Обєкти і субєкти авторського права

     До об'єктів авторського права належать картографічні твори, що включають в себе географічні, геологічні та інші карти, плани, ескізи і пластичні твори, що належать до географії, топографії та інших наук. У більшості випадків створення карт та інших картографічних творів вимагає не тільки великої технічної роботи, а й творчого внеску укладача.

     Особливим об'єктом авторського права визнаються збірники та інші укладеш твори як результат творчого об'єднання в  єдине ціле творів, автором яких є не укладач. Збірники являють собою твори, що укладаються з декількох творів або з їх окремих частин. Укладач користується авторським правом на збірник і так само, як при перекладі або обробці, повинен враховувати авторські права на використання твору або його частини, шо увійшли до збірника. Передбачається, що у разі укладання збірника з різних частин повинен вийти самостійний літературний або художній твір. Це означає, що укладання повинне відрізнятися індивідуальністю і здійснюватися за певним планом або задумом. До числа збірників належать енциклопедії, словники, антології.

     Виняткове право на використання таких укладених  творів, як енциклопедії, енциклопедичні словники, періодичні та такі, що продовжуються, збірники наукових праць, газети, журнали та інші періодичні видання, належить їх видавцям. Видавець у разі будь-якого використання таких творів вправі зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

     Законами  охороняється і такий об'єкт авторського  права, як база даних, під якою розуміється об'єктивна форма подання і організації даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути знайдені і оброблені за допомогою комп'ютера. Результат творчої діяльності тут виражається в особливому доборі і організації даних, незалежно від того, чи є ці дані об'єктами авторського права. 
 

3.Автори творів

     Суб'єктами авторського права е особи, яким належить суб'єктивне авторське  право відносно твору. Володільцями цих прав можуть бути автори, їх спадкоємці, інші правонаступники. Права на ці твори для кожної категорії суб'єктів виникають у зв'язку зі створенням твору, переходом авторських прав у спадщину, згідно з авторським договором.

     Найважливішими  суб'єктами авторського права є  автори творів науки, літератури і мистецтва. Авторами визнаються особи, творчою працею яких створено твір. Авторське право у автора твору виникає відразу після досягнення творчого результату, втіленого в об'єктивну форму, яка забезпечує його сприйняття іншими особами. Для визнання права авторства не потрібне виконання яких-небудь формальностей, чиєї-небудь згоди або якої-небудь угоди.

     Авторами  визнаються і автори похідних (залежних) творів, зокрема перекладів, переробок, копій творів образотворчого мистецтва. При цьому для виникнення авторського  права на похідний твір не мас значення, чи охороняється законом первинний твір. Якщо ж він охороняється законом, то повинна бути отримана згода його автора або іншого володільця прав на твір для використання створеного на його основі похідного твору.

     За  малолітніх (осіб, які не досягли  14 років), а також повністю недієздатних громадян авторські права здійснюють їх батьки або опікуни як їхні законні представники. Громадяни, визнані обмежено недієздатними, можуть здійснювати свої права лише за згодою призначених їм опікунів. Неповнолітні (особи у віці від 14 до 18 років) здійснюють свої авторські права цілком самостійно.

     Володільцями  авторських прав на твори науки, літератури і мистецтва виступають також  юридичні особи, які є правонаступниками  авторів творів, володільцями похідного  авторського права.

     Авторське право на твір, створений спільною працею двох і більше осіб (співавторство), належить співавторам спільно, незалежно  від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається  з частин, кожна з яких має також  і самостійне значення.

     Авторське право на колективний твір належить всім авторам, незалежно віл ступеня  творчою внеску кожного з співавторів  і характеру твору. Питання про  використання колективного твору вирішується  в усіх випадках всіма співавторами на основі одноголосності.

       Колективний твір, співавторство  може бути нероздільним і роздільним. При нероздільному співавторстві  твір являє собою єдине нерозривне  ціле, частини якого не мають самостійного значення. При роздільному співавторстві колективний твір є єдиним, однак він складається з частин, що мають самостійне значення, і при цьому відомо, ким з авторів створені ці частини. Визнання співавторства нероздільним означає, що авторські права як на твір в цілому, такі на будь-яку його частину здійснюються співавторами тільки спільно. При роздільному співавторстві використання колективного твору в цілому також здійснюється за взаємною згодою всіх співавторів. Однак кожний співавтор вправі самостійно, без згоди інших співавторів, розпоряджатися своєю частиною твору. 
 
