Особливості розвитку інтеграційних процесів в Південній Америці (МЕРКОСУР)

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2011 в 17:43, реферат

Краткое описание

Для країн Центральної та Східної Європи, в тому числі і для України, необхідно звернути увагу на багатогранний латиноамериканський досвід економічної інтеграції, на позитивні та негативні аспекти становлення МЕРКОСУР. Південний спільний ринок МЕРКОСУР створено в 1995 році на підставі Асунсьйонського договору, підписаного 26 березня 1991 року чотирма країнами: Бразилією, Аргентиною, Уругваєм та Парагваєм. Мета договору — формування зони вільної торгівлі та спільного ринку. З 1996 року з'явилися два асоційованих члени — Чилі та Болівія. Створенню МЕРКОСУР передували багатоетапні переговори між двома лідерами блоку — Бразилією та Аргентиною, а Уругвай та Парагвай, менші та економічно слабші країни, до переговорного процесу приєднались лише на завершальному етапі.

Содержание работы

Вступ……………………………………………………………………............ 3
1. Історія створення МЕРКОСУР ……………………………………... 4
2. Цілі та організаційна структура МЕРКОСУР……………………...9
3. Діяльність МЕРКОСУР……………………………………………........ 13
4. Перспективи та проблеми МЕРКОСУР……………………………23
Висновок………………………………………………………………............28
Список використаної літератури………………………………………30

Содержимое работы - 1 файл

Костя .docx

— 65.33 Кб (Скачать файл)

     З розвитком МЕРКОСУР труднощі інтеграції стають більш очевидними. Потрібні нові зусилля для досягнення основної мети — перетворитися в об'єднання, здатне забезпечити стабільне економічне зростання країн-членів на основі крупномасштабної внутрішньої торгівлі, значного оновлення  технологій і ефективного використання інвестицій. Попереднє твердження про  те, що МЕРКОСУР має більше значення для Аргентини і півдня Бразилії, ніж для Уругваю, Парагваю та півночі  Бразилії, поступово відходить у  минуле. Творцям МЕРКОСУР, в цілому, вдалося об'єднати інтереси всіх його членів, значно послабити конкуренцію  між аргентинськими і бразильськими  товарами, знайти для кожного з  чотирьох партнерів його власну нішу.

2. Цілі та організаційна структура МЕРКОСУР

 

     Асунсьйонський  договір був підписаний з метою  створення зони вільної торгівлі і митного союзу. Договором передбачається:

     — вільний рух товарів, послуг і  робочої сили, якого потрібно досягти  через ліквідацію митних тарифів  та нетарифних обмежень;

     — встановлення спільного зовнішнього  тарифу та ведення спільної зовнішньоторговельної  політики стосовно третіх країн чи їх груп та координація позицій на регіональних та міжнародних економічних  конференціях;

     — координація макроекономічної, фіскальної, монетарної та секторальної політики в галузях міжнародної торгівлі, сільського господарства, промисловості, транспорту і комунікацій та в  будь-яких інших галузях для забезпечення вільної конкуренції між сторонами  договору;

     — гармонізація законодавства в цих  сферах для зміцнення інтеграційних процесів.

     Протягом  перехідного періоду, який тривав до 31 грудня 1994 року, для сприяння формуванню спільного ринку сторони договору встановили критерії походження товарів  та механізм вирішення суперечок.

     Упродовж  перехідного періоду договірні  сторони послуговувалися такими інструментами для створення  спільного ринку:

     — програмою лібералізації торгівлі. Згідно з нею передбачалося автоматичне  поступове зменшення тарифів  до 0 і повна ліквідація нетарифних обмежень;

     — координацією макроекономічної політики, яка повинна проводитися поступово  і згідно з програмою лібералізації  економіки;

     — встановленням спільного зовнішнього  тарифу з метою підтримки конкуренції;

     — підписанням секторальних угод.

     Стосовно  реалізації цих цілей, то, не форсуючи подій, країни все ще намагаються  знайти оптимальні підходи, які не захоплюватимуть  інтересів кожного з членів. За 3 роки вдалося ліквідувати митні  тарифи на 90 % товарів, що переміщуються  всередині союзу. Зовнішні тарифи країн-членів МЕРКОСУР уже узгоджені на 85 % продукції, а решта 15 % повинні бути встановлені  до 2006 року.

     Слід  зазначити, що найважливішою метою  МЕРКОСУР висуває тріаду: забезпечення автономного розвитку, збереження національного  суверенітету і національної культурної ідентичності латиноамериканських  країн. При цьому вже не є таємницею, що основною перешкодою є Сполучені  Штати Америки. Але про це —  трохи згодом.

