Хореографічне мистецтво

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2013 в 15:36, курсовая работа

Краткое описание

Як і всі інші види мистецтва, танець відображає дійсність, що нас оточує, розкриває навколишнє життя у всіх його проявах. Специфіка танцю, як виду мистецтва, полягає в тому, що виразником засобів танцю є пластичний рух тіла людини, жести і т.ін.
Музикою для танців можуть служити не тільки мелодії, що їх виконують на музичних інструментах, але й пісні. Пісню може виконувати хор, соліст, чи сам виконавець одночасно з танцем, або чергуючи з ним. Наприклад: коломийки, частівки, гагілки, хоровод „Марена” (укр. нар. пісня). Супроводжувати танець можуть також ритми, що виконуються на музичних інструментах.

Содержание работы

І. Вступ.
Ст. 4-6
ІІ. Основна частина.
Ст.8
Розділ 1. Російське народне хореографічне мистецтво.
Ст.8
1.1. Загальна характеристика російських танців.
Ст.8-11
1.2. Класифікація російських народних танців.
Ст.11-12
1.3. Позиції рук.
Ст.13
1.4. Положення рук.
Ст.13
1.5. Кроки і рухи на місці, рекомендовані для вивчення дітьми початкових класів.

Ст.13-14
1.6. Фрагмент уроку «Вивчення російського танцю «Карусель».

Ст.14-26

Розділ 2. Чеське народне хореографічне мистецтво.
Ст.27
2.1. Загальна характеристика.
Ст.27-28
2.2. Основні танцювальні рухи.
Ст.28
2.3. Фрагмент уроку «Вивчення чеського народного танцю».
Ст.28-37

Розділ 3. Народне хореографічне мистецтво Польщі.
Ст.38
3.1. Загальна характеристика.
Ст.38
3.2. Класифікація польських танців.
Ст.39-41
3.3. Основні танцювальні рухи.
Ст.41
3.4. Фрагмент уроку «Вивчення польського танцю «Краков’як».

Ст.42-50
Розділ 4. Білоруське народне хореографічне мистецтво.
Ст.51
4.1. Загальна характеристика.
Ст.51-52
4.2. Класифікація білоруських народних танців.
Ст.52-53
4.3. Положення рук.
Ст.53-55
4.4. Ходи і рухи в білоруських танцях.
Ст.55
4.5. Фрагмент уроку «Вивчення білоруського народного танцю «В’язанка».

Ст.55-61
Розділ 5. Словацьке народне хореографічне мистецтво.
Ст.62
5.1. Загальна характеристика.
Ст.62-63
5.2. Основні рухи словацьких танців.
Ст.64
5.3. Фрагмент уроку «Вивчення словацької польки».
Ст.64-70
Розділ 6. Молдавське народне хореографічне мистецтво.
Ст.71
6.1. Загальна характеристика.
Ст.71-72
6.2. Ходи і рухи на місці.
Ст.72-73
6.3. Одиничні положення рук в молдавському танці.
Ст.73
6.4. Положення рук в молдавських танцях.
Ст.73-74
6.5. Фрагмент уроку «Вивчення народного молдавського танцю».

Ст.74-85
ІІІ. Висновки
Ст.86-88
IV. Cписок використаної літератури
Ст. 89
Додатки

Содержимое работы - 1 файл

Хореогафічне мистецтво - курсова Люда.doc

— 662.00 Кб (Скачать файл)

Затакт. Виконуємо легкий стрибок на півпальцях лівої ноги. Одночасно праву ногу, витягуємо в коліні й підйомі, виносимо вперед, невисоко піднявши її над підлогою.

На «раз» — виконуємо  невеликий крок правою ногою вперед на низькі півпальці.

На «і» — ліву ногу приставляємо позаду правої в третю позицію на низькі півпальці.

На «два» — виконуємо невеликий крок правою ногою вперед на низькі півпальці. На «і» — легкий підскок на правій нозі. Одночасно ліву ногу, витягуємо в коліні й підйомі, виносимо вперед. Рух продовжуємо з лівої ноги.

 

ЧЕСЬКИЙ НАРОДНИЙ ТАНЕЦЬ.

У танці бере участь парна кількість  виконавців: хлопчиків та дівчаток. Даний варіант розрахований на 8 пар.

Музичний розмір 2/4. Вихідне положення: танцюристи шикуються у загальне коло обличчям до центру, трохи повернувши корпус праворуч. Руки з'єднані. Ноги в першій позиції.

