Дотримання вимог видавничих норм і стандартів у газетних виданнях

3.

Вступ

Сучасне літературне  редагування  належить до сфери суспільно  – культурної професійної діяльності, спрямованої на аналіз і вдосконалення  мовних творів у зв’язку  з підготовкою  їх до друку. Літературне редагування  – це редагування з погляду  мовного ідеалу та дотримання норм побудови твору, закріплених у практиці публіцистичного, художнього , ділового, наукового та інших видів мовлення.

Розглядаючи поняття літературного редагування, професор В. В. Різун зазначає: "Ознакою перетворення ремесла у фах є наявність осмисленої, усвідомленої системи необхідних операцій, здатних забезпечувати досягнення конкретних виробничих цілей. Ця система будується на наукових засадах, вона передбачає аналіз трудових операцій, відбір найбільш ефективних, технологічноємних дій, що забезпечують працю і швидке досягнення оптимального результату" . [16;44-45] 
Літературне редагування є, мабуть, найважливішим етапом обробки тексту перед його появою у вигляді художнього твору чи матеріалу на газетній шпальті. Адаптація тексту для читацького сприйняття, точна передача авторського задуму є настільки вирішальними для забезпечення ефективного спілкування з читачем, що потребують постійної і посиленої уваги всього редакційного колективу.

Редагування художньої літератури, це багатогранний  процес, який потребує ретельної підготовки та творчого підходу до праці. Редактор має до кожного твору підходити  індивідуально, адже автор в нього  вкладає свої думки та переживання.

До проблеми редагування художніх текстів зверталося безліч науковців, які намагалися дослідити  специфіку та своєрідність їх редагування. Помітними 

4.

працями тут  є роботи Р.Г. Іванченка « Рукопис  у редактора», «Літературне редагування, К.М. Накорякової, М. І. Сікорського « Теория и практика редактирования», В.С. Терехової., В.В. Різуна «Літературне редагування», М.Д. Феллера « О литературном редактировании», А.Є. Мільчина « Методика редактирования текста»та ін.., які цій темі присвятили безліч праць. [16;62-64]

Актуальність  теми дослідження. На початку ХХІ ст. чітко простежується тенденція до збільшення кількості видавництв. Так само зростає і кількість назв, обсяги тиражів та діапазон книжкової продукції. Проте ефективність видавничої діяльності у сучасних умовах могла би бути набагато вищою, якби вдосконалення роботи видавців та редакторів спиралося на більш надійну наукову основу. Особливо значуще це питання з огляду на те, що читацька аудиторія художньої літератури охоплює майже всі вікові та соціально-культурні верстви суспільства. До цього виду літератури люди звертаються не за необхідністю, як, наприклад, до навчальної чи довідкової, а через велику зацікавленість, цим і зумовлена актуальність теми дослідження.

 

Об єктом дослідження є художня література як окрема галузь видань;

Предметом дослідження є норми редагування художньої літератури;

Мета: дослідити  особливості редагування художньої  літератури. 

Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:

• описати особливості редагування художньої літератури;
• визначити норми редагування художньої літератури;
• оглянути літературу за темою дослідження ;
• провести редакторський аналіз того видання, яке є об’єктом дослідження;

 

5.

Розділ 1. Специфіка редагування художньої літератури

Складність  і специфіку редагування художньої  літератури визначає різноманіття типологічних характеристик того чи іншого літературного  твору. Аби кваліфіковано справитися із відповідальним завданням, редакторові, окрім володіння суто фаховими навичками, необхідно, по-перше, знати специфіку  літературної праці, по-друге, легко  орієнтуватися в типології художніх творів та їх видань. Методика редагування  художніх творів не тільки фіксує, окремі прийоми редакторської роботи: її завдання - цілеспрямоване вивчення і усвідомлене застосування системи прийомів, що сприяють вдосконаленню авторського твору  і глибшому втіленню авторської думки в художньому тексті. Але, навіть добре знаючи всі норми і рекомендації стилістики редактор на практиці часто не помічає і неузгодженість, і інші мовно - стилістичні похибки, логічні невідповідності. А інколи навіть вносить власні помилки. Знання норм і рекомендацій виявляється нереалізованим. Щоб цього не сталося, потрібно знати методику аналізу тексту. Три моменти, які повинні враховуватися при оцінці рукопису художнього тексту:

а) суспільна значущість;

б) пізнавальна цінність;

в) літературна якість авторського праці.

