Державний комітет статистики України

   ДЕРЖАВНА  АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ  
 
 
 
 
 

   Кафедра фінансів   
 
 
 

   КУРСОВА РОБОТА

   з дисципліни «ФІНАНСИ» 

   на  тему: «Формування та розвиток ринку фінансових послуг в Україні»     
 
 
 

   Студента 

   Книжник І.В.

   Курс ІІІ Группа 09.04/3

   Спеціальність «Фінанси та кредит»

   Науковий  керівник

   Момутюк Л.Є.    
 
 
 
 
 
 

   Київ  ДАСОА 2011

Розділ  І. Теоретичні засади ринку фінансових послуг(РФП)

1. Сутність  та значення РФП.

 

         Розвиток світових фінансових  ринків доводить, що ринок фінансових послуг відіграє провідну роль у забезпеченні економічного зростання, виступаючи механізмом акумуляції та перерозподілу вільних фінансових ресурсів. Сучасна ринкова економіка характеризується складною системою господарювання, в якій тісно взаємодіють суб’єкти господарювання та фінансово-кредитні інститути. На сьогодні одним із основних складових цього полісистемного утворення є ринки фінансових послуг.

           Об'єктивною передумовою функціонування  ринку фінансових, послуг є необхідність  посередництва у взаємовідносинах між економічними агентами з приводу перерозподілу фінансових ресурсів. Кошти можуть бути в наявності в одних суб'єктів господарювання, а інвестиційні потреби виникають в інших. Ринок фінансових послуг виконує роль посередника руху коштів від їх власників до користувачів [13].

       За економічною сутністю ринок фінансових послуг — сукупність економічних відносин, які виникають між його учасниками при формуванні попиту і пропозиції на послуги, пов'язані зі здійсненням операцій із фінансовими активами. Сутнісні ознаки ринку фінансових послуг відображають його спорідненість із фінансовим ринком.

  На ринку фінансових послуг фінансові посередники здійснюють професійну діяльність з фінансовими активами, яка визначається потребою спрямовувати рух грошових коштів від заощадників до позичальників, забезпечуючи при цьому прийнятний рівень дохідності, ризику та ліквідності.

   Ринок фінансових послуг об'єднує різноманітні форми мобілізації, акумулювання та переміщення грошових коштів із вільного обігу в сферу інвестиційного використання за участю фінансових посередників.

   Отже, основними ознаками ринку фінансових послуг є такі:

1) ринок фінансових  послуг постає як сфера взаємодії  фінансових посередників із клієнтами;

2) обслуговування  клієнтів відбувається в процесі здійснення операцій із фінансовими активами;

3) ринок фінансових  послуг має характер організованого  ринку на основі укладання  відповідних угод або продажу  цінних паперів.

          Ринок фінансових послуг постає як сфера діяльності учасників ринку фінансових послуг. Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" учасниками ринку фінансових послуг є суб'єкти підприємницької діяльності, які мають право здійснювати діяльність із надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.

         Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.[15]

           Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансові послуги — операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.[3]

     Отже, визначають три головні ознаки будь-якої фінансової послуги, а саме:

1) операції здійснюються  на користь третіх осіб, тобто мають посередницький характер;

2) предметом  операції є фінансові активи;

3) мета операції  — одержання прибутку або збереження  реальної вартості фінансового  активу.

            Отже, послуга — результат виконання відповідних операцій з фінансовими активами, спрямованих на задоволення індивідуальних фінансових потреб клієнтів. Періодичність операцій у процесі надання послуг мав суттєве значення, оскільки діяльність із надання фінансових послуг є підприємницькою діяльністю і має здійснюватися систематично, на постійній основі та з метою отримання прибутку[15]

     В Законі України «Про фінансові послуги  та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

   Фінансовими вважаються такі послуги:

1) випуск  платіжних документів, платіжних  карток, дорожніх чеків та/або  їх обслуговування, кліринг, інші  форми забезпечення розрахунків; 

2) довірче  управління фінансовими активами;

3) діяльність  з обміну валют; 

4) залучення  фінансових активів із зобов'язанням  щодо наступного їх повернення;

5) фінансовий  лізинг;

6) надання  коштів у позику, в тому числі  і на умовах фінансового кредиту; 

7) надання  гарантій та поручительств;

8) переказ  грошей;

9) послуги  у сфері страхування та накопичувального  пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами;

11) факторинг; 

12) інші  операції, які відповідають критеріям,  визначеним у пункті 5 частини  першої статті 1 цього Закону. [3]

          Метою утворення та функціонування  ринку фінансових послуг є  акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої, у свою чергу, значною мірою зумовлений ефективністю переливу інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на даний момент є потреба в капіталі. Чим різноманітніша, з точки зору суб'єктів і розмірів, структура заощаджень та можливостей інвестицій, тим більшою є необхідність в існуванні фінансового ринку.