Виконуються 8 тактів вступу.

ОПИС ТАНЦЮ

Перша   фігура

Музичний супровід № 1

1—7-й такти. Танцюристи, виконуючи перемінний крок з підскоком і винесенням ноги вперед (рух № 72), починаючи з правої ноги, швидко просуваються по колу проти годинникової стрілки.

8-й такт. Виконують потрійний притуп (рух № 5) з лівої ноги, повертаючи корпус ліворуч.

9—16-й такти. Повторюють рухи 1—8-го тактів з іншої ноги, просуваючись за годинниковою стрілкою (рис. 172). На 16-й такт, виконуючи потрійний притуп (рух № 5), танцюристи утворюють пари, повертаючись обличчям одне до одного. Руки з'єднують і розкривають в сторони. Хлопчик стоїть спиною до центру кола, дівчинка — обличчям.

Друга   фігура

Музичний супровід № 2

1—4-й такти. Танцюристи підскоками (рух № 2), починаючи з правої ноги, повертаються за годинниковою стрілкою. На кінець 4-го такту роз'єднують руки і кладуть на талію.

5—7-й такти. Виконуючи галоп (рух № 7) з правої ноги, просуваються по колу в різні боки: дівчатка проти годинникової стрілки, хлопчики за годинниковою стрілкою (рис. 173).

8-й такт. Виконують потрійний притуп (рух № 5), починаючи з лівої ноги. Зустрівшись з іншим партнером, вітають його легким уклоном голови.

9—12-й такти. Повторюють рухи 5—8-го тактів з іншої ноги, просуваючись на попередні місця. На 12-й такт, виконуючи потрійний притуп (рух № 5), вітають свого партнера.

13—16-й такти. Повторюють рухи 1—4-го тактів. На кінець 16-го такту танцюристи зупиняються обличчям одне до одного: хлопчик лівим плечем до центру кола, дівчинка — правим.

Третя  фігура

Музичний супровід №  1

1—4-й такти. Танцюристи з'єднують праві руки, ліві кладуть на талію. Виконуючи перемінний крок з підскоком і винесенням ноги вперед (рух № 72), просуваються по колу проти годинникової стрілки. Дівчинка починає рух з лівої ноги, просуваючись назад, хлопчик — з правої, просуваючись вперед (рис. 174).

5—8-й такти. Повторюють рухи 1—4-го тактів з іншої ноги і, не роз'єднуючи рук, повертаються на попередні місця.

9—16-й такти. Піднявши з'єднані руки вгору, хлопчик на місці виконує потрійний притуп (рух № 5), починаючи з правої ноги. Одночасно дівчинка, повторюючи рух № 72, просувається навколо хлопчика за годинниковою стрілкою (рис. 175). На 16-й такт танцюристи роз'єднують руки і стають: хлопчик спиною до центру кола, дівчинка — обличчям. Хлопчик обома руками бере дівчинку за талію, дівчинка обидві руки кладе на плечі хлопчика.

Четверта   фігура

Музичний супровід № 2

1—16-й такти. Виконуючи польку в повороті (рух № 10), танцюристи просуваються по колу проти годинникової стрілки: дівчинка починає рух з правої ноги, хлопчик — з лівої (рис. 176). На 15—16-й такти всі зупиняються і роз'єднують руки. Виконуючи уклін (рухи № 8 і 9), дякують одне одному за танець.

 

 

 

Чеський народний танець «Окрочак».

Обробка В. Зимницького

 

 

 

Опис чеського народного  танцю.

І фігура

1—7-й такти. Виконуємо перемінний крок з підскоком і винесенням ноги вперед. Починаємо виконувати з правої ноги і швидко просуваємось по колу проти годинникової стрілки.

8-й такт.. Виконуємо потрійний притуп  з лівої ноги, і повертаючи корпус ліворуч.

9—16-й такти. Повторюємо рухи 1—8-го тактів з іншої ноги, просуваючись за годинниковою стрілкою. На 16-й такт виконуємо потрійний притуп, повертаємось обличчям одне до одного і утворюємо пари. Руки з'єднуємо і розкриваємо в сторони. Хлопчики стоять спиною до центру кола, дівчатка — обличчям.

 

 

ІІ   фігура

1—4-й такти. Усі виконавці підскоками, починаючи з правої ноги, повертаються за годинниковою стрілкою. На кінець 4-го такту роз'єднуємо руки і кладемо на талію.