Прийоми редакторської  роботи створюються і накопичуються  різними шляхами. Особливу групу  серед них становлять прийоми, що мають на меті дотримання правил( правил літературної праці, правил видавничого оформлення). [22;122-127]

Творчий характер редакторської праці виявляється  в необхідності критично ставитися  до матеріалу, давати позитивні рекомендації, приймати самостійні

6.

рішення. Саме критичний аналіз та оцінка надають  роботі редактора творчий характер і роблять її мистецтвом. Адже кожен  текст індивідуальний і вимагає  індивідуального підходу. Для редактора, наприклад, недостатньо встановити помилковість або нечіткість того чи іншого твердження, висновку, він зобов'язаний підказати авторові, як, на його думку, можна поліпшити матеріал. [18;28]

Редактор, працюючи  над рукописами художніх творів повинен мати:

- почуття  стилю; 

- високий  інтелектуальний рівень;

-вміння розбиратися в літературних напрямках;

- літературного  почуття такту;[22;143]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

1.1 Типологія художніх творів. Редагування різних типів видань художньої літератури.

Будь-який  літературно-художній твір має свої жанрові особливості. В літературознавстві прийнято розділяти такі твори за родами – епос, лірика, драма. Кожному  з цих родів властиві свої жанри. Жанроутворювальний ряд в епосі, де довколишня дійсність подається в розповідному ключі, складають епопея, роман, повість, оповідання, новела, казка, байка, легенда.

Рід лірики, в основі якого – особистісні  переживання й відчуття героя, представляють  ліричний вірш, пісня, елегія, епіграма, епітафія.

Драма, де житейські колізії й динамізм авторського задуму показані в основному  через діалоги, представлена такими жанрами, як трагедія, комедія, драма, водевіль, фарс.

Крім  цього, редакторові слід пам’ятати  й про численні різновиди того чи іншого жанру, які постійно виникали і виникають із розвитком літературного  процесу. Для прикладу можна перелічити різновиди роману: автобіографічний, біографічний, бульварний, детективний, історичний, науково-фантастичний, пригодницький, психологічний, соціально-побутовий,роман-епопея тощо.

В основі визначення різних типів видань проглядаються  два критерії: склад  тексту і  цільове призначення.

За складом  тексту видання художньої літератури можна поділити на:

• моновидання (видання, в основі якого лежить окремий твір конкретного автора);
• збірники(альманахи, антології);
• літературно-художні журнали;
• вибрані твори(в одному чи двох томах);

• 8.

• зібрання творів( у багатьох томах).

Кожний  тип вимагає творення своєї структури  і відповідно вироблення певних критеріїв  відбору творів. Досвідчений редактор відразу помітить чужорідні або  недоречні твори у виданні, структура  якого формується.

У цільовому  призначенні існує поділ на такі типи видання:

• масове
• науково-популярне
• наукове.

Кожний  із названих  типів спонукатиме  редактора до творення  певних структурних  варіантів. У масовому виданні, яке  призначене для читання як способу проведення вільного часу, доречно буде вмістити лише невелику передмову та словник малозрозумілих слів. У науковому ж виданні, яке читатимуть здебільшого фахівці і спеціалісти, не обійтися без наукових приміток, коментарів, розгорнутої передмови або післямови.

 

Редагування творів класичної літератури

Принциповим тут є кілька позицій:

1.Зясування джерел текстів

2.Вироблення прийнятої орфографії та пунктуації текстів

Готуючи до друку твори класичної літератури, кваліфікований видавець завжди прагне взяти в основу такі тексти, які  не викликають сумнівів з приводу  їх автентичності, попередніх цензурних  втручань, механічних скорочень чи й свідомих спотворень тексту попередніми  видавцями – здебільшого це робилося з ідеологічних причин. Найнадійнішими є автографи самого автора – первинні оригінали або підготовлені й виправлені ним верстки. За ними йдуть авторизовані примірники, виконані іншою людиною, на яких є сліди авторської правки. Ще одне переконливе джерело

9.

