Інформаційно-комунікаційні технології

    Останнім  часом інформаційно-комунікаційні  технології переживають процес прискореного розвитку. Якщо раніше він протікав у напрямку чітко визначеної спеціалізації  і диференціації, то сьогодні ситуація принципово змінилася: головною умовою, якому технології повинні відповідати, є можливість їх універсального використання. Ця вимога, зокрема, знайшло відображення в розвитку мобільного Інтернету  як нового виду комунікації, смартфонів, комунікаторів як засобів роботи в цьому середовищі.

    Інтенсивний розвиток нових інформаційних та телекомунікаційних технологій надає  принципово нову якість транскордонного  інформаційного обміну і стає рушійною силою економічних, соціальних змін у світі. Він вже значно впливає на відносини як між окремими особами, так і країнами на світовому рівні. Разом з тим не можна не відзначити збільшення і без того значного технологічного розриву між розвиненими країнами (США, Західна Європа, Японія) і рештою світу, що є головним гальмом на шляху становлення глобального інформаційного суспільства. Таким чином, завдяки інформаційній революції, що розгорнулася на тлі процесів глобалізації, можна говорити про те, що світ вступає в нову стадію свого розвитку (нехай це не саме інформаційне суспільство, але хоча б його переддень), при цьому, як і завжди, вкрай нерівномірно і суперечливо.

 

1. Інформація

    Термін  інформація походить від латинського  informatio, що означає роз'яснення, інформування, виклад. Інформація є відображення реального світу за допомогою відомостей (повідомлень).

• Інформація - це відомості про об'єкти та явища навколишнього середовища, їх параметрах, властивості і стан, які зменшують наявну про них ступінь невизначеності, неповноти знань.
• Повідомлення - це реальна форма подання інформації у вигляді мови, тексту, зображення, цифрових даних, графіків, таблиць і т. п.

    Поряд з інформацією в інформатиці  часто вживається поняття дані. Дані можуть розглядатися як ознаки або  записані спостереження, які з якихось  причин не використовуються, а тільки зберігаються. Таким чином, інформацією  є використовувані дані. 

2. Інформаційні  процеси

    Під інформаційними процесами розуміються  будь-які дії, що виконуються над  інформацією (рис. 2).

     

    Загалом представлений інформаційний процес включає збір, зберігання, передачу, обробку даних. Основою інформаційних  процесів є інформаційна взаємодія.

• Інформаційна взаємодія - це взаємодія між людьми за допомогою передачі даних, внаслідок якого відбуваються зміни у відчуттях, думках, уявленнях, знаннях.

 
 
 
 

3. Інформаційні системи

• Інформаційна система - це взаємопов'язана сукупність засобів, методів і персоналу, використовуваних для збору, зберігання, обробки та видачі інформації.

    Система створюється для опису будь-яких процесів. У разі інформаційного процесу система обов'язково включає людей. Наприклад, система освіти, система економіки, правова система.

    Основні правила організації інформації для управління системою полягають  у з'ясуванні:

• форми і структури вхідної інформації;
• коштів, форм передачі та джерел інформації;
• форми і структури вихідної інформації;
• надійності інформації та організації контролю достовірності;
• форм використання інформації для прийняття рішень.

 

4. Інформаційні ресурси

• Інформаційні ресурси - це масиви документів та окремі документи, що входять до складу інформаційних систем (бібліотек, архівів, фондів).

• Інформаційний продукт - це сукупність даних, сформованих виробником для поширення в речовій або іншій формі.

    Інформаційний ресурс повинен забезпечувати інформаційний  процес.

    Інформаційні  процеси відбуваються в інформаційних  системах при споживанні інформаційних  ресурсів для створення нових  ресурсів, не обов'язково інформаційних. 

5. Інформаційно-комунікаційні технології

• Інформаційна технологія - це процес збору, обробки, передачі, зберігання первинної інформації для отримання інформаційного продукту.
• Інфокомунікації - це інформаційні, комп'ютерні та телекомунікаційні технології, призначені для надання організаціям і населенню інформаційних та комунікаційних продуктів і послуг.

    Інформаційно-комунікаційні  технології (ІКТ) включають в себе три складові частини (рис. 3).

    

    Засоби  комунікаційної техніки забезпечують передачу інформації в системі управління інформаційними ресурсами та обмін  із зовнішнім середовищем. У складі комплексу технічних засобів  управління інформаційними ресурсами  виділяють засоби комп'ютерної, комунікаційної, організаційної техніки.

    До  засобів комунікаційної техніки  відносяться:

• стаціонарна і мобільний телефонний зв'язок;
• телеграфний зв'язок;
• факсимільна передача інформації та модемний зв'язок;
• кабельна та радіозв'язок.

     

    Програмні засоби ІКТ поділяються на дві  категорії:

• системні:
• операційні системи;
• командно-файлові процесори;
• прикладні:
• підготовка текстових, табличних та інших документів;
• підготовка презентацій;
• системи управління базами даних;
• особисті інформаційні систем (органайзери).

    Організаційно-методичне  забезпечення ІКТ включає:

• нормативно-методичні матеріали з підготовки документів;
• інструктивні матеріали по експлуатації технічних засобів;
• інструктивні нормативно-методичні матеріали з організації роботи персоналу в рамках конкретної ІКТ.

