Визначення параметрів світлофорного циклу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2013 в 12:43, курсовая работа

Краткое описание

Інтенсивності руху визначали у вересні на перехресті вул. Верхня – вул. Рекордна та на перехресті просп. Леніна – вул. Верхня. Підрахунок інтенсивності руху всіх видів транспортних засобів здійснювався з кожного підходу до перехрестя у всіх напрямах. Підрахунки велись протягом 30 хвилин на кожному підході. За допомогою коефіцієнтів приведення отримані інтенсивності привели до зведених одиниць. Отримані значення зведених одиниць помножили на 2, таким чином отримали інтенсивність у зведених одиницях на годину. Отримані значення зазначені у табл.1.1 та табл.1.2.

Содержание работы

Зміст 5
1. Визначення інтенсивності дорожнього руху 6
2. Визначення розрахункової швидкості 8
3. Визначення параметрів світлофорного циклу 11
3.1. Визначення тривалості мінімальних часових проміжків 11
3.2. Розрахунок тривалості перехідних інтервалів 16
3.3. Розрахунок тривалості основних тактів регулювання 23
3.4. Побудова циклограми світлофорного регулювання 26
4. Графічна частина проекту 28
Перелік посилань 29

Содержимое работы - 1 файл

КУРСОВОЙ.docx

— 304.20 Кб (Скачать файл)

Дозволяється знехтувати конфліктом лівоповоротної траєкторії як частини напряму з інтенсивністю  руху праворуч до 120 од/год із пішохідним напрямом, за яким пішоходи переходять проїзну частину, на яку виконується  поворот з інтенсивністю до 900 піш/год, а також із зустрічним напрямом, крім виділеного лівоповоротного, рух за яким регулюється стрілкою додаткової секції.

Значення головної діагоналі  матриці дорівнюються нулю.

 

Таблиця 3.1 - Матриця конфліктів для першого перехрестя

 

1

2

3

4

5

1

0

0

0

-21,06

-21,06

2

0

0

-21,06

0

13,75

3

0

-23,4

0

0

-12,2

4

-23,4

0

0

0

-23,4

5

32

-21,06

19,5

-20,25

0


 

Таблиця 3.2 – Матриця конфліктів для другого перехрестя

 

1

2

3

4

1

0

0

-21,06

-16,9

2

0

0

-14,9

-17,06

3

-18,7

-21,06

0

0

4

-17,06

-14,7

0

0


 

 

 

На основі матриці  розраховується матриці мінімальних проміжків , елементи якої, окрім елементів головної діагоналі, що дорівнюють нулю, визначаються за формулою:

 

                                  (3.1)

 

де  - термін реакції водія, c (0,8., .1.2 с),

- швидкість руху, м/с

- прискорення уповільнення, =2,5…3,0 м/с2;

- елемент конфліктної матриці , м;

- довжина зведеного автомобіля, м ( =5 м).

 

У випадку, якщо значення елементу матриці  від’ємне, то у формулі 3.1 значення швидкості зменшують на 30%, але не менше за 30 км/год.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.3 - Матриця мінімальних проміжків для першого перехрестя

 

1

2

3

4

5

1

0

0

0

6

6

2

0

0

6

0

5

3

0

6

0

0

5

4

6

0

0

0

6

5

7

6

6

6

0


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.4 – Матриця мінімальних проміжків для другого перехрестя

 

1

2

3

4

1

0

0

6

6

2

0

0

5

5

3

6

6

0

0

4

5

5

0

0


 

3.2 Розрахунок тривалостей перехідних інтервалів

 

Відповідно до схеми пофазового роз’їзду визначаються напрями, між  якими здійснюється перехід при  зміні фаз регулювання. Значення мінімальних проміжків беруться з матриці  .

За допомогою табл. 3.5 та табл.3.6 визначаються напрями, які будуть входити до того чи іншого перехідного інтервалу. Ці напрями зазначені у табл. 3.7 та табл. 3.8.

 

Таблиця 3.5 – Напрями, що входять до фази, для першого перехрестя

Фаза

Напрями

1

1,2,11,12

2

3,4,11,12

3

5,13,14


 

Таблиця 3.6 – Напрями, що входять до фаз, для другого перехрестя

Фаза

Напрями

1

1,2,11

2

3,4,12


 

Таблиця 3.7 – Переходи між фазами регулювання напершому перехресті

Фази

Напрями

Мінімальні проміжки,с

І

1-3

0

1-4

6

2-3

6

2-4

0

ІІ

3-5

5

4-5

6

III

5-1

7

5-2

6


 

Для кожного переходу між  фазами визначається максимальна тривалість мінімального проміжку. Ці значення дорівнюють тривалостям перехідних інтервалів для кожної з фаз регулювання.

Втрачений у циклі час  для всіх перехресть визначається за формулою:

 

                                                (3.2)

 

де - кількість фаз регулювання на перехресті.

 

 

 

Таблиця 3.8 – Переходи між фазами регулювання на другому перехресті

Фази

Напрями

Мінімальні             проміжки, с

І

1-3

6

1-4

6

2-3

5

2-4

5

ІІ

3-1

6

3-2

6

4-1

5

4-2

5


 

 

 

Для потоку, що рухається  в прямому напрямі при ширині проїзної частини від 5,4 до 16 м, величина потоку насичення визначається за емпіричною формулою

 

Н,    (3.3)

 

де Н - ширина проїзної частини, м.

 

Якщо Н<5,4 м, користуються табл. 3.9.

Таблиця 3.9 – Визначення потоку насичення

Н, м

3,0

3,3

3,6

4.2

4,8

5,2

Мн, од./год

1850

1875

1950

2075

2475

2700


 

Якщо поворот праворуч чи ліворуч виконується безконфліктно  з окремої смуги,  залежить від радіуса повороту:

 

                                