      Механізм  функціонування фінансового ринку забезпечує виявлення обсягу і структури попиту на окремі фінансові активи та своєчасне його задоволення в межах всіх категорій споживачів, які тимчасово мають потребу в залученні капіталу із зовнішніх джерел.

      Функції ринку фінансових послуг майже ті ж самі, що і функції фінансів взагалі:

• акумулююча (накопичувальна), що тісно пов’язана з функцією грошей як засобу накопичення;
• розподільча та перерозподільча, що витікає з функції грошей як засобу обігу та платежу;
• оціночно-контрольна, що витікає з функції грошей як міри вартості товарів;
• стимулююча, щодо прискорення обігу грошового, реального та суспільного капіталу у цілому.

       Вищеназвані функції ринок фінансових послуг здійснює переважно через: відкриття банківських рахунків і заснування спеціальних фондів (пенсійних, страхових тощо); надання банківських кредитів, комерційних та інших позичок; здійснення операцій із цінними паперами підприємств та держави (акціями, облігаціями) тощо.

       Забезпечуючи  мобілізацію, розподіл і ефективне  використання вільного капіталу, забезпечення в найкоротші терміни потреби в ньому окремих господарюючих суб'єктів, ринок фінансових послуг сприяє прискоренню обороту використаного капіталу, кожний цикл якого генерує додатковий прибуток і приріст національного доходу в цілому.[15] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       1.2 Структура РФП

       Сегментація ринку фінансових послуг, на якому  діють фінансові посередники, котрі  суттєво відрізняються за характером діяльності, може здійснюватися за різними ознаками.

      Залежно від спрямованості діяльності фінансових посередників ринок фінансових послуг може бути представлений як ринок фінансових послуг банків і небанківських установ.[див. Дод 1]

         До небанківських кредитних установ  належать кредитні спілки, факторингові  та лізингові компанії, ломбарди.

         До небанківських фінансових  установ належать страхові компанії; інститути спільного інвестування; установи накопичувального пенсійного  забезпечення; компанії з довірчого  управління, компанії з управління  майном при фінансуванні будівництва житла, торгівці цінними паперами та ін.

       Сегментація ринку фінансових послуг може здійснюватися  за видами фінансових активів, які є  об'єктом купівлі-продажу і використання котрих визначає характер договірних відносин. З огляду на це можна виокремити послуги, які надають фінансові посередники на кредитному, страховому, валютному ринках, на ринку грошей, цінних паперів.

       На  ринку грошей здійснюються операції з купівлі-продажу фінансових активів  зі строком обертання до одного року, платіжні послуги, послуги з обслуговування руху обігових коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських організацій, держави та населення. Об'єктом купівлі-продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні грошові кошти юридичних і фізичних осіб. Суб'єктами грошового ринку є Національний банк, банківські установи, підприємства та населення.

       На  кредитному ринку здійснюються послуги  з кредитування, у тому числі під  заставу майна або майнових прав, фінансово-кредитної підтримки суб'єктів  господарювання та населення; обслуговування кредитних ліній та кредитних програм, послуги з іпотечного кредитування, ломбардні послуги, факторингові та лізингові послуги. Основними фінансовими посередниками на ринку кредитних послуг є банки, кредитні спілки, ломбарди, факторингові та лізингові компанії.

         Розрізняють наступні ринки, які  є структурними елементами ринку  фінансових послуг залежно від  фінансових установ та інститутів, що надають ті чи інші фінансові  послуги:

• Ринок банківських послуг.
• Ринок фінансових послуг кредитних спілок.
• Ринок фінансових послуг ломбардів.
•    Фінансові послуги в системі гарантування вкладів.
• Фінансові послуги на валютному ринку
• Ринок фінансових послуг з лізингу.
• Фінансові послуги з перейняття ризику страховими компаніями.
•   Ринок фінансових послуг недержавних пенсійних фондів.
• Фінансові послуги у сфері будівництва та операцій з нерухомістю
• Венчурний бізнес спрямований на розвиток інноваційного процесу, що має соціально-економічну або комерційну ефективність і втілюється у вигляді нового або вдосконаленого продукту
• Фінансові послуги міжнародних фінансових організацій та установ.
• Ринок фінансових послуг професійних учасників фондового ринку.
• Інвестиційні послуги інститутів спільного інвестування.
• Ринок допоміжних та супутніх послуг у сфері фінансової діяльності.[15]