Злочини проти життя і здоров’я людини

     Всі ці злочини проти здоров'я людини є досить актуальними і потребують детального вивчення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     Як  підсумок із проведеного дослідження можна сказати, що ми всебічно розглянули і дослідили злочини проти життя та здоров’я людини.

     Подальший розвиток демократії і становлення  правової держави передбачає всеохоплюючу охорону політичних, майнових та інших  прав і свобод людини. Кожен громадянин повинен дотримуватися закону, виконувати свої обов'язки, як перед державою так і перед суспільством, поважаючи права та законні інтереси інших людей. Найбільш тяжкі порушення закону є злочинами - суспільно небезпечними діяннями, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

     Кримінально-правова  охорона невід'ємних прав людини від злочинних посягань регулюється  в спеціальній главі Особливої  частини КК України - в главі III "Злочини  проти життя, здоров'я, свободи і  гідності особи" [20].

     В даній роботі, ми проаналізували два  види злочинів спрямованих проти  особи, це злочини проти життя  і здоров’я. А також проаналізували, їх основні види, дослідили більшість  питань пов’язаних з ними і дали їм кримінально-правову характеристику.

     На основі вивчення та узагальнення досягнень правознавчої науки, а також літературних джерел потрібно зазначити про сучасний стан злочинності проти життя та здоров’я людини в Україні. Адже, успішність рішення завдань карного права пов'язана зі станом і рівнем злочинності, з ефективністю боротьби з нею.

     Злочинність має стійку тенденцію до кількісного  росту і якісним змінами.

     За  повідомленням органів внутрішніх справ та прокуратури, протягом січня-вересня 2010 р. зареєстровано 386 тис. злочинів (без  урахування злочинів, зареєстрованих податковою міліцією), що на 21,8% більше, ніж у січні-вересні 2009р., серед яких 36% – тяжкі та особливо тяжкі.

     У загальній кількості злочинів злочини  проти життя та здоров’я особи  становлять 3,8% .

     Протягом 9 місяців 2010 р. скоєно 1768 умисних вбивств і замахів на вбивство, 2898 умисних тяжких тілесних ушкоджень, 516 зґвалтувань і замахів на зґвалтування (на 6,8%; 8,6% та 13,7% менше, ніж у січні-вересні 2009р.).

     Органами  внутрішніх справ і прокуратури  України за цей період виявлено 377 організованих груп і злочинних організацій, що скоїли 2945 злочинів, з яких 77,8% становили тяжкі та особливо тяжкі (найбільше зростання кількості злочинів в Хмельницькій області).

     Кількість потерпілих від злочинів за січень–вересень 2010р. становила 4365 осіб, з числа яких 17,1% – у результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень, 34,4% було вбито.

     Серед виявлених осіб (174 тис.), які вчинили  злочини, 26% раніше вже ставали на злочинний шлях, з яких кожний другий має незняту або непогашену судимість, 19,5% вчинили злочин у групі, 15% знаходились у стані алкогольного сп’яніння; 14% – жінки, 6,3% – неповнолітні. Питома вага працездатних осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, які на момент учинення злочину не працювали і не навчались, становила 64,7% [1].

     Також особливу небезпеку становлять злочини  пов’язані з зараження особи  вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної  хвороби, зараженням венеричними хворобами, і ті, які вчинюються у сфері  медичного обслуговування.

     Для рішучого подолання та зменшення злочинності необхідні комплексні міри загальнодержавного масштабу, створення й реалізація єдиної програми, у якій були б задіяні державні органи всіх галузей влади, включаючи активну діяльність правоохоронних органів, а також силових відомств, і організацій здатних внести вклад у рішення цього завдання.

     Тому  Кримінальний Кодекс України містить достатню законодавчу базу для кримінально-правової боротьби зі злочинністю. Його правильне, неухильне застосування може й повинне зіграти величезну роль у рішенні завдань по скороченню злочинності. Для здійснення цих завдань КК установлює підстави й принципи кримінальної відповідальності, визначає, які небезпечні для особистості, суспільства й держави діяння визнаються злочинами, і встановлює види покарань або інші міри кримінально-правового характеру за здійснення злочинів [19, с. 10-11].

