Екологія міста Херсона

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» 
 
 
 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА НА ТЕМУ:

«Екологія міста Херсона » 
 
 
 

Виконала: студентка групи 13120-1

спеціальності соціальна робота

Струк Олена Вікторівна

Перевірила: В.Ю. Зодорожня 
 
 

Запоріжжя, 2010

ЗМІСТ 

ВСТУП 

РОЗДІЛ  ПЕРШИЙ 

Вплив техносфери на навколишнє середовище Херсона

1. Трансформація геологічного середовища та рельєфу Херсона
2. Проблема питної води міста
3. Стан ґрунтів міста
4. Стан повітряного басейну
5. Вплив міста на стан річки Дніпро

 

РОЗДІЛ  ДРУГИЙ 

Природний світ міста Херсона

1. Стан зеленої зони міста
2. Урбанофауна та її проблеми

 

ВИСНОВОК 

ЛІТЕРАТУРА

 

ВСТУП 

     В останні десятиріччя під дією антропогенного фактора в  Херсонській області різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Гострими стали екологічні проблеми всього краю. Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище досягло рівня, загрозливого для здоров'я людини і існування безпечного довкілля. Екологічний стан області можна охарактеризувати як напружений.

     Не  менш напруженішою є екологічна ситуація в самому обласному центрі. Місто Херсон – це місце, де найбільш сконцентрований прояв антропогенних впливів на географічну оболонку в процесі природокористування. Вплив на навколишнє середовище в найбільш загальному виді проявляється в таких напрямках:

• трансформація рельєфу, геологічного та гідрогеологічного середовища;
• перетворення ґрунтів в штучні утворення — техноземи;
• зміна речовинного складу атмосфери міст в результаті промислових та

транспортних  викидів;

• перетворення поверхневих вод, які протікають через або поряд з містом, в потоки розчинів солей, металів, штучних хімічних сполук;
• природний світ міста;
• виникнення урбанофауни.

      Дослідимо екологічний стан Херсона за вище наведеними критеріями і дізнаємось про причини та шляхи вирішення проблем, що склалися. 
 

РОЗДІЛ  ПЕРШИЙ

Вплив техносфери на навколишнє середовище Херсона 

1. Трансформація геологічного середовища та рельєфу  Херсона

     Багаторічна експлуатація надр міста привела до їх повної трансформації та породила кілька вкрай негативних процесів. В першу чергу, це підтоплення значних площ – приблизно на 60%. Причиною цього процесу є низка антропогенних факторів, таких як трансформація компонентів водного балансу в місті по причині будівництва різних форм штучного рельєфу.

     Окремим чисто антропогенним фактором є  будівництво багатоповерхових будинків, зокрема, на Таврійському та Шуменському  мікрорайонах упоперек схилів, які  ведуть до балок та річок, де проходить  розвантаження підземного стоку.

     Інтенсивна  експлуатація рельєфу міста Херсона  привела до знищення місць розвантаження підземного стоку – балок та ярів. За винятком північно-східної частини міста (територія «Херсонського» поду), вся інша територія колись добре дренувалась річками Дніпро, Вірьовчина, а також балками та ярами.

     До  природних факторів підтоплення  Херсона слід віднести певні властивості  середньосуглинкових лесових порід, зокрема їх низьку водопроникність, а також збільшення кількості опадів в останнє десятиріччя. Зміна режиму випадання опадів є елементом глобальної зміни клімату, що на думку деяких вчених має антропогенне походження.

     Будівництво численних, споруд в місті – будинків, корпусів заводів, мостів, систем комунікацій об'єктивно збільшує навантаження на верхній лесовий шар геологічного середовища Херсона. Ущільнення ґрунту, а також розчинення і винос солей ґрунтовими водами на тлі його безперервного змочування ґрунтовими та поверхневими водами приводить до явища, що має назву суфозія, наслідком якого є просідання ґрунту. Просідання ґрунту викликають подальше піднімання ґрунтових вод, їх забруднення, руйнування будівель.

