Аналіз стану та ефективності використання майна підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Апреля 2012 в 13:18, курсовая работа

Краткое описание

Курсовая работа состоит из трех разделов:
1. Методологічні підходи до проведення аналізу джерел утворення майна підприємства
2. Аналіз стану та ефективності використання майна підприємства ТОВ «Омега»
3. Шляхи покращення використання майна підприємства та джерел його утворення
Есть вступ, висновки и список використаних джерел!

Содержимое работы - 1 файл

Платная курсова.doc

— 691.00 Кб (Скачать файл)

     б) для характеристики майна розраховується коефіцієнт мобільності майна: відношення вартості оборотних активів до вартості всього майна;

     в) коефіцієнт мобільності оборотних  активів розраховується як відношення найбільш мобільної їх частини (коштів і фінансових вкладень) до вартості оборотних активів. Збільшення коефіцієнтів мобільності всього майна і оборотних активів підтверджує тенденцію прискорення оборотності майнових засобів підприємства.

     Слід  зазначити, що низька мобільність оборотних активів не завжди є негативною. За високої рентабельності продукції підприємства здебільшого спрямовують вільні кошти на розширення виробництва.

     Аналіз  виробничого потенціалу.

     Відомо, що фінансовий стан підприємства значною  мірою обумовлюється його виробничою діяльністю. Тому, аналізуючи фінансовий стан підприємства (особливо на майбутній період), необхідно оцінити його виробничий потенціал.

     До  виробничого потенціалу відносять:

     - основні засоби;

     - виробничі запаси;

     - незавершене виробництво;

     - витрати майбутніх періодів (розд. 3 активу). Ці статті складаються з реальних активів, що характеризують виробничу потужність підприємства.

     Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показники:

     1) наявність, динаміка і питома  вага виробничих активів у загальній вартості майна;

     2) наявність, динаміка і питома  вага основних засобів у реальній  вартості майна;

     3) коефіцієнт зносу основних засобів;

     4) середня норма амортизації;

     5) наявність, динаміка і питома  вага капітальних вкладень і  їх співвідношення з фінансовими вкладеннями.

     Збільшення  виробничих активів на кінець року і більша питома вага цих активів  у загальній сумі коштів підприємства свідчитиме, як правило, про підвищення виробничих можливостей. Цей показник не повинен бути нижчим за 50%. За основу для порівняння беруть галузеві стандартні показники.

     Показник  питомої ваги вартості основних фондів у загальній вартості коштів підприємства розраховують як відношення залишкової вартості основних засобів до валюти балансу.

     Такий розрахунок здійснюється на початок року і на кінець звітного періоду. Одержані показники порівнюють зі стандартними значеннями для підприємств галузі, а також з показниками високорентабельних підприємств.

     Коефіцієнт  зносу (амортизації) розраховується, і  дається якісна характеристика його змін. Для оцінки інтенсивності накопичення зносу (амортизації) основних засобів використовується показник середньої норми амортизації, що обчислюється як відношення суми амортизаційних відрахувань за звітний період до первісної вартості основних засобів. Наприклад, амортизаційні відрахування за рік становили 476,9 тис. грн., а первісна вартість основних засобів на початок року - 7948 тис. грн. Отож, середня норма амортизації становитиме 6% (476,9 / 7948 * 100). Звідси можна висновувати, що накопичення амортизації на підприємстві відбувається повільними темпами.

     Цей показник порівнюється з показниками  інших підприємств і стандартними значеннями даного показника.

     Виробничий  потенціал підприємства характеризується також відношенням капітальних  вкладень і довгострокових фінансових вкладень: незавершене виробництво, довгострокові фінансові інвестиції. Високі темпи зростання фінансових вкладень можуть знизити виробничі можливості підприємства.

     Аналіз  складу і динаміки мобільних (оборотних) коштів.

     На  основі аналізу структури оборотних коштів вивчають зміни, що відбулися в складі оборотних коштів у цілому, а після цього - в розрізі окремих статей.

     Причинами зміни оборотних коштів можуть бути:

     1) прибуток (після сплати податків);

     2) амортизаційні відрахування;

     3) приріст власних засобів;

     4) збільшення заборгованості за  кредитами й позиками;

     5) збільшення зобов'язань з кредиторської  заборгованості.

     Причини зменшення оборотних коштів:

     1) витрати за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні  підприємства;

     2) капітальні вкладення;

     3) довгострокові фінансові вкладення;

     4) зменшення кредиторської заборгованості.

     Необхідно також порівняти за даними балансу  розмір зміни іммобілізованих активів (необоротні активи) з оборотними коштами. Якщо темп приросту оборотних коштів вищий, ніж необоротних іммобілізованих коштів, це означає, що на підприємстві існує тенденція прискорення оборотності всієї сукупності коштів підприємства.

     Далі  необхідно проаналізувати складові іммобілізованих активів. Якщо в  складі цих коштів значну частину становлять довгострокові фінансові вкладення в інші підприємства, то виробничий потенціал даного підприємства зменшуватиметься.

     Надходження, набуття, створення майна підприємства здійснюється за власні та позичені кошти, співвідношення яких розкриває його фінансовий стан.

     Коефіцієнт  незалежності підприємства свідчить про  те, що на кінець звітного періоду частка власного капіталу зросла. Отже, підприємство є фінансове стійким і достатньо  незалежним від зовнішніх кредиторів.

     На  кінець звітного періоду частка цього джерела в матеріальних оборотних коштах зменшилась на 6,70% [(450 / 6719) 100]. Приріст активів підприємства відбувався за рахунок збільшення короткострокових позик на 118 тис. грн. та кредиторської заборгованості на 29 тис. грн., а збільшення коштів підприємства перекривалося збільшенням зобов'язань за кредиторською заборгованістю. Це свідчить про те, що прискорене зростання коштів поліпшить платоспроможність підприємства.

