Аналіз Платоспроможності Підприємства

     – формулювання поточних завдань;

     – тимчасова організація діяльності підприємства;

     – повне, доцільне і рівномірне використання всіх ресурсів підприємства;

     – мінімізація скріплення оборотних  коштів;

     – створення умов для розвитку підприємства, його організації.

     Розглянемо  основні принципи, реалізація яких необхідна в ході формування системи  оперативного управління :

     – принцип своєчасності;

     – принцип раціональної точності;

     – принцип угрупування;

     – принцип делегування повноважень;

     – принцип адаптивності.

     Принцип своєчасності полягає в оперативному реагуванні суб'єктом управління на зміни інформації про функціонування об’єкту управління. Рішення повинні  ухвалюватися своєчасно, тобто реакція  на подію повинна здійснюватися  в строк, потрібний для ефективного  вирішення виниклої проблеми.

     Принцип раціональної точності полягає в тому, щоб витрати на вирішення проблеми не перевищували можливих втрат або збитків.

     Принцип угрупування полягає в тому, що деякі проблеми або події в  діяльності підприємства можуть бути згруповані для їх найбільш ефективного вирішення.

     Принцип делегування повноважень зводиться  до того, щоб керівник певного рівня  не опускався до проблем нижчого  рівня і займався тільки проблемами відповідної складності.

     Принцип адаптивності дозволяє застосовувати  деякі стандартні набори дій при  вирішенні типових проблем, тобто  адаптувати типові ходи для вирішення  типових проблем.

     Таким чином, на наш погляд, з метою підвищення ефективності при здійсненні поточної діяльності підприємства повинна функціонувати система оперативного управління його активами.

     Оперативне  управління – цілеспрямована дія  на об’єкт управління для стабілізації поточного стану і приведення основних характеристик об'єкту у відповідність зі стратегією його діяльності. [12,183]

     Завдання  ТОВ «Карпатнафтохім» полягає в досягненні успіхів, як всередині підприємства, так і поза ним. Якщо правильно налагодити управління можна буде досягти соціального ефекту. Тобто, при правильно налагодженій системі будуть збільшуватись доходи підприємства, його прибутки. При правильному розподілі прибутків створюватимуться та покращуватимуться робочі місця, що дасть змогу працівникам працювати ефективніше, відбуватиметься підвищення заробітної плати і доходів, задоволення першочергових фізіологічних потреб людей, забезпечення безпеки життєдіяльності, підвищення рівня задоволення соціальних і духовних потреб, підвищення кваліфікації робітників.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 
 

     Проблема  управління платоспроможністю підприємства завжди характеризувалась актуальністю і посідала помітне місце серед  напрямків економічних досліджень, оскільки платоспроможність є невід’ємним  поняттям ринкової економіки та характерної  для неї концепції управління фінансами суб’єктів господарювання. Кожен суб’єкт господарювання прагне підтримувати абсолютну ліквідність, платоспроможність і стійкий  фінансовий стан.

     Проведений  аналіз дозволив сформувати таке уточнене та доповнене визначення досліджуваного поняття: платоспроможність підприємства – здатність у повному обсязі й у визначений термін розрахуватися  за своїми зобов’язаннями за допомогою  грошових ресурсів та інших активів  і спроможність здійснювати безперервну  фінансово-господарську діяльність.

     В роботі представлено загальний огляд  нормативних та авторських підходів щодо методики аналізу платоспроможності підприємства.

     Виходячи  з проведеного дослідження можна зробити наступні висновки, що для успішного стратегічного управління платоспроможністю підприємства необхідно завчасно передбачати пріоритети його розвитку, відслідковувати грошові потоки, раціонально управляти дебіторською і кредиторською заборгованістю підприємства. Підприємство повинно суворо слідкувати за строками погашення дебіторської заборгованості, не допускати її прострочення застосовуючи до порушників фінансові санкції; визначити для себе найоптимальнішу політику кредитування покупців та залучення товарних кредитів, розробляти власну і на її основі вибудовувати методологію й процедуру діяльності, формувати на перспективу політику фінансування активів підприємства.

