Антропогенний вплив на біосферу

   Примітка. За річну норму споживання азоту  на одну особу взято 5 кг (включаючи  харчовий білок та одяг).

   Нині  суспільство неспроможне вирішувати не лише глобальні, але й регіональні екологічні й соціальні проблеми.

   Провідні  вчені світу вважають, що головними  заходами, які допоможуть зберегти нашу цивілізацію та біосферу, є  відродження та збереження розмаїття  природи й біоугруповань у  обсягах, які забезпечують стійкість довкілля. Ми маємо прагнути до гармонізації взаємовідносин людського суспільства та природи. А це можливо лише за умови зміни свідомості людства, вдосконалення соціоекологічного мислення.

   Демографічні  проблеми України

   Останнім  часом демографічна ситуація в Україні вкрай несприятлива, оскільки соціально-економічний розвиток нашої держави у складі Російської імперії поставив український народ перед реальною загрозою зменшення. Той факт, що з 1991 року серед населення України смертність перевищила народжуваність, а в 1993 році природний спад досяг вже 180 тис. чоловік, говорить сам про себе.

   Найвищий  рівень народжуваності в Україні  спостерігався в 1925 — 1926 роках. Відтоді  почалося систематичне зниження народжуваності, характерне для повоєнного періоду.

     

   1750 1800 1850 1900 1950 2000 2050

     

   1750 1800 1850 1900 1950 2000 2050 Роки

   Рис. 1. Середньорічний приріст населення (а) та загальна чисельність населення  земної кулі (б).

   В 1964 році жінки народжували в середньому двох дітей: Вже в 1989 р. цей показник становив 1,9 дитини (в містах — 1,8, а  в селах — 2,3). Загалом рівень народжуваності в Україні с незадовільним і не може забезпечувати навіть простого відтворення. Якщо в 1980 р. загальний коефіцієнт народжуваності становив 14,8 чол. на кожну тисячу населення, в 1989 р. — 13,3, то вже в 1992 р. лише 11,4.

   Це  найнижчий рівень народжуваності в Україні принаймні за останні два століття.

   Крім  того, специфіка демографічних процесів (зменшення народжуваності, зростання  смертності, деформація статево-вікової  структури населення та інше) призвела до того, що знизилась загальна чисельність найбільш продуктивної групи населення. І це не епізодичне явище, а, на жаль, сталий процес.

   За  даними постійної комісії Верховної  Ради України з питань здоров'я  людини, смертність в Україні постійно зростає (1988 рік — 600 044 чол., 1989

   - 600 590 чол., 1992 - 697 100 чол.), а народжуваність  знижується (1988 рік

   - 744 364 чол., 1989 - 692 076,1992 - 596 785 чол.), що є  першою ознакою вимирання (рис. 2.2).

   Що  ж стосується окремо міста й села, то тут спостерігається різниця. Для населення, що проживає у місті, від'ємний показник вперше зареєстровано у 1992 році, сільське населення цей критичний бар'єр подолало на 10 років раніше. З цього приводу можна сказати, що сільські жителі першими відчули на собі екологічну кризу, бо вони ближче до природи. На це наклались ще й соціально-економічні умови, у першу чергу, незадовільний стан медичного обслуговування.

   Особливо  треба наголосити на прямій залежності життя людей в Україні від  стану навколишнього середовища. Внаслідок постійного втручання  людини в природу відбувається порушення екологічної рівноваги і, як наслідок

   - посилення нервово-емоційного напруження  при повній консервативності  функцій організму, що може  бути причиною погіршення здоров'я  населення Це викликає необхідність  розширення і поглиблення наукових досліджень факторів навколишнього середовища.

   Урбанізація та її негативні наслідки

   У наш час особливо зросло забруднення  навколишнього середовища у великих  містах, зокрема у великих індустріальних центрах. Відбувається нестримна концентрація людей в містах, з'являються і зростають багатомільйонні міста-мегаполіси, збільшується їхня кількість, розміри та проблеми.

   Очікується, що частка міського населення в Західній Європі в 2000 році складе 71%, в Північній  Америці — 87, в Латинській Америці — 80, в Австралії і Океанії — 80, в Східній Азії — 40, в Південній Азії — 35, в Африці — 39%. У 1900 році у світі налічувалось 10 міст-мільйонерів, в 1975 — 185, в 2000 році (за прогнозами) їх число перевищить 400. В 1920 році два найбільших міста світу — Нью-Йорк і Лондон мали відповідно 5620 тисяч і 4483 тисячі чоловік населення, два — Париж і Чикаго — наближалися до трьох мільйонів (відповідно 2906 і 2702 тис.) і ще чотири міста — двох мільйонів чоловік (Токіо - 2173, Берлін - 1903, Відень - 1841 і Філадельфія - 1824 тисячі чоловік). Вісім із десяти найбільших міст світу були у США, Європі й Японії і тільки 2 — в Південній Америці та Китаї.

