Повноваження Рахункової палати Верховної Ради України з питань бюджету

Питання 1. Повноваження Рахункової палати Верховної Ради України з питань бюджету.

Рахункова палата здійснює державний фінансово-економічний  контроль на засадах(принципах):

- законності - діяльність Рахункової палати  ґрунтується виключно на законодавстві  і будь-яке втручання в цю  діяльність категорично забороняється; 

- плановості - діяльність Рахункової палати  є послідовною, прогнозованою  та системною. Ця діяльність  організується і проводиться  Рахунковою палатою на основі  річних і поточних планів;

- об'єктивності - діяльність Рахункової палати  є достовірною. Вона відповідає  характерові суспільних відносин, економічним, політичним та ідеологічним  процесам, що відбуваються у суспільстві; 

- незалежності - у межах своєї компетенції  Рахункова палата самостійно  вирішує всі питання, пов'язані  зі здійсненням контролю, проведенням  перевірок, ревізій та обстеження;

- гласності  - робота Рахункової палати є  відкритою. Рахункова палата відповідно  до цього принципу регулярно  поширює інформацію про свою  діяльність у засобах масової  інформації, а Щорічний звіт про  роботу Рахункової палати перед  Верховною Радою України навіть  підлягає обов'язковому опублікуванню. 

Рахункова палата здійснює такі функції:

1) контролює виконання законів  України та прийнятих Верховною  Радою України постанов, виконання  Державного бюджету України, фінансування  загальнодержавних програм у  частині, що стосується використання  коштів цього бюджету; 

2) здійснює за дорученням Верховної  Ради України контроль за виконанням  Державного бюджету України за  поквартальним розподілом доходів  і видатків відповідно до показників  цього бюджету, у тому числі  видатків з обслуговування внутрішнього  і зовнішнього боргу України,  витрачанням коштів цільових  фондів;

3) перевіряє за дорученням комітетів  Верховної Ради України використання  за призначенням органами виконавчої  влади коштів загальнодержавних  цільових фондів та коштів  позабюджетних фондів і подає  за наслідками перевірки Верховній  Раді України висновки щодо  можливостей скорочення видатків  по кожному фонду окремо та  доцільності спрямування вилучених  коштів на фінансування інших  видатків Державного бюджету  України; 

4) контролює ефективність управління  коштами Державного бюджету України  Державним казначейством України,  законність і своєчасність руху  коштів Державного бюджету України,  у тому числі коштів загальнодержавних  цільових фондів у Національному  банку України, уповноважених  банках та кредитних установах  України; 

5) надає консультації органам і  посадовим особам, які обираються, затверджуються або призначаються  Верховною Радою України з  питань витрачання коштів Державного  бюджету України. В ході проведення  перевірок і аналізу стану  економіки розробляє заходи щодо  вишукування можливостей і нових  джерел залучення додаткових  надходжень до Державного бюджету України і вносить відповідні пропозиції Міністерству фінансів України;

6) здійснює за дорученням Верховної  Ради України, комітетів Верховної  Ради України контрольні функції  щодо фінансування загальнодержавних  програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного  розвитку, охорони довкілля та  інших програм, що їх затверджує  Верховна Рада України; 

7) контролює інвестиційну діяльність  органів виконавчої влади, перевіряє  законність та ефективність використання  фінансових ресурсів, що виділяються  з Державного бюджету України  на виконання загальнодержавних  програм; 

8) проводить попередній аналіз  до розгляду на засіданнях  комітетів та Верховної Ради  України звітів Антимонопольного  комітету України щодо здійснення  ним державного контролю за  додержанням антимонопольного законодавства,  а також звітів Фонду державного  майна України та посадових  осіб, яких обирає, призначає або  затверджує Верховна Рада України,  щодо ефективного управління  майном, що є основним національним  багатством, власністю українського  народу;

9) контролює виконання рішень Верховної  Ради України про надання Україною  позик та економічної допомоги  іноземним державам, міжнародним  організаціям, передбачених у Державному  бюджеті України, касове виконання  Державного бюджету України Національним  банком України та уповноваженими  банками; 

10) перевіряє за дорученням Верховної  Ради України відповідно до  свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю Верховної  Ради України та її апарату,  допоміжних органів і служб  Президента України та апарату  Кабінету Міністрів України, а  також витрачання коштів державними  установами та організаціями,  що діють за кордоном і фінансуються  з Державного бюджету України; 

11) готує і дає висновки та  відповіді на звернення органів  виконавчої влади, органів прокуратури  і суду з питань, що належать  до її відання; 

12) здійснює зв'язки з контрольними  органами іноземних держав та  відповідними міжнародними організаціями,  укладає з ними угоди про  співробітництво.  

