Загальна характеристика світових інтеграційних процесів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2011 в 17:31, контрольная работа

Краткое описание

У широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні можна тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів у кожній з національних економік. У такому плані міжнародна економічна інтеграція розглядається як найвищий розвитку МЕВ. Як процес інтеграція виявляється в стиранні відмінностей між економічними суб єктами - представниками різних держав.

Содержимое работы - 1 файл

Інтеграцыя.doc

— 136.50 Кб (Скачать файл)

І. Загальна характеристика світових інтеграційних процесів. 

1. Інтеграція, її  суть, види, типи та форми. 

У широкому розумінні  міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні можна  тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів у кожній з національних економік. У такому плані міжнародна економічна інтеграція розглядається як найвищий розвитку МЕВ. Як процес інтеграція виявляється в стиранні відмінностей між економічними суб єктами - представниками різних держав. 

На мікрорівні вирізняють горизонтальну та вертикальну  інтеграцію. Горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу і отримання при цьому додаткового прибутку, і супроводжується виробництвом за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування. 

Вертикальна інтеграція передбачає об єднання фірм, які  функціонують у різних виробничих циклах. Розрізняють три форми вертикальної інтеграції:  

" інтеграція "вниз" (наприклад, приєднання  заводу - виробника сировини чи  напівфабрикатів до компанії, яка  веде головне виробництво); 

" виробнича  інтеграція "вгору" (наприклад,  придбання сталеплавильної компанії заводу, що виробляє металоконструкції); 

" невиробнича  інтеграція "вгору", що включає  сферу розподілу. 

На певному  рівні розвитку мікроінтеграції  виникають транснаціональні корпорації. Вони є найбільш інтегрованими мікроструктурами. На рівні національних економік інтеграція розвивається на основі формування економічних об єднань країн з тим чи іншим ступенем узгодження їх національних політик. Тут йдеться про явище економічного регіоналізму. Отже, маємо дворівнему структуру інтеграційного процесу - на мікро- та макрорівні. Як теоретично обгрунтовані та практично апробовані розглядають такі форми міжнародної регіональної економічної інтеграції: зона преференційної торгівлі, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний та політичний союзи. 

Зона преференційної торгівлі - зона з пільговим торгівельним режимом, коли дві або декілька країн  зменшують взаємні тарифи з імпорту  товарів, зберігаючи рівень тарифів  в торгівлі з іншими країнами. Найбільш показовим історичним прикладом  такої інтеграції є преференційна система Британського співтовариства, що об єднувало 48 держав. 

У зонах вільної  торгівлі діє особливий пільговий  торговельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів  при їх збереженні в торгівлі з  іншими країнами. Типовими прикладами є Європейська асоціація вільної торгівлі, зона вільної торгівлі "США - Канада", Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА). 

Митний союз - це угода двох або декількох  держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу. Такі угоди діяли у Бенілюксі, в Європейському союзі. 

В економічному союзі вільний рух факторів та результатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої політики. В країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грошова одиниця. Прикладом таких союзів є Бенілюкс, Сполученя Штати Америки, Радянський Союз. На основі економічних створюються політичні союзи, в яких поряд з економічною забезпечується політична інтеграція. 

При утворенні  зон преференційної та вільної торгівлі, митних союзів міждержавні відносини стосуються лише сфери обміну, тобто розвивається торгівельна інтеграція. Глибші форми міждержавної інтеграція створюють умови для виробничої інтеграції. Рівні, форми та темпи міжнародної екнономічної інтеграції тісно взаємопов язані. 
 

Рівні Форми  Типи 
 
 
 
 
 

Рис. Рівні, форми  і типи міжнародної економічної  інтеграції. 
 

