Сучасність політичних партій України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2012 в 00:27, реферат

Краткое описание

Політична партія ставала практичним засобом, що відкриває канали зв’язку, комунікації серед різних соціальних груп, виявляючи і представляючи їхні інтереси; інструментом, який виражає під спільним знаменником об’єднаний політичний вибір її членів і прихильників.

Содержание работы

Вступ
1. Політичні партії України
2. Політичні партії не виконують своїх передвиборних обіцянок
3. Київські виборці та конфлікти з законодавством
4. Партії повинні оприлюднювати імена спонсорів.
Висновки
Використана література
Додатки

Содержимое работы - 1 файл

План.docx

— 27.71 Кб (Скачать файл)
 

План

Вступ

1. Політичні партії України

2. Політичні партії не виконують своїх передвиборних обіцянок

3. Київські виборці та конфлікти з законодавством

4. Партії повинні оприлюднювати імена спонсорів.

Висновки

Використана література

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Термін “партія” (лат. pars/partis -- частина, галузь, відділ) існує ще з давньоримських часів, поняття “політична партія” як ми розуміємо його зараз -- витвір новітньої  доби. Звичайно, різноманітні політичні  групи, клуби та кліки такі ж старі, як і сама політика, але політичні  партії у сучасному їх значенні тісно  пов’язані зі становленням і розвитком  представницької демократії та основного  її елементу -- парламентаризму як форми  і методу організації та здійснення влади.

Політична партія ставала  практичним засобом, що відкриває канали зв’язку, комунікації серед різних соціальних груп, виявляючи і представляючи  їхні інтереси; інструментом, який виражає  під спільним знаменником об’єднаний політичний вибір її членів і прихильників.

Ідентифікація посадових  осіб за певною партією слугувала  продовженням політичного процесу. Окремі особи, зрештою, полишали політичну  діяльність, але те, що вони зробили, перебуваючи на посадах, створювало імідж їхньої партії. Коли час розмірковувань виходив, виборець часто підтримував  або відкидав ту чи іншу партію безвідносно  до змін у складі її кандидатів. На багатьох виборців з часом назви партій вже діяли як певні кодові символи, які викликали прихильну або  несхвальну реакцію, навіть коли виборець мало знав про склад та особисті якості партійних кандидатів.

Таким чином, природа  політичної партії полягає в тому, що вона об’єднує у своїй структурі  громадян певних соціальних верств і  груп, а також завдяки цій структурі  партія

бере участь у  процесах здобуття, утримання та впливу на державну владу. З іншого боку, політична  партія як організована частина певної соціальної спільноти відображає її політичну ідеологію у прагненні  змінити або зберегти існуючі  у суспільстві відносини, а також  роль, характер і реалізацію державної  влади. Партія чи кілька партій репрезентують  відповідний політичний рух, що несе у собі певну ідеологію стосовно розвитку суспільства. У руслі будь-якого  руху політичних ідей партія відіграє роль організованої структури цього  суспільного руху, реалізатора і  втілювача його ідеології в суспільстві  через участь у політичному процесі. Тому справедливим є також визначення політичної партії як організації, що прагне досягти політичної влади  шляхом обрання своїх членів на державні посади з тим, щоб її політична  філософія могла бути відображена  у державній політиці . 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Політичні партії України.

Політична партія у  політичній системі суспільства  є важливим і необхідним елементом  здобуття, впливу та здійснення політичної влади. Вона є тим інститутом політичної системи, що акумулює і виражає політичні  інтереси тих чи інших суб’єктів  політики, які спрямовані на здобуття або утримання державної влади, крізь призму їхніх ідеологічних засад.

 Згідно з ст.2 Закону  України  “Про  об’єднання  громадян”  політична

партія є об’єднання громадян –  стронників  визначеної  загальнонаціональної програми загального розвитку, яка має за  головну  мету  участь  у  розробці державної  політики, формування органів  влади,  місцевого  самоврядування  і  представництво о їх складі.

Нині згідно данним в Україні виділяють наступні політичні партії та блоки, які були офіційно зареєстровані в 2008 та 2009 роках.