5—7-й такти. Виконуємо галоп з правої ноги, просуваємся по колу в різні боки. Дівчатка - проти годинникової стрілки, хлопчики за годинниковою стрілкою.

8-й такт. Виконуємо потрійний притуп, починаючи з лівої ноги. Зустрівшись з іншим партнером, вітаємось легеньким уклоном голови.

9—12-й такти. Повторюємо рухи 5—8-го тактів з іншої ноги, просуваючись на попередні місця. На 12-й такт виконуємо потрійний притуп і вітаємо свого партнера.

             13—16-й такти. Повторюємо рухи 1—4-го тактів. На кінець 16-го такту усі зупиняються обличчям одне до одного: хлопчик лівим плечем до центру кола, дівчинка — правим.

Третя  фігура

Музичний супровід №  1

1—4-й такти. Пари з'єднують праві руки, ліві кладуть на талію. Виконуючи перемінний крок з підскоком і винесенням ноги вперед, просуваємось по колу проти годинникової стрілки. Дівчинка починає рух з лівої ноги, просуваючись назад, хлопчик — з правої, просуваючись вперед. На 16-й такт танцюристи роз'єднують руки і стають: хлопчик спиною до центру кола, дівчинка — обличчям. Хлопчик обома руками бере дівчинку за талію, дівчинка обидві руки кладе на плечі хлопчика.

IV фігура

1—16-й такти. - виконуємо польку в повороті, усі просуваємося по колу проти годинникової стрілки: дівчинка починає рух з правої ноги, хлопчик — з лівої.

На 15—16-й такти всі  зупиняються і роз'єднують руки. Виконуємо поклін, дякуючи одне одному за танець.

3.Закріплення  вивченого матеріалу.

Відпрацьовую з дітьми вивчений танець по фігурах, поступово. Спочатку вивчаю І фігуру, потім ІІ, з’єдную виконання відпрацьованих І і ІІ фігур. Поступово таким самим чином вивчаю і наступні фігури.

Після вивчення танцю  проведу змагання на виконання танцю  між командами. Команда-переможець отримає оцінки за роботу на уроці.

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. НАРОДНЕ ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО ПОЛЬЩІ

 

3.1. Загальна характеристика польських танців.

Пройшло декілька століть  з тієї пори, як польські народні  танці стали відомими у багатьох країнах Європи. Популярність прийшла до них відразу, їх гідно оцінили і любителі танцювального мистецтва, і майстри-професіонали.

Їхній славі значною мірою сприяли оперно-балетний театр і бальна хореографія. Однак, у сценічній обробці майстрів минулого і, тим більше, у бальній інтерпретації народний танець не міг бути представлений у всій його красі і різноманітності. Особливо багато він втратив у бальній інтерпретації, набуваючи салонної вишуканості, а інколи й рис манірності. Найкращі його справжні риси зберегло селянство. У глибоку давнину в селянському середовищі виникли майже всі види народного танцю.

Перші танцювальні форми  були нерозривно пов'язані з обрядами, з календарними іграми, з початком і кінцем польових робіт, сімейними  урочистостями, будучи їхньою невід'ємною  частиною.

Покоління за поколінням удосконалювали і передавали одне одному красивий і складний комплекс їх рухів. Поляки дбайливо охороняли чистоту, форми і характер виконання своїх  танців, оберігаючи їх від чужоземних впливів.

Польський народний танець переважно парно-масовий, виконується довільною кількістю пар, найчастіше парною. В деяких воєводствах є окремі танці — чоловічі і жіночі.

Польська народна хореографія  має великий танцювальний словник, в якому зафіксовано багато різних складних рухів, кружлянь і поз.

У пластиці польського танцю  поєднується граціозність і мужність, тонка ліричність і бурхливий  темперамент, однак все це разом  подається доволі строго і стримано.

 

 

3.2. Класифікація польських народних танців.

"Полонез" — старовинний урочистий танець — виконується великою кількістю пар. Він є наймасовішим польським танцем. У нього святково-гордовитий характер.

Цей пишний танець став прикрасою  балів польських аристократів, а  походить від сільського народного  танцю "Ходзони". Цей танець у селян перейняла бідна шляхта, а від неї у XVII столітті танець потрапив у дворянські салони і замки магнатів, звідти — в Європу. Французи ж його назвали польським. Від цього й виникла назва "Полонез".

