Характеристика, склад та фінансовий аналіз фінансової звітності

6300,0 : 1050,0 = 6.

Отже, розділивши тривалість звітного періоду (року) на коефіцієнт оборотності кредиторської  заборгованості, одержимо середню кількість днів для оплати рахунків кредиторів. У нашому прикладі це займе, у середньому, 61 день (365 : 6).

Платоспроможність (ліквідність) визначається здатністю  підприємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов"язань за платежами. Для здійснення таких операцій необхідні кошти, які підприємство може отримати, перевівши у гроші найбільш ліквідну частину своїх мобільних запасів або маючи достатній запас грошей у банку й у касі. Оцінювання платоспроможності проводиться за даними балансу на підставі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для переведення їх у грошову масу. Є три рівня ліквідності. Найбільш мобільною частиною оборотних засобів є грошові кошти і короткотермінові цінні папери. Збільшення частки грошових коштів і цінних паперів у загальній сумі оборотних засобів сприяє зростанню платоспроможності.

Ліквідність —  це здатність швидко перетворити  актив на гроші без втрат його ринкової вартості. Під час оцінювання ліквідності підприємства аналізу  підлягає достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов"язань, тобто короткострокової кредиторської заборгованості.

Оцінюючи ліквідність, розраховують три коефіцієнти:

• коефіцієнт покриття;

• коефіцієнт швидкої  ліквідності;

• коефіцієнт абсолютної ліквідності.

4. Коефіцієнт  покриття (іноді його називають  коефіцієнтом загальної ліквідності) дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов"язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов"язання, підприємство може розглядатись як таке, що успішно функціонує. Такий показник розраховується за формулою

Коефіцієнт  покриття

Коефіцієнт покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчить про можливість підприємства погашати поточні зобов"язання. Критичне значення коефіцієнта покриття прийняте за 1. Тому якщо коефіцієнт покриття менший 1, то підприємство має неліквідний баланс. У розробленому в Україні Положенні № 323 як орієнтовне значення коефіцієнта покриття наведено його теоретичне значення, яке має бути не меншим 2,0—2,5.

=

5. Коефіцієнт швидкої  ліквідності (іноді його називають коефіцієнтом "лакмусового папірця"). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш чітким показником ліквідності, тому що при його розрахунку беруться до уваги ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).

=

Орієнтовне найменше значення цього коефіцієнта дорівнює

6. Коефіцієнт абсолютної  ліквідності показує, що частина поточних (короткострокових) зобов"язань може бути погашена негайно.

=

У Положенні  № 323 як орієнтовне значення коефіцієнта  абсолютної ліквідності наведене його теоретичне значення, яке має бути не меншим 0,2—0,25.

Оцінка довгострокової платоспроможності 

Крім поточних зобов"язань у підприємства є також довгострокові зобов"язання, термін погашення яких становить більше 12 місяців з дати балансу. Тому розглянемо такі коефіцієнти, які можна використати для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства.

7. Коефіцієнт  концентрації, власного капіталу (або  коефіцієнт автономії чи незалежності) визначає частку коштів власників  підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов"язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів.

=

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансове  стійкіше та стабільніше і менш залежне  від кредиторів підприємство. Якщо його значення дорівнює 1 (тобто 100 %), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Згідно з Методикою  № 81 і Методикою № 22 підприємство вважається фінансове стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів підприємства становить не менше 50 %.

8. Коефіцієнт концентрації  позикового капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнта — їх сума дорівнює 1 (або 100 %). Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства.

=

9. Співвідношення позикового  капіталу і власного. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства.

=

Його значення, що дорівнює, наприклад, 0,3, означає, що на кожну 1 грн власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає ЗО коп. позикових коштів. Підвищення рівня цього показника в динаміці означає посилення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто відповідне зниження фінансової стійкості, і навпаки.

10. Коефіцієнт забезпеченості  за кредитами (інша назва — коефіцієнт покриття відсотка). За його допомогою оцінюється потенційна можливість підприємства погасити позику. Цей коефіцієнт показує ступінь захищеності кредиторів від несплати відсоткових платежів.

