Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2012 в 21:33, реферат
Мета даної роботи - аналіз стратегічного управління підприємств в умовах їх життєвого циклу.
Виходячи з мети, були поставлені наступні завдання:
вивчити літературу з даної теми;
Вивчити поняття життєвого циклу організації;
Розглянути моделі життєвого циклу;
Вступ
1. Необхідність дослідження змін у компанії на різних стадіях життєвого циклу, їх коротка характеристика.
2. Детальна характеристика стадій життєвого циклу компанії.
3. Менеджмент та цілі компанії в залежності від на стадій життєвого циклу.
Висновки
Використана література
Таблиця 1. Стадії розвитку організації
Рівні життєвого циклу підприємства в різні миттєвості часу різноманітні, як і тривалість життєвого циклу для різних підприємств.
Тривалість життєвого циклу для різних організацій і підприємств у різні миттєвості часу різні ( таблиця 2).
Таблиця2. Графічне зображення кривої життєвого циклу різних підприємств:
а) "середній успіх"; б) "карколомний успіх-занепад"; в) "зіркова";
г) мінлива кар´єра; д) різкий занепад та відновлення;
є) запізніле визнання.
3. Менеджмент та цілі компанії в залежності від на стадій життєвого циклу.
У таблиці 3 зображений менеджмент на різних стадіях життєвого циклу.
Назва етапу | Характерні особливості менеджменту |
1 | 2 |
Зародження | Початок формування стратегічного потенціалу підприємства, головна ціль - виживання на ринку, організація праці - спрямованість на максимізацію прибутку, основне завдання - вихід на ринок, перше поєднання складових виробничого процесу, подолання бар´єрів "входу" |
Прискорення росту | Головна ціль - короткостроковий прибуток та прискорене зростання, основне завдання - закріплення ринку, організація праці спрямована на планування прибутку та розробку механізму стимулювання, підвищення ступеня агресивності конкурентної стратегії підприємства, виникнення системи зв´язків виробничого процесу |
Уповільнення росту | Головна ціль - систематичний, збалансований ріст та формування індивідуального іміджу, основне завдання - ріст різними напрямками технологічного процесу, підвищення рівня організації праці, повне подолання бар´єрів "входу", закінчення формування кадрової підсистеми, початок оновлення технічної бази, тенденція загального зниження рентабельності |
Зрілість | Найвищий рівень розвитку підприємства, найвища продуктивність використання ресурсів (Каретто-ефективність); головна ціль - забезпечення стабільності, збереження досягнутого рівня розвитку на найдовший відрізок часу; вибір оптимальної системи стосунків; початок реорганізації основних ланок технологічного процесу та основних підсистем підприємства, тенденція до старіння персоналу: формального та фізичного |
Занепад | Головна ціль - забезпечення оновлення всіх функцій підприємства, ріст забезпечується за рахунок колективізму; основне завдання - омолодження, в галузі організації праці - впровадження найсучасніших досягнень НОП |
Таблиця 3. Менеджмент на різних стадіях життєвого циклу.
Цілі підприємства також залежать від стадій життєвого циклу (таблиця 4).
Стадії життєвого циклу | Головна ціль підприємства | Проміжні цілі |
1. Народження | Виживання | Вихід на ринок |
2. Дитинство | Короткочасний прибуток | Укріплення становища на ринку |
3. Юність | Прискорене зростання обсягів продажу та прибутку | Захват своєї частини ринку |
4. Рання зрілість | Постійне зростання обсягів діяльності | Диверсифікація діяльності (освоєння додаткових напрямків діяльності) |
5. Зрілість | Формування іміджу підприємства та збалансоване зростання | Зміцнення становища підприємства на освоєному ринку |
6. Старіння | Збереження позицій | Забезпечення стабільності господарської діяльності |
7. Відродження | Пошук додаткових імпульсів у діяльності підприємства | Технічне переозброєння, нові постачальники, впровадження нових технологій та інше |
Таблиця 4. Залежність цілей підприємства від стадій його життєвого циклу.
Останнім часом на Заході одержала поширення теорія виживання організації в умовах "структурного зрушення". В основі цієї моделі лежать наступні положення:
1) спеціалізовані підприємства в цілому більш досконалі, ніж диверсифіковані, але менш живучі;
2) згодом рентабельність має тенденцію до зменшення;
3) з віком "смертність" підприємств падає.