Одним із найулюбленіших танців є "Мазур", його батьківщина—Мазовія. "Мазур" — парний танець, а в народі його танцюють під спів чи акомпанемент оркестру. Основна роль у "Мазурі" надається дівчині першої пари, яка веде танець. У танці — багато різних складних фігур, а їх зміна залежить від першої пари.

"Краков'як" — швидкий, темпераментний парно-масовий танець. Батьківщина його — місто Краків, але виконують його всюди. В народі цей танець виконують з приспівками, у яких прославляються краківські хлопці. Танець виконує парна кількість виконавців. У сценічному варіанті балетмейстер може ввести сольну пару. Тут провідна роль надається хлопцеві. Зміна фігур і створення веселої атмосфери залежить від його винахідливості.

У Куявії народився танець, що і дав йому назву "Куяв'як". Цей танець повільний, плавний, вальсоподібний. Бувають "Куяв'яки", в яких фігури виконуються по-різному (швидко, повільно, швидко — чергуються, як куплетна форма).

"Оберек", як і більшість польських танців, — парно-масовий. Цей живий і веселий танець побудований на обертових рухах. Часто його танцюють після "Куяв'яка". Але якщо "Оберек" танцюють самостійно, то у ньому не може бути повільної частини. Пари рухаються по діагоналях чи по прямих лініях. Для "оберека" характерне опускання хлопців на коліно перед дівчиною і стрибки з почерговими викидами ніг назад, так звані "козли". Причому обидві ноги випрямлені в колінах, а корпус сильно нахиляється вперед без перегину в крижах. Дівчина в цей час підтримує партнера.

Гірські райони Польщі —  батьківщина багатьох танців. Особливо розповсюджені тут гуральські та збуйнацькі танці. Гуральські танці може починати одна пара, яка поступово приєднує до танцю інших учасників. Танцюючі пари не поєднуються. В парі виконавці також не тримаються за руки, а рухаються самостійно, один перед одним. Гуральські танці відносяться до числа імпровізаційних. Найскладніші рухи виконують чоловіки. Більшість цих танців виконується на півпальцях. Руки у чоловіків можуть бути опущені, на талії чи з'єднані ззаду. Жінки також тримають руки трохи позаду. Всі рухи виконуються вільно, не напружено. Чоловіки полюбляють тримати у руках топірець (цюпагу).

Танець переважно розпочинає хлопець, йому підтанцьовує дівчина, потім  до танцю входять інші, танцюють з вигуками, інколи чоловіки і жінки  танцюють окремими групами.

Збуйнацькі  танці танцюють лише чоловіки. Число танцюристів може бути від чотирьох до шістнадцяти осіб. Танець має маршеподібний характер. Для нього типові різкі присідання, притупи, підскоки, а також дзвін топірців, що обов'язкові у цьому танці. Збуй — це народний месник, який захищав бідний люд.

Для збереження достовірних  зразків народних танців створені нові форми для популяризації національної хореографії. У цьому велику роль відіграли створені самодіяльні  та державні ансамблі. Державний ансамбль пісні і танцю "Мазовше" створений у 1948 році. Його засновниками були Тадеуш Сигетинський і Міра Зиминська-Сигетинська. Танці в ансамблі ставили відомі балетмейстери — Леон Войцехівський, Євген Паплінський та Вітольд Запала. Репертуар ансамблю містив танці всіх регіонів Польщі.

Поруч з уже відомим  ансамблем у 1953 році було створено новий Державний ансамбль пісні і танцю "Шльонськ". Він популяризував фольклор Сілезії, промислового регіону Польщі. Створив його письменник і композитор, збирач фольклору професор Станіслав Хадина, а хореографом стала Ельвіра Каменська.

"Шльонськ" демонстрував  не тільки фольклорні скарби  Сілезії, але й постійно розширював  свій репертуар, в який входили  танці інших регіонів Польщі.

 

3.3.Основні танцювальні рухи польських танців.

1. Па полонезу.

2. Па шассе.

3. Па мазурки.

4. Ключі-шпори.

5. Па мазурки з па-де-буре.

6. Голубець з па  мазурки.

7. Па-буате (проходка  вперед, назад).

8. Парний обертас в  повороті.

9.  Голубець з просуванням.

10. Па-де-баск.

Информация о работе Хореографічне мистецтво