Фразеологія як розділ науки про мову

 У скарбниці  обох близько споріднених мов  багато спільних усталених

зворотів . Частина  їх прийшла в фразеологію із спільної основи -

давньоруської мови , інші з’явилися пізніше як наслідок постійних контактів

між братніми мовами.

 Спільними  для обох мов є фразеологізми  . створені на праслов’янському

мовному ґрунті  і поширені в усіх або більшості слов’янських мов (водити за

ніс ; мати зуб ; як на долоні),та фразеологічні одиниці  давньоруського

походження (перемивати кісточки ,під гарячу руку ).Багаті українська та

російські мови на спільні фразеологічні одиниці , засвоєні з давньоруських

пам’яток , літописів  тощо. Наприклад : лисиці брешуть на щити ; ламати

списи ; мертві сраму  не імуть .

 Спільними  для обох братніх мов є фразеологічні  одиниці біблійного

походження ,які  повністю втратили релігійний зміст : глас вопіющого в

пустелі ; манна  небесна ; не хлібом єдиним ; терновий вінок.

 У процесі  розвитку української і російської  мов фонд спільних

фразеологічних  одиниць зростає внаслідок  як взаємо обміну, так і в зв’язку

з тим , що вони нерідко  створюються паралельно , відбиваючі аналогічні

висновки із спостережень над життям . і зараз  можна назвати безліч

фразеологічних  одиниць , що в російській та українській  мовах побудовані за

однією моделлю  на однаковому лексичному матеріалі . Наприклад : легкий хліб

– лёгкий хлеб , бити себе в груди – бить себя в грудь .

 Українська  мова засвоїла чимало російських  фразеологізмів . Наприклад : на

всю Іванівську, казанська сирота , діло табак , потьомкінські  села.

 У фразеологічному  запасі російської та української  мов чимало спільних

усталених зворотів ,що походять з інших мов. Багато спільних для обох мов

фразеологізмів  античного походження : ахіллесова  п’ята, танталові муки ,

гроші не пахнуть , золота середина.

 Крім спільних , російська й українська мови  мають величезні ресурси

специфічних для  цих мов фразеологічних зворотів . особливо великі багатства

власне українських  та власне російських неподільних фразеологічних зворотів

та прислів’їв і приказок . Кожен із таких усталених  зворотів не

перекладається  дослівно на іншу мову , а має в ній відповідник. 

              Стилістичне використання  фразеологічних одиниць.

 Фразеологічні  записи української мови , як і  її лексичний склад ,

стилістично диференційовані . Серед фразеологічних звороті виділяють  між

стильові та обмежені вживання у певному стилі .

 Міжстильовими   називаються фразеологічні звороти  , що використовуються в

усіх стилях мовлення .Наприклад : привертати увагу , із року в рік , робити

послугу.

 Міжстильові   фразеологічні звороти  являють  собою загальновживані

найменування певних предметів і явищ дійсності. Їм не властиві додаткові

відтінки значення , експресивність , емоційність .

 Переважна  більшість фразеологічних зворотів  має стилістичні особливості  і

є опорою образного , емоційно наснаженого  мовлення . Ці усталені звороти

тяжіють до певного  стилю .

 Офіційно-ділова  фразеологія – це усталені  звороти ,що використовуються  в

документах ,ділових  паперах. Наприклад : оголосити  догану , взяти до уваги

,заслухавши  і обговоривши. 

      Вживання фразеологізмів у художній та публіцистичній літературі .

 Широко використовуються  фразеологічні звороти в публіцистичному  та

художньому стилях .Усталені звороти , вживані  в публіцистичному  стилі .

досить неоднорідні  за своїм складом і особливостями  змісту.

 Серед них  виділяються фразеологічні одиниці. Які позначають поняття

політичного змісту й наближаються до термінологічних  зворотів, властивих

науковому стилю. Наприклад: соціалістичне змагання, бригада комуністичної

праці .

 Чимало вживаних  у публіцистичному стилі фразеологічних зворотів книжного

походження має  незначне емоційне забарвлення. Наприклад: мати  вплив ,

домогтися  успіхів , надавати  допомогу , почесний  обов’язок .

 Велика частина  фразеологічних зворотів , що вживаються  в публіцистичному

стилі , характеризується яскраво вираженою образністю , емоційністю: арена

боротьби , гонка  озброєнь , сім’я єдина.

 У публіцистичних  творах широко використовуються  фразеологізми , характерні

для розмовно-бутового і художнього стилів . Вони надають  публіцистичним

творам особливої  емоційності й переконливості . Наприклад : Польща  для

мене завжди буде  близька- побратими мої в  тій землі лежать , та й з

поляками я  н е  о д и н  п у д   с о л і  з’ї в  і під  час війни , і

пізніш, за роки мирної праці . 

     Багатозначність , синонімія та антонімія фразеологічних зворотів .

 Є ряд фразеологічних  одиниць , зокрема серед крилатих  висловів , прислів’в

та приказок , які досить легко змінюють чи розширюють свої компоненти з

рядів відповідної  синонімії закладених в образі можливих уточнень .

