Анализ в отраслях производства и услуг

10

ЗМІСТ

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Задачі і основні напрямки аналізу фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Інформаційна база для аналізу

Основні напрями аналізу [3]:

1). Аналіз господарської діяльності в системі управління бюджетною організацією. Змістом аналізу господарської діяльності бюджетних установ є, по-перше, розкриття механізму дії основних чинників, що впливають на економічні показники; по-друге, кількісне вимірювання впливів, чинників, на динаміку цих показників; по-третє, якісна оцінка тенденцій розвитку організацій, що фінансуються з бюджету.

2). Аналіз фінансування діяльності і виконання кошторису витрат установ освіти, органів адміністративного управління, податкових органів і в закладах охорони здоров'я. Аналіз фінансування припускає вивчення забезпеченості установи бюджетними коштами, а також повноти їх використання. Для цього планове фінансування порівнюється з фактичним, і проводиться порівняння сум бюджетних коштів, що поступили, з касовими витратами установи. Основним джерелом інформації при цьому є «Звіт про виконання кошторису витрат». Основними завданнями виконання кошторисів витрат є: вивчення дотримання кошторисних призначень в цілому, а також в розрізі окремих статей і економічних елементів витрат; вивчення складу і структури витрат; оцінка причин, що викликали відхилення фактичних витрат від передбачених в кошторисах; виявлення резервів підвищення ефективності використання ресурсів бюджетних і наукових установ; обґрунтування заходів, направлених на підвищення ефективності управління бюджетними коштами. Джерела інформації: звіт про виконання кошторису витрат бюджетних установ; баланс виконання кошторисів витрат бюджетних установ; картки обліку витрат і дані первинного обліку витрат матеріальних ресурсів, праці і заробітної платні; звіти про виконання плану по мережі, штатам і контингентам; акти ревізій і перевірок; дані бюджетних установ по обліку касових і фактичних витрат.

3). Аналіз основних засобів. Основними завданнями аналізу основних засобів виступають: оцінка об'єктів основних засобів по різних напрямах (склад і структура, технічний стан основних засобів, рух, ефективність використання, ступінь освоєння і т.п.) за станом на початок і кінець звітного періоду і впродовж якого-небудь часу (за декілька років); встановлення забезпеченості установ і їх структурних підрозділів основними фондами – відповідності величини, складу і технічного рівня фондів реальної потреби в них; оцінка правильності і обґрунтованості списання об'єктів основних засобів; визначення впливу використання основних засобів на кінцевий результат роботи установи. Джерела інформації: баланс виконання кошторису витрат; звіт про рух основних засобів; кошторис витрат; акти про списання основних засобів з балансу установи; відомість інвентаризації основних засобів; дані синтетичного обліку основних засобів; дані аналітичного обліку основних засобів; матеріали спеціальних обстежень, перевірок і ревізій; технічні паспорти на основні засоби.

4). Аналіз матеріальних ресурсів. При аналізі використання матеріальних ресурсів і дослідженні внутрішніх резервів їх економії необхідно вирішити наступні завдання: оцінка обґрунтованості заявок на придбання матеріальних цінностей, а також повноти їх задоволення; характеристика комплектності і своєчасності надходження матеріальних ресурсів; вивчення стану запасів матеріальних цінностей; визначення повноти і раціональності використання матеріалів; виявлення і вивчення причин недоліків в забезпеченості установи матеріальними ресурсами і їх використанні; пошук внутрішніх резервів підвищення ефективності використання матеріальних цінностей і розробка заходів щодо їх впровадження. Залежно від цілей аналізу, від періодичності його проведення як джерела інформації використовується різна облікова, звітна і нормативна документація. Джерела інформації: баланс виконання кошторису витрат; звіт про виконання кошторису витрат; звіт про виконання плану по мережі, штатам і контингентам; звіт про рух матеріальних цінностей; пояснювальна записка до річного звіту; дані актів інвентаризацій і ревізій, довідок перевірок і обстежень, нормативних і законодавчих актів, розроблених відомчих і галузевих інструкцій і вказівок.

5). Аналіз продуктів харчування в установах охорони здоров'я. Основними завданнями аналізу продуктів харчування є: оцінка повноти і своєчасності забезпечення установи продуктами харчування і вивчення чинників, що роблять вплив на відхилення в забезпеченні установи продуктами харчування; характеристика джерел надходження продуктів харчування; оцінка повноти використання кошторисних призначень по елементу бюджетної класифікації «Продукти харчування» і вивчення чинників, що роблять вплив на повноту виконання кошторису по витратах на продукти харчування; оцінка дотримання натуральних норм витрати продуктів харчування і вивчення основних причин їх порушення; характеристика руху продуктів харчування; дослідження внутрішніх резервів підвищення ефективності використання продуктів харчування і пропозиція заходів щодо їх реалізації. Джерела інформації: Баланс виконання кошторису витрат форми, кошторис витрат, звіт про виконання кошторису витрат установ, записка, пояснення, по заповненню форм річного отче та, звіт про рух матеріальних цінностей, звіт про виконання плану по мережі, штатам і контингентам, розрахунок асигнувань по елементу бюджетної класифікації «Продукти харчування», розрахунок витрат на спеціальне живлення тих, що працюють в шкідливих умовах праці, акт комплексної ревізії, оборотні відомості руху матеріальних цінностей по складу продуктів харчування, меморіальний ордер «Зведення накопичувальних відомостей по витраті продуктів харчування».

