Українське книгописання дохристиянської доби: до проблеми розробки нової концепції

Спонукою для мовознавців, істориків і палеографів в еміграції до глибших студій цього твору служили також публікація професора. П. Шумовського в одному з паризьких українськомовних видань [10] та в канадській пресі [11].

До речі, саме в канадському  і гаазькому виданнях цей найдавніший  літопис дохристиянської України  друкується під назвою "Влес книга". Результати ж первісних досліджень про неї подавалися під різними назвами, найчастіше як "Дощечки Ізенбека". Усталена нині назва книги не є випадковою, адже Велес (Волос) серед давньоукраїнських язичницьких племен, що населяли наші землі перед прийняттям Руссю християнства, вважався богом достатку, худоби, торгівлі. Ім'я його часто згадується на дерев'яних сторінках книги. З фольклорних текстів довідуємося, що кияни, наприклад, укладаючи договори з греками, найчастіше присягалися Перуном і Велесом. Як стверджується в дослідженнях дохристиянських вірувань українського народу, в пізнішому побутуванні фольклорних текстів на теми народних вірувань Велес поєднався зі святим Власієм.

Зовсім по-іншому поставилася  до цієї пам'ятки офіційна радянська  наука. 1959 року палеограф Л. Жуковська  на доручення професора В. Виноградова  робить експертний висновок на "Велесову книгу" і виносить їй однозначний  вирок: підробка ХІХ століття [12]. "Доказів" підробки справді назбирано було багато, але водночас проігноровано багато переконливих аргументів "за". На зміст цього висновку, безумовно, вплинули ідеологічні чинники: активізація вивчення давньоукраїнської пам'ятки ворожою радянській владі українською діаспорою не могла не насторожувати Москву. До того ж, сама поява "Велесової книги" в радянській філологічній та історичній науці змушувала саме до принципового переосмислення усталених концепцій і теорій, що вибудовувалися протягом усіх підрадянських років довкола "спільної колиски" та "спільного стовбура" виникнення і розвитку трьох братніх слов'янських народів.

До прискіпливого і  політично незаангажованого аналізу "Велесової книги" — найстарішого на сьогодні літопису дохристиянської  Руси-України — зокрема у контексті  графіки письма, "прикладання" описуваних подій до конкретної історичної епохи, авторства, етнографії ті діалектології, що побутувала тоді на землях створення  пам'ятки, обставин привнесення змін до неї в результаті копіювання, безумовно, звертатимуться ще все нові й нові покоління як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Одне беззаперечне: цей неповторний збірник переказів про язичницькі уявлення давніх українців, про першовитоки нашої культури, записаний алфавітом ранньої кирилиці невідомим автором ще до прийняття християнства на праукраїнських землях, однозначно спонукатиме до відмови від усталених наукових стереотипів, перегляду і переосмислення витоків та періодизації виникнення і розвитку вітчизняної книготворчої історії, історії нашої культури в цілому.

 

 

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМ 

ПЕРШОГО МОДУЛЮ

 

О с н о  в н а

1.1.  Тимошик М. Історія видавничої справи: Підручник. – К.: Наша культура і наука, 2003. – 496 с. (2-ге вид. – 2007).

1.2. М. Тимошик. Її величність – книга / Передмова В. Скопенка. – К.: Наша культура і наука, 1999. - 308 с.

1.3. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Історія українського друкарства / Упорядк., передмова і примітки М. Тимошика. -  К.: Наша культуора і наука, 2007. - 536 с.

 

Д о д а  т к о в а 

1.4.  Баренбаум И. История книги. – М.: Книга, 1984. – 246 с. (1)

1.5. Биковський Л. У службі українській книжці / Упорядники Л. Винар, Я. Ісаєвич. – Львів-Нью-Йорк, 1997. – 326 с.

1.6. Владимиров В. Всеобщая история книги. – М.: Книга, 1988. – 388 с.

1.7. Животко А. Історія української преси / Упорядк., передм. і примітки М. Тимошика. – К.: Наша культура і наука. 2000. - 368 с.

1.8. Запаско Я.  Пам’ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга. - Львів.: Світ, 1995. - 490 с.

1.9. Запаско Я. Ошатність української рукописної книги. - Львів: Фенікс, 1998. - 136 с.

1.10. Запаско Я., Мацюк О., Стасенко  В. Початки українського друкарства. -  Львів: Центр Європи, 2000. - 222 с.

1.11. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. – Львів: І-т українознавства, 2002. – 520 с.

1.12. История книги / Под ред. А. А. Говорова и Т. Г. Куприяновой. – М.: Светотон, 2001. – С. 5-36. (Гл. 1. «Книга как предмет исторического изучения»; гл. 2 «Методы изучения истории книги»; гл. 3. «Источниковедение истории книги»; гл. 4 «Историография истории книги»).

