Банкротство, процедура и правовые последствия

Невід'ємною частиною функціонування ринкової економіки  в сучасному цивілізованому світі  є певні процеси, які виникають  в суспільстві, зокрема між суб`єктами господарювання. Однак, не завжди ці процеси мають позитивні наслідки. Перехід до нових умов господарювання спричинив поширення банкрутства  та ліквідації багатьох вітчизняних підприємств, а певну кількість поставив на межу банкрутства. Досвід країн з розвинутою ринковою економікою засвідчує, що руйнування навіть одного окремого суб'єкта господарської діяльності тягне за собою негативні наслідки не тільки для нього та його кредиторів, але і для всього суспільства в цілому. Однією з особливостей сучасного етапу соціально-економічного розвитку України є значна криміналізація економіки, коли одним із способів перерозподілу чужої власності є використання механізмів банкрутства суб’єктів господарювання. Сьогодні банкрутство є невід’ємним явищем ринкової економіки, своєрідним природним відбором, коли фінансово нестабільні суб’єкти господарювання вибувають з кола господарських взаємовідносин внаслідок неефективності та неприбутковості своєї діяльності, своєї неконкурентоздатності. З іншого боку, в процесі недобросовісного перерозподілу власності та неправомірного звільнення від законної кредиторської заборгованості, банкрутство стає замаскованим злочином.  Під час припинення діяльності підприємства мимоволі або навмисно можуть допускатися будь-які порушення у процесі, який встановлено та контролюється на законодавчому рівні. Саме тому, питання про злочини, пов`язані з інститутом банкрутства, та відповідальності за порушення у процесі банкрутства на сьогодні є досить актуальними, а його знання є корисним та необхідним для кожного суб`єкта господарювання.

Метою роботи є дослідження та встановлення поняття злочинів, пов`язаних з інститутом банкрутства та наслідків порушення законодавства про неплатоспроможність (банкрутство).

Для досягнення мети, мною були поставлені завдання: розкрити сутність банкрутства, та злочинів, що виникають у цій сфері; встановити особливості відповідальності за порушення законодавства; охарактеризувати підстави настання відповідальності.

Об`єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі провадження у справі про банкрутство, та цього процесу в цілому.

Предметом дослідження є злочини, пов`язані з інститутом банкрутства.

Розгляд поставленого питання передбачає, передусім, встановлення визначення основних понять. Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від від 14 травня 1992  р., банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури [1].

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15   «Про судову практику в справах про банкрутство», провадження у справах про банкрутство регулюється  Законом України  від  14  травня  1992  р.   "Про відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його банкрутом", Господарським процесуальним  кодексом України та іншими законодавчими актами України [2].

Певні порушення у сфері  банкрутства ще донедавна каралися згідно Кримінального Кодексу України, а саме статті: 218 "Фіктивне банкрутство", 220 "Приховування стійкої фінансової неспроможності" і 221 "Незаконні дії у разі банкрутства", проте, згідно Закону України від 15 листопада 2011 року . № 4025 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» ці статті було віднесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, отже з дня набуття чинності цього Закону, кожне з цих порушень тягло за собою лише адміністративну відповідальність [3].

Визначимо поняття, та особливості кожного з наведених вище правопорушень у сфері банкрутства. У статті 166-16 розкривається поняття Незаконні дії у разі банкрутства, та провадження відповідальності за це правопорушення. Таким чином, незаконними діями у разі банкрутства визнається умисне приховування майна, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в період провадження у справі про банкрутство і завдали великої матеріальної шкоди [4]. Відповідно до цієї ж статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, такі незаконні дії тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Нагадаємо, що станом на 2012 рік становить 17 гривень. Таким чином, порахувавши визначаємо, що сума штрафу за незаконні дії у разі банкрутства становить мінімально  8500 гривень, та максимально 17000 гривень. Варто пам`ятати, що матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян [4].

Фіктивне банкрутство  – ще одне поширене правопорушення у сфері банкрутства. Велике поширення  воно набуло в нашій країні під  час економічної кризи, саме тоді деякі суб'єкти господарської діяльності намагалися припинити діяльність через процедуру банкрутства, визнаючи свої підприємства неплатоспроможними фіктивно. Відповідно статті 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення, фіктивне банкрутство – це завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника (учасника) або службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі [4]. Порушення зазначеної статті тягне за собою накладення більшого штрафу у порівнянні з незаконними діями у разі банкрутства. Цей показник становить від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порахувавши отримуємо, що сума штрафу становить мінімально 12750 гривень, та максимально 34000 гривень. Аналогічно із статтею 166-19 матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто якщо цей показник становить мінімум 8500 гривень.

Ще одним  правопорушенням у сфері банкрутства  є приховування стійкої фінансової неспроможності. Згідно чинного законодавства, приховуванням стійкої фінансової неспроможності вважається умисне приховування громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові [4]. Відповідно до статті 164-15 велика матеріальна шкода має місце, коли її розмір у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Порушення вказаної статті Кодексу тягне за собою накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34000 гривень, до 51000 гривень.

Доведення до банкрутства, тобто  умисне, з корисливих мотивів, іншої  особистої заінтересованості або  в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років

Таким чином, правопорушення у сфері банкрутства, тягнуть за собою адміністративну відповідальність для осіб, які вчинили ці порушення. Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, до порушників застосовується такий вид покарання, як штрафи.

1. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. –1992. - № 31. – ст.440. 
2. Про судову практику в справах про банкрутство: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р № 15 // Відомості Верховної Ради України . – 2009. – №8 – ст.1
3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності: Закон України від 15.11.2011 р. № 4025 // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 25. – ст.263
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Затверджений Постановою № 8074-10 від 07.12.1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – додаток до № 15. – ст.1122