Життєвий і творчий шлях Ежена Потьє

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………….3

Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ВЕЛИКОГО ФРАНЦУЗЬКОГО ПОЕТА

               ЕЖЕНА ПОТЬЄ………………………………………………..…5

          1.1.Сторінками життя Ежена Потьє………………………...….......5

          1.2. Формування політичних поглядів……………………………..6

           Висновки до розділу………………………………………..……….9

Розділ 2. ТВОРЧІСТЬ ПОЕТА………………………………………........11

          2.1. Проблематика творів раннього періоду……………………...11

           2.2. Історія та аналіз «Інтернаціоналу»…………………………...15

           Висновки до розділу…………………………………………….…17

Розділ 3. СУЧАСНИКИ ПРО АВТОРА ТА ЙОГО ТВОРЧІСТЬ……….19

          Висновки до розділу…………………………………………….….20

          ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………….………………………………...22

          СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….……………………..…..24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Ця курсова  присвячена життєвому та творчому шляху  видатного французького поета Ежена  Потьє. При написанні цієї наукової роботи були сформульовані основні  завдання та визначена мета. Також  були зазначені основні методи дослідження, які використовувалися у цій роботі. У першому розділі зазначається життя Ежена Потьє та досліджуються етапи формування його політичних поглядів. Другий розділ присвячений творчості Ежена Потьє, досліджена проблематика вибраних творів та проведено аналіз вірша «Інтернаціонал». Третій розділ присвячено місцю автора серед його сучасників та викриттю ставлення деяких авторів до особистості Ежена Потьє.

Актуальність даного дослідження випливає з необхідності глибшого вивчення творчості цього поета. На основі опрацьованих джерел було помічено, що період життя та творчості Ежена Потьє  1840-1850 років, а також часи еміграції були досліджені не достатньо глибоко. Це дає змогу приділити більшу увагу саме на дослідження цих періодів.

Об'єктом дослідження я вірші збірки: «Хто безумець», «Соціально-економічні пісні», «Революційні пісні» та «Паризька комуна».

Предметом дослідження  є особливості життєвого шляху  письменника, стилістичні особливості  вище згаданих збірок, система образів, стиль письменника.

Мета курсової роботи: дослідити особливості життєвих цінностей, специфіку їх загальних рис у поезії Ежена Потьє.

Завдання:

• Дослідити чинники, які впливали на ранню творчість поета, та місце у них політичних поглядів.
• Здійснити структурний аналіз збірок, написаних в різний період творчості поета.
• Проаналізувати систему образів вище згаданих збірок.
• Дослідити головні цінності у творах поета, на основі опрацьованих висловлювань його однодумцями.

Методом наукового дослідження цієї роботи є критичний аналіз з проблеми дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.

ЖИТТЯ ВЕЛИКОГО ФРАНЦУЗЬКОГО ПОЕТА

 ЕЖЕНА ПОТЬЄ

 

1. Сторінками життя Ежена Потьє

 

 Великий французький  поет Ежен Потьє народився 4 жовтня 1816 року в Парижі, в сім'ї робітника-пакувальника. Хлопець отримав лише початкову освіту і з тринадцяти років став учнем батька в його ремеслі. Учень був поганий, незібраний, забудькуватий, про що свідчить досліджений мною вірш «Біографія»:

Чурбан чурбаном в мастерской,

Где занимался упаковкой,

Жевал он струшку сам  не свой,

Обижен смектой и  сноровкой,

И неуклюж и бестолков,

Мечтой всегда витал  он где-то [9, 11].

Як ми бачимо, його основною мрією було написання віршів. З  автобіографічних джерел поета відомо, що він сам навчився правилам віршування по старій книзі граматики Ресто, яку знайшов на полицях старої шафи. Про його жагу до навчання говорить переписаний маленький том Беранже, від початку до кінця, який в 12 років він вивчив напам'ять. «Липнева революція» 1830 року стала натхненням перших виступів молодого Ежена. В той час, як йшли бої, хлопчик-поет вже склав пісню на честь Свободи і заспівав її під акомпонимент останніх вистрілів швейцарців під час взяття Лувру.

