Механічна обробка сировини

      Механічна та гідромеханічна обробка  сировини

      Кінцева мета механічної та гідромеханічної  обробки продовольчої сировини –  одержати напівфабрикати, призначені для теплової обробки, і приготувати  страви та кулінарні вироби.

      На  стадії механічної, і гідромеханічної обробки сировину розпаковують, розморожують, сортують, калібрують, миють, поділяють на їстівні й малоцінні в харчовому сенсі частини (обчищення картоплі, овочів, плодів і грибів від шкірки й насіння, відокремлення кісток від м’яса тощо), подрібнюють, порціонують, перемішують багатокомпонентні котлетні і фаршеві маси, панірують.

      Всі операції на цій стадії технологічного процесу виконують у заготівельних  цехах підприємств ресторанного господарства.

      Розпакуванню  заморожених продуктів іноді  передує підтеплення блоків м’яса, риби, нерибних морепродуктів. Це необхідно для відокремлення примерзлого пакувального матеріалу.

      Розморожування  продовольчої сировини здійснюють одним  із двох способів: на повітрі або  у воді. На повітрі розморожують м’ясо, субпродукти першої категорії (язики, печінку, серце, нирки, мозок), птицю, пернату дичину, рибу цінних порід (осетрові, лососеві, палтус тощо). У холодній воді розморожують рибу з кістковим скелетом, субпродукти другої категорії (голови, ноги, вим’я, легені, фляки тощо). Сировина вважається розмороженою, коли температура в її товщі підвищилася до мінус 1 °С. На повітрі зазвичай розморожують продукти, властивості яких потрібно максимально відновити після розморожування. Для цього застосовують повільне розморожування при температурі 5-10 °С. Розморожування у воді відбувається швидко, його зазвичай застосовують для сировини, швидкість розморожування якої не впливає на технологічні властивості й харчову цінність напівфабрикатів.

      Забороняється для прискорення процесу розморожування продуктів занурювати їх у теплу воду. Оптимальна температура води +15 °С.

      Розморожені продукти нестійкі до зберігання, їх варто  негайно доправити на приготування напівфабрикатів.

      Сортуванню піддають в основному овочі й фрукти, але його можна застосовувати і для нерибних морепродуктів. При сортуванні продовольчу сировину розділяють за ступенем зрілості, відокремлюють пошкоджені екземпляри й домішки.

      Калібрування призначене для відокремлення однакових за розміром екземплярів, наприклад для фарширування, забезпечення рівномірної теплової обробки.

      Миття застосовують для видалення механічних і бактеріальних забруднень і поліпшення санітарно-гігієнічних умов подальшої обробки сировини. У деяких випадках сировину миють двічі: до і після очищення. Для миття продовольчої сировини використовують спеціальні вапни з підведенням холодної і гарячої води. Зливну конструкцію вапни підключають до каналізації.

      Відокремлення неїстівних і малоцінних у харчовому сенсі  частин підвищує харчову  цінність напівфабрикатів  і готової продукції. Овочі звільняють від шкірки, а іноді й від насіння; рибу очищають від луски, нутрощів, видаляють голову, плавники, кістки; м’ясо відокремлюють від кісток, грубих сухожилок і зайвої жирової тканини; сипкі продукти просівають, відокремлюючи домішки; цукор, сіль (натрію хлорид) розчиняють, дають розчину відстоятися, а потім проціджують; згущене молоко, яєчний меланж та інші рідкі продукти проціджують. Обчищення й зачищення сировини від неїстівних частий іноді поєднують із бланшуванням продукту в гарячій воді або паром (зачищення шкірного покриву деяких видів риб).

      Подрібнюють продукти під час виробництва  напівфабрикатів, причому ступінь  подрібнення може бути різною: від  порціонних або дрібних шматків  до тоненько подрібненої гомогенної маси із частинками розміром 2-3 мм. Для забезпечення рівномірної теплової обробки при подрібненні продукту необхідно одержати шматочки певної форми і розмірів.

      На  стадії приготування кулінарного напівфабрикату подрібнені продукти механічно з’єднуються  й перемішуються з утворенням багатокомпонентної котлетної або фаршевої маси. Далі йдуть операції порціонування і панірування виробів (котлет, биточків, шніцелів тощо). Деякі кулінарні напівфабрикати – це більш-менш складні вироби індивідуального художнього оформленим (фаршировані котлети, фаршировані овочі, фарширована риба, шашлики, випечені вироби з тіста тощо).

