Заповідник “Асканія-Нова”

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 21:33, реферат

Краткое описание

В 1828 році у степах Присивашшя, біля південного схилу Великого Чапельського поду, було закладено хуторець. Він належав німецькому герцогу разом з 50 тисячами десятин навколишніх цілинних земель. Одна з будівель хутора, розташована біля східного в’їзду в “Асканію- Нова”, зберігається й досі.
У 1856 році всі ці землі та будівлі придбав інший колоніст. В одного з його синів і народився в 1863 році майбутній засновник асканійського заповідника Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн.

Содержимое работы - 1 файл

urecl281.doc

— 52.50 Кб (Скачать файл)

Мета такого розведення – примножувати тварин рідкісних і зникаючих  видів, збагачувати фауну і поповнювати  зоопарки цінними життєстійкими екземплярами, а також нагромадити потрібне поголів’я для експериментів по гібридизації, акліматизації та одомашненню. Здійснення всіх цих завдань ґрунтується на широкому відтворенні поголів’я диких тварин.

Наявність в “Асканії-Нова” багатьох здатних розмножуватися видів створює надзвичайно сприятливі умови для розробки питань гібридизації. Тут уже виведено і частково використовується близько 80 гібридних форм копитних ссавців, курячих, гусячих та інших птахів. Проте віддалена гібридизація тварин у цілому лишається ще мало розробленою проблемою; тим часом вона як з теоретичного, так і з практичного погляду заслуговує поглибленого дослідження.

На порядку денному тут стоять завдання: з’ясувати  причини не схрещування тварин різних видів  і знайти способи усунути ці причини; навчитися запобігати загибелі ембріонів, боротися з безплідністю віддалених гібридів; і, нарешті, вивчити й використати закономірності спадковості при віддаленій гібридизації.

Уся система утримання диких  тварин – випасання стада антилоп, оленів та інших у відкритому степу, ручне виховування їх молодняка, роздоювання канн з використанням їх молока для лікування тощо – створила в “Асканії-Нова” широкі можливості для проведення оригінальних робіт по прирученню й одомашненню нових видів, а також по вивченню поведінки тварин. Це дає багатий матеріал для дальшої розробки основних положень вчення І. П. Павлова про умовні і безумовні рефлекси.

На багатому різновидному поголів’ї  асканійських тварин можна успішно  вивчити питання акліматизації, впливу змін середовища на організм і його потомство, спадковості й мінливості організмів у контрольованих умовах.

“Асканія-Нова” є резерватом мисливсько-промислових  тварин (оленів, коней, фазанів, гусей, качок, та інших) для заселення інших  заповідників і мисливських господарств. Цей резерват незабаром стане ще потужнішим.

І, нарешті, “Асканію-Нова” треба  далі зміцнювати й розвивати як об’єкт світового туризму.  

 

 

 

 

Список використаної літератури:

В. Д. Треус, Д.А. Крамаренко  Заповідник “Асканія-Нова”

Видавництво “Урожай”, Київ 1968 р.


Информация о работе Заповідник “Асканія-Нова”