   Через, сорок років, в 1960 році, якісна картина  розташування багатомільйонних міст на карті світу істотно не змінилася, якщо брати до уваги десять найбільших міст: вісім з них знову розташовані у США, Європі та Японії і два — в Південній Америці та Китаї.

   

   Рис. 2. Зміни чисельності населення в різних регіонах України в 1992 році  (у розрахунку на 100 чол.):

   1 — Закарпатська обл.; 2 — Рівненська  обл.; З — Івано-Франківська обл.; 4 — Волинська обл.;

   5 — Чернівецька обл.; 6 — Львівська  обл.; 7 — Херсонська обл.; 8-м. Київ; 9 — Тернопільська обл.;

   10 — Республіка Крим: 11 — Миколаївська  обл.;12 — Житомирська обл.; 13 —  Одеська обл.;

   14 — у середньому по Україні; 15 — Хмельницька обл.; 16 — Запорізька  обл.; 17 Дніпропетровська обл.;

   18 — Київська обл.; 19 — Кіровоградська  обл.; 20 — Вінницька обл.; 21 — Харківська обл.; 22 — Луганська обл.; 23 — Черкаська обл.; 24 — Донецька обл.; 25 — Полтавська обл.; 26 — Сумська обл.; 27 — Чернігівська обл.

   Зате  кардинально змінилися у бік  збільшення населення розміри міст, і на карті світу з'явилися мегаполіси, що перевищують п'яти-, шести- і десятимільйонний рівень чисельності мешканців.

   Очолюють  цей список Нью-Йорк (14 164 тис.), Лондон (10 772 тис.) і Токіо (10 686 тис.). За ними йдуть три міста, що перевищують  вісім мільйонів або наближаються до цієї цифри: Рейн-Рур (8736 тис.), Шанхай (7432 тис.) і Париж (7420 тис.) і чотири міста, що мають або перевищують рівень шести мільйонів — Буенос-Айрес (6700 тис.), Лос-Анджелес (6530 тис.), Москва (6285 тис.) та Чикаго (5977 тис.).

   Список  цих міст свідчить про якісно нову тенденцію в урбанізації світу — колосальне зростання міст-мегаполісів у країнах, що розвиваються, які утворилися на місці колишніх світових імперій: вісім найбільш заселених міст припадають саме на ці країни, і тільки Токіо та Нью-Йорк продовжують залишатися в першій десятці лідерів урбанізації.

   В Україні тільки столиця — Київ с багатомільйонним містом, населення  якого сягнуло трьох мільйонів, а отже, його можна вважати еквівалентом трьох одномільйонних міст. Сім міст вже перевищили або сягають одномільйонного рубежу: Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг. Десять міст, в яких зараз від 0,5 до 0,3 мільйона мешканців (Маріуполь, Миколаїв, Луганськ, Макіївка, Вінниця, Севастополь, Херсон, Сімферополь, Горлівка, Полтава) незабаром наблизяться до одномільйонного рівня, асимілювавши навколишні менші містечка. Нарешті ще десять міст, які можуть дорости до мільйона в першій половині XXI ст., — Чернігів, Чернівці, Суми, Дніпродзержинськ, Житомир, Івано-Франківськ, Хмельницький, Черкаси, Рівне, Луцьк) і які зараз налічують від 0,3 до 0,2 мільйона жителів. Отже, можна сподіватися, що невдовзі половина населення України проживатиме в містах. Переважна частина великих міст — це індустріальні комплекси, і головна їхня проблема і нездоланна біда, на жаль, — продукування виробничих відходів, сміття. Деградоване штучне міське середовище справляє комплексну шкідливу дію на здоров'я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, нестачею зелених насаджень тощо.

   Ступінь поширення багатьох хвороб у великих  містах набагато більший, ніж у малих  містах чи селах. Така хвороба, як рак  легень, у великих містах нині реєструється в два — три рази частіше, ніж у сільських місцевостях. Тут набагато більше хворіють бронхітами, астмою, алергійними хворобами. Рівень інфекційних захворювань у містах також удвічі вищий.

   Мешканці  великих міст вже давно п'ють  воду набагато гіршої якості, ніж у селах. Зокрема, в Україні в більшості міст якість питної води не відповідає санітарним нормам. Великі міста створюють свій мікроклімат, під ними змінюється фізичний стан порід.

