Автомобільна охоронна система

Кожен компонент  в системі P-CAD має деяку кількість текстових або чисельних параметрів, так званих атрибутів або ознак. Атрибути діляться на основних (системні) і додаткових. До основних атрибутів належать позиційне позначення (RefDes), тип (Турі) і номінал (Value). Додаткові атрибути діляться на зумовлених і призначених для користувача.

Системний атрибут RefDes в  обов'язковому порядку явно включається  і до складу символу, і до складу посадочного.

  Після закінчення трасування проект обов'язково перевіряється на наявність помилок і порушень технологічних норм (команда Utils | DRC), проект редагується з урахуванням результатів перевірки і проводиться його друк на принтері або плотері, якщо це необхідно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Програма (асемблер)

Розробка будь-якої комп'ютерної програми може бути здійснена за допомогою мови низького рівня (машинної мови, асемблера) або мови високого рівня (З, Basic, Pascal). Для PIC-мікроконтролерів, і особливо вхідних у підродину PIC 16F628, асемблер - найкраще рішення, навіть якщо він здається більше важким у застосуванні.

Дійсно, розмір пам'яті, доступний програмі в мікроконтролерах цієї підродини, відносно малий (від 512 до 4 До слів), що унеможливлює розміщення великої програми. Програма, написана на асемблері, вимагає мінімального об'єму пам'яті й дозволяє реалізувати максимальна кількість функцій. Навпроти, якщо вона створена мовою високого рівня, то в пам'яті мікроконтролера може зберігатися код, що відповідає всього лише декільком десяткам або сотням операторів мови.

У таких мовах, як З, Basic або Pascal, є множина типів змінних й обробних їхніх операторів, що дозволяє писати дуже компактні вихідні тексти програм. Але навіть найпростіший оператор мовою високого рівня при компіляції десятків команд машинної мови, через що доступна пам'ять заповнюється дуже швидко.

Мова високого рівня доцільно використати для мікроконтролерів з більшим об'ємом пам'яті, або в тих випадках, коли час, відведений на розробку додатка, дуже обмежено. Звичайно, для цього необхідно знання відповідної мови. Але краще звернетеся до глав 3 й 4 дійсні книги, де описані 35 команд PIC - мікроконтролерів й основи асемблера. Ви переконаєтеся, що цих знань цілком достатньо для написання програми.

СИСТЕМА РОЗРОБКИ

Деякі поняття, що ставляться до систем розробки й відповідному програмному забезпеченню, сприймаються достатньо важко, тому має сенс нагадати читачам основні терміни.

Асемблер і  компілятор мови високого рівня

Комплекс розробки завжди включає як мінімум асемблер й іноді один або 

 

кілька компіляторів мов  високого, які використаються для  програмування.

Асемблер переклад! IT мнемокоди команд машинної мови у двійкові (бінарні) коди, що виконують PIC-мікроконтролером. Текст із послідовністю мнемокодов називається лістингом, у той час як бінарний код називається об'єктним, або що виконують.

Компілятор переводить операції, оператори й інші конструкції мови високого рівня, що утворять вихідний текст програми, у бінарний код, що виконує, Р1С-микроконтроллера.

У добре продуманій системі (середовищу) розробки обидві програми, асемблер і компілятор, можуть співіснувати роздільно або використатися разом. Це Дозволяє будувати складні алгоритми мовою високого рівня, а ті програмні модулі, які вимагають високої продуктивності або призначені для керування периферією через порти уведення/висновку (драйвери), писати на асемблері. Дуже важливо, щоб компілятор мови високого рівня допускав включення програмних сегментів на асемблері.

Ці обидві програми, асемблер або компілятор, повинні обов'язково «прогоняться» на так званому хост- комп’ютері. У такій якості може виступати практично будь-яка машина: спеціалізована система виробника PIC-мікроконтролерів (усе більше й більше рідкий випадок, тому що це дуже дорого), потужна ЕОМ (VAX, робоча станція Sun, Apollo або HP і т.п.) або просто, і це стає правилом, IBM сумісний ПК. Останній варіант дозволяє зменшити капіталовкладення, оскільки напевно вже є IВМ сумісний комп'ютер, використовуваний для інших цілей.

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Розробка конструктиву

Основне завдання, розв'язуване системою КОМПАС-3D - моделювання  виробів з метою істотного скорочення періоду проектування і якнайшвидшого їхнього запуску у виробництво. Ця мета досягається завдяки можливостям:

швидкого одержання  конструкторської й технологічної  документації, необхідної для випуску  виробів (складальних креслень, специфікацій і т.д.);

передачі геометрії  виробів у розрахункові пакети;

передачі геометрії  в пакети розробки керуючих програм  для встаткування зі ЧПУ:

створення додаткових зображень виробів (наприклад, для  складання каталогів, створення  ілюстрацій до технічної документації й т.д.).

Основні компоненти КОМПАС-3D - властиво система тривимірного твердотільного моделювання, креслярсько-графічний редактор і модуль проектування специфікацій.

Система тривимірного твердотільного моделювання призначена для створення тривимірних асоціативних моделей окремих деталей і складальних одиниць, що містять як оригінальні, так і стандартизовані конструктивні елементи. Параметрична технологія дозволяє швидко одержувати моделі типових виробів на основі один раз спроектованого прототипу. Численні сервісні функції полегшують рішення допоміжних завдань проектування й обслуговування виробництва.

Креслярсько-графічний  редактор (КОМПАС-ГРАФІК) призначений  для автоматизації проектно-конструкторських робіт у різних галузях діяльності. Він може успішно використатися  в машинобудуванні, архітектурі, будівництві, складанні планів і схем - скрізь, де необхідно розробляти й випускати креслярську й текстову документацію.

Разом з будь-яким компонентом КОМПАС-3D може використатися  модуль проектування специфікацій, що дозволяє випускати різноманітні

 

специфікації, відомості та інші табличні документи.

Документ-специфікація може бути асоціативно зв'язаний зі складальним кресленням (одним або декількома його аркушами) і тривимірною моделлю зборки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновоки

У результаті реалізації курсового  завдання було розроблено Автомобільна охоронна система РІС - мікроконтролері, написана відповідна програма для нього, розглянуті питання апаратного і програмного забезпечення МК, розроблено конструктив.

У роботі було розглянуто принцип дії як всього пристрою. Результатом розробки цифрового пристрою стала електрична принципова схема, яка була подана у додатках.

    Не  менш значимою частиною завдання  є опис та практичне використання  мови програмування Assembler. Тут  згадано і про принципи програмування  цією мовою. Важливе ще те, що для кожної моделі мікроконтролера існують різні команди та програмні засоби, адже кожен з них має свої технічні та логічні особливості.

Конструкція виробу забезпечує безпечну роботу з ним, а  так само його ремонтопридатність. Елементна база і матеріали розробленого виробу доступні і широко використовується на промисловості і в побуті.

                З проведеної роботи ми бачимо, що мікроконтролер РІС12С508А повністю відповідає всім необхідним характеристикам та застосовується у різних приладах. У даному випадку помітно, що РІС12С508А повністю задовольняє дану конструкцію та без труднощів виконує потрібні дії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А  Лістинг програми керування                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Мікроконтролери. Випуск 2:Однокристальні мікроконтролери PIC12c5x, PIC16x8x, PIC14000, M16C/61/62. Переклад з англ.Б.Я.. Прокопенко/ Під ред.Б. Я. Прокопенко.- М.: ДОДЭКА, 2000.- 336 с.
2. Тавернье К. РІС-контроллеры. Практика применения. – М.: ДМК Пресс, 2002;
3. Степаненко И.П. Основы микроэлектроники. – М.: Лаборатория Базовых Знания, 2001.
4. Гуржій А.М., Коряк С.Ф., Самсонов В.В., Скляров О.Я. Архітектура, принципи функціювання та керування ресурсами ІВМ РС. – Харків: Глобус, 2003.
5. Черепанов А.Т. Англо-русский словарь сокращений по  компьютерным технологиям, информатике и связи. – М.: Русский язык, 2000.
6. Лопаткин А. В. P-CAD 2004.- СПб.: БХВ – Петербург, 2006.
7. Тавернье К. PIC-микроконтроллеры. Практика применения:Пер.с фр.М.:ДМК Пресс, 2003.
8. Ганин Н. Б. Компас – 3D V7: Самоучитель. – М.: ДМК Пресс, 2005.