Один із народних піснярів 1830 року Шарль Лепаж звернув увагу  на 14-річного поета і допоміг  видати його першу книжечку пісень, яка була названа «Юна муза» (1831), присвячена Беранже [3, 16]. Прочитавши книжечку, Беранже сказав: «Дякую Вам, пане, за гарненьку пісеньку, котру Ви мені присвятили. І якщо Вам тільки п'ятнадцять років – вона дійсно прекрасна, я дуже вдячний Вам, що Ви присвячуєте мені свої перші твори». У своєму листі Беранже сказав, що найпомітніший ремісник більше потрібний своїй Батьківщині, ніж більшість інших поетів. Звичайно, така похвала дала стимул молодому поету [1, 21].

Ще раз видавши «Юну музу»(1832) поет запевняв, що не перестане бути робітником, але не все сталося, як гадав Потьє; через декілька років він покине своє ремесло, щоб присвятити себе літературі.

Досліджуючи біографію  французького поета Потьє, можна  встановити, що детальної та повної її версії не існує, і про його життя та творчість в період між 1832 – 1846 рр. відомо лише те, що мріючи стати драматургом, він писав п'ятиактні віршовані драми та водевіль. Як відомо з автобіографічного джерела, Ежен писав також і невеличкі віршики(згадував письменник про «Бабувістську пісню»(1840р)), але нажаль вони до нас не дійшли. Із автобіографічного джерела: «Близько 1840 року я склав одну бабувістську пісню, яка збереглася у мене лише в неповній копії. Рукопис її я віддав одному другу, який займався пропагандою комунізму. Вона була надрукована без мого відома і користувалася в Ліоні і на півдні великою популярністю. З однієї реакційної газетки я дізнався, що  ця іскра призводить до великого спустошення в осередку робітничих класів, яка потрапила за своєю незграбністю у руки підступних агітаторів» [10, 19]. Але крім цього, підступний агітатор про це навіть не підозрював. В цей час Ежен Потьє познайомився з багатьма творчими людьми. В його оточенні були художники, композитори, письменники. Один його друг Аллір Бюро поклав на музику багато його пісень, але відомі вони були лише певному колу його друзів. Серед них: Ежен Нюс, Фердінан Гіттон, Бурден, Совестр та Полен [2, 50].

Нажаль, інформація про сім'ю Ежена Потьє залишає бажати кращого, але відомо, що він був одружений і мав доньку.

 

1.2. Формування політичних поглядів

В роки «Липневої монархії»  Ежен Потьє довго бідував, про  що свідчать наступні моменти його життя: він працював – то шкільним охоронцем, то прикажчиком у паперовому магазині. Лише через деякий час, він став розмальовувати тканину(він знайшов роботу по душі) і отримувати непоганий заробіток.

У цей час він знайомиться з молодим письменником Анрі Мюрже. Ежен Потьє зблизився з гуртком студентів-художників та письменників. Ставши членом цього об'єднання, Ежен почав задумуватися про такі поняття як:  свобода, справедливість, добробут народу.  Разом з цими думками  в нього накипіла ворожнеча до буржуазної монархії Луї-Філіппа, який обдурив очікування та надії народних бійців Липневої революції [10, 25].

Через декілька місяців на Францію нахлинула нова течія – бабувізм, комуністичне вчення, яке стало зброєю революційних робітничих гуртків. Вплив цієї течії відображений, вже в раніше згаданій «Бабувістській пісні».

Хоча бабувізм, все ж проник в душу поета, але все ж Потьє надіявся на те, що краще майбутнє можна все таки досягнути мирним шляхом. Та все ж через декілька місяців поет знову впевнився в марності прекрасних доводів розуму і перейшов на бік бабувізму [12, 71].

Далі не забарилася революція 1848р.. На першому етапі Потьє ще сповнений захвату від перемоги в лютневі дні. Оспівуючи народних переможців автор говорить, що їм не потрібно, ні золота, ні палаців,вони потребують лише Хліба та Прав. Ежен впевнений, що або Тимчасовий уряд, або вищі суспільні стани зуміють досягти того, в що вони вірять: справедливість та свободу. Друзі поета у своїх творах зазначають, що Потьє жагуче відданий інтересам трудового народу.

В цей період поет переживає  зневіру у владі, це проявляється у його подальших діях.  За дослідженнями, Потьє взяв участь в липневому повстанні і ледве врятувався від розстрілу [3, 28].

Після всіх пережитих  в липні подій Потьє тяжко  захворів, саме в цей період він  звертає увагу на вчення Фурьє. На протязі багатьох років Потьє  наслідує вчення вже вище згаданого Фурьє.

