Співпраця міліції в охороні громадського порядку

Чинне законодавство, а  саме закон України «Про участь громадян у охороні громадського порядку і державного кордону», також передбачає кілька форм роботи громадян щодо забезпечення правопорядку, серед яких виділяють:

• патрулювання,
• виставлення постів разом з працівниками міліції;
• участь у забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;
• участь у заходах, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень⁵³.

Проте, як свідчить аналіз узагальнень практики роботи органів міліції, форми участі членів громадських формувань в охороні правопорядку є більш різноманітними (Рис. 2.1).

Рис. 2.1. Форми взаємодії  органів міліції з громадськістю

Аналіз нормативних  актів і матеріалів практики показує, що основними формами форми взаємодії міліції і громадських формувань правоохоронної спрямованості є взаємне інформування про стан громадського порядку і засоби його охорони, інструктаж і навчання членів громадських формувань, надання допомоги дружинам у їх роботі, спільне патрулювання та ряд інших форм взаємодії⁵⁴.

Взаємодія міліції й  населення за сучасниу мов стає свого  роду формою соціального контролю за діяльністю державних органів, також  і за діяльністю міліції. Але, для  реалізації можливості співробітництва  з громадськістю, яке б приносило  позитивні результати, органи внутрішніх справ необхідно підтримувати три взаємопов’язані напрями діяльності:

І) вивчення громадської  думки;

ІІ) формування громадської  думки;

ІІІ) урахування громадської  думки⁵⁵.

Підсумовуючи вище викладене, варто зазначити: оптимізація взаємодії міліції з населенням у контексті правоохоронної діяльності має основну мету – надати нового  імпульсу вітчизняним формам співпраці, що існували раніше, та запровадити перевірений часом зарубіжний досвід участі громадськості в правоохоронній та правозахисній діяльності. І найголовніше: своєчасне оперативне реагування правоохоронних органів на всі звернення громадян, безперечно, підвищить рівень довіри людей до міліції.

2.3. Шляхи вдосконалення  співпраці з населенням

Для успішного формування й розвитку співпраці між населенням і міліцією необхідно створення відповідних правових і соціально–психологічних умов, а також певні зміни у громадській думці щодо місця й ролі міліції в суспільстві. Уявляється, це потребує зусиль у використанні всіх наявних можливостей як із боку державних і місцевих органів влади, міліції, так і з боку громадськості, вивчення позитивного досвіду роботи правоохоронних органів зарубіжних країн.

Сучасну українську міліцію  часто звинувачують у застарілих формах і методах роботи, небажанні захистити пересічного громадянина, прийти на допомогу своєчасно та інше. Дійсно, ми маємо визнати, що ці проблеми ще мають місце в діяльності української міліції. Щоб їх позбутися, треба, перш за все, реформувати систему управління органів внутрішніх справ, що на сьогодні має дуже багато недоліків⁵⁶.

Аналізуючи законодавство України в галузі взаємодії міліції з громадськістю привертає увагу, що деякі нормативні акти мають бути доповнені чи змінені. У пункті 5.2.1 наказу МВС України № 550 «Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України» вказується, що дільничний інспектор міліції (надалі – ДІМ) забезпечує в установленому порядку взаємодію з іншими підрозділами МВС, але не вказується порядок підпорядкування та форми цієї взаємодії, про що пропонуємо внести відповідні доповнення у цього пункту⁵⁷. Розглядаючи процес взаємодії ДІМ з працівниками ДАІ, привертає увагу той факт, що згідно з п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію» вказано, що ДІМ (як працівник міліції) має право самостійно «організовувати за необхідності медичний огляд водіїв, затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами»⁵⁸, що суперечить ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», що надає таке право тільки працівникам ДАІ⁵⁹. У зв'язку з чим пропонуємо внести ДІМ до переліку суб'єктів, які здійснюють контроль за безпекою дорожнього руху, або вказати випадки, коли можливо ці заходи здійснювати.

