Які цінні папери привабливі для інвестування на українському фінансовому ринку

Зміст

 

Вступ 3

Характеристика фінансових інструментів і притаманних їм ризиків 4

Поточна ситуація на ринку ЦП України 15

Експертна оцінка 19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Даючи оцінку фінансовим інструментам, не можна однозначно дати відповідь  на питання щодо того, який цінний папір  є привабливішим, оскільки кожний інструмент має своє операційне призначення  і різні інвестиційні характеристики. 

Основними показниками інвестиційної  привабливості будь-якої інвестиції є її критерії дохідності, ризику, обсягу стартового капіталу.

Рис. 1 Залежність прибутку від ризику

Цінні папери є набагато складнішими, але універсальними інвестиційними інструментами. Якщо інвестиційний проект є не гнучким, щодо ризиків та дохідності, то інвестиції у фінансові інструменти є альтернативними по цьому показнику, в них можна варіювати ризик та дохідність під свій смак, моделюючи власний портфель цінних паперів.

У ході роботи мною буде поставлено завдання провести аналіз цінних паперів  на наявність серед них таких, що можуть бути привабливими для інвестування. Я пропоную  почати із  знайомства з основними класами і характеристиками цінних паперів, а сам аналіз провести у формі експертної оцінки поточної ситуації на ринку цінних паперів та подати результати аналізу по завершенню.

 

 

 

 

Характеристика фінансових інструментів 
і притаманних їм ризиків

 

Щоб дати відповідь  на питання щодо привабливості того чи іншого цінного паперу, необхідно  визначитися із основними характеристиками цінних паперів, не вдаючись до теоретичної балаканини.

Фінансові інструменти з фіксованою дохідністю

Облігація - це борговий цінний папір, що підтверджує зобов'язання емітента  в певний термін (терміни) виплатити власникові облігації купонний доход (фіксований  відсоток від номінальної вартості облігації) і номінальну вартість  облігації в кінці строку обігу облігації.

Ризики, характерні  для фінансового інструменту
• державний ризик;  • ризик змін в законодавстві, в тому числі податковий ризик;  • ризик ділового партнера  • інші ризики, у тому числі  ризик дострокового погашення облігацій	• кредитний ризик;  • ринковий ризик;  • ризик ліквідності;  • ризик процентних ставок;  • ризик дострокового виконання зобов'язань;  • валютний ризик;  • операційний ризик;

Державні облігації - державні боргові цінні папери, які від імені  держави випускає міністерство фінансів або інша уповноважена державна установа з метою забезпечення фінансування дефіциту державного бюджету і рефінансування державного боргу,  а також ліквідності державних фінансів.

Ризики, характерні  для фінансового інструменту
• ризик ліквідності;  • ризик процентних ставок;  • ризик дострокового виконання зобов'язань;  • валютний ризик;  • операційний ризик;  • інші ризики, у тому числі ризик дострокового погашення облігацій	• кредитний ризик;  • ринковий ризик;  • ризик змін в законодавстві, в тому числі податковий ризик;  • ризик ділового партнера  Примітка: Більш високий ризик характерний для облігацій, випущених керівництвами країн, що розвиваються.

 

 

 

Корпоративні облігації - це боргові цінні папери, випущені корпораціями (компаніями) з метою фінансування їх підприємницької  діяльності (мобілізації капіталу) і рефінансування попередніх боргів.

Ризики, характерні  для фінансового інструменту
• кредитний ризик;  • ринковий ризик;  • ризик ліквідності;  • ризик процентних ставок;  • ризик дострокового виконання зобов'язань;  • валютний ризик;  • операційний ризик;  • державний ризик; • ризик змін в законодавстві, в тому числі податковий ризик; • ризик ділового партнера	• інші ризики, у тому числі  ризик дострокового погашення облігацій.    Примітка: У порівнянні з державними облігаціями, корпоративні облігації мають більш високу ступінь ризику, яка залежить від конкретного підприємства, його кредитоспроможності, загальної ситуації на ринку та інших обставин.

Крім облігацій, існують інші фінансові інструменти з фіксованим  доходом (векселі, короткострокові комерційні векселя, короткострокові  персональні кредити, депозитні сертифікати).  За своїми особливостями, перевагами і недоліками ці фінансові  інструменти  схожі з корпоративними облігаціями, але можуть відрізнятися  певними параметрами, такими як:фінансовий стан боржника,  обсяг ринку (ліквідність), термін погашення і порядок обігу фінансових інструментів.

Дохідність недержавних облігацій необхідно порівнювати із дохідністю тих самих облігацій, але випущених таким гарантом, як держава.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порівняння  купонних дохідностей державних  облігацій різних груп країн

	облігації високорозвинених «доларових» країн порівнюють з  державними облігаціями США, купон  яких коливається від 0.25 до 3.125%,
	для країн  «євро» ставки дохідності порівнюються із облігаціями Німеччини та Великої  Британії, де купон коливається у межах 0.25 - 5.5%
	у менш розвинених країнах  купонна ставка буде вищою, і вона відображуватиме  вищі ризики,  коливатиметься в межах 3,25 – 10,125%

 

Щодо українських  облігацій, купон варіюється від 5.5 до 15.5% у найбільш стабільних емітентів.

Можна пов’язувати  ставки дохідності по облігаціям і  депозитам однієї країни, але в  такому випадку застосовується для  порівняння ефективна дохідність, для України така середня дохідність становить 15.5%, і відповідає дохідності ОВДП.

 

 

 

 

Цінні папери з нефіксованою дохідністю представлені, в основному, акціями, похідними цінними паперами та інвестиційними сертифікатами.