     Високий рівень ґрунтових вод в місті  викликає ще одне небезпечне геологічне явище – зсуви. Зсуви появляються на високих берегах річок, балок, ярів, якщо ґрунтові води знижують зчеплення гірських порід, а на поверхню тіла зсуву діє додаткова вага штучних споруд. Окрім цього, проявляються зсувні явища ще і при підрізці його підґрунтя, наприклад при будівельних роботах. В Херсоні зсувонебезпечним районом є правий високий берег річки Дніпро, Кошової та Вірьовчиної, бровки балок. Особливо небезпечна ситуація може виникнути при швидкому перезволожені глинистою шару, по якому сповзає тіло зсуву, що може бути при затяжних опалах або аваріях каналізаційних та водопровідних мереж.

     Природною причиною активізації в деяких частинах місця небезпечних процесів, пов'язаних з геологічним середовищем є те, що територія міста є зоною підвищеної неотектонічної активності. Космічним зондуванням території Херсона виявлена досить густа мережа субширотних та субмеридіональних розломів(шпар), в точках перетину яких проходить активізація ярів та балок, суфозії, зсувів, абразії берегів.

     Отже, двохсотлітня експлуатація надр та рельєфу міста Херсона на загал має тільки негативні наслідки. На території міста спостерігається тотальне підняття ґрунтових вод, їх забруднення, активізація зсувних процесів, суфозії.  

2. Проблема  питної води міста

   Погіршення питної води в Херсоні за останні кілька десятиріч є результатом порушеного режиму підземних вод, який утворився внаслідок довготривалої, поза терміном амортизації, експлуатації артезіанських свердловин. Добування питної води проходить, як правило, з ділянок площею в кілька квадратних кілометрів кожна і при переексплуатації конкретного геологічного ярусу (в Херсоні. це найчастіше сарматський ярус неогенового горизонту) проходить притік небажаних інгредієнтів з інших горизонтів. Для артезіанських вод Херсона головними такими інгредієнтами є катіони та аніони легко розчинних солей, металів, а інколи - аміаку, нафтопродуктів, сполук азоту.

   Особливо  небезпечний просочування сильно забруднених вод з верхнього шару в цей горизонт. Ґрунтові води в місті, як зазначено вище, під впливом промислової діяльності та транспорту забруднюються нафтопродуктами, свинцем, кадмієм, нітратами. Отже, забруднення неогенового шару під Херсоном стає вже зараз небезпечним для його використання як джерела питних вод.

     Найбільш  непридатна для вживання вода, що добувається  в селищі Комишани. По 6 свердловинам в 2000 році мінералізація води коливалась в межах 3,8 – 4,2 г/л, що в 4 рази більше ГДК. Аналогічна ситуація спостерігалась в деяких свердловинах селища Степанівка. На свердловинах, що розташовані на території напірної станції №1 ВУВКГ (центр міста), мінералізація коливається, в межах 0,4 – 3,6 г/л (ГДК - 1 г/л), вміст хлоридів – 0,5 – 0,8 (ГДК – 0,35), сульфатів – 0,7 – 1,2 г/л (ГДК – 0,5).

     Група свердловин, що зосереджена на території  напірних станцій №3 (Шуменський мікрорайон), №4 (Таврійські мікрорайони) за даними спостережень має також високі значення мінералізації, вмісту хлоридів та сульфатів. В деяких свердловинах зафіксовано високий вміст аміачного азоту та нітратів.

     Обмеженим винятком із взагалі неякісної питної води нашого міста є вода свердловини, що знаходяться на Карантинному острові та в деяких районах центра міста - площа Свободи, бульвар Мирний, початок вулиці 40-років Жовтня. Тут загальна мінералізація становить 0,2 – 0,8 г/л, вміст хлоридів – 0,04 – 0,09 г/л, сульфатів – 0,01 -0,08 г/л. Вони мають гарні кондиції щодо вмісту важких металів та нітратів. Певну проблему на перспективу для забезпечення жителів Карантинного острова може скласти поява в воді сірководню, який зараз ще знаходиться в межах ГДК.

     Як  першочерговий етап по стабілізації водно-екологічного становища і санітарно-гігієнічних параметрів системи господарсько-питного водопостачання в місті, на думку фахівців, треба збільшити водовідбір на Верхньо-Антоновському водозаборі. Експлуатаційні запаси підземних вод тут складають 38,1 тис. м 3 /добу і є резерв порядку 50%. Певним резервом якісної питної води може бути освоєння ділянок в заплаві Дніпра. Це дозволить, при одночасній модернізації водонасосної станції № 1 міста, значно поліпшити стан господарсько-питного водопостачання в першу чергу в Суворовському районі, який споживає в даний час питну воду зниженої якості.

