Бюджет як основний фінансовій план Країни

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ І АУДИТУ 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з курсу  “Бюджетна система”

на тему: «Бюджет як основний фінансовій план країни» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                Виконала: студентка  412 групи ФЕП

                                          Астахова Юлія Олександрівна

Перевірила: ПАРІЙ В.Н. 
 
 
 
 
 

КИЇВ-2011 
 

ПЛАН 

ВСТУП…………………………………………………………………………….3 

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БЮДЖЕТУ В УКРАЇНІ…………………...6

1.1  Історія формування бюджетної системи України…………………...6

1.2  Сучасні аспекти функціонування бюджетної системи……………...9

1.3   Бюджет як фінансовий план………………………………………...14

Розділ 2. Практичне значення бюджету як фінансового плану…………………………………………………………………………..20

2.1   Правовий  характер бюджету України……………………………..20

2.2  Бюджетний процес в Україні………………………………………..24

2.3  Структура  і склад дохідної і видаткової  частини бюджету України…………………………………………………………………….32

2.4  Іноземний  досвід побудови бюджетної системи…………………...39

Розділ 3. Проблеми функціонування бюджетної системи україни………………………………………………………………………..49

3.1   Основні  проблеми бюджетної системи…………………………….49

3.2  Шляхи  вдосконалення основного фінансового  плану України…...54 

ВИСНОВОК……………………………………………………………………...57 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...59 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Термін  «бюджет» походить від давньофранцузького - шкіряний мішок, сумка. З норманським  завоюванням цей термін проник до Англії, де став одним з термінів, що використовувався парламентом у  процесі формування державної скарбниці  та витрачання коштів з неї. В означений день канцлер Казначейства Англії відкривав свій бюджет, тобто сумку, у якій містилися папери або рахунки, в сучасному розумінні - проголошував законопроект, у якому він, незабаром після закінчення фінансового року, викладав перед Палатою громад минулорічні фінансові результати та кошторис доходів і видатків на наступний період. Ці документи уряд давав на схвалення парламенту. Лише з кінця XVIII ст. бюджетом став називатися і той документ, який містив розподіл доходів і видатків та затверджувався представницьким органом.

     На  сьогодні в Бюджетному кодексі бюджет визначається як план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і  функцій,  які  здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

     Бюджет  за формою прояву виступає основним фінансовим планом держави де відображається діяльність держави та місцевих органів влади  і управління. Економічна природа бюджету полягає в тому, що виникає необхідність у розподілі й перерозподілі валового внутрішнього продукту між галузями економіки, верствами населення й територіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту громадян.

     На  сьогодні економіка України не може існувати й розвиватися без втручання держави в процеси розподілу й перерозподілу новоствореної вартості в суспільстві. Для цього використовуються фінанси, а бюджет є конкретною формою реалізації функцій держави. З розвитком цивілізації бюджет стає унікальним інструментом здійснення економічної політики, не лише за ринкових умов, а й у тоталітарних, монархічних та інших системах. В ньому сконцентровані інтереси держави, підприємців і населення. Між ними ведеться постійна боротьба за задоволення власних потреб. Об'єктом цих інтересів завжди є валовий внутрішній продукт, власне напрямки та методи його розподілу й перерозподілу.

     У наукових працях європейських авторів  державні фінанси і передусім  бюджет постають складною сферою, яка  перебуває на перехресті економіки й політики та є невід'ємною складовою суспільно-економічної системи. З цим важко не погодитися.

     На  мій погляд, бюджет, будучи дуже складним і багатогранним явищем, повинен розглядатися з декількох сторін: як ланка державних фінансів, як централізований фонд фінансових ресурсів, як фінансовий план держави. Економічна категорія — бюджет виражає взаємозв'язок, що виникає між державою та іншими учасниками суспільного виробництва в процесі розподілу та перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту шляхом створення централізованого та децентралізованих фондів фінансових ресурсів і їх використання на цілі розширеного відтворення та підвищення рівня життя суспільства.

     Головне призначення бюджету — регулювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за підрозділами виробництва, галузями економіки, адміністративно-територіальними утвореннями, верствами населення, ґрунтуючись на потребах ринкового господарства відповідно до визначеної фінансової політики.

     У вивченні бюджету велике значення має характеристика його як економічної категорії. Бюджет є основною ланкою державних фінансів і важливою складовою фінансової системи в цілому.

     Виходячи  з цього можна сказати, що в  даній роботі будуть розглянуті такі питання:

1. Формування бюджетних відносин в Україні.
2. Сучасне значення бюджету як фінансового плану держави.
3. Бюджетний процес України.
4. Структура бюджету України.
5. Іноземний досвід побудови бюджетних відносин.
6. Основні проблеми бюджетного проектування України та шляхи їх вирішення.

     Предметом дослідження курсової роботи є економічні відносини, які виникають у процесі взаємодії між суб'єктами бюджетної системи України. Об'єктом дослідження виступає бюджетна система України. В результаті роботи бажано отримати повні та глибокі знання з обраної теми, вивчити законодавчу та нормативно-правову базу.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БЮДЖЕТУ В УКРАЇНІ.

1. Історія формування бюджетної системи України.