 
 
 
 
 

4. Спадкоємці та інші правонаступники

     Суб'єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Успадкування авторських прав здійснюється або згідно із законом, або за заповітом.

     У разі успадкування згідно із законом  спадкоємцями авторських прав можуть стати тільки громадяни, які є законними спадкоємцями. Якщо померлий автор не мав законних спадкоємців і не залишив заповіту, його авторські права припиняються. У разі успадкування за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянинові, незалежно від його громадянства і наявності родинних стосунків з померлим, або юридичній особі, незалежно від профілю її діяльності і місцезнаходження. У більшості країн авторські права спадкоємців діють протягом 50 років після смерті автора, починаючи з 1 січня року, що настає за роком смерті.

     Суб'єктами авторського права можуть бути також  інші правонаступники, і передусім  видавництва, театри, кіностудії, інші організації, що займаються використанням  творів. Вони придбавають авторські  права на основі укладених з авторами та їхніми спадкоємцями авторських договорів. Правомірно придбані авторські права правонаступників визнаються і охороняються нарівні з правами самих авторів. 
 
 
 
 
 
 

5. Термін дії авторського права

     Охорона авторського права обмежена у часі: авторське право виникає з моменту створення твору і діє протягом всього життя автора і додатково 50 років (у деяких країнах 70 років, у США і країнах Європейського Союзу 75 років) після його смерті. Особисті права автора охороняються безстроково. Після закінчення терміну дії авторського права на твір він набуває статусу суспільного надбання. Такі твори можуть вільно використовуватися будь-якою особою без виплати авторської винагороди. При цьому повинні дотримуватися особисті права автора. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури

1. Цивільний Кодекс України: Станом на 20 січня 2006 р. – К., 2006. – 320 с.
2. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994 – № 13. – С. 64.
3. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. Київ: Либідь, 2002. – 200 с.
4. Ієвіня О.В., Мироненко В.П., Павловська Н.В., Пилипенко С.А. Право інтелектуальної власності: схеми та розв’язання: навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 264 с.
5. Інтелектуальна власність. Навчальний посібник / За ред. д.т.н. Цибульова П.М. – К.: УкрІНТЕІ. 2006. – 276 с.

6. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. Київ: Либідь, 2002. – 200 с.
7. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Станом на 28 квітня 2006 р. / Верховна Рада України: Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 40 с. – (Серія «Закони України»).
8. Ієвіня О.В., Мироненко В.П., Павловська Н.В., Пилипенко С.А. Право інтелектуальної власності: схеми та розв’язання: навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 264 с.
9. Інтелектуальна власність. Навчальний посібник / За ред. д.т.н. Цибульова П.М. – К.: УкрІНТЕІ. 2006. – 276 с.
10. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / О.В. Дзера (ред..) – 2 вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 831 с.
11. Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики. Збірник наукових статей / За ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Л.Бошицького. – К.: «Юридична думка»  2006. – С. 638.
12. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994 – № 13. – С. 64.
13. Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995 – № 9. – С. 56.
14. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994 – № 7. – С. 36.
15. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 21 квітня 1993 р. (в редакції Закону від 02 листопада 2006 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1993 – № 21. – С. 218.
16. Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем: Закон України від 5 листопада 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998 – № 8. – С. 28.
17. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 р., із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003 – № 35. – С. 271.
18. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992 – № 12. – С. 165.
19. Правила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії ІМС: Наказ МОН України від 18 квітня 2002 р. № 260 // Офіційний Вісник України. – 2002. – №9. – С. 966.
20. Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності: Постанова КМУ від 23 грудня 2004 р. № 1716 // Офіційний Вісник України. – 2004. – №15.
21. Цивільний Кодекс України: Станом на 20 січня 2006 р. – К., 2006. – 320 с.