Наказ МВС України № 550 «Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України», у п. 1.3 якого йдеться, що «Громадськими помічниками дільничних інспекторів міліції в сільській місцевості можуть бути запропоновані на сходах громадян лише члени громадських формувань з охорони громадського порядку, які позитивно характеризуються за місцем роботи, навчання та проживання, здатні за своїми діловими і моральними якостями виконувати поставлені перед ними завдання, виявили бажання до співпраці з органами внутрішніх справ та рекомендовані загальними зборами громадських формувань»⁶⁰. Порівнюючи права та обов'язки позаштатних ДІМ та громадських помічників ДІМ у сільській місцевості, зауважимо, що повноваження громадського помічника ДІМ у сільській місцевості ширші ніж позаштатних ДІМ. Громадські помічники ДІМ у сільській місцевості мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та застосовувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби відповідно до ст. 14 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», що щорічно спричиняє зменшення кількості позаштатних ДІМ⁶¹.

Наведене підкреслює необхідність створення інституту громадських помічників ДІМ у містах, скасувавши при цьому інститут позаштатних співробітників ДІМ та надати громадським помічникам право складати матеріали про вчинення адміністративних проступків, про що внести зміни до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та право застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби.⁶²

З метою профілактики злочинності можна було б запровадити регулярний випуск інформаційних матеріалів із запобігання віктимній поведінці громадян (пам'ятки, телепередачі, поради працівників міліції у місцевій пресі тощо), що можуть бути використані громадськими об'єднаннями, дільничними інспекторами міліції для вирішення відповідних завдань. Для громадян, які бажають активно опановувати знання з безпечної поведінки з надбанням певних практичних навичок, силами служби ДІМ, центрів практичної психології ГУМВС (УМВС) областей спільно з представниками зацікавлених громадських об'єднань організовувати і проводити заняття, тренінги з безконфліктної поведінки, спрямовані на розвиток їх упевненості у силі закону, власні сили, уміння протистояти злочинним проявам, а також збереження честі і гідності.

Однією з проблем, виявлених  у процесі дослідження, є проблема забезпечення позитивної мотивації громадян, які беруть активну участь у заходах з охорони громадського порядку⁶³. Місцевим державним адміністраціям спільно з керівниками підприємств, організацій, установ на це слід звернути увагу і вирішувати питання матеріального стимулювання найбільш активних членів громадських формувань. Працівникам місцевих державних адміністрацій спільно з представниками ДІМ необхідно запровадити регулярне проведення занять для членів громадських формувань з метою навчання їх сучасним формам і методам роботи з охорони громадського порядку і профілактики злочинів на відповідній території.

Привертає увагу й  те, що 75 % населення володіють інформацію про місце розташування дільничного пункту міліції, що говорить про позитивний вплив використання операції «Візит», що проводиться на території Одеської та Вінницької областей⁶⁴.

Для формування в населення  позитивного ставлення до проблем  охорони громадського порядку, профілактики злочинів, а також залучення до активної співпраці з представниками служби ДІМ, формування в громадській думці позитивного іміджу працівника міліції вважається за доцільне керівництву міністерства внутрішніх справ, керівникам місцевих ОВС спільно з відповідними органами державної влади, представниками громадськості провести інформаційно–роз'яснювальну роботу з представниками засобів масової інформації, з проханням виваженого, об'єктивного висвітлення проблем, що стосуються правоохоронної сфери, звернувши увагу на негативні наслідки для суспільства іншого – тенденційного підходу до цього питання.

І ще один комплекс проблем, що потребує свого вирішення, – це проблеми формування і збереження моральних цінностей у суспільстві. Тут багато залежить від громадянської позиції, що займають керівники і автори телевізійних каналів, творчих колективів, журналісти, письменники, які можуть з того чи іншого боку висвітлювати гострі питання у правоохоронній сфері. Украй необхідне створення вітчизняних телевізійних передач, художніх фільмів, творів з виваженим висвітленням проблем правоохоронної тематики з метою формування правосвідомості і правової культури населення, а також позитивної громадської думки про необхідність відновлення і зміцнення партнерських стосунків із міліцією⁶⁵.

Ефективність діяльності органів внутрішніх справ значною мірою залежить від тісної співпраці їх працівників між собою та з різними колами громадськості. На жаль, показники соціологічних досліджень громадської думки вказують на те, що лише 60 % громадян України налаштовані на допомогу в роботі міліції. Зважаючи на це, покращання взаємовідносин органів внутрішніх справ і громадськості є центральною ланкою у реформуванні правоохоронної системи, категоричним імперативом у побудові довірливої, консолідуючої взаємодії влади і суспільства на сучасному етапі розвитку держави⁶⁶.