  У ст. 7 Закону України “Про  Рахункову палату" вказуються такі її повноваження [1]:

1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види  діяльності, що забезпечують контроль  за використанням коштів загальнодержавних  цільових фондів, коштів позабюджетних  фондів, за цільовим використанням  фінансово-кредитних і валютних  ресурсів під час здійснення  загальнодержавних програм; 

2) проводити фінансові перевірки,  ревізії в апараті Верховної  Ради України, органах виконавчої  влади, Національному банку України,  Фонді державного майна України,  інших підзвітних Верховній Раді  України органах, а також на  підприємствах і в організаціях  незалежно від форм власності  в межах, визначених законодавством  України; 

3) перевіряти в апараті Верховної  Ради України, органах виконавчої  влади, Національному банку України,  Фонді державного майна України,  інших підзвітних Верховній Раді  України органах, а також на  підприємствах і в організаціях  незалежно від форм власності  грошові документи, бухгалтерські  книги, звіти, плани, кошториси  витрат та іншу документацію  щодо фінансово-господарської діяльності, а також перевіряти касові  операції з готівкою та цінними паперами, матеріальні цінності, їх облік, зберігання та витрачання;

4) отримувати від керівників установ  та організацій, що перевіряються,  всю необхідну документацію та  іншу інформацію про фінансово-господарську  діяльність;

5) отримувати від Національного  банку України, уповноважених  банків та інших кредитних  установ необхідні відомості  про здійснювані ними операції  і стан рахунків установ та  організацій, що перевіряються,  від інших підприємств та організацій  - довідки, копії документів по  операціях і рахунках цих підприємств  та організацій; 

6) організовувати і проводити оперативний  контроль за використанням коштів  Державного бюджету України за  звітний період;

7) проводити комплексні ревізії  і тематичні перевірки за окремими  розділами і статтями Державного  бюджету України, у тому числі  бюджетів загальнодержавних цільових  фондів;

8) проводити експертизу проектів  Державного бюджету України, а  також проектів законів та  інших нормативних актів, міжнародних  договорів України, загальнодержавних  програм та інших документів, що стосуються питань державного  бюджету і фінансів України; 

9) здійснювати аналіз та дослідження  порушень і відхилень бюджетного  процесу, підготовку і внесення  до Верховної Ради України  пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного  законодавства в цілому;

10) готувати і подавати висновки  до Верховної Ради України  та її комітетів щодо виконання  Державного бюджету України, у  тому числі доходів і видатків  загальнодержавних цільових фондів, фінансування загальнодержавних  програм за звітний рік; 

11) направляти матеріали перевірок,  ревізій та обстежень Кабінету  Міністрів України, відповідним  центральним органам виконавчої  влади, Національному банку України,  Фонду державного майна України,  підприємствам, установам та організаціям  для розгляду і вжиття необхідних  заходів; 

12) порушувати перед Верховною Радою  України, Президентом України,  а також органами виконавчої  влади клопотання про притягнення  до відповідальності посадових  осіб, винних у порушенні вимог  чинного законодавства України,  внаслідок чого завдано матеріальної  шкоди державі; 

13) залучати до проведення перевірок,  ревізій та обстежень на договірних  засадах кваліфікованих спеціалістів  і фахівців-експертів з інших  установ та організацій, а також  працівників інших державних  контрольних, податкових і правоохоронних  органів з оплатою їхньої праці  в необхідних випадках за рахунок  власних коштів;

14) у разі виявлення під час  перевірок, ревізій та обстежень  фактів привласнення грошей і  матеріальних цінностей, інших  зловживань передавати матеріали  перевірок, ревізій та обстежень  до правоохоронних органів з  інформуванням про це Верховної  Ради України.

Питання 2. Бюджети місцевого  самоврядування.

Бюджет  місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для  забезпечення функцій та повноважень  місцевого самоврядування. В Україні до місцевих бюджетів належать: бюджет АР Крим, обласні та районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. До складу бюджетів місцевого самоврядування входять бюджети територіальних громад, сіл, селищ, міст і їх об'єднань. Місцевий бюджет охоплює надходження і витрати на виконання повноважень відповідних органів влади: АР Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування [4].

Місцевий бюджет виконується  за розписом, що затверджується керівником місцевого фінансового органу. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність  розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням. Місцевий фінансовий орган у процесі виконання  місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів  відповідного бюджету. 
Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, що відкритий у територіальному органі Державного казначейства. Вони не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення і визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету [3]. 
Процедура виконання місцевих бюджетів за видатками визначена у ст. 51 БКУ. Після набрання чинності Закону про Державний бюджет органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань. 
Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 15 та ч. 4 ст. 23 БКУ. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

До доходів, що закріплюються  за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів  міжбюджетних трансфертів, згідно з  Бюджетним кодексом України, належать [2]:

1) прибутковий податок з громадян;

2) державне мито;

3) плата за ліцензії на провадження  певних видів господарської діяльності  та сертифікати, що видаються  виконавчими органами відповідних  рад;

4) плата за державну реєстрацію  суб'єктів підприємницької діяльності;

5) плата за торговий патент;

6) надходження адміністративних штрафів,  що накладаються виконавчими  органами відповідних рад;

7) єдиний податок для суб'єктів  малого підприємництва.