– журнальні  чи газетні публікації творів автора, що побачили світ за життя автора. Всі  інші видання мають викликати  в редактора професійне чуття  недовіри, вони потребують обов’язкової перевірки.

Орфографія  та пунктуація текстів.

Ця проблема набула особливої гостроти для українського книговидання на початку 90-х років  минулого століття, коли видавництва  різних форм власності навперебій стали  продукувати твори десятків раніше заборонених тоталітарним режимом  українських авторів. Після «  золотої ери препринтів», яка  тривала недовго, але яка встигла  завалити книжковий ринок значною  кількістю перевиданих фототиптим способом(без будь-якого втручання в текст) видань, до видавців поступово приходило розуміння необхідності приведення таких текстів до певних літературних і мовних норм.

Якщо  видання не академічне, а розраховане  на масову аудиторію, важливо уникати  правописних анахронізмів, зокрема,  застарілих форм(ріжний ,жадних,нарід).

Узгоджуючи  із сучасними правописними нормами  пунктуацію книги, редактор, однак, має  подбати про збереження індивідуального  характеру авторського синтаксису.

Редагування роману

Найбільш складне редакторське завдання.  
У романі, найбільш популярній сьогодні формі художнього твору, головну роль відіграє сюжет, розвиток подій, які, зазвичай відносяться до великого періоду часу. Нерідко в ньому  зображається не лише ціле життя людини, але і життя декількох поколінь. У романі показуються складні багатосторонні явища, процеси, які тривало розвиваються. У ньому діють численні персонажі. Об'ємність роману визначає і ряд його якісних особливостей, які обов'язково повинен враховувати редактор, : широта і повнота окреслення

10.

масштабної  дії або конфлікту, розгортання  дії на великому просторі, детальна деталізація явищ і персонажів. Епічне літературне полотно дозволяє показати різноманіття і повноту взаємин  людей і суспільства, долю людини на тлі масштабних історичних подій. Головне завдання редактора оцінити - чи на користь задуму працюють усі  ці елементи роману. Передусім - сюжет. Наскільки він досконалий, цікавий, природний, логічний, чи усі кінці з кінцями в ньому сходяться. Наскільки точно зчеплені з ним долі і характеристики героїв, чи немає в цьому протиріч.[22;65]

 

Редагування повістей

  Багато в чому схоже з редагуванням роману. Вона менше за об'ємом і займає проміжне положення між романом і розповіддю. Головна відмінність полягає в тому, що організуючу роль в повісті виконує оповідання, хронікальний і описовий виклад подій. Іноді навіть детальніше, ніж в романі. Тут сильніше проявляється суб'єктивний елемент, яскравіше виражається відношення автора до показуваних подій. Яскравіше проступає фігура оповідача, колоритніша мова оповідання. Тобто редактор повинен приділяти більше уваги самому оповіданню, авторській манері викладу, його емоційності, художності.[22;70]

Редагування драматичних творів

  На перший погляд може здатися,  що написати драматичний твір  легко, адже в нім не треба  зображувати обстановку, описувати  пейзаж, душевне життя героїв. Але  драматург користується тільки  діалогом - в цьому-то і уся  складність. Проте і він передає  сюжет через події, вчинки, зіткнення  героїв, боротьбу, через явища зовнішнього  світу. Але в драмі усі події  з'являються в 

11.

якості  живої, безпосередньої дії, що розгортається  нині через вчинки дійових осіб. Драма досягає емоційної і  художньої дії властивими тільки їй засобами. Увесь розвиток сюжету здійснюється в безпосередній дії, а глядач або читач стає його свідком. Тобто драматургові необхідно створити максимально достовірну ілюзію життя в її художньому образі, а це не її копія. Тому редакторові треба уміти відрізняти достовірність від натуралізму, а також освоїти особливості драми і її редагування.