     Політикою МЕРКОСУР на початковому етапі була розробка простої інституційної  системи організації, яка повинна  була поступово збільшуватися із поглибленням інтеграції. На противагу  великим організаційним структурам інших інтеграційних угруповань, таким як ALADI чи Андський пакт, ідеєю  МЕРКОСУР було поступове збільшення кількості інституцій. Основний орган  МЕРКОСУР — Рада спільного ринку (Common Market Council), який проводить зустрічі на найвищому рівні. Виконавчим органом  є Група спільного ринку (Common Market Group). МЕРКОСУР також має адміністративний орган — Секретаріат. Крім цього, у структуру входять 2 консультативні колегіальні органи: Парламентська  комісія (представники національних парламентів) та Економічний та соціальний консультативний  форум.

     Рада  спільного ринку

     Це  найвищий орган МЕРКОСУР, який відповідає за політичне керівництво організацією і прийняття рішень. У сферу  компетенції Ради входить нагляд за виконанням програми лібералізації  економіки в кожній з країн-членів для встановлення спільного ринку. Рішення в ньому приймаються  на основі консенсусу. Зустрічі проводяться  раз на 6 місяців, хоча Рада може скликатися і в надзвичайних випадках. Зустрічі відбуваються на рівні міністрів  економіки і міністрів закордонних  справ, але в них можуть брати  участь і міністри інших галузей, якщо обговорення питань, що стосуються цих галузей, є запланованим. На цих  зустрічах можуть бути присутніми і  президенти країн-членів (їх присутність  обов'язкова бодай раз на рік), якщо йдеться про дуже важливі проблеми. Ротація керівництва Ради відбувається в алфавітному порядку кожні 6 місяців.

     Виконавчим  органом МЕРКОСУР є Група спільного  ринку. Цей орган є відповідальним за реалізацію рішень, прийнятих Радою, і розгляд рекомендацій, поданих  робочими групами. До обов'язків групи  належать:

     — контроль за виконанням договірних зобов'язань;

     — здійснення необхідних заходів для  виконання рішень, прийнятих Радою;

     — внесення пропозицій стосовно ефективної реалізації програми лібералізації  економіки, координації макроекономічної політики та співпраці з третіми  країнами;

     — розробка програм для забезпечення поступового формування спільного ринку.

     Групу формують представники міністерств  закордонних справ, економіки, торгівлі та Центрального Банку — 4 особи  з кожної країни та по 4 їх заступники. На рівні представників зустрічі відбуваються кожні 3 місяці, а на рівні  координаторів — 1 раз у місяць. Рішення в Групі спільного  ринку приймаються на основі консенсусу.

     Спочатку  Асунсьйонський договір встановлював (з березня 1991 року до грудня 1994 року) суворий план зниження тарифів для  країн-членів. Протягом цього перехідного  періоду вивченням окремих галузей економіки займалися 11 робочих груп. Після зустрічі в Оуро-Прето у 1994 році ці групи були трансформовані. Від цього часу вони вивчають такі проблеми: комунікації, гірничу промисловість, технології, фінанси, транспорт та інфраструктуру, довкілля, промисловість, сільське господарство, енергетику, трудові взаємини, зайнятість та соціальне забезпечення. У липні 1999 року були створені ще 2 робочі групи: Комітет з координації макроекономіки і Комітет з координації торгівлі. У цих групах працюють представники бізнесу, вчені, представники профспілок, експерти з міжнародних урядових та неурядових організацій.

     Комісія з торгівлі МЕРКОСУР є відносно новим  органом, створеним Протоколом в  Оуро-Прето. Завдання Комісії — контроль за торговими відносинами між  країнам-членами, стеження за виконанням правил ведення торгової політики як між країнами-членами, так і стосовно третіх країн, визначених Радою МЕРКОСУР. Вона уповноважена створювати комітети (на даний момент 10), які поступово  перебиратимуть завдання, покладені  на робочі групи. Комітети приймають  рішення у вигляді рекомендацій. Також вона наділена правом вирішувати суперечки. Той факт, що на Комісію  з торгівлі покладені такі важливі  обов'язки, свідчить про неабияку важливість зовнішніх та внутрішніх торговельних відносин, особливо встановлення спільного  зовнішнього тарифу протягом початкового  етапу діяльності МЕРКОСУР. Комісія  підпорядковується безпосередньо  Групі спільного ринку.

