Перша допомога при нещасних випадках

Міністерство культури і туризму України

Київський національний університет  культури і мистецтв

 

 

 

 

Реферат

з охорони праці

«Перша допомога при  нещасних випадках»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                     виконала студентка IVкурсу

                                                                                                             групи ЕКО-54

                                                                                                       Шевченко Юлія

 

Київ 2008

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………3

1. Загальні принципи надання  першої допомоги

 при нещасних випадках …………………………………………………………4

2. Надання першої допомоги при  порушенні дихання

і серцевої діяльності ……………………………………………………………...5

3. Надання першої допомоги  при опіках і відмороженні ……………………...6

4. Перша допомога при  утопленні ………………………………………………7

5. Допомога при ураженні  блискавкою …………………………………………8

6. Перша допомога при  ураженні електричним струмом ……………………...8

7. Допомога при сонячному ударі ……………………………………………….8

8. Допомога при тепловому  ударі ……………………………………………….9

9. Список використаних  джерел ……………………………………………….10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

     Вивчаючи нещасні випадки та готуючи засоби щодо боротьби з ними, значну увагу необхідно приділити наданню першої долікарської допомоги, яка відіграє важливу роль у процесі подальшого лікування потерпілого і нерідко вирішує подальший стан його здоров’я.

     У разі  виникнення нещасного випадку  більшість людей не може ефективно  надати допомогу потерпілому. Їх неспроможність діяти швидко, рішуче і правильно пояснюється відсутністю відповідних знань, а також сильними емоційними переживаннями, нездатністю приборкати страх чи хвилювання.

     З метою  правильного прийняття рішення  в діях щодо надання першої допомоги при нещасних випадках розглянемо її загальні принципи, далі перейдемо до надання першої допомоги при порушенні дихання і серцевої діяльності; при опіках та відмороженні; при утопленні; при ураженні блискавкою, електричним струмом; при сонячному і тепловому ударах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальні принципи надання першої допомоги

при нещасних випадках

 

     Перша медична  допомога при нещасних випадках  – сукупність доцільних дій,  спрямованих на збереження життя  і здоров’я потерпілого.

     Основними  принципами, якими керуються при  її наданні, є:

• правильність і доцільність дій;
• швидкість та рішучість при виконанні дій;
• продуманість та спокій.

     Людина, що  надає допомогу, повинна вміти:

1. оцінити стан здоров’я потерпілого;
2. визначити, якої допомоги він потребує;
3. забезпечити прохідність повітря через верхні дихальні шляхи;
4. виконати штучне дихання та зовнішній масаж серця;
5. зупинити кровотечу;
6. накласти пов’язку при ушкодженні;
7. іммобілізувати ушкоджену частину тіла при переломі кісток;
8. надати допомогу при тепловому та сонячному ударах, отруєнні, ураженні струмом, опіках;
9. користуватися аптечкою швидкої допомоги;

     При наданні  першої допомоги слід користуватися  такою послідовністю дій:

1. усунути вплив на організм людини факторів, які загрожують її здоров’ю та життю;
2. оцінити стан потерпілого;
3. визначити послідовність дій щодо рятування потерпілого залежно від тяжкості травми, що становить найбільшу загрозу для його життя;
4. викликати швидку допомогу або медичних працівників, якщо є така можливість;
5. виконувати необхідні дії для рятування потерпілого в порядку

терміновості;

6. підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичних працівників.

Розрізняють дві фази смерті – клінічну та біологічну. Тривалість клінічної смерті – 5-7 хвилин. Незворотні явища протягом цього часу ще не настають і організм можна повернути до життя.

За наявності ознак  життя необхідно негайно розпочати  надання допомоги, однак якщо вони навіть і відсутні, допомогу необхідно  надавати доти, доки не буде повної впевненості у смерті потерпілого.

 

2. Надання першої допомоги при порушенні дихання

і серцевої діяльності

 

Порушення дихання виникає  при закупорювання трахеї та бронхів. У потерпілого з’являється спочатку блідість, потім синюшність шкірних покривів обличчя. Дихальні рухи прискорюються, стають нерегулярними (іноді рідшають), а через деякий час, якщо не надається допомога, припиняються зовсім.

Насамперед перевіряють  порожнину рота і намагаються  відновити про-хідність верхніх  дихальних шляхів. Коли потерпілий не дихає, треба перевірити, чи не припинилася в нього серцева діяльність, і негайно розпоча-ти штучне дихання (рот до рота або рот до носа). Його слід виконувати доти, доки у потерпілого не відновиться самостійне ритмічне дихання.

При тяжких ушкодженнях  часом припиняється дихання і серцева діяль-ність. Тоді у потерпілого настає клінічна смерть (не промацується пульсація сонної артерії на шиї, не прослуховується серцебиття, припиняється дихання, зіниці розширюються, шкірні покриви й слизові оболонки губ – синюшні. З клінічної смерті потерпілого можуть вивести лише негайні і енергійні заходи, спрямовані на відновлення серцевої діяльності та дихання. Порядок дій у цьому випадку:

• впевнитися у відсутності пульсу на сонній артерії;
• звільнити грудну клітку від одягу та розстібнути пояс;
• прикрити двома пальцями клиновидний відросток;
• нанести різкий удар кулаком по грудині;
• перевірити, чи з’явився пульс. Якщо пульс відсутній, удар можна повторити.

     Якщо пульс  все ж не прослуховується, негайно  приступити до виконання штучного дихання та непрямого масажу серця.

     Непритомність. В цьому випадку слід вжити невідкладних заходів для поліпшення кровопостачання мозку. Потерпілого кладуть так, щоб голова була опущена, а ноги трохи підняті догори, розстібають комір і пояс. Обличчя збризкують холодною водою, дають понюхати тампон із нашатирним спиртом.

     Шок. Зазвичай настає безпосередньо після ушкодження і являє складний комплекс змін, у походженні яких головну роль відіграють надмірні больові подразнення, втрата великої кількості крові, порушення функцій нервової системи, дихання тощо. Потерпілому необхідно терміново зупинити кровотечу, в разі потреби накласти шину, стерильну пов’язку. Зручно покласти потерпілого, не піднімаючи високо голови, якомога тепліше вкрити.

 

3. Надання першої допомоги при опіках та відмороженні

 

     Опіки шкіри. Потерпілого швидко винести із небезпечної зони, погасити на ньому одяг вогнегасником, водою чи цупкою тканиною-чохлом, брезентом, ковдрою, пальтом тощо. При наявності різкого болю вводять всередину м’язів знеболювальні засоби, а при збудженні – 2 мл седуксену.

     Опіки І  ступеня обробляють 33% розчином спирту, ІІ-ІІІ-ІV ступеня – 33% розчином спирту і накладають стерильні пов’язки. Розкривати чи зрізати пухирі не потрібно.

     При хімічних  опіках негайно видаляють обривки  одягу, просочені 

хімічним агентом. Шкіру  ретельно миють проточною водою. При опіках кислотою накладають стерильні серветки, змочені 4% розчином гідрокар-бонату натрію, при опіках лугом серветки змочують слабким розчином хлороводневої, лимонної чи оцтової кислоти. Вводять знеболювальні речовини.

     Відмороження. Перша допомога передбачає зігрівання як відмороженої частини тіла, так і всього організму. Хворого треба перенести втепле приміщення, дати теплого чаю, кави. Відморожену частину обережно розти-рають чистими руками. Розтирати потерпілого снігом не рекомендується. Коли відновиться кровообіг, з’являться чутливість, почервоніння, відчуття тепла, уражену ділянку протирають спиртом чи одеколоном і накладають стерильну пов’язку. Відморожену ділянку, на якій є пухирі, змертвіння шкіри, розтирати не можна, слід тільки накласти стерильну пов’язку. Змащувати відморожені ділянки жиром, мазями не рекомендується.

 

4. Перша допомога при утопленні

 

     При рятуванні  до утопаючої людини необхідно  підпливати ззаду. Рятівник підхоплює  потерпілого під пахви так,  щоб його голова знаходилась  над водою і пливе з ним  до берега. У потерпілого, який наковтався води, необхідно викликати блювання. За можливості звільнити від мокрого одягу, витерти, переодягнути в сухе, загорнути в ковдру.

     Коли врятований  не виявляє ознак життя, слід  очистити порожнину рота від  піску та бруду, розстебнути комір і пояс. Потім спробувати видалити воду з дихальних шляхів і шлунка. Для цього людина, яка надає допомогу,  кладе потерпілого на зігнуту в коліні ногу і натискає руками на спину. Потім потерпілого кладуть на спину, перевіряють, чи корінь язика не перекриває прохід повітря до легенів, голову потерпілого кладуть набік.

     Коли потерпілий  не дихає і зупинена серцева  діяльність, то потрібно негайно  розпочати штучне дихання. Непрямий  масаж серця і штучне дихання 

роблять до відновлення  самостійного дихання.

 

5. Допомога при ураженні блискавкою

 

     Якщо внаслідок  ураження блискавкою у потерпілого  зупинилося серце, необхідно негайно  розпочати непрямий масаж серця  і штучне дихання. Це необхідно  також у тому випадку, якщо  серцева діяльність збережена, але розвинулися важкі порушення дихання. Якщо серцева діяльність не відновлена, але в хворого в процесі масажу серця залишаються вузькі зіниці, відчувається пульс на великих судинах, присутні одиничні атональні вдихи, припиняти реанімаційні заходи не можна.

 

6. Перша допомога при ураженні електричним струмом

 

     Насамперед постраждалого звільняють від контакту з електрострумом, якщо це не зроблено раніше. Вимикають джерело електроживлення, а якщо це неможливо, відкидають обірваний провід діелектричним предметом (дерев’яним сухим ціпком). Якщо той, хто надає допомогу, одягнений у гумові чоботи і гумові рукавички, то можна відтягнути потерпілого від електропроводу. При зупинці дихання проводять штучне дихання, вводять серцево-судинні засоби, засоби, що стимулюють дихання, потім накладають стерильну пов’язку на електроопікову рану.

 

7. Допомога при сонячному ударі

 

     У більшості  випадків за сонячного удару  досить помістити хворого в  тінь, звільнити від одягу, дати  випити холодної води, покласти  холодний компрес на голову, обернути простирадлом, змоченим холодною водою. У важких випадках ці заходи треба доповнити внутрішньовенним чи підшкірним уведенням 500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. При зупинці

дихання вдаються до штучного дихання.

 

8. Допомога при тепловому ударі

 

     Потерпілого  терміново виносять у прохолодне  місце, забезпечують доступ свіжого  повітря, звільняють від одягу,  дають випити холодної води, накладають  холодний компрес на голову. У  важчих випадках доцільне обгортання  простирадлом, змоченим холодною водою, обливання прохолодною водою, прикладання льоду до голови і пахових ділянок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. – К.:Каравела, 2007. – 387 с.
2. Геврик Є.О. Охорона праці. – К.:Ельга, 2003. – 280 с.
3. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. – М.:Высшая школа, 1995. – 320 с.
4. Шишков В.З., Гарадай В.И. Психология безопасности. – К.:НИНЦОП, 1996.