Комунікативні типи речень у французькій мові

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2012 в 02:00, реферат

Краткое описание

Метою дослідження є структурний аналіз комунікативних типів речен- ня.
Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію таких завдань:
а) виявити у різних стилях мовлення прості речення;
б) визначити принципи класифікації простого речення;
в) охарактеризувати комунікативні типи речень.

Содержание работы

Вступ ……………………………………………………………………… 2
Розділ І Основні ознаки речення та його класифікація ……………….. 4
1.1 Речення як одиниця синтаксису ………………………………... 4
1.2 Принципи класифікації простого речення ……………………... 7
1.2.1 Комунікативні типи речень ………………………………... 7
1.2.2 Структурні типи речень …………………………………… 8
1.3 Короткі висновки ……………………………………………….. 10
Розділ ІІ Характеристика комунікативних типів речення у французській мові………………………………………………………………………. 11
2.1 Розповідні речення.…………………………………………….... 11
2.2 Питальні речення ……………………………………………….. 12
2.3 Спонукальні речення ………………………………………….... 16
2.4 Короткі висновки ……………………………………………….. 19
Висновки ………………………………………………………………... 21
Завдання ………………………………………………………………… 22
Список джерел ………………………………………………………….. 24
Анотації

Содержимое работы - 1 файл

КУРС. РАБОТА Предложение во французском языке.doc

— 150.00 Кб (Скачать файл)

 

ВИСНОВКИ

 

В сучасній лінгвістиці вивчення речення як центральної одиниці  синтак-сичної системи може проводитися в комунікативному та структурному планах, але останнім часом особлива увага приділяється комплексному  аналізу  речен-ня, тому що комунікативний і структурний аспект взаємодіють між собою.

При класифікації речень за видом повідомлення  за  основу  приймається комунікативна настанова (цільова настанова). Внаслідок чого лінгвістами були виділені такі типи речень: розповідні, питальні та спонукальні. Слід зазначити, що розповідні речення є основною  та  найбільш  поширеною  комунікативною одиницею.

Актуальність даної роботи зумовлено тим, що одним із важливих осеред-ків цієї комунікативно-системної проблематики  є  питання  окличності, яке  не знайшло до нашого часу остаточного вирішення  в  мовознавчій  науці. Оклич-ність відноситься передусім до  галузі  мовлення,  тому  в  системному  ракурсі мови вона у багатьох випадках розглядалась як відхилення  від  певної логічної моделі побудови речення. Немає однозначності також  у  визначенні граматич-ного статусу окличності: деякі  сучасні  дослідники  наділяють  її  самостійною комунікативною функцією, інші – лише допоміжною.

Аналіз сучасних концепцій окличності показав,  що з однго боку,  можна констатувати невизначеність статусу окличності в традиційній  й  сучасній гра-матиці, а з іншого – визнання її основними типологічними  ознаками  особливу комунікативну функцію, яка полягає у вираженні емоційно-оцінного ставлення мовця до певних фактів дійсності та відповідній експресивній дїї на співрозмо-вника. При цьому основними виявами окличності є специфічний  інтонаційний малюнок, наявність деяких мовних елементів,  таких як вигук,  та  певні  спеці-альні синтаксичні моделі.

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ

 

 

1.      Визначте комунікативний тип речення.

1.Maigret s’etait tourne vers Serre et avait dit comme la chose la plus naturelle

du monde: – Voulez-vous mettre une cravate et des chaussures? (G. Simenon). 2.  – Assieds-toi. J’ai du travail pour toi. – Tu as termine ton rapport? – Je viens juste de le finir. – Bon! Prends note (G. Smenon). 3. – Tu rapporteras  les  billets  a  l’a-gence ... Tu garderas l’argent qu’ils te rendront ... (F. Mauriac).  4. – Vous etes en- core chez vous pour un certain temps? Je peux aller vous voir? (G. Simenon).  5. Qu’on lui rende son crayon (G. Simenon). 6.  Quel  bonheur! On pourrait etre heu- reux et rire sans honte (F. Mauriac). 7. – Tu veux venir  rue de la  Ferme  avec  tes hommes et les appareils? (G. Simenon). 8.  – Tu comptes rentrer ples tard? (G. Si-menon). 9.  – Vite!... Ta serviette! – Mais j’ai dit ca pour te faire plaisir! (M. Pag-nol). 10.  – Monsieur Panisse, pourquoi m’espionnes-tu?  Par  qui  es-tu  paye?  A quoi ca te sert? (M. Pagnol). 11.  – Ne tremble pas comme ca! (M. Pagnol). 12. – Qu’est-ce qui etait vrai? Qu’est-ce qui etait faux? (G. Simenon). 13.  – Vous  vou-lies proteger votre pere de quoi? Fanny! Il est  bien! Il se porte bien! Viens ici, viens. Assieds-toi la. Tu vas me relire la lettre, bien comme il faut (M. Pagnol).

 

2.      а) Визначте структурний тип речення.  б) В односкладних реченнях вкажіть, до якого виду вони відносяться.

1.     Le silence. Un gresillement. Une forte odeur de brule (G. Simenon). 2. Alle- es et ve nues des inspecteurs, portes qui claquent, coups de telephone (G.Simenon). 3.  Mais il se debattait furieusement: renoncer a Josefa? C’etait au-dessus de ses forces. L’installer a Bordeaux? (F. Mauriac). 4.  Un court silence.  Un  leger  haus- sement d’epaules. (G. Simenon). 5.  Qu’on ne l’interrompe pas!  (G. Simenon).  6. La rue est obscure. De rares  boutiques.  Personne en face du  17  ...  (G. Simenon). 7. Sur la table encombree, des sandwiches dans un papier. Sur le poele,  une  petite cafetiere fumante (G. Simenon). 8. Quelle surprise! On l’a nomme  ambassadeur!

                              

Список джерел

 

1. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка. – М.: Добросвет,               

      2000. –  795с.

2. Воронина М. Ю. Интеграция системных и речевых свойств в  коммуника-

      тивных и поликоммуникативных  моделях  французских  сложносочинен-    

      ных предложений // 7 Міжнародна конференція. Франція та Україна, науко-

    во-практичний досвід  у  контексті  діалогу  національних  культур.  Т. 1. –   

      Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського університету, 2001, ст. 5-6

3.      Ющук І. П. Українська граматика. – Київ: Освіта, 1997, – 289с.

4.      Реферовская Е. А., Васильева А. К.  Теоретическая  грамматика  современ- 

ного французского языка. Ч. 2 – Синтаксис простого  и  сложного  предло-              

жений (на фр. языке). Л,  – 2001.

5.      Bally Ch. Linguisique generale et linguistique francaise. P., – 2002.

6.      Boer C. de. Syntaxe du francais moderne. Leiden, – 2001.

7.      Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. – К: Либідь, 1993. – 336с.

8.      Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К.: Наукова думка, 1992. – 222с.

9.      Гак В. Г. Сравнительная типология русского и французского языка. – М.:            

Просвещение, 1989. – 437с.

10. Шахматов А. А. Синтаксис русского языка. – Л., 1989.

11. Tesniere L. Elements de syntaxe structurale. Paris, 1966.

12. Минкин Л. М. Проблемы значения в теории языка и речи // Вісник  Хар-

ківського національного університету ім. В. Н. Каразіна № 471. – Х.: Кон-  

станта, – 2000, с. 179-191

13. Grammaire du francais. Cours de cilivisation francaise de la Sorbonne. – Paris,      

1991, 518p.

14.  http://www.referatovbank.ru

 

15.      http://www.ref.join.com.ua

 

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Информация о работе Комунікативні типи речень у французькій мові