2. Чинники та  фактори, що впливають на розвиток  процесів світової економічної  інтеграції 

Розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції зумовлений такими факторами: 

" економічним  розвитком країн, груп країн  та регіонів світу в умовах  нерівномірного розподілу ресурсів; 

" закономірностями  науково-технічного прогресу; 

" тенденціями  демографічного розвитку; 

" наявністю  та необхідністю розв язання глобальних проблем (енергетичної, продовольчої, екологічної, використання світового океану та космосу, економічного зростання та зростання народонаселення, економічної безпеки, роззброєння); 

" різким скороченням  відстаней за рахунок розвитку транспортно-комунікаційних мереж; 

" ринковою "уніфікацією"  економічного розвитку. 

 В цілому, послідовний розвиток форм міжнародної  економічної інтеграції забезпечує  найбільш повне, найраціональніше  використання економічного потенціалу  країн та підвищення темпів їх розвитку. 

 Водночас  вирішуються важливі питання  соціальної політики за рахунок  об єктивно зумовленого зниження  цін на основні товари й  послуги та створення нових  робочих місць і завдяки концентрації  країн-учасниць на пріорітетних  програмах соціально-економічного розвитку. Зауважимо також, що в зрілих інтеграційних угрупованнях виробляються й реалізуються потужні та дійові механізми, інструменти забезпечення колективної економічної безпеки. 

 Проте, незважаючи  на очевидні економічні переваги, процеси міжнародної економічної інтеграції відбуваються на тлі складного переплетіння соціально-економічних та політичних проблем. Основні чинники, що зумовлюють виникнення й існування згаданих проблем, такі: 

" націоналізм,  традиційні конфлікти між окремими країнами та групами країн, ідеологічні розходження; 

" політико-правові,  економічні та соціально-культурні  відмінності країн-учасниць; зростання  затрат при реалізації регулятивних  функцій на наднаціональному  рівні; суперечності, пов язані  із розширенням інтеграційних угруповань і т.ін.  

 Ефективність  міжнародної економічної інтеграції  досягається за рахунок таких  чинників: 

" усунення  дискримінації та бар єрів  між країнами-учасницями інтеграційних  угруповань у переміщенні товарів,  послуг, капіталу, робочої сили та підприємництва; 

" стандартизації  та уніфікації у виробничо-комерційній  сфері; 

" динамічного  ефекту завдяки розширенню ринку  та економії на масштабах виробництва; 

" забезпечення  достатнього рівня конкуренції. 
 

3. Вплив інтеграції  на сучасну систему світових господарських зв язків. 

У розвитку світової економіки останніх десятиліть домінують  процеси міжнародної економічної  інтеграції. Вони визначають напрями  та пріоритети сучасного етапу інтернаціоналізації  господарського життя, формуючи середовище глобальної конкуренції, впливаючи на стратегічні інтереси всіх країн та регіонів світу. На мікрорівні внаслідок горизонтальної та вертикальної взаємодії формуються інтернальні ринки факторів і результатів виробництва, виникають, розвиваються домінуючі у сучасній економіці транснаціональні корпорації.  

На макрорівні інтеграція розвивається на основі створення  економічних об єднань країн. Інтеграційні імпульси виходять, насамперед, із міжнародних  угруповань загальноконтинентального значення. У Європі - це Європейський союз (ЄС), у колі якого формуються інтеграційні інтереси не тільки західноєвропейських, а й східноєвропейських країн. На американському континенті - це Північноамериканська угода про вільну торгівлю із домінуючою роллю Сполучених Штатів Америки. В Азії інтеграційна політика концентрується навколо створення інтеграційного угруповання величезного як за кількістю країн-учасниць, та і за сукупним потенціалом. Контури континентальної інтеграції можна також виявити, аналізуючи сучасні економічні взаємовідносини країн Латинської Америки і Африки. Для такого типу угруповань характерні чітко орієнтовані на глобальну конкуренцію механізми регулювання і координації при певних відмінностях організаційного оформлення. Водночас розвиваються традиційні і створюються нові регіональні та субрегіональні угруповання країн, які безпосередньо не впливають на глобальну конкуренцію. Вони мають інші, локальні, цілі і використовують відповідні інтеграційні механізми. Поряд з могутніми угрупованнями країн ефективно функціонують середні та малі інтеграційні угруповання, хоча їхній розвиток багато в чому і зумовлюють зовнішні фактори інтеграції.