     Крім радикальних напрямів підвищення рівня платоспроможності підприємства потрібно проводити пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості діяльності і досягненню беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоздатності товарів, зниження їх собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат.

     Дані  обставини визначають актуальність завдання стосовно вдосконалення усієї  системи аналізу платоспроможності підприємства.

     Можна сказати, що платоспроможність підприємства – це не лише показник. Доказом цього може стати той факт, що значення показника вказує на стан платоспроможності підприємства на певну дату розрахунку, тобто для нього характерна одномоментність, і це значення залежить від об’єктивно зумовлених змін, пов’язаних із надходженням та сплатою коштів.

     В процесі дослідження ми з’ясували, що аналіз платоспроможності підприємства можна визначити різними підходами:

− наявністю  власних обігових коштів та здатністю  покривати збитки;

− здатністю  підприємства виконувати свої зобов’язання;

− платоспроможність  представити як важливий показник фінансової стійкості.

     Проаналізувавши платоспроможність ТОВ «Карпатнафтохім» у другому розділі можна зробити висновки, що підприємство є недостатньо платоспроможним. Можливо, це частково пов’язано з відкриттям нового заводу ПВХ куди було затрачено дуже багато коштів, що б пояснило збитковість підприємства. На погану платоспроможність підприємства суттєво впливає його неприбутковість, тому варто ретельно обдумати свою фінансову політику, щоб запобігти у майбутньому кризового стану. Попри те, що у підприємства великі грошові обороти, чисті доходи становлять лише близько 0,009% з річного обороту. Загалом, показники платоспроможності є  швидше негативні. 
 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
 

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Затверджене Наказом  Мінфіну України № 87 від 31.03.99р. із останніми змінами відповідно до наказу Міністерсва фінансів №1204 від 26.09.11р.
2. Азарова, А. О. Підходи до формалізованого механізму оцінювання фінансового стану підприємства / А. О. Азарова, О. В. Рузакова. – Фінанси України. – 2006. – № 12. – C. 129 с.
3. Білик, М. Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств / М. Д. Білик // Фінанси України. – 2005. – № 3. – 588 с.
4. Ванієва, А. Р. Оцінка ліквідності і платоспроможності підприємства / А. Р. Ванієва // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №8. – 62 с.
5. Ванькович, Д. В. Удосконалення механізму реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємств / Д. В. Ванькович // Фінанси України (укр.). – 2004. – № 9.- 238 с.
6. Журавльова, Ю. Ю. Сутність платоспроможності підприємства/ Ю. Ю. Журавльова // Фінанси України. - 2006. - № 1. – 121с.
7. Ізмайлова К.В.  Фінансовий аналіз:Навчальний посібник /К.В. Ізмайлова - К.: МАУП, 2001. – 148 с.
8. Крамаренко, Г. О. Фінансовий аналіз і планування - навчальний посібник / Г. О. Крамаренко – К. : ЦНЛ, 2003. – 224 c.
9. Лагун М. І. Методичні аспекти аналізу платоспроможності підприємства / М. І. Лагун – Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 2. – 58 с.
10.   Павловська, О. В. Фінансовий аналіз - навчальний посібник / О. В. Павловська, Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержицька; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К. : КНЕУ, 2005. – 592 с.
11. Поддєрьогін, А. М. Фінанси підприємств - Підручник / А. М. Поддєрьогін. – К. : КНЕУ, 2000. – 460 с.
12. Ремньова, Л. М. Управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства як складова його фінансового менеджменту / Л. М. Ремньова // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 2. – 485 с.
13. Салига С. Я. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / С. Я.  Салига - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 210 с. 
14. фСитник Л.С. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / Л.С.  Ситник - К.: ЦУЛ, 2006. - 352 с.
15. Фiлiмоненков О. С. – Фінанси підприємств – К: 2004 ст. 265-267.
16. Шеремет А.Д. Методика финансового анали за/ А.Д.Шеремет, Р.С. Сайфулин - М.: Инфра, 2002. – 448с.
17. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. пос. – К.: А.С.К., 2003. – 240 с.