   Одночасно з розвитком міст збільшується негативний тиск на біосферу. Проблеми урбанізації ретельно вивчаються у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. Це соціальне явище досліджують екологи, економісти, соціологи і представники багатьох галузей науки, застосовуючи комплексний, системний аналіз.

   Основні джерела антропогенного забруднення довкілля

   З появою людини на планеті Земля велику роль у глобальній екосистемі стали  відігравати взаємовідносини суспільства  і природи. Особливо швидко посилюється  вплив суспільства на природу  у зв'язку з розвитком машинного виробництва.

   Завдяки цьому масштаби впливу суспільства  на природу поширюються так швидко, що людство поступово перетворюється у потужну геологічну силу, яка  впливає на природні процеси. На всі  кругообіги, що здійснюються у природі, людина прямо чи опосередковано мас вплив. Під впливом антропогенних факторів відбуваються зміни у природі.

   Завойовуючи природу, людство значною мірою  підірвало природні умови власної  життєдіяльності.

   Достатньо навести деякі цифри і факти. Відомо, що за останні 100 років людство більше ніж у тисячу разів збільшило чисельність енергетичних ресурсів; за останні 35 років відбулося зростання більше ніж у 2 рази обсягів індустріальної і сільськогосподарської продукції. Загальний обсяг товарів;! послуг у розвинутих країнах через кожні 15 років зростає у 2 рази. Звідси відповідно збільшується і кількість відходів господарської діяльності, які забруднюють атмосферу, водойми, ґрунт.

   Взявши  у природи 100 одиниць речовини, людство  використовує 3—4, а 96 одиниць потрапляє  у відходи. У розрахунку на кожного мешканця індустріальне розвинутих країн, щорічно добувається близько ЗО тонн природних ресурсів, з них лише 1—1,5% набирає форми продукту, що споживається, а решта потрапляє у відходи. .

   Внаслідок спалювання палива частка вуглекислого газу в атмосфері збільшилася за останні 30 років на 25—30 %. За передбаченням футурологів, це може призвести на початку XXI століття до підвищення середньої температури на 1,5-2 °С і зростання площі пустель. \

   Щорічно світова промисловість скидає в  річки понад 160 куб. м шкідливих стоків, щорічно в ґрунти людством вноситься 500 млн. тонн мінеральних добрив і близько 4 млн. тонн пестицидів, більша частина яких осідає в ґрунтах та виноситься поверхневими водами в річки, озера, моря та океани, в дуже значних кількостях накопичується в штучних водосховищах, які живлять водою промислові центри.

   Пестициди (включаючи гербіциди, інсектициди  та фунгіциди) — хімічні речовини, що використовуються для знищення бур'янів, грибків, бактерій, різноманітних комах  та тварин. Більшість пестицидів є синтетичними хімікатами, що мають токсичні властивості. Головна їхня властивість і роль — знищувати різні форми життя. Всі пестициди є небезпечними.

   На  всіх стадіях виробництва, транспортування, зберігання та утилізації пестициди забруднюють навколишнє середовище. Вони проникають у водойми, де накопичуються у рибі та в інших водних організмах. Річки та дощі переносять пестициди в інші регіони, де вони отруюють ґрунти, джерела питної води, моря, вбивають рослин і тварин. Людина завершує цикл отруєння, страждаючи від своїх невиважених дій. Зараз на Землі не залишилося куточка, не забрудненого пестицидами. Рівень забруднення 65 % сільськогосподарських угідь країн Західної Європи перевищив допустимі норми.

   Птахи, ссавці, риби та корисні комахи гинуть під час застосування пестицидів на полях, особливо при їх внесенні за допомогою авіації.

   На  сьогодні в Україні накопичено 11 тис. тонн застарілих пестицидів. Проблема Їхньої утилізації не вирішена. Багато сховищ, де вони зберігаються, знаходяться в незадовільному стані.

   У світі близько 25 млн. сільськогосподарських  робітників щороку отруюються пестицидами. Безпосередній вплив їх на людину полягає в ураженні та зміні функцій  печінки, захворюваннях центральної  нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Пестициди негативно впливають на репродуктивну функцію людини.

   Дуже  уразливі до дії пестицидів діти. Споживаючи продукти із залишками пестицидів та забруднену питну воду, дитячий організм реагує структурними змінами систем та окремих органів. Накопичення пестицидів в організмі призводить до появи різноманітних захворювань, включаючи онкологічні.