6). Аналіз праці і заробітної платні в установах охорони здоров'я, наукових організаціях. Основними завданнями аналізу є: вивчення і оцінка забезпеченості установи трудовими ресурсами; кількісна і якісна характеристика структури персоналу; виявлення чинників і причин відхилень фактичних показників стану штатів від нормативів, оцінка негативних тенденцій; вивчення повноти використання робочого часу і завантаження кожного працівника, характеристика рівнів сумісниці і поєднання; оцінка продуктивності праці і його ефективності; аналіз формування і раціонального використання фонду заробітної платні, оптимальності його структури; виявлення резервів підвищення ефективності праці, зниження втрат робочого часу, ефективності витрачання коштів на оплату праці, розробка заходів щодо мобілізації виявлених резервів. Як джерела інформації для аналізу притягується планово-облікова документація: звіт установ про виконання плану по праці; звіт про виконання кошторису витрат; звіт про виконання плану по мережі, штатам і контингентам; звіт лікувально-профілактичної установи за рік; штатний розклад; тарифікаційні списки; матеріали табельного обліку і руху кадрів; штатні нормативи; регістри бухгалтерського обліку по нарахуванню заробітної платні, особові рахунки працівників; матеріали результатів атестацій і обстежень умов роботи персоналу і ін. В процесі аналізу фонду заробітної платні розв'язуються наступні основні завдання: оцінка динаміки і структури фонду заробітної платні по категоріях працівників НДІ, структурних підрозділах, видах виплат, джерелах фінансування, в розрізі бюджетної і госпдоговірної тематики; виявлення чинників і вимірювання їх впливу на зміну виплат з фонду заробітної платні; характеристика рівня середньої заробітної платні і чинників її зміни; оцінка співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної платні працівників НДІ.

7). Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості в наукових організаціях. Основними завданнями аналізу розрахункових операцій є: оцінка забезпеченості установи фінансовими ресурсами і їх використання за цільовим призначенням; здійснення контролю за дотриманням розрахункової дисципліни; характеристика складу і структури кредиторської заборгованості, а також її зміни; характеристика складу і структури дебіторської заборгованості, а також її зміни; виявлення причин фінансових порушень і утворення заборгованостей; визначення повноти і своєчасності застосування заходів матеріальної відповідальності до порушників договірних зобов'язань; виявлення резервів поліпшення стани розрахунків і розробка заходів щодо їх реалізації. Джерела інформації: баланс виконання кошторису витрат, записка, пояснення, до нього; звіт про виконання кошторису витрат установи; місячний звіт; звіт виконання кошторису доходів і витрат за позабюджетними джерелами; меморіальні ордери і прикладені до них первинні документи; договори і контракти з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками.

8). Аналіз позабюджетних засобів вищого учбового закладу. Завдання аналізу виконання кошторисів по позабюджетних засобах: оцінка виконання кошторисних призначень по всіх видах позабюджетних засобів; оцінка виконання плану за основними показниками кожного виду позабюджетних засобів; розрахунок впливу чинників на відхилення за основними результативними показниками (об'єм продукції, прибуток, собівартість і т.д.); розробка заходів щодо усунення виявлених в результаті аналізу недоліків і заходів щодо дослідження джерел освіти і ефективного використання позабюджетних засобів; контроль правильності утворення прибуткової і витратної частини кошторису, перевірка своєчасності і повноти нарахування і переліку податків до державного бюджету. Джерела інформації: звіт про виконання кошторису доходів і витрат по позабюджетних засобах, як індивідуальний (по кожному виду позабюджетних джерел), так і зведений (в цілому по всіх позабюджетних засобах, які є в організації); звіт про виконання плану по мережі, штатам і контингентам по кожному виду позабюджетних засобів; дані бухгалтерського обліку, ревізій і перевірок.

1.2 Аналіз швидкості роздрібного товару

При аналізі роздрібного товарообігу доцільно проаналізувати товарооборотність. Під товарооборотністю розуміється час звернення товарів з дня їх надходження до дня реалізації, а також швидкість обороту товарів [1], [2]. Час звернення характеризує середню тривалість перебування товарів у вигляді товарних запасів. Швидкість обороту показує, скільки разів протягом періоду, що вивчається, відбулося оновлення товарних запасів. Слід зазначити, що обертаються не самі товари, а вкладені в них засоби. Після продажу товари в торгівлю не повертаються, а йдуть на задоволення матеріальних і духовних потреб покупців. Прискорення товарооборотністі має велике значення: вивільняються оборотні кошти, вкладені в товарні запаси, знижуються втрати товарів і інші торгові витрати, зберігається якість товарів, поліпшується обслуговування покупців. Уповільнення часу звернення товарів вимагає додаткового залучення кредитів і позик, веде до зростання витрат звернення, зменшенню прибули, погіршенню фінансового положення підприємства.

Товарооборотність в днях (час звернення товарів) визначають на основі даних про середні товарні запаси і товарообіг по наступних формулах:

або                                   (1.1)

де Тдн. – товарооборотність в днях; Д – кількість днів аналізованого періоду (рік – 360 днів, квартал – 90 і місяць – 30 днів); Р – роздрібний товарообіг за період, що вивчається; Рдн. – середньодобовий обсяг роздрібного товарообігу; Зср. – середні товарні запаси.

                                          (1.2)

де З1, З2, ... Зn – запаси товарів на окремі дати періоду, що вивчається; n – число дат, на які узяті дані.

Товарооборотність в кількості оборотів (швидкість звернення товарів) Тоб. можна розрахувати по наступних формулах:

або .                                           (1.3)

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Завдання 2.1

Визначити вплив на обсяги роздрібного товару (N) таких факторів, як: середньорічна кількість робочих місць (К), кількість відпрацьованих одним працівником робочих днів (Д), тривалість робочого дня (Т), середньочасовий виробіток на одне робоче місце (В). Вихідні дані:

РІШЕННЯ: