Місцеве самоврядування та державна влада в Україні. Територіальна громада в системі місцевого самоврядування

Тема: Місцеве самоврядування та державна влада в Україні. Територіальна громада в системі місцевого самоврядування. 
1. Повноваження органів державної влади у сфері місцевого самоврядування 
2. Державна влада та актуальні проблеми становлення муніципальної влади в Україні  
3. Поняття територіальної громади 
4. Види територіальних громад 
5. Функції і повноваження територіальних громад 
6. Форми діяльності територіальних громад

1. Рядом повноважень у сфері місцевого самоврядування наділяються комітети Верховної Ради України, які з питань, що належать до їх відання, здійснюють контроль за виконанням Конституції та законів України, інших нормативних актів Верховної Ради України центральними органами виконавчої влади, місцевими адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами і організаціями незалежно від форм власності.

Інший, передбачений Конституцією України орган — Рахункова  палата — має право контролювати (проводити фінансові перевірки, ревізії тощо) органи місцевого самоврядування та підприємства, установи та організації, якщо вони отримують, перераховують, використовують кошти Державного бюджету України  або використовують об'єкти права державної власності чи управляють ними, а також у разі надання їм державою митних, податкових та інших пільг (ст. 16 Закону України "Про Рахункову палату" 1996 р.). Про результати проведених перевірок і ревізій Рахункова палата інформує Верховну Раду України, доводить до відома керівників відповідних органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції. Зокрема, Уповноважений має право:

· невідкладно бути прийнятим керівниками органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;

· безперешкодно відвідувати органи місцевого самоврядування, бути присутнім на їх засіданнях;

· на ознайомлення з документами, у тому числі й секретними (таємними), отримання їх копій в органах місцевого самоврядування та в органах державної влади, підприємствах, установах і організаціях;

 

2.-

3. В ст.5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплена система суб’єктів місцевого самоврядування, серед яких залежно від значимості й впливу на здійснення завдань і функцій місцевого самоврядування умовно можна виділити декілька рівнів, первинним з яких є територіальна громада села, селища, міста як основний носій функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Її складають жителі, об’єднані  постійним проживанням у межах  села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів  кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Причому таке об’єднання територіальних громад сусідніх сіл відбувається за рішенням місцевих референдумів, яке  є наданням згоди на створення  спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету і  комунального майна.

Чинним законодавством України  не передбачено функціонування обласних і районних територіальних громад, оскільки критерієм об’єднання громадян у територіальну громаду є  не просто адміністративно-територіальна  одиниця, а населений пункт. Іншими словами, територіальна громада  являє собою колектив громадян за місцем проживання, об’єднаних спільною зацікавленістю в оптимальному вирішенні  суспільних проблем в межах населеного пункту. Що стосується територіальних громад районів у містах, то законодавець допускає їх самостійне існування, про  що свідчить, наприклад, п.5 ст.6 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» («у містах з районним поділом територіальні  громади районів у містах діють  як суб’єкти права власності») чи п.4 ст.16 вказаного акта.

Територіальна громада є особливим суб’єктом місцевого самоврядування, поєднуючи в собі одночасно як функції низової адміністративно-територіальної одиниці, так і функції носія місцевого самоврядування, інституту місцевої влади. Вона виконує важливі суспільні функції з метою задоволення колективних потреб та захисту законних прав та інтересів громадян.

Необхідно зазначити, що, оскільки членами  територіальної громади є всі  жителі населенного пункту, які мають різний правовий статус (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), то і обсяг їх правосуб’єктності як членів територіальних спільнот є різним, оскільки іноземці та особи без громадянства не мають активного і пасивного виборчого права на території громади, не можуть брати участь у місцевому референдумі та загальних зборах громадян.

4. Видова характеристика громад має не тільки наукове, але й практичне значення. Кожний з видів територіальних громад має свої соціологічні, економічні культурологічні характеристики.

За дією механізмів захисту інтересів громадян як членів територіальних колективів розрізняють:

-Основні (місто, село, селище, район);

-Факультативні (мікрорайон, квартал, вулиця, будинок тощо).

Розходження між тими групами територіальних колективів полягає в тому, що органи самоврядування першої групи - місцеві ради, які засновують свою діяльність на широких повноваженнях, закріплених у чинних законах є обов'язковими. Діяльність факультативних територіальних колективів є врегульованою законодавством України, зокрема, Законом України "Про органи самоорганізації населення" від 11.07.2001 р., Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 р., іншими законодавчими актами, проте вони носять факультативний, необов'язковий характер.

За просторовою межею діяльності територіальних колективів виділяють:

o Територіальні колективи в межах населеного пункту або базових, "природних" територій (місто, село, селище);

o Територіальні колективи в межах адміністративно-територіального колективу, "штучних" територій (райони, області, АР Крим);

o Територіальні колективи в межах великих економічних районів.

Конституція України (ч. 1, ст. 140) і профільне законодавство України про місцеве самоврядування закріплює таку систему територіальних колективів:

o територіальна громада села або добровільне об'єднання в сільську громаду мешканців кількох сіл;

o територіальна громада селища;

o територіальна громада міста.

5. Функції територіальних громад — це основні напрями й види муніципальної діяльності цих спільнот щодо реалізації права громадян на участь у місцевому самоврядуванні, які виражають волю й інтереси місцевих жителів і забезпечують здійснення ними взаємовідносин з державою, її органами, органами місцевого самоврядування в межах Конституції і законів України. Функції територіальних громад зумовлені природою локальної демократії, її принципами, цілями і завданнями, реалізувати які прагне місцеве самоврядування.

Досліджуючи функції територіальних колективів, І. В. Видрін відносить до них такі:

1) інтегративну, яка полягає у зміцненні міжособистісних зв'язків, об'єднанні зусиль людей в інтересах усіх і кожного;

2) соціального контролю за діяльністю і поведінкою членів колективу, яка не повинна цілком регламентувати поведінку конкретної особи;

3) виробничу, яка слугує цілям задоволення повсякденних потреб і потреб членів територіального колективу;

4) виховну, пов'язану з формуванням політичної свідомості й активності членів колективу;

5) політичну, покликану, з одного боку, представляти різні інтереси населення за місцем проживання, а з іншого — забезпечувати реалізацію громадянами конституційного права брати участь в управлінні державними і громадськими справами.

 

6. Основною формою діяльності територіальних громад є форми їх безпосереднього волевиявлення. До них відносяться:

> місцеві вибори;

> місцеві референдуми;

^ загальні збори громадян за місцем проживання;

^ місцеві ініціативи;

^ громадські слухання.

1. Місцеві вибори. Не зважаючи на конституційне закріплення територіальної громади як первинного суб'єкту МСВ, вона не може здійснювати цілеспрямоване управління місцевими процесами. Тому є за необхідне формування представницьких органів територіальних громад. Основні принципи місцевих виборів регламентуються Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад та сільських, селищних, міських голів" від 06.04.2004 р.

Особливістю формування представницьких органів в Україні є те, що територіальні громади базових територій шляхом місцевих виборів формують представницькі органи не тальки свого рівня, але й асоційованого (район, область).

2. Місцеві референдуми.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р., ст. 1 (витяг)

Місцевий референдум - форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування

Місцевий референдум є найвищою формою безпосереднього волевиявлення територіальної громади відносно вирішення питань місцевого значення. Основні принципи місцевих референдумів регулюються Законом України "Про Всеукраїнські та місцеві референдуми" від 3.07.1991 р.

Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене до відання місцевого самоврядування: прийняття, зміна, відміна рішень, віднесених до відання місцевого самоврядування, прийняття актів, що визначають зміст рішення рад та їх виконавчих органів. На місцевий референдум не можуть бути віднесені питання про скасування законних рішень державних органів, питання, що відносяться до відання суду, прокуратури, питання, пов'язані з обранням, призначенням, звільненням посадових осіб, які відносяться до компетенції ради.

Місцеві референдуми проводять в межах адміністративно-територіального утворення; рішення, прийняті на референдумі, мають вищу юридичну силу відносно рішень рад.

Рішення референдумів не потребують затвердження державними органами.

3. Загальні збори громадян за місцем проживання.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р., ст. 1(витяг) Загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення

На відміну від референдумів, загальні збори громадян за місцем проживання провадяться на рівні "мікрогромад". Загальні збори скликаються сільськими, селищними, міськими головами, виконавчими органами рад, органами самоорганізації населення. В загальних зборах мають право брати участь особи, які відповідають вимогам ЗУ "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Ця норма не відповідає Конвенції Ради Європи про участь іноземців в суспільному житті на місцевому рівні від 02.1992 р.

Рішення загальних зборів громадян враховують у своїй діяльності органи місцевого самоврядування.

4. Місцеві інііативи. Є безпосереднім волевиявленням територіальної громади, закріплює право територіальної громади ініціювати в раді розгляд будь-якого питання, віднесеного до компетенції МСВ.

Порядок внесення ініціативи на розгляд ради визначається представницькими органами МСВ або статутом територіальної громади.

Місцева ініціатива, внесена у встановленому порядку підлягає обов'язковому розгляду на засіданні ради, на якому є присутні члени ініціативної групи.

Рішення ради з приводу питань ініціативи має бути обов'язково оприлюдненим.

5. Громадські слухання. Проявляються у можливості зустрічі з депутатами відповідної ради і посадовими особами місцевого самоврядування. Під час слухань члени територіальної громади мають право заслухати звіти депутатів відповідної ради про їх роботу в цілому чи з приводу якого-небудь конкретного питання.

Порядок, періодичність, строк проведення громадських слухань визначається територіальною громадою, але не рідше одного разу на рік.