До  доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать:

1) місцеві податки і збори, що  зараховуються до бюджетів місцевого  самоврядування;

2) плата за землю в таких обсягах:

– до бюджетів міст Києва і Севастополя  – 100%;

– до бюджетів міст республіканського (АР Крим) та обласного підпорядкування  – 75%;

– до бюджетів сіл, селищ, міст районного  значення та їх об'єднань – 60% (рис. 6.7);

3) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету;

4) надходження відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

5) податок на промисел (зараховується до бюджетів місцевого самоврядування);

6) дивіденди на акції (частки, паї) господарських товариств, що перебувають у власності відповідної територіальної громади;

7) плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету;

8) кошти від відчуження комунального майна, включаючи земельні ділянки несільськогосподарського призначення;

9) фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

10) плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності;

11) надходження від місцевих грошово-речових лотерей;

12) плата за надані гарантії;

13) плата за дарунки;

14) власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету;

15) податок на прибуток підприємств комунальної власності;

16) платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

17) інші надходження.

Надходження до бюджетів розвитку місцевих бюджетів формуються за рахунок таких джерел:

1) кошти від відчуження комунального  майна;

2) дивіденди;

3) повернення позик та відсотки  за їх користування;

4) кошти, що передаються з іншої  частини місцевого бюджету;

5) запозичення;

6) субвенції з інших бюджетів  на інвестиційні проекти.

Витрати бюджетів розвитку місцевих бюджетів здійснюються за такими напрямами:

1) погашення основної суми боргу;

2) капітальні вкладення;

3) внески до статутних капіталів  суб'єктів підприємницької діяльності.

Тести

1. За  формою державний бюджет –  це . . .

а) грошові відносини, які  проявлявляються між державою, з  одного боку, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, з іншого, з приводу утворення  фонду грошових засобів і його використання на розширене відтворення;

б) основний фінансовий план держави;

в) централізований фонд грошових засобів держави, які перебувають  у постійному русі;

г) центральна ланка державної  фінансової системи, яка зумовлює розподіл і перерозподіл ВВП;

д) обов’язковий документ в  вигляді закону.

2. До  соціальних факторів впливу на  бюджет відносяться:

а) величина валового внутрішнього продукту;

б) розмір споживчого кошика;

в) ефективність діяльності законодавчої і виконавчої влади;

г) мережа лікарень;

д) рівень розвитку важливих галузей науки і техніки.

3. Бюджетний  період для державного бюджету  може бути змінено за особливих  обставин, якими є: 

а) неприйняття Верховною  Радою України закону про Державний  бюджет до 1 січня;

б) оголошення надзвичайного стану в Україні  або окремих її місцевостях;

в) невчасне подання Кабінетом  Міністрів до Верховної Ради України  проекту закону про Державний  бюджет;

г) оголошення окремих місцевостей  зонами надзвичайного екологічної  ситуації;

д) невчасне подання Кабінетом  Міністрів до Верховної Ради України  звіту про виконання Державного бюджету за минулий рік.

4. Кошти  на погашення основної суми  державного боргу – це

а) видатки бюджету;

б) витрати  бюджету;

в) доходи бюджету;

г) дотація вирівнювання.

5. Дефіцит  бюджету, що затверджується для  покриття поточних витрат називається  .....

а) відкритим;

б) прихованим;

в) свідомим;

г) вимушеним;

д) активним;

е) пасивним;

6. Бюджет  розвитку є складовою частиною

а) збалансованого бюджету;

б) загального фонду бюджету;

в) спеціального фонду бюджету;

г) зведеного бюджету.

7. Рішення  про виділення коштів з резервного  фонду Державного бюджету приймає

а) Верховна Рада;

б) Президент;

в) Кабінет  Міністрів;

г) Міністерство фінансів;

д) Державна податкова адміністрація.

8. Фінансовий  контроль і аудит фінансової  і господарської діяльності бюджетних  установ України здійснюється 

а) районним фінансовим відділом;

б) Державною податковою інспекцією;

в) Контрольно-ревізійним управлінням;

г) Державним казначейством  України.

Список використаних джерел:

1. Закон України “Про Рахункову палату” від 11.07.1996 № 315/96-ВР.
2. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р.
3. О. П. Орлюк «Фінансове право». Навчальний посібник -  Київ, Юрінком Інтер 2003.
4. Ковальчук С.В., Форкун І.З. Фінанси: Навч. посіб. – Л.: Новий світ. – 2000, 2006. – 568 с.
5. Методичні рекомендації для виконання контрольних робіт з дисципліни “Бюджетна система” для студентів заочної форми навчання спеціальності 7.050104 “Фінанси” / Укладачі: д.е.н., доцент Алєксєєв І.В., к.е.н., доцент Янковська Л.А., к.е.н., ст.викладач Ярошевич Н.Б., к.е.н., ст.викладач Кондрат І.Ю., 2003. – 35с.
6. Кравченко В. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. – К.: Знання, 1999. – 487 с.