     Сучасна організація державних фінансів є наслідком майже двохсотрічного розвитку після свідомого розриву зі старими, добюджетними системами. Концепція бюджету, у XIX ст. майже всюди прийнята західним світом, була однією з цілої низки реформ, таких як загальне виборче право, податки на прибутки громадян та корпорацій, підзвітність урядового апарату і програми соціального забезпечення.

     Історія економічної і політичної взаємодії  державних і місцевих органів  влади на території сучасної України  бере початок від часів появи  перших державних утворень - грецьких міст-держав у Південному Причорномор'ї  і Приазов'ї (V ст. до н.е.) [9].

     Окремі  історичні свідчення про особливості  утворення державних доходів  і оподаткування на українських  землях належать до часів, коли формувалися  початки Київської держави (IX-X століття). Виникнення перших місцевих бюджетів у сучасному розумінні цього поняття тісно пов'язано з появою і функціонуванням в Росії та Україні земств, тобто місцевого самоврядування, яке діяло під керівництвом дворянства і  остаточно організаційно сформувалось наприкінці XIX століття в процесі проведення кріпосної реформи.

     Державний бюджет України має досить тривалу  історію становлення і розвитку. Вона бере свій початок у XVI ст., коли запорозьке козацтво набуло самостійної  державності, мало дипломатичні відносини  з державами Європи. Була загальновійськова  казна, до якої надходили доходи від рибних промислів, скотарства, полювання. Видатки передбачались на військове спорядження, будівництво укріплень, монастирів, утримання закладів для престарілих воїнів, дипломатичних місій тощо. Після возз'єднання України з Росією ще майже півстоліття Україна зберігала всі атрибути державності, у тому числі самостійність фінансового господарства. На початку 20-х років XVII ст. уряд царської Росії почав стягувати значні суми коштів у своє розпорядження. Можна вважати, що з цього часу настав період, який тривав 280 років, коли Україна стала колонією, змушеною вносити на потреби метрополії більше ніж четверту частину свого національного доходу.

     Протягом 1917-1919 років робилися спроби створити власну бюджетну систему. Зокрема, 1 березня 1918 р. Центральною Радою був прийнятий закон про впровадження власної валюти - гривні. У травні цього ж року проведено ряд заходів щодо випуску вітчизняних платіжних засобів та підписання угод з деякими країнами Європи про одержання позик на вигідних для України умовах. Введена в обіг національна валюта, незважаючи на економічний спад та постійні воєнні дії, певний час залишалася досить міцною завдяки забезпеченню природними багатствами України, зокрема цукром. Відповідно до положень Конституції Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) до компетенції Всенародних Зборів, що були верховним органом влади, було віднесено встановлення одиниці міри, ваги і монети УНР. Національний Союз мав приймати щорічний бюджет і наділявся правами оподатковувати своїх членів на підставах, установлених для загальнодержавного оподаткування, та робити позики й уживати інших фінансових заходів щодо забезпечення його діяльності. Під керівництвом міністра фінансів А. Ржепецького був створений державний бюджет.[13]

     Утворення СРСР і прийняття Конституції  Союзу РСР передбачало створення  єдиного бюджету, до складу якого  включались бюджети союзних республік. Основні положення Конституції  було конкретизовано в законодавчих і підзаконних актах. Зміст бюджетного законодавства можна звести до такого: єдність бюджетної системи; централізація податкового законодавства у віданні союзних органів і регламентація видатків; включення бюджетів союзних республік до складу єдиного державного бюджету, затвердження зведеного бюджету верховними органами Союзу. В умовах Союзу державний бюджет України виконував підпорядковану роль у розподільчих процесах. Він був інструментом перерозподілу ресурсів між галузями республіканського господарства і різними соціальним групами населення на території України, а також між територіями всередині республіки.

     В Україні ще в 1990р. був прийнятий  закон Української РСР “Про бюджетну систему Української РСР”, який визначив основи організації бюджетної  системи України. Згідно цього закону фінансові ресурси України були поділені на кошти державного бюджету (республіканського бюджету), бюджетів місцевих Рад народних депутатів, позабюджетних фондів та інших фінансових ресурсів. В цьому законі були відображені питання формування та виконання державного та місцевих бюджетів, розгляд, затвердження, виконання бюджетів різних рівнів бюджетної системи.[20]

     Із  проголошенням у 1991 році незалежності України та зміною соціально-економічного і політичного устрою, змінилися  підходи до використання економічних категорій, понять, важелів, інструментів, форм і методів управління. Закон України "Про бюджетну систему України" визначив нову структуру бюджетної системи незалежної Української держави відповідно до чинного бюджетного устрою. Бюджетний устрій України ґрунтувався на нових принципах, зокрема, єдності, повноти, що входять до бюджетної системи держави.

     Як  незалежна держава Україна склала перший проект державного бюджету тільки на 1992 р. Через нього перерозподілялося  понад 60% національного доходу і 70 % фінансових ресурсів держави. Він був зведений з дефіцитом менше ніж 3% доходів. З 1991 р. також почалося формування власної бюджетної системи країни, розробка бюджетних процедур, створення власного бюджетного законодавства. Згідно з чинним законодавством України бюджетний період (тобто період дії акта про бюджет, затвердженого представницьким органом) для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. [12]