• абсолютна стійкість фінансового стану (якщо запаси і затрати (З) менші суми власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР) ;
• нормальна стійкість (якщо запаси і затрати (З) дорівнюють сумі власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР);
• нестійкий, передкризовий фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Д);
• кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на межі банкруцтва), при якому:

З>ВК+КР+Д

;

Проаналізувавши фінансовий стан на ВАТ “ТеКЗ” ми бачимо, що підприємство знаходилося  у 1996році в кризовому  фінансовому стані, це видно з наступних  розрахунків: за 1996 рік

15575 > 6114+0,39*15575+(182+160)    =>     15575 > 12530,25;

за 1997 рік:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48

Рівновага платіжного балансу  в даній ситуації забезпечується за рахунок  прострочених платежів по оплаті праці , судам  банку, постачальникам, бюджету і т.п.

      Рівновага фінансового стану  може бути відновлена шляхом:

• прискорення оборотності капіталу в поточних активах, в результаті чого пройде відносне його зменшення на гривень товарообороту;
• обгрунтованого зменшення запасів і затрат (до нормативу);
• поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

        У звітному році  відбувається незначне  покращення фінансової  стійкості, що  видно з наступних  розрахунків:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48

,

що  свідчить про те, що підприємство перейшло в нестійкий (передкризовий) фінансовий стан. При  цьому фінансова  нестійкість рахується  допустимою, якщо виконуються  наступні умови:

• виробничі запаси плюс готова продукція рівні або перевищують суму короткострокових кредитів, які приймають участь в формуванні запасів – ця умова виконується, так як ІІа>ІІІп.
• Незавершене виробництво плюс витрати майбутніх періодів рівні або менші від суми власного оборотного капіталу – умова виконується.

      Оскільки  наявність власного оборотного капіталу і його зміни мають дуже велике значення в забезпеченні фінансової стійкості підприємства, доцільно провести факторний аналіз його динаміки.

       

        Таблиця № 12     Аналіз впливу факторів на зміни наявності власного оборотного капіталу.

 

З таблиці видно, що за звітний період сума власного оборотного капіталу збільшилась  в цілому на 4114тис.грн. Це настало головним чином за рахунок  приросту суми реструктизованого  боргу, додаткового  капіталу, основних засобів, а також  зменшення за рахунок збитків в звітному році. Зменшення вкладання капіталу в основних фондах визвало збільшення суми власного оборотного капіталу. 

      Темпи росту власного капіталу (відношення суми прибутку, направленої  в фонд накопичення, до власного капіталу) залежать від наступних факторів:

• Рентабельність продаж (R);
• Оборотності капіталу (Коб);
• Структури капіталу, що характеризує фінансову активність підприємства по залученню запозичених коштів (відношення середньорічної суми валюти балансу до середньорічної суми власного капіталу), (К);
• Процент відрахованого чистого прибутку на розвиток виробництва (Д_від).

Отже  темп росту власного капіталу розраховується за формулою:

за  допомогою методу ланцюгової підстановки  розрахуємо вплив  зміни кожного показника на темп росту капіталу. 

 

 

 

 

 

      Вплив коефіцієнту рентабельності продажу за звітний  рік привів до сповільнення темпів росту власного капіталу на 0,001 (0,0017-0,0007), в свою чергу такі коефіцієнти як коефіцієнт оборотності капіталу і структури капіталу в незначній мірі підвищили темпи росту власного капіталу. Найбільш суттєво вплинув на підвищення процент відрахованого чистого прибутку на розвиток виробництва – 0,00075 (0,00085-0,0016). В цілому темпи росту власного капіталу за звітний рік зменшились не суттєво (на 0,0001).

 

      

Аналіз  ефективності і інтенсивності  використання капіталу. Оцінка ділової активності підприємства. 

      Як  відомо, капітал знаходиться  в постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в  іншу.

      На  першій стадії підприємство закуповує необхідні  йому основні фонди, виробничі запаси, на другій – засоби в формі запасів  поступають в виробництво, а частина використовується на оплату праці працівникам, виплату податків, платежів по соціальному страхуванню і інші витрати. На третій стадії готова продукція реалізовується і на рахунок підприємства поступають грошові кошти. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше продукції отримає і реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії веде до сповільнення оборотності капіталу, потребує додаткових вкладень коштів і може визвати значне погіршення фінансового стану підприємства.

      Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його віддачею (рентабельністю) як відношення суми прибутку до середньорічної суми основного і  оборотного капіталу. Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт його оборотності (відношення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг до середньорічної вартості капіталу).

      Взаємозв’язок між показниками  віддачі капіталу і його оборотністю  виражається наступним  чином:

      

Іншими  словами, прибутковість  інвестованого капіталу рівна добутку  рентабельності продажу  і коефіцієнта  оборотності капіталу.

      Розрахунок  впливу факторів на зміни рівня рентабельності капіталу можна провести методом абсолютних різниць (табл. 13). 

Таблиця № 13 Показники ефективності використання капіталу.

 

      За  допомогою методу абсолютних різниць  ми визначили вплив  факторів на рентабельність капіталу. Віддача  капіталу за звітний  рік зменшилась на 0,8, це зменшення відбулося  за рахунок зменшення  показника рентабельності продажі (0,9). Також спостерігається незначне прискорення оборотності на 0,1. 

      Швидкість оборотності капіталу характеризується наступними показниками:

• Коефіцієнтом оборотності (Коб):

(розрахунок  в табл. №13)

• Тривалість одного обороту (Тоб):

, чи 

де  Д – кількість  календарних днів в періоді, що аналізується (360).

Отже  для 1996/1997 року тривалість одного оберту дорівнює:

;           . 

      Таким чином в порівнянні з минулим роком оборотність капіталу прискорилась на 678,8дні (5141,4-4462,6).

      В процесі аналізу  необхідно вивчити  оборотність капіталу не тільки в цілому, але і по стадіям  кругообороту. Це дозволить  прослідкувати, на яких стадіях відбулося  прискорення чи сповільнення оборотності капіталу.   

      Таблиця № 14  Аналіз тривалості обороту капіталу.