      Панірування м’ясних, рибних та овочевих напівфабрикатів, призначених до смаження, застосовують для збереження їхньої форми, одержання характерної підсмаженої кірочки, а також для зниження втрат маси й насичення продукту жиром, що використовується для смаження.

      При виготовленні напівфабрикатів харчові  продукти зазнають різноманітних механічних, хімічних і біохімічних впливів. Наприклад, порціонні шматки м’яса піддають розпушуванню на спеціальних машинах або вручну; м’ясо для шашликів витримують кілька годин у холодильнику з додаванням лимонного соку (або сухого виноградного вина); дріжджове тісто для пиріжків отримують шляхом спиртового й молочнокислого бродіння, завдяки чому готові вироби будуть пористими з характерним смакоароматичним «букетом».

      Під час механічної і гідромеханічної  обробки продовольчої сировини утворюються  відходи і втрати, розмір яких для  різних видів сировини коливається в широких межах. Так, при обчищенні свіжої молодої картоплі до 1 вересня відходи і втрати становлять 20%, з 1 вересня до 31 жовтня – 25%, з 1 листопада до 31 грудня – 30%, з 1 січня до 28 (29) лютого – 35%, з 1 березня – 40%. При зачищенні білоголової капусти відходи і втрати становлять 20%, цвітної капусти – 48%. При розбиранні судака у вигляді порціонних шматків зі шкірою без кісток відходи і втрати сягають 49%. При розбиранні м’ясних туш відходи і втрати становлять: для яловичини – 26,4%, свинини м’ясної – 26,5%, баранини – 29,9%, телятини – 34%. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Денатурація — це порушення білкової молекули під впливом зовнішніх дій.  

     До  таких зовнішніх дій можна  віднести нагрівання; струшування, збивання і інші різкі механічні дії; кислотна або лужна денатурація); інтенсивну дегідратацію при сушці і заморожуванні продуктів.

     Для технологічних процесів виробництва продукції громадського харчування найбільше практичне значення має теплова денатурація білків.

     Денатурація супроводжується змінами найважливіших властивостей білка: втратою біологічної активності, видової специфічності і ін.

     Втрата  білками біологічної активності в результаті їх теплової денатурації  приводить до відмирання мікроорганізмів, що потрапляють в продукти в процесі їх виробництва, транспортування і зберігання. В цілому цей процес оцінюється позитивно, оскільки готову продукцію за відсутності її повторної обсемененности мікроорганізмами можна зберігати порівняно тривалий час (у охолодженому або мороженому вигляді).

     В результаті втрати білками видової специфічності харчова цінність продукту не знижується. У ряді випадків це властивість білків використовується для контролю технологічного процесу. Наприклад, по зміні забарвлення м'яса — міоглобіну з червоною на світло-коричневу судять про кулінарну готовність більшості м'ясних блюд.

     При денатурації білків в більш концентрованих білкових розчинах утворюється суцільний  холодець. Такий тип агрегації  білків спостерігається при тепловій обробці м'яса, риби, яєць і різних сумішей на їх основі

     Білки при тепловій денатурації ущільнюються, тобто відбувається їх дегідратація з відділенням рідини в навколишнє середовище. Відбувається при тепловій обробці м'яса,  риби,  вариву  бобів,  випічці   виробів  з  тесту.

     Кожен білок має певну температуру  денатурації. Наприклад, для білків риби ця температура складає близько 30 °С, яєчного білка — 55°С.

     Реакція середовища впливає і на ступінь  дегідратації білків в холодцях при тепловій обробці продуктів. Так, при тушкуванні птиці, риби, тушкуванні м'яса, маринуванні м'яса і риби перед смаженням додають кислоту, вино або інші кислі приправи.  У  цих умовах дегідратація  білків  в холодцях знижується і готовий продукт виходить соковитішим.

     У кислому середовищі набухає колаген  м'яса і риби, знижується його температура денатурації, прискорюється перехід в глютин, внаслідок чого готовий продукт виходить ніжнішим.

     Теплова денатурація деяких білків може відбуватися  без видимих змін білкового розчину, що спостерігається, наприклад, у казеїну  молока.