Приходить час, коли Потьє  знайомиться з поетом М. Л. Михайловим. Саме перша згадка про літературу Потьє була зроблена цим письменником.

 Проаналізувавши деякі  факти, можна побачити опис, даний Михайловим: «добродушного виду людина з тихим голосом та з великими виразними очима» [15, 68].

В 60-х роках Потьє  стає учасником революційної боротьби, вступає в члени І Інтернаціоналу. З жаром він віддався участі в революційному русі. Керуючи в цей час в Парижі власною художньою майстернею і користуючись великою популярністю серед художників, він організував професійне об'єднання художників і ввів це об'єднання в І Інтернаціонал.

Почався період франко-прускої  війни, поет в числі других членів І Інтернаціоналу підписав виклик до німецьких соціалістів, закликаючи їх утриматися від  «братовбивчої війни», але війна вже почалася. Потьє приймав участь в осаді Парижа, як політик так і літературний діяч. Вів боротьбу він і в інших операціях,а саме, як ад'ютант 181-го батальйону Національної гвардії. Відома його участь в битві під Шампанью.

18 березня 1871 року в Парижі було здійснено повстання. 28 березня була проголошена Паризька комуна. Ежен Потьє стає її активним учасником. Паралельно він засновує Федерацію художників [3, 70-71].

Через деякий час Комуна – повалена. Восени 1871 року поета засуджують до страти, за участь в цій організації, але в цей час він вже переховується в Англії. Протягом 1873 – 1880 рр. він перебуває у США(до того час поки йому не оголошують амністію.

На Батьківщину письменник прибув восени 1880р. хворою та бідною людиною. Повернутися до батьківського ремесла він не може, керувати художньою майстернею – обмаль сил, Потьє залишається одне – писати [10, 27].

Ежен Потьє жив у  бідності, після повернення у Францію, йому не вдавалося нічого заробити своїми піснями. З деяких джерел відомо, що поет навіть хотів виступати зі своїми піснями у одному з паризьких кафе-концертів, але,йому відмовили,пояснивши,що він нічого не зможе заробити своїми піснями тут. Друзі звичайно хотіли допомогти Потьє – паралізованому бідняку,невтомна творча активність якого просто приголомшувала.

6 липня 1887 року, залишаючи велику спадщину літературних творів життя Ежена Потьє обривається. Але, навіть під час його поховання, стихія соціальної боротьби подала свій голос. Переслідуючи його все життя, їй не вдалося достойно вшанувати пам'ять поета [6, 71].

 

Висновки до розділу

 

Ежен Потьє – виходець із сім'ї звичайного робітника пакувальника. Майбутній письменник отримав лише початкову освіту.

Великий вплив на становлення Ежена Потьє, як поета мала Липнева революція. Свій перший вірш він присвятив саме цій події.

В 14 років видав свою першу збірку, присвячену Беранже. В  цьому йому посприяв Шарль Лепаж.

Ежен Потьє на ранньому етапі своєї творчості писав  п'ятиактні віршовані драми та водевіль.

Одна з його бабувістських  пісень без відома самого Потьє стала  основою для агітації комуністів.

За деякими обставинами, Ежен Потьє потрапив у дещо скрутне  становище, тому один з періодів його життя характеризується тяжким матеріальним становищем.

Ежен Потьє був знайомий з Анрі Мюрже. З цим молодим  поетом він примкнув до течії бабувізму.

Після революції Ежен Потьє познайомився з видатним поетом М. Л. Михайловим, наслідував вчення Фурьє.

Був учасником революційної боротьби, вступив у члени І Інтернаціоналу.

Ежен Потьє був учасником  Паризької комуни та заснував Федерацію  художників. Після повалення цього  уряду поет емігрував, а повернувшись у Францію хворою людиною, був  у надзвичайно скрутному становищі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.

ТВОРЧІСТЬ ПОЕТА

 

2.1. Проблематика творів ранньої творчості

 

Творчість французького поета Ежена Потьє розпочинається вже з вище згаданої збірки пісень  «Юна муза», яка була видана 1831 року, за сприяння Шарля Лепажа. На той час Ежен ще був недосвідченим поетом-початківцем, але жага до літератури переборола навіть батьківське ремесло, яке все ж спромігся покинути Ежен.