Партії

14 січня 2008

Політична партія «Права воля України» 

28 січня 2008

Політична партія «Союз  Лівих Сил» 

1 лютого 2008

Політична партія «Партія  нового покоління України» 

5 травня 2008

Всеукраїнська козацька партія 

7 травня 2008

Політична партія «РУСИЧИ» 

10 червня 2008

Політична партія «Партія  Козаків України» 

10 червня 2008

Політична партія «Козацька  Українська Партія» 

18 липня 2008

Політична партія «Україна майбутнього» 

6 серпня 2008

Політична партія «Захист  місцевих інтересів народу» 

4 вересня 2008

Політична партія «Пробудження» 

2 жовтня 2008

Політична партія «Народна воля» 

2 жовтня 2008

Політична партія «САМОВРЯДНА  УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА» 

2 жовтня 2008

Політична партія «Партія  захисту прав людини» 

16 жовтня 2008

Політична партія «ВОЛЯ» 

23 жовтня 2008

Громадянська партія України 

24 жовтня 2008

Політична партія «Єдина Країна» 

28 жовтня 2008

Політична партія «Громадянський рух України» 

28 жовтня 2008

Політична партія «Авангард» 

18 листопада 2008

Прогресивно-Демократична Партія України 

17 грудня 2008

Політична партія «Правда» 

12 січня 2009

Політична партія «ПРАВО І СПРАВЕДЛИВІСТЬ» 

14 січня 2009

Політична партія «Аграрно-Промисловий  Союз» 
 

Блоки партій

• Блок Юлії Тимошенко (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», Українська соціал-демократична партія, Партія «Реформи і порядок»)

• «Наша Україна — Народна самооборона» (Народний союз «Наша Україна», Народний рух України, Українська республіканська партія «Собор», Партія «Християнсько-демократичний союз», Партія захисників вітчизни, Політична партія «Вперед, Україно!», Українська народна партія, Громадянська партія «ПОРА», Політична партія «Європейська партія України»)

• Блок Литвина (Народна партія, Трудова партія України)  
 
 
 
 
 
 
 

2. Політичні партії не виконують своїх передвиборних обіцянок

В наш час велика увага приділяється передвиборним  обіцянкам партій та блоків, які  реєструють себе у виборній діяльності. Але чи можуть та чи стримують вони свої обіцянки. Газета «Вісник новин» (додаток 1) Дніпропетровська має досить цікаву статтю, щодо передвиборних  обіцянок полилітичних партій. Вони провели  досить багато тестів, щодо політичних партій та дійшли до висновку що  передвиборні програми політичних партій, які пройшли  до міських рад Дніпропетровської  області, як правило, не відповідають тим  програмам, що їх вони в результаті  реалізують.

Експерти під час  проведення проекту «Депутатський  екватор Дніпропетровщини 2008» з’ясували, що упродовж двох років більшість  партій не виконали ті свої обіцянки, що їх вони давали на виборах у 2006 році. Найбільшу увага експерти приділяли  роботі депутатів Партії регіонів та БЮТ (оскільки вони представляють депутатську  більшість практично у всіх міських  радах області). У Павлограді, наприклад, ПР обіцяла утилізувати ракетне  паливо, але в жодній міській програмі такого пункту немає. У Синельникові планувалася реалізація проекту  «Здоров'я нації», який також не був  впроваджений. Те саме стосується і  БЮТ. Практично в кожнім місті  Дніпропетровської області передвиборна програма БЮТ передбачала ремонт доріг, створення дитячих майданчиків, санітарне оздоровлення міст тощо. Але практично в жодному  місті  ці обіцянки не виконані у повній мірі.

Тому можна зробити  висновок, що всі передвиборні програми та обіцянки політичних партій та блоків є лише приверненням до них уваги, та методом зацікавлення виборців, а не є справжньою обіцянкою, що і  доводять експерти під час проведення проекту «Депутатський екватор  Дніпропетровщини 2008». 
 

3. Київські виборці та конфлікти з законодавством.

Дуже важливим питанням в наш час є питання щодо майбутнього нашого управління, тобто  самих виборців. Адже ми повинні  знати, ким вони були раніше і чим  займалися. Тому що з засобів масової  інформації нам стає відомо, що деякі  з виборців мають як адміністративні  порушення так і кримінальне  минуле.(додаток 2)

Тому в своєму інтерв’ю Юрій Луценко назвав імена  людей, які вирізняються похабним минулим.Було відомо, що працівниками УБОЗ ГУМВС  України в м. Києві здійснено  перевірку кандидатів у депутати.Київської  міської ради та Київського міського голови щодо можливої причетності до протиправної діяльності. Згідно з  офіційними даними територіальної виборчої комісії м. Києва зареєстровано 37 політичних партій та виборчих блоків. На посаду Київського міського голови зареєстровано 75 кандидатів.