     Але все ж, незважаючи на всі заходи правових органів країни, в законодавстві  України ще залишаються складності у вирішенні питань пов’язаних з злочинами проти життя і здоров'я. Тому, це питання потребує подальшого вивчення і постійної розробки та удосконалення, що сприятиме кращій кваліфікації вбивств і зменшенню кількості даних злочинів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. http://ukrstat.gov.ua. – сайт Державного комітету статистики України.
2. http://www.scourt.gov.ua/ – сайт Верховного Суду України.
3. http://portal.rada.gov.ua./ – сайт Верховної Ради України.
4. Авраменко О. В. Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня  канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія» /  О. В. Авраменко. – Львів, 2008. – 20 с.
5. Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления против жизни и здоровья. [Електронний ресурс]/ В.И. Борисов, В.Н. Куц. – Х.: НПКФ "Консум", 1995. – 104 с. / Режим доступу до книги: pravo.vuzlib.net › book_z913_page_23.html
6. Бородин С.В. Преступления против жизни. / С.В. Бородин – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 467 с.
7. Бородин С.В. Преступления против жизни. / С.В. Бородин– М.: Юристъ, 1999. – 356 с.
8. Вереша В.В. Кримінальне право України: Загальна частина: навч. посіб. / В.В. Вереша. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 400 с.
9. Закон України: Основи законодавства України про охорону здоров'я: за станом на 07.10.2010 N 2592-VI ( 2592-17 ) [Електронний ресурс] / Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
10. Закон України: Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення": станом на  23.12. 2010 2861-VI (2861-17) [Електронний ресурс] / Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
11. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: станом на 27.05.2009 р. 995_004 [Електронний ресурс] / Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
12. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання: за станом на 13.11.1998. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
13. Конституція України: за станом на  01.02.2011 р. N 2952-VI (2952-17) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
14. Коржанський М. І. Кваліфікація  злочинів:  Навчальний   посібник. / М. І. Коржанський. –  [2- ге вид.] – К.: Атіка, 2002, – 640с.
15. Корнеева А.В. Теоретические основы квалификации преступлений: учеб. пособие / под ред. А.И. Рарога. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект. 2007. – 176 с.
16. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / (М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.); за ред. проф. М. І. Бажанова , В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [2-е вид., перероб. і допов.]. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 480 с.
17. Кримінальне право України: Навч. посібник. / (С. Г. Волкотруб, О.М. Омельчук, В.М. Ярін та інш.);  за ред. О.М. Омельчука. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. – 297 с.
18. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / (М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.); за ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – [2-ге вид., перероб. і допов.]. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
19. Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Прогалини у кримінальному законодавстві: Міжнародний симпозіум, 12-13 вересня 2008 р. Тези і реферати доповідей, тексти повідомлень. – Львів, 2008. – 352 с.
20. Кримінальний кодекс України: за станом на 13.01.2011 р.  N  2924-VI (2924 - 17) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу до кодексу: zakon.rada.gov.ua.
21. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – [2-те вид., переробл. та доповн.] – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.
22. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – / За ред.  М.І. Мельника,  М.І. Хавронюка. – [5-те вид., переробл. та доповн.] – К.: Юридична думка, 2008. – 1216 с.
23. Постановление: О судебной практике в делах о преступлениях против жизни и здоровья человека: Верховный Суд Украины: по состоянию на 07.02.2003. N 2. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/rus/doc/?code=v0002700-03.
24. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України: станом на 17 січня 1995 р. № 6 і зареєстрованих Міністерством юстиції України 26 липня 1995 р. під №255/791. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
25. Cелецький С.І. Кримінальне право України: Особлива частина: Навчальний посібник. / С.І. Cелецький. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 496 с.
26. Селецький С.І. Кримінальне право України: Загальна частина: Навчальний посібник. [Електронний ресурс] / [2-ге вид.]. – Київ.: 2008. Вид: ЦУЛ, – 248 с. – Режим доступу до книги: http://studrada.com.ua/content/кримінальне-право-україни-загальна-частина-селецький-2008р.
27. Фріс П. Л. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник [для студе. вищ. навч. закл.] / П. Л. Фріс – К.: Атіка, 2004. – 488 с.
28. Юрченко О. Ю. Роль віктимної поведінки потерпілих при вчиненні тяжких насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня  канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія». – О. Ю. Юрченко. – Харків, 2004. – 20 с.