1.13. Книга  і друкарство на Україні / За  ред. П. Попова.  - К.:  Наукова  думка, 1964. -  314 с.

1.14. Книга. Энциклопедия. – М.: БРЭ,  1999. - 800 с.

1.15. Книжные сокровища мира / Сост. Леви Е. – М.: Книжная палата, 1989. - Вып. 1. – 224 с.

1.16. Мигонь К. Наука о книге: очерк проблематики / Пер. с польського О. Медведевой, В. Мочаловой, Р. Смирновой. – М.: Книга, 1991. – 320 с.

1.17. Митрополит Іларіон. Неоціненні знахідки в Палестині // Віра й культура (Вінніпег) – 1957. - №3, 4.

1.18. Немировский Е. Изобретение Иоганна Гутенберга. Из истории книгопечатания. Технические аспекты. – М.: Наука, 2000. – 659 с.

1.19. Низовий Микола, Тимошик Микола. Українське друкарство і видавнича справа на сторінках російської енциклопедії “Книга” // Друкарство. 2000. № 6. С. 90-93.

1.20. Орос О. Грушівський монастир і початки кириличного слов’янського книгодрукування. - Ужгород, 2001. - 272 с.

1.21. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Свята Почаївська лавра / Упорядк, передмова і примітки М. Тимошика. – К.: Наша культура і наука,  2008. – С. 344-378. (Розд. «Почаївська друкарня»).

1.22. Очерки по истории книгоиздательского дела в СССР. – М.: Книга,  1965. – 448 с.

1.23. Патерик Києво-Печерський / Упорядкування,  адаптація українською мовою  І. Жиленко. – К.: КМ Академія, 1998. – 346 с. 

1.24. Перлова Е. Бумага для фараона // Мир бумаги. – 2000. - №7-8. – С. 50-51.

1.25. Рукописна україніка: Матеріали  міжнародної науково-практичної  конференції 20-21 вересня 1996 року. – Львів, 1999. – 652 с.

1.26. Сірополко С. Швайпольт Фіоль – перший друкар слов’янських крилилівських книг. Краків-Львів, 1943.  28 с.

1.26. Степовик Д. Історія Києво-Печерської лаври. –К.: Видавн. відділ УПЦ КП, 2001. – С. 15- 136. (Розділ 1,2).

1.27. Тимошик М. Першодруки (інкунабули) // Українська мова. Енциклопедія. -  Вид. 2-ге. – К.: УРЕ, 2004. – С. 473. (1) 

1.28. Тимошик М. Стародавня рукописна книга в світі: попередники, ранні осередки, роль у суспільному поступі // Вісник Книжкової палати. – 2002.  – №4. - С. 22-27.

1.29. Тимошик Микола. До питання про концепцію виникнення і розвитку українського друкованого слова в контексті поширення друкарства у слов’янських народів // 11 Jornadas Andaluzas de Eslavistica. Resumenes de ponencias y communicaciones. - Baeza (Espana), 1966. - P. 101-102.

1.30. Тимошик Микола. Історія українського друкованого слова потребує переосмислення // Літературна Україна. - 2002. - 21 березня.

1.31. Тимошик Микола. Концепція виникнення і розвитку українського друкованого слова // Друкарство. - 1994. - №1. - С. 6-7.

1.32. Тимошик М. Сходження до книжкового Святилища: до тисячоліття української книги // Друкарство. - 1999. - № 3. -тС. 8-10.

1.33. Тимошик М. Українська книжка к обєкт фальсифікацій, або Що стоїть за так званою полемікою новітніх опонентів українського відродження в гуманітарних дослідженнях // Дзеркало тижня. - - 2007. – Ч. 40. – 27 жовтня.

1.34. Тимошик М., Дацюк Г., Таран К. Історія одного жуналістского курсу. – К.: Наша культура і наука, 20008. – 494 с.

1.35. Титов Ф. Типография Киево-Печерской лавры:  Исторический очерк. - Т. 1. - К., 1916. - 506 с.

1.36. Український Інститут книгознавства  // Українська енциклопедія. – У  10 т. - Т.9. – С. 3433.

1.37. Функе Ф. Книговедение: исторический обзор книжного дела / Пер. с нем Б. Боссарта. Под ред, со вступ статьей Е. Немировского. – М.: Высшая школа, 1982. -  294 с.

1.38. Черниш Н. Бібліографічна комісія НТШ як центр дослідження української книги: Навч. посібник. – К.: Наша культура і наука, 2003. – 188 с.

1.39. Якимович Б. Книга, просвіта, нація. – Львів, 1996. – 306 с.

  1.40. Якимович Б. Іван Франко – видавець: книгознавчі та джерелознавчі аспекти. – Львів, 2006. - 692 с.