Автори даної теорії вважають, що в будь-якій організації відбувається боротьба між силами, зацікавленими в підвищенні ефективності її діяльності й у її виживанні. В перші роки після створення організації ефективність відіграє переважну роль, але рано чи пізно організація входить у період "тривог", коли з найбільшою силою виявляються антагоністичні інтереси різних груп усередині і поза підприємствами. Акціонери виступають за глибокі перетворення, що дозволили б підприємству підвищити рентабельність; персонал, що бачить у перетвореннях загрозу своєму становищу - прагне блокувати будь-які глибокі зміни. Прикладом структурного зриву є купівля підприємства робітниками. Відповідно до цієї моделі кожна організація прагне саме до зриву, а не до максимізації ефективності. Але цю тенденцію можна перебороти, якщо керівникам удається протистояти силам, що штовхають організацію до виживання без ефективності за допомогою організаційних інновацій, екстерналізації зайнятості, злетів і придбань.
Проблемам виживання підприємств присвячено багато робіт різних фахівців. Становить інтерес "біологічний підхід", відображений у роботах А.Ерелі і Ж.Моно, які ставлять перед собою мету відповісти на запитання, чи існує життєвий цикл підприємств, аналогічний життєвому циклу біологічних об´єктів. Сучасні дослідження дозволили зробити наступні висновки:
Підприємства старіють, як і живі істоти, що виявляється в зниженні сприйняття підприємства до всього, що виходить за формалізовані рамки. Така формалізація перетворює організації в закриті системи.
Цілком закрита система, тобто система, що не може інтегрувати нову інформацію, стає застиглою, а отже, мертвою. Вона перестає розвиватися, втрачає здатність до адаптації. Підприємства можуть продовжувати існувати, але схожі на вмираючих, життя яких підтримується за допомогою складного устаткування.
У рамках "біологічного підходу" роль керівника підприємства полягає, з одного боку, в підтримці системи в стані відкритості, з іншого боку, він повинен орієнтувати ресурси організації на інновації, що забезпечать виживання підприємства, його адаптацію до оточення, що змінюється.
Управління організацією в даному режимі містить визначений ризик, зв´язаний з порушенням функціонування підприємства чи необхідністю зміни існуючих керівних структур (це може піти на користь підприємству, але являє загрозу для самих керівників). Підтримка відкритості системи обходиться дорожче в плані фінансів, часу, стресів, ніж управління на принципах планування, але є основним чинником виживання підприємства в сучасних умовах.
Висновки
Отже, для розуміння специфіки конкретної фірми (підприємства) необхідно проаналізувати елементи, з яких складається організація: цілі, структуру, управління, фінанси, персонал, технологію. Всі елементи організації повинні відповідати один одному, проблеми організації - тим більше, чим у більшому дисонансі знаходяться елементи організації. Знаючи мету, можемо вибрати адекватну технологію, орієнтуючись на наявні ресурси (як фінансові, так і людські), а також систему управління.
Життя організації протікає по визначених законах: стадію формування змінює стадія інтенсивного зростання, яка може перейти в стадію стабілізації, а потім - спаду. Якщо організації вдається закріпитися на ринку, то вона може пройти кілька циклів свого розвитку, більш тривалих періодів, які відрізняються один від одного ціннісними установками й орієнтацією організації. Для першого циклу характерно особлива увага до внутрішньої атмосфери, створення сприятливого (сімейного) укладу, для наступного - прагнення до максимальної формалізації, потім - орієнтація на створення підприємницького потенціалу, а далі - прагнення до максимальної якості продукції.
Отже, огляд різних теорій організації і управління дозволяє зробити загальний висновок: виживання й ефективність діяльності підприємств залежать від періодичної і планомірної зміни цілей, кадрового складу і керівництва організацій.
Використана література
1. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М. Менеджмент організації: Навч. посібник. – К., 2002. – с.430.
2. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – с. 360.
3. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління персоналом організації: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998. – с. 188.
4. Довгань Л.Є. Праця керівника або практичний менеджмент: Навч. посібник. – К.: Екс Об, 2002. – с. 384.
5. Жигалов І.Т. Основи менеджменту і управлінської діяльності: Підручник. – К.: Вища школа, 1994. – с. 224.
6. Жмальов В.Г., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності. – К.: Україна, 1994. – с. 454.
7. Забродська Л.Д. Стратегічне управління: реалізація стратегії: Навч. посібник. – Харків: Консум, 2004. – с. 208.
8. Завадський Й.С. Менеджмент. – К.: В-во Європейського університету. – 2001. – с. 542.
9. Зозульов О., Длігач А. “Сучасні проблеми менеджменту українських підприємств” // Економіка України//, №6, 2002. – с. 41.
10. Кіндрацька Г.І. Основи стратегічного менеджменту: Навч. посібник. Вид. 2-ге. – Львів: КІНПАТРІ ЛТД, 2003. – с. 264.
11. Клімова О.І. “Методики проведення аналізу стратегічного розвитку підприємства” //Економіка та держава//, №4, 2008. – с. 54.
20
Информация о работе Особливості стратегічної поведінки компанії на різних стадіях життєвого циклу