     Але слід відзначити, що корінним чином  вирішити проблему забезпечення м. Херсона  екологічно чистою питною водою на перспективу можна лише за рахунок  освоєння нових джерел, зокрема, використання водозаборів на лівобережжі області. 

3. Стан ґрунтів  міста

     Двохсотлітня  активна діяльність людини в місті  не могла не вплинути на його ґрунти. На урбанізованих територіях людина стала важливим, якщо не головним, фактором ґрунтоутворення. Для фунтів міст характерні гак звані техноземи – ґрунти, що створені людиною в процесі або рекультивації порушених ділянок або при активній господарській діяльності – будівництві житла, промислових будівель, систем комунікацій, інших споруд. Техноземи частково наслідують властивості зональних ґрунтів (в випадку Херсона - темно-каштанових та алювіальних ґрунтів заплав), а частково вони мають інші непритаманні таким ґрунтам властивості, формуються під впливом людської діяльності. Ступінь перетворення зональних ґрунтів в техноземи залежить в загальному випадку від часу експлуатації території міста. Зокрема, в Херсоні найбільш перетвореними є ґрунти історичного центру міста, найменш - приміських селищ та зон паркових насаджень. Ґрунти найстаріших парків міста – є повнопрофільними і мають всі ознаки зональних темно-каштанових.

     Ґрунти  міста Херсона інтенсивно забруднюються. Причиною цього є велике скупчення автомобільного транспорту, виробництв, а також специфічний вітровий режим території міста, який сприяє осадженню забруднювачів із повітря на поверхню ґрунту. Іншим джерелом хімічного забруднення є витоки каналізаційних вод та ґрунтові води. Специфічною особливістю ґрунтів міста є наявність не тільки хімічного забруднення, а й забруднення будівельним сміттям (бетон, цегла, скло, кераміка тощо). Останні на загал хімічно інертні речовини, але дуже впливають на механічні та фізичні властивості ґрунтів, які визначають в значній мірі їх родючість.

     Але найбільш небезпечним є хімічне  забруднення ґрунтів, тому що вони є джерелом вторинного забруднення повітря, поверхневих вод, рослин. Висока кількість днів з вітрами в Херсоні приводить до наднормативної запиленості повітря, що до речі є звичайним для степової зони України. 3 поверхні ґрунту в приземні шари повітря видувається велика кількість токсичних речовин, зокрема важких металів, окислів сірки та фенолів. Частково, в берегових зонах, ці забруднювачі попадають і на поверхню річок.

     Ґрунтові  забруднювачі легко вимиваються  та розчиняються дощовими водами, при снігорозтаванні, поливах та змиваються в зливову каналізацію, яка практично без попередньої очистки попадає в водойми, що оточують Херсон-Дніпро, Кошову, Вірьовчину. З цими водами, крім важких металів, нафтопродуктів, окислів сірки, азоту , фосфору, можуть бути скинуті розчини кухонної солі, яка інколи використовується комунальними службами як засіб боротьби із ожеледдю.

     Дуже  небезпечним є попадання забруднювачів, особливо важких металів, з ґрунту в  рослини та тварини, а потім, з  продуктами живлення, в організм людини.

     Але в місті є райони, де вміст важких металів більший, ніж ГДК. Це насамперед міське звалище та ґрунти вздовж автомобільних доріг. Останні насичені свинцем та нафтопродуктами (бензином, маслами, дизельним паливом тощо).

     Слід  також відзначити, що, в зв'язку з високим рівнем ґрунтових вод на значній території міста, в ґрунтах йдуть досить інтенсивні процеси засолення. Окрім того, іншим джерелом солей в придорожніх ґрунтах, може бути високо мінералізовані розчини, які утворюються на дорогах та тротуарах взимку, коли використовують кухонну сіль для боротьби з ожеледдю.

     Отже, штучні техноземи міста Херсона слід віднести до помірно забруднених ґрунтів, за винятком окремих ділянок, де забруднення є помітним фактором сучасного ґрунтоутворення. А саме, дуже забрудненими є звалища, в т.ч. міське, та узбіччя доріг.