З перевірених 75 кандидатів на посаду голови КМДА та 2056 кандидатів в депутати КМР, що входять до виборчих списків від різних політичних партій та блоків, є особи, яких раніше було притягнуто до кримінальної та адміністративної відповідальності, так: кандидат на посаду Київського міського голови Черниш Григорій Семенович, 12.06.1941 р.н. раніше засуджений: 24.12.1973р. Київським обласним судом  за ст.170 ч.І, 169 ч.І (хабарництво) та 194 ч.І, 42 КК України, до 4-х років позбавлення  волі, звільнений достроково на 2 р. 11 місяців 2 дні. 22.07.1982 року був засуджений Жовтневим  районним судом м. Києва за ст.ст. 17, 143 ч.2 (шахрайство, відповідно до редакції 1961 p.),, Кандидати в депутати Київської  міської ради: Пасівенко Ігор Віталійович, 10.11.1971 р.н. притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 144 ч.З КК України. Відбував покарання в місцях позбавлення  волі з 27.09.1995 – 15.07.1998р.р.

Та інші кандидати  в виборчих партіях.

Тому можна зробити  висновок, що політичні партії складаються  не тільки з законослухняних громадян, але й з тими, хто не є слухняним  громадяном законодавства України. Тому виникає питання, як ця людина може керувати?

4. Партії повинні оприлюднювати імена спонсорів.

Питання фінансування передвиборних кампаній українських  політичних партій нерідко стають темою  для скандалу. Міністерство юстиції  має намір ініціювати зміни до закону "Про політичні партії України" в частині їх фінансування. Про це під час круглого столу  з питань протидії корупції у фінансуванні політичних партій повідомив заступник  міністра юстиції Андрій Богдан, повідомляють Українські новини. (додаток 3)

Тому Мінюст вирішив  забовязати політичні партії оприлюднювати  імена їхніх спонсорів. Тому що існує  багато версій хто в кого вкладає  гроші. Наприклад народний депутат  від Партії регіонів Олександр Стоян  категорично відкинув інформацію про  те, що виборчу кампанію ПР фінансував "Ощадбанк", відзначивши, що "у  нас в партії достатньо солідні  бізнесмени, і вони цілком в стані  були профінансувати виборчу кампанію". Мін'юст бачить своїми завданнями на 2008 рік, по-перше розробку законопроекту  щодо внесення змін до закону України "Про політичні партії України" відносно фінансування політичних партій.

Окрім цього, законопроект повинен ввести подання та оприлюднення звітів політичних партій та незалежне  спостереження за фінансуванням  політичних партій і виборчих кампаній, а також встановити санкції за порушення правил про фінансування політичних партій і виборчих кампаній.

Окрім цього, Мін'юст  має намір заснувати експертизу виборчого законодавства.

"За наслідками  проведення такої антикорупційної  експертизи ми готуватимемо відповідні  проекти змін законів України  і надаватимемо на розгляд  парламенту"

Тому можна зробити  висновок, що політичні партії потрібно повністю контролювати, як їхню діяльність в цілому так і самих представників.  
 
 

Висновки

      Таким чином,  можна  зробити  такі  висновки,  що  аналіз  програмних

положень партій, організацій і рухів свідчить, що більшість  із  них  ще  не

мають серйозної  концепції, спрямованої на  стабілізацію  суспільства,  вихід

його з кризи, не кажучи вже про перспективи просування  по  шляху  прогресу.

Декларації одних  – це перелік абстрактних загальнолюдських цінностей,  інших

–   антикомуністичні   маніфести,   третіх   –   повторення   ортодоксальних

марксистсько-ленінських ідей, агітація за повернення до застійних  часів,  а

то  й  до   відновлення   сталінізму,   четвертих   –   це   екстремістські,

націоналістичні  і  шовіністичні  заклики.   Така   розбіжність   політичних

поглядів не може хвилювати,  особливо  за  умов  поглиблення  кризи  в  усіх

сферах суспільства.

      Найближче майбутнє партій визначатиметься їхньою спілкою з  бізнесом.Такий крок для партій як неминучий, так і  небезпечний, бо в такому  разі  їм доведеться ділити з бізнесом відповідальність за стан справ в  економіці.  А  він поки що породжує зневіру  щодо  політиків  і  відчай,  на  основі  якого зростають соціальні катаклізми. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Информация о работе Сучасність політичних партій України