При визначенні основних ознак нової системи побудови стосунків органів внутрішніх справ з населенням у правоохоронній сфері слід звернути увагу на процес децентралізації міліції. Такий підхід виявляє необхідність поетапного внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, розроблення і прийняття Верховною Радою України Закону «Про органи внутрішніх справ» з передбаченням правових норм, які б регулювали процедуру виконання функцій взаємодіючих сторін, визначення і застосування чіткої системи форм взаємодії ДІМ з іншими службами та підрозділами міліції і з різними групами громадськості.

Сьогодні шляхами певної перебудови органів внутрішніх справ у бік покращання взаємодії в системі взаємовідносин з громадськістю є:

• оновлення соціального статусу ОВС; п
• ерехід від екстенсивного на інтенсивний шлях розвитку системи і діяльності ОВС при взаємодії з громадськістю;
• посилення елементів соціальної спрямованості в роботі служб і підрозділів ОВС з урахуванням світового досвіду;
• створення системи організаційно–правового забезпечення взаємодії ОВС з населенням і засобами масової інформації;
• посилення громадського контролю за діяльністю міліції;
• удосконалення системи своєчасного інформування громадськості з питань охорони і зміцнення правопорядку у країні;
• активізація діяльності громадських формувань, надання їм юридичної допомоги і підтримки;
• розроблення системи підготовки та перепідготовки кадрів для органів охорони правопорядку за новими вимогами;
• підвищення професійного і культурного рівня працівників міліції у спілкуванні з представниками влади, пересічними громадянами тощо;
• формування та збереження позитивного іміджу міліції⁶⁷.

Ця початкова діяльність з оптимізацїї співробітництва  ДІМ з іншими службами та підрозділами міліції і населення повинна спиратися на світову практику і враховувати історичні, культурні традиції та місцеві особливості тієї чи іншої країни. Розглянемо досвід роботи поліції США і Великобританії⁶⁸. У цих країнах проблема покращання взаємовідносин громадян і поліції визначена пріоритетним напрямком розвитку поліцейських департаментів. Окрім цього, результати досліджень, здійснених ученими цих країн щодо участі населення у правоохоронній діяльності поліції, вказують на те, що майже половина арештів стала можливою внаслідок сприяння громадян у затриманні підозрюваних або наданні інформації, що привела до ідентифікації правопорушника. У свою чергу, 85 % арештів при ушкодженні власності є результатом письмової роботи поліції по зв'язках із громадськістю⁶⁹. Зазначимо, що в Україні, як свідчать статистичні дані, на сьогодні за допомогою громадськості розкривається практично кожний десятий злочин і затримується кожний четвертий правопорушник⁷⁰.

Таке порівняння переконливо  доводить необхідність ретельного вивчення і використання наукових рекомендацій і досвіду поліцейських органів зарубіжних країн. У цій справі свою ефективність має зміцнення ділових контактів працівників ОВС України із закордонними колегами. У першу чергу, це стосується зв'язків із Міжнародною поліцейською асоціацією, створеною у Великобританії.

Поліцією Великобританії на сьогодні розроблено два критерії оцінки довіри населення до поліції. Перший критерій оцінки ґрунтується на дослідженні заяв і повідомлень громадян, які безпосередньо звертаються до поліції по допомогу. Другий критерій пов'язаний з вивченням досвіду постійних контактів глав поліцейських дільниць з різними верствами населення не тільки з питань охорони громадського порядку. Оскільки ці критерії оцінки кореспондуються зі специфічними обов'язками поліцейських, вони частково вказують на те, які засоби чи форми взаємодії необхідно обрати, щоб така взаємодія оцінювалась позитивно і була ефективнішою. Окрім цього, результати оцінки використовуються для надання можливості главам поліцейських дільниць персонально відповідати за показники рівня злочинності і чисельності правопорушників у регіоні.

Однак взаємодія ДІМ  з іншими підрозділами ОВС та громадськістю  в Україні не повинна ґрунтуватися виключно на використанні закордонного досвіду, оскільки він не в усьому відповідає нашій ментальності. Для його використання здебільшого потрібен диференційований підхід і системне прогнозування наслідків. Крім того, слід враховувати те, що оптимізація оцінки діяльності ОВС має за мету, перш за все, інформаційне забезпечення функцій організації і управління діяльністю відповідних підрозділів і апарату ОВС в цілому, також і стимулювання роботи кожного правоохоронця підрозділів⁷¹.