     Відповідно  до розширення галузей співпраці  в межах МЕРКОСУР з'являються  нові економічні, політичні та соціальні  органи. Серед них Координаційний комітет національних профспілок МЕРКОСУР, Комісія з підприємництва, парламентські  комісії.

     Протягом  першого етапу роботи організації  була створена Рада з промисловості  МЕРКОСУР. її членами були Промислова спілка

     Аргентини, Національний союз промисловців Бразилії, Промислова спілка Парагваю та Промислова палата Уругваю. Метою Ради було ведення  діалогу між представниками сфери  бізнесу щодо конкуренції. Після  зустрічі в Оуро-Прето створено Економічний  і соціальний консультативний форум, що замінив Раду з промисловості. Форум контролює механізми регулювання  торговельної політики між країнами-членами  та стосовно третіх країн.

     В організаційній структурі МЕРКОСУР немає судового органу як такого. При  виникненні суперечок щодо трактування  Асунсьйонського договору чи виконання  зобов'язань передбачено скликання  судового органу ad-hoc. Його рішення є  обов'язковими для виконання країнами-членами. У 1992 році Бразильським протоколом було введено механізм вирішення торговельних суперечок, але він і досі не діє. На практиці ці проблеми вирішує Комісія  з торгівлі.

     Адміністративний  секретаріат (зі штабом у Монтевідео) розпочав роботу 1 січня 1997 року. Його голова обирається Радою спільного ринку  на 2 роки. У компетенції Секретаріату входить ведення архіву організації  та подання щорічних звітів Групі  спільного ринку 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3. Діяльність МЕРКОСУР 

     Діяльність  МЕРКОСУР у галузі економіки та торгівлі. Стислий опис буму у взаємній торгівлі Латинської Америки в 90-х роках  дасть змогу визначити важливість позиції МЕРКОСУР у цьому процесі. Протягом 1990—1994 років загальний  експорт з країн Латинської Америки  та Карибського басейну зріс з 123 млрд до 181 млрд дол. Впродовж цього  ж періоду експорт між латиноамериканськими та карибськими країнами зріс з 16 до 35 млрд дол., збільшившись приблизно  на 118 %. У 1994 році експорт всередині  південноамериканського регіону, за винятком Мексики, становив 28 % (у 1990 році — 19 %) від  загального експорту, в той час  як частка експорту в США зменшилась з 47 % до 25 %.

     Торгівля  всередині південноамериканського регіону залежить, з одного боку, від функціонування Андської групи  та МЕРКОСУР, а з іншого — від  Чилі — країни, яка не є повноправним членом жодного інтеграційного об'єднання. Протягом 1991—1995 років загальний  експорт країн-членів Андської групи  зріс з 27 до 40 млрд дол. Впродовж цього  ж періоду загальний експорт  з країн МЕРКОСУР збільшився з 46 до 72 млрд дол. (зрісши на 66 %), а взаємна  торгівля всередині регіону зросла на 210%. У 1991 році експорт між країнами регіону становив 11 % загального експорту, а в 1995 році — вже 22 %.

     Отже, бум у взаємній торгівлі виник  в основному завдяки збільшенню об'ємів торгівлі в країнах МЕРКОСУР та Андської групи, а також Чилі завдяки  її поступовій інтеграції в МЕРКОСУР. Про це свідчить той факт, що 22 % експорту Чилі припадає на Латинську Америку (1994) і протягом 1991—1994 років цей  показник зростав щорічно на 22 %. Що стосується інших країн, то це передусім були члени ЄС (табл. 2).

     Враховуючи  масштаби торгівлі, варто коротко  ознайомитись з аспектами торгівлі МЕРКОСУР протягом перехідного періоду,

     Таблиця 2. Коефіцієнт відкритості  стосовно світу, регіону  та основних торговельних партнерів

  1990 1990 1998
МЕРКОСУР  12,2 15,1 16,3
Бразилія  11,6 13,5 14,4
Аргентина 11,6 17,5 19,4
Аргентина/Бразилія 4,4 5,0
Уругвай 37,4 29,9 31,6
Уругвай/Бразилія 8,2 8,3
Уругвай/Бразилія/Аргентина  13,3 14,8
Парагвай  43,8 43,2 46,0
Па  рагвай/Бразилія 15,6 14,3
Парагвай/Бразилія/Аргентина    22,8 22,8

Информация о работе Особливості розвитку інтеграційних процесів в Південній Америці (МЕРКОСУР)