 

6. Нові інформаційні технології

• Нова інформаційна технологія (НІТ) - це інформаційна технологія, що використовує комп'ютери та засоби телекомунікацій.

    Процес  переробки інформації за аналогією  з процесами переробки матеріальних ресурсів можна сприймати як технологію.

    Основоположні принципи НІТ:

• інтерактивність (діалог);
• інтегративність (взаємозв'язок з іншими програмними продуктами);
• гнучкість зміни даних і постановок задач.

    До  нових інформаційних технологій прийнято

    відносити наступні:

1. Технологія баз даних і СУБД.

• База даних - великі набори структурованих даних деякої предметної області.

• СУБД - програмно-мовні засоби забезпечення використання даних ..

2. Технологія баз знань (накопичення, структурування та зберігання знань з різних областей).

3. Технології електронної пошти і телекомунікаційного доступу до віддаленої від користувача інформації або її носія.
4. Технологія комп'ютеризованого офісу колективної роботи.
5. Технології використання інтегрованих пакетів прикладних програм (MathCAD, AutoCAD).
6. Гіпертекстові технології.

• Гіпертекст - великий масив глибоко вкладених, структурованих, пов'язаних семантично і понятійно текстів.

7. Технології мультимедіа і гіпермедіа.

• Мультимедіа - актуалізація різних середовищ і почуттів сприйняття інформації.

• Гіпермедіа - синтез гіпертексту і мультимедіа.

8. Технологія машинної графіки і візуалізації (3D-Studio, Flash).

 

7. Інформаційний ринок

    Як  і при використанні традиційних  видів ресурсів і продуктів, люди повинні знати: де знаходяться інформаційні ресурси, скільки вони коштують, хто  ними володіє, хто їх потребує, наскільки  вони доступні.

    Предмет продажу або обміну: інформаційні системи, інформаційні технології, ліцензії, патенти, товарні знаки, ноу-хау, інженерно-технічні послуги, інформація.

    Основне джерело інформації для інформаційного обслуговування - бази даних. Вони інтегрують в собі постачальників і споживачів інформаційних послуг, зв'язки і  відносини між ними, порядок і  умови продажу й купівлі інформаційних  послуг. 

8. Інформатизація

    «Інформаційна і комунікаційна інфраструктура - необхідний фундамент відкритого для всіх інформаційного суспільства».З декларації принципів побудови інформаційного суспільства (Женева, 2003 р. - Туніс, 2005 р.)

    Практично всі сфери діяльності людини потребують інформаційному обслуговуванні. Комп'ютер є універсальним технічним засобом  обробки інформації, що підсилює інтелектуальні можливості людини і суспільства  в цілому. Слід розрізняти процеси  інформатизації та комп'ютеризації.

    Комп'ютеризація означає розвиток і впровадження технічної бази комп'ютерів, що забезпечують оперативне отримання результатів  переробки інформації і її накопичення.

    Інформатизація  припускає застосування комплексу  заходів, спрямованих на більш повне  використання достатньої, достовірного та актуального знання у всіх видах людської діяльності. Метою інформатизації є поліпшення якості життя людей за рахунок підвищення продуктивності і полегшення умов їх праці. Інформатизація представляє процес широкомасштабного застосування інфокомунікацій. Це потрібно для підвищення ефективності використання інформації і знань для задоволення інформаційних потреб. 

9. Інформаційна культура

    В індустріальному суспільстві все  спрямовано на виробництво і споживання товарів; в інформаційному суспільстві  виробляються і споживаються інтелект, знання, що призводить до збільшення частки розумової праці.

    Як  продукт творчих здібностей людини, інформаційна культура проявляється в  ряді умінь і навичок, таких як:

• • правильне визначення сфери інформаційних потреб;
• • орієнтація в типах і форматах представленої інформації;
• • вилучення інформації з різних джерел від періодичної преси до Інтернету та ефективне її використання;
• • робота з різною інформацією, грамотне використання комп'ютерних інформаційних технологій і методів аналітичної обробки;
• • етичні та правові норми використання інформаційних ресурсів;
• • використання різних технічних пристроїв від телефону до персонального комп'ютера. 
  

    ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 

1. Богуш В.М. Лекції з предмету Історія науки (за галуззю знань). 2011 р.
2. Астахова,  Е.  В.  Информационно-коммуникационные технологии: учебное пособие в 3-х ч. / Е. В. Астахова; Алт. гос. техн.  ун-т им.  И.  И.  Ползунова. – Барнаул, 2010. – Ч. 1. Информационная безопасность. – 82 с.
3. Балькин Г.Ф. Перспективные телекоммуникационные технологии. – К.: ГУИКТ, 2009. – 86 с.
4. Гуз А.М. Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу. – К.: КНТ, 2007. – 260 с.
5. Левин В.И. История информационных технологий. – М.: Интернет-Университет Информационных Технологий; Бином. Лаборатория знаний, 2007. – 336 с.
6. Мардер Н.С. Современные телекоммуникации. – М.: ИРИАС, 2006. – 386 с.
7. Украинцев Ю.Д. Цветов М.А. История связи и перспективы развития телекоммуникаций. Ульяновск: УлГТУ, 2009. – 128 с.
8. http://goodbasis.com/istoriya/infobezopasnost.htm
9. http://www.library.cjes.ru/online/?a=con&b_id=558&c_id=6671