Наприклад : валити (звалювати , скидати , змішувати , горнути ) все до купи

(намолоти , наплести , набалакати ) сім мішків ( три мішки  , сім кіп ,

чьотири копи , три  копи )гречаної вовни (і всі не повні , та й ті не повні

).

 Зустрічається й зворотнє явище : скорочення фразеологізмів . Опущений

компонент , правда , здебільшого живе асоціативно в  свідомості й  мовця ,

і слухача . Наприклад : моя хата скраю (я нічого не знаю) ; скачи , враже (

як пан каже ).

 З розвитком  мови відбумаються також зміни в значенні окремих

фразеологічних  зворотів . Вони нерідко набівають  додаткових відтінків у

значенні . Так  з’являються багатозначні фрзеологічні звороти . Наприклад ,

усталений зворот брати (близько) до серця означає : 1) переживати через

щось і 2) надавати чомусь великого значення ; будуть люди ( з кого )-

           1) досягне певного становища , 2)житиме з моральними нормами  ,

3) володіє професією  .

 Серед фразеологічних  одиниць української мови є  й омоніми – однакові з

лексичними і  структурно – граматичними особливостями , але різні за змістом

усталені звороти . Скажімо , однозвучні фразеологізми  дати чосу мають

значення 1) бити  і 2) тікати ; пускати півня- 1) підпалювати  і 2)

зриватись на високої  ноті ; закривати очі –1) помирати , 2) бути присутнім

при чіїсь смерті  і  3) навмисно не помічати чогось .

 Досить розвинена  в українській мові в конкретній  ситуації людьми за різним

життєвим досвідом , світосприйманням  т.ін. усвідомлюються і

характеризуються  неоднаково , що обмовлює різне оформлення тієї чи іншої

думки , Так з’являються  синонімічні вислови – звороти , що називають одне і

те ж явище  з різними симантичними або стилістичними  відтінками .Наприклад :

дати тягу- дати драла- накивати п’ятами – взяти  ноги на плечі- намастити

п’яти (салом); ні се ні те – ні риба ні м’ясо – ні пава ні гава – ні риба

ні рак –  ні швець ні жнець.

 Фразеологічні  синоніми , як  і лексичні , об’єднуються  в синонімічні ряди

. Фразеологічні  звороті одного синонімічного  ряду характеризуються

семантичною спорідненістю, проте відрізняються відтінками в значенні або

експресивним  забарвленням , а нерідко й структурно-граматично .

 Слід пам’ятати  , що фразеологічні одиниці належать  до одного синонімічного

ряду  тоді , коли вони споріднені значенням і в  речені можуть виконувать

оджнакові синтаксичні  функції . Тому-то близькі за змістом  фразеологічні

звороті типу словосполучень і типу речень не можуть належати до одного

синонімічного ряду . Так, фразеологічні звороти  важити головою ; ставити на

кін; іти ва- банк, з одного боку , і що буде , те й буде; або пан , або

пропав ; куць виграв – куць програв; або славу здобути  – або дома не буду ,

з другого –  не вступають у синонімічні зв’язки , хоч вони близькі значенням

(ризикувати) .

 Досить розвинена  синонімія серед прислів’їв і  приказок . Деякі синонімічні

ряди їх налічують  десять і більше зворотів . Наприклад : які батьки , такі

й діти ; який батько , такий син ; яка хата , такий тин  – який батько ,

такий син.

 З часом  синонімічні ряди фрзеологічних  звортів зростають шляхом поповнення

їх новими одиницями . Так , до фразеологізмів з усіх ніг ; не чуючи під

собою землі ; як  куля ; як стріла та ін. додаються нові : як метиор ; як

ракета ; з реактивною швидкістю ; з космічною швидкістю ; до приказок

потрібний , як собаці п’ята нога ,як п’яте колесо до воза ,як сліпому

телевізор та ін.

 Фразеологічні   антоніми – це усталені звороти  , які , характеризуючи

предмети і  явища дійсності з певного  боку . дають їм протилежну оцінку .

Наприклад : як ракета – як черепаха ; розпускати язика  – тримати язик за

зубами ; ударити  лихом об землю- повісити носа. 

                      Джерела української  фразеології .

 Переважна  більшість фразеологізмів , як і  слів , за походженням є

корінними українськими . Серед них виділяються спільнослов’янські ,

спільносхіднослов’янські  і власне українські .

 До складу  української фразеології входять  також усталені звороти ,

засвоєні з  інших мов . Дуже часто це вислови , поширені в багатьох мовах

світу . До складу української фразеології  ввійшли  висловлювання К.Маркса і

Ф.Енгельса , звороти  спортивних та державних документів . Найбільше

засвоєно українською  мовою фразеологічних зворотів з  російської мови –

висловлювання Леніна , російських письменників , фразеологізми  з народної

мови .

 Широко використовуються  в української мові фразеологізми античного