Акція - це цінний папір, що засвідчує пайову участь її власника у статутному капіталі акціонерного  товариства і дає йому право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів або на отримання  ліквідаційної квоти у разі ліквідації акціонерного товариства. 
Розмір виплачуваних дивідендів найчастіше встановлює загальні збори акціонерів при прийнятті  рішення про розподіл прибутку  компанії.

Ризики, характерні  для фінансових інструментів
• кредитний ризик;  • ринковий ризик;  • ризик ліквідності;  • валютний ризик;  • операційний ризик;	• державний ризик;  • ризик змін в законодавстві, в тому числі податковий ризик  • ризик ділового партнера  • інші ризики

 

Похідні цінні папери – фінансові контракти, цінність яких походить з ціни чогось іншого (основи). Основою такого фінансового інструменту можуть бути активи (наприклад, сировинні матеріали, акції, житлові застави, нерухоме майно, облігації, позики), індекси (наприклад, відсоткові ставки, валютні курси, фондові індекси, індекси споживацьких цін), або інші (такі як погодні умови). Кредитні похідні фінансові інструменти походять від позик, облігацій чи інших форм кредитування. Основними видами похідних цінних паперів є форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони та свопи.

Форвардна угода — нестандартна угода між двома сторонами про майбутню поставку предмету контракту за наперед обумовленою ціною, яка укладається поза біржею й обов’язкова до виконання для обох сторін зазначеної угоди. Форвардні угоди укладаються на купівлю або на продаж певної кількості певного фінансового чи матеріального активу.

Ф'ючерсний контракт — стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, (можливо ще не виготовлені) товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту. При цьому будь-яка сторона Ф. к. має право відмовитися від його виконання винятково за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Покупець Ф. к. має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Опціон, опціонний контракт — стандартний документ, який засвідчує право придбати або продати цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо придбання/продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання/продажу таких цінних паперів (товарів, коштів). Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися винятково емітенту опціону. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

 

 

 

 

Компонований графік дохідності різних інструментів в операціях інвесторів

Як бачимо, акції –  більш ризиковий вид цінних паперів, однак і найбільш дохідний, деривативи є більш ліквідними і тому виграють у акцій в плані ризиків  і програють в плані дохідності лише у короткостроковому періоді, ПІФи програють у ряді ризиків, пов’язаних з їх діяльністю, але виграють у  ризикованості інвестицій і значно програють іншим двум інструментам у плані дохідності. Пайові інвестиційні фонди несуть у собі призовані ризики, які не завжди можна оцінити навіть професіоналу інвестиційної сфери, інвестиційні сертифікати можуть бути реалізовані набагато гірше очікуваної ціни їх продажу.

 

 

Основні маркетмейкери ринку похідних ЦП – це 5 банків: JP Morgan Chase Bank (JPM), Bank of America (BAC), Citibank (C), Goldman Sachs Bank (GS), HSBC Bank (HBC).

Рис.2. Джерело: Звіт за III кв. 2011 р. Управління контролера грошового обігу Казначейства США.

Хоч деривативи й поступаються своєю  дохідністю акціям та мірою ризику облігаціям, слід зазирнути у «дно стакану», щорічний обсяг торгів деривативами складає понад триста трильйонів доларів, для порівняння, світовий ВВП  складає 70 трільйонів доларів, це свідчить про неабияку ліквідність деривативів. Основну частку в обсязі деривативів  складає такий інструмент, як кредитний  дефолтний своп.

Кредитний дефолтний своп — кредитний дериватив (своп), угода, згідно з якою «Покупець» робить разові або регулярні внески (сплачує премію за кредитний ризик) «Емітентові», який бере на себе зобов'язання погасити виданий «Покупцем» кредит третій стороні у разі неможливості погашення кредиту боржником (дефолт третьої сторони). «Покупець» отримує цінний папір — свого роду страховку, яка гарантує обов'язкове повернення суми виданого раніше кредиту або купленого боргового зобов'язання. У разі дефолта, «Покупець» передасть «Емітентові» боргові папери (кредитний договір, облігації, векселі), а в обмін отримає від «Емітента» компенсацію на суму боргу плюс несплачені відсотки, а також ті, що повинні нарахувати до дати запланованого погашення.

Існує дві форми компенсації  – грошова компенсація та фізична  доставка. Перша форма передбачає покриття «Емітентом» збитку «Покупця»  в розмірі різниці між номінальною  та реальною вартістю активу. У разі фізичної доставки, «Емітент» CDS зобов’язаний відкупити визначений в контракті  актив за визначену ціну, наприклад, номінальну вартість активу. Таким  чином, ризик щодо несприятливого розвитку ціни активу переходить на «Емітента».

Дефолтні свопи схожі  на страхування, тому що можуть використовуватися кредиторами для хеджування ризиків неплатежу за позиками. Однак є істотні відмінності від страхування:

1. об'єктом дефолтного свопа може бути будь-як боргове зобов'язання - від контракту на постачання товару до усього спектру похідних боргових зобов'язань, в основі яких лежать транші іпотечних кредитів;
2. «Покупець» і «Емітент» можуть не мати прямих відносин з об'єктом дефолтного свопа, наприклад, коли страхуються зобов'язання за купленою на вторинному ринку облігацією або опціони;
3. на відміну від страхового полісу, дефолтний своп є передаваним цінним папером і його можна продавати і купувати необмежену кількість разів;
4. нерегульований статус дозволяє купувати і продавати цей дериватив не на біржі, а в приватному порядку;
5. відсутні юридичні вимоги щодо наявності в емітента свопа активів, що відповідають можливим зобов'язанням.