     Уся інформація, наведена в таблиці, береться з балансу за винятком рядка "наявність власних оборотних коштів" - це розрахункова величина.

     Наявність власних оборотних коштів можна  визначити двома способами. За другим способом 2-й розділ активу балансу "Оборотні активи" порівнюється з 4-м розділом пасиву балансу "Поточні  зобов'язання".

     Розрахувавши  наявність власних оборотних  коштів, слід проаналізувати власний  і позичений капітал у розрізі  окремих статей, установити причини  збільшення чи зменшення короткострокових позик, кредиторської заборгованості.

     Після загальної оцінки стану майна на підприємстві необхідно також розрахувати показники ефективного використання цього майна. Основними показниками є:

     1. Рентабельність активів (майна):

     [прибуток  у розпорядженні  підприємства (ф.2) * 100] / [середня величина активів].

     2. Рентабельність поточних активів:

     [прибуток  у розпорядженні  підприємства (ф.2) * 100] / [середня величина поточних активів].

     3. Рентабельність інвестицій:

     [прибуток  до сплати податку  * 100] / [валюта балансу за мінусом короткострокових зобов'язань].

     4. Рентабельність власного капіталу:

     [прибуток  у розпорядженні  підприємства * 100] / [джерела власних засобів].

     Цей показник визначає величину прибутку, що його одержують з кожної гривні, вкладеної в підприємство.

     5. Рентабельність реалізованої продукції:

     [прибуток  у розпорядженні підприємства * 100] / [сума виручки від реалізації продукції].

     Отже, проаналізувавши склад, структуру  майна підприємства і джерел його утворення, можна зробити висновок, що для вивчення цього питання  можна застосувати модель економічного аналізу, що передбачає такі операції:

  • визначення питомих складових і джерел набуття майна в його загальній вартості на початок і кінець звітного періоду;
  • порівняння даних на кінець звітного періоду з даними на його початок і визначення причини зміни;
  • вивчення причин зміни складу структури майна і джерел його набуття, і передовсім тих, що негативно позначаються на фінансовому стані підприємства;
  • доведення до відома керівництва підприємства інформації, яка сприятиме прийняттю управлінських рішень, спрямованих на усунення причин, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

     Аналізу структури майна достатньо для  того, щоб оцінити стан активів  і наявність коштів на підприємстві для повернення боргів, але його замало для відповіді на запитання, наскільки вигідно інвестору вкласти капітал у це підприємство. Тому наступним напрямком аналізу фінансового стану підприємства і для внутрішніх, і для зовнішніх користувачів інформації є детальне вивчення ліквідності та платоспроможності підприємства.

     Аналіз  використання капіталу

     Відомо, що капітал у цілому є сумою  коштів, основних фондів, нематеріальних активів. Поняття "капітал" звичайно асоціюється з поняттям "власність". У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками, і становить вартість майна підприємства.

     Підприємство  створюється для здійснення підприємницької  діяльності і в процесі цієї діяльності використовує як власний капітал, так  і позичкові кошти.

     Сума  власного капіталу підприємства визначається як різниця між вартістю майна  та борговими зобов'язаннями.

     За  даними аналітичної таблиці посібника  сума власного капіталу підприємства, що його аналізуємо, становить на початок  року 3802 тис. грн., а на кінець року - 6719 тис. грн. Отже, власний капітал  підприємства збільшився.

     Далі  аналізують уже суто власний капітал, тобто вивчають причини його зміни протягом звітного періоду.

     Такий аналіз здійснюється на основі "Звіту  про власний капітал", ф. 4.

     Для проведення аналізу необхідно передовсім ознайомитися зі змістом окремих  складових власного капіталу і детально вивчити зміст кожної статті форми 4 "Звіт про власний капітал".

     Розглянувши зміст статей звіту про власний  капітал, необхідно проаналізувати рух власного капіталу підприємства за звітний період, розрахувати та проаналізувати основні показники  цього руху.

     Аналізуючи  власний капітал, необхідно звернути увагу на співвідношення коефіцієнтів надходження й використання капіталу. Коли значення коефіцієнтів надходження  більші, ніж коефіцієнтів використання, то це означає, що на підприємстві відбувається процес нарощування власного капіталу, і навпаки.

     Наступним етапом аналізу використання капіталу є аналіз ефективності його використання.

     Ефективність  капіталу найліпше характеризується його рентабельністю.

     Рівень  рентабельності капіталу вимірюється  відсотковим відношенням балансового прибутку до величини капіталу. З метою аналізу рентабельності капіталу складається аналітична таблиця, яка дає можливість визначити загальні зміни рентабельності капіталу і розрахувати вплив основних факторів на ці зміни.

     Результати  аналізу фінансового стану підприємства обов'язково доводяться до відома заінтересованих служб та підрозділів, а також у необхідних випадках - керівництва підприємства для прийняття управлінських рішень, спрямованих на усунення негативних причин, які сприяють погіршанню фінансового стану.

     Треба зазначити, що результати проведених аналітичних  розрахунків не є єдиним і безумовним критерієм для прийняття управлінських  рішень, спрямованих на поліпшення фінансового стану. Треба враховувати  ще й інші моменти, які впливають на управлінські рішення, зокрема, особисті якості особи, яка приймає такі рішення, її знання, інтелект, досвід роботи, тобто ті неформальні ознаки, котрі, проте, справляють великий вплив на якість управлінських рішень.

Информация о работе Аналіз стану та ефективності використання майна підприємства