Сучасним процесам міжнародної економічної інтеграції притаманні певні особливості, а  саме: 

" динамізм  процесів міжнародної економічної інтеграції в цілому, зумовлений як дією об єктивних факторів, так і "ланцюговою" реакцією країн на розвиток окремих інтеграційних угруповань; 

" нерівномірність  розвитку й реалізації форм  міжнародної економічної інтеграції, спричинена проявами очевидних відмінностей економічного розвитку країн і регіонів світу; 

" розвиток  поряд з інтеграційними дезінтеграційних  процесів, які мають глибоки корені  в історичних, політичних, економічних  і соціальних закономірностях  світового розвитку. 

Дослідники визначають, що у сучасному світі інтеграція і дезінтеграція розвиваються асинхронно, як два різноспрямовані процеси. При цьому дезінтеграційні явища і процеси можуть мати не тільки локальний характер (провінція Квебек у Канаді, Корсика у Франції), але й глобальний (розпад Радянського Союзу, Ради економічної взаємодопомоги). Інтеграція та дезінтеграція являють собою об єктивні взаємопов язані процеси. Більш того, дезінтеграція формує передумови інтеграції на нових кількісних та якісних засадах. У окремих випадках можуть складатися умови для реінтеграції. Але. Не зважаючи деякі дезінтеграційні процеси у сучасній системі національних економік, їй більш притаманна загальна глобальна інтеграція. Таким чином, на початку третього тисячоліття світ перетворився в глобальну економічну систему, в якій практично не залишилося можливості для здійснення стихійних ринкових відносин між державами. Виник глобально функціонуючий світовий виробнично-господарський механізм, складовими якого стали окремі національні економіки. Отже, аналізуючі сучасні тенденції світового розвитку, інтернаціоналізацію національних економік, перетворення світового економічного механізму в єдину глобальну систему, для України виникає гостра необхідність процесу активної інтеграції до сучасної системи господарських зв язків для успішного подальшого економічного, соціального та політичного розвитку.  

ІІ. Становлення  інтеграції в Україні. 

1. Передумови  участі України в інтеграційних  процесах. 

Безпосередня  й активна участь України в  сучасних інтеграційних процесах об єктивно зумовлена перевагами міжнародного поділу праці, а також потребою подолати штучну відокремленість нашої держави від світового господарства, яку спричинили односторонній її розвиток в межах високоспеціалізованих СРСР і РЕВ, деформовані зовнішньоекономічна політика й мехвнізми зовнішньоекономічної діяльності, нерозвинені товарно-грошові відносини та національні ринки товарів, послуг, праці та капіталу. 

Для ефективної й організаційно оформленої інтеграції України в сучасні світогосподарські зв язки необхідні певні політико-правові, соціально-культурні, економічні та інфраструктурні передумови. 

Основні політико-правові  передумови інтеграції України: політичне  визначення України, забезпечення теріторіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки, безумовне виконання міжнародних зобов язань, особливо в сфері прав людини, запровадження прийнятної форми громадянства, перегляд існуючої практики політичних зв язків з державами колишнього СРСР, пряма участь в у регіональних і глобальних політичних процесах, формування відповідного законодавтства і вироблення ефективних механізмів та інструментаріїв його виконання. 

Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким  чинникам: економічному та інституційному забезпеченню суверенітету, оцінці економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови, розробленню та реалізації обгрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення і приватизації, соціального захисту населення, оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності, запровадженню національної грошової одиниці з включенням її до системи міжнародних розрахунків, розв язанню проблеми зовнішньої заборгованості та розподілу активів колишнього СРСР шляхом відповідних переговорних процесів. 

До основних соціально-культурних передумов інтеграції належать відродження і виховання  почуття власної гідності, створення  умов соціально-культурної життєздатності народів України, формування сучасної, орієнтованої на світові пріоритети системи народної освіти, розвиток контактів з українцями, що проживають за межами України. 

Информация о работе Загальна характеристика світових інтеграційних процесів