шляхом зменшення середніх вкладень на суму непрацюючих активів, розподіляються абсолютно на всіх позичальників. Такий підхід аж ніяк не стимулює надійних клієнтів до кредитування. Ніхто не бажає нести зайві витрати. [19]

На основі вищевикладеного  можна зробити висновок про низьку ефективність застосовуваної цінової  політики.Однак слід зазначити, що якщо попередні коливання ставки відсотка викликані зміною облікової ставки Національного банку України, то останнє підвищення 2006 викликано  зміною в політиці ціноутворення  банку.

Информация о работе Аналіз кредитів приватбанку