=

Зменшення значення коефіцієнта порівняно з аналогічним  коефіцієнтом попереднього періоду показує збільшення витрат підприємства на виплату відсотків за кредит.

11. Коефіцієнт  оборотності активів показує,  наскільки ефективно використовуються активи з погляду обсягу реалізації, тому що показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства; іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулися у процесі реалізації продукції. Чим вищий оборот, тим ефективніше використовуються активи.

Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів.

=

Розраховуючи  рентабельність, слід визначити відношення прибутку до таких показників: рівня  продажу, активів, власного капіталу. Для  розрахунку цих показників використовують:

• чистий прибуток, який визначається як балансовий прибуток за вирахуванням платежів до бюджету (ряд. 220 ф. № 2);

• чисту реалізацію, яка визначається як виручка від  реалізації без урахування ПДВ, акцизного  збору та інших вирахувань з доходу (ряд. 035 ф. № 2).

Показники рентабельності такі.

1. Рентабельність  продажу (або коефіцієнт "прибуток / продаж" (англ. Profit margin) — норма чистого прибутку). Він показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство.

=

Приклад. Рентабельність у 200 р. для підприємства становила:

91700:350000 = 0,15(15%).

Звідси робимо висновок, що після вирахування з  отриманого доходу всіх витрат залишається 15 копійок прибутку від кожної гривні продажу.

2. Рентабельність активів (інша назва — коефіцієнт "прибуток/актив") характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів.

=

Приклад. Рентабельність активів підприємства становила: 69 700 : 240 000 = 0,29 (29 %).

Отже, кожна гривня активів принесла підприємству прибуток 29 копійок.

3. Рентабельність  капіталу (Інша назва цього показника  — коефіцієнт "прибуток / капітал") характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу. Цей показник визначається як співвідношення чистого прибутку і середньорічної вартості власного капіталу.

=

Приклад. Рентабельність капіталу для підприємства дорівнювала:

Наведені показники  показують зниження коефіцієнта "прибуток/ актив", тобто зниження рівня рентабельності у звітному році порівняно з минулим на 11 %.

4. Фондовіддача. Цей показник показує, наскільки  ефективно підприємство використовує  основні фонди. Збільшення цього  відносного показника свідчить про підвищення рівня використання основних фондів.

=  
 
 
 
 
 

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України  "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993р. // Голос України.  — 1993. — 29 травня.

2. Закон України  "Про внесення змін і доповнень  до статті 10 Закону України "Про  аудиторську діяльність" // Відомості  Верховної Ради України. — 1995. — № 14. — С. 88.

3. Закон України  "Про державну контрольно-ревізійну  службу в Україні" від 26 січня  1993 р. // Голос України. — 1993. —  2 березня.

4. Закон України  від 28 грудня 1994р. № 34/94-ВР "Про  оподаткування підприємств у редакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 293/97-ВР (зі змінами і доповненнями) // Бібліотека "Все про бухгалтерський облік". — № 4. — С. 476—507.

5. Закон України  "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про податок  на додану вартість" від 5 грудня 1997 р. за № 698/97-ВР // Голос України.  — 1997. — 25 грудня.

6. Закон України  "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про збір  на обов"язкове соціальне страхування" від 3 грудня 1997 р. за № 686/97-ВР // Урядовий кур"єр. — 1997. — 27 грудня.

7. Закон України  "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про систему  оподаткування" від 15 січня  1998 р. № 19/98-ВР // Урядовий кур"єр. — 1998. — 10 лютого.

8. Закон України  "Про внесення змін до Закону  України "Про ставки акцизного  збору і ввізного мита на  деякі товари (продукцію)" від  23 грудня 1997 р. № 767 // Орієнтир. —  1998. — 22 січня. 

9. Закон України  "Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. № 723 // Голос України. —  1998. — 13 січня. 

10. Закон України  "Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. М 996-ХІУ // Нове діло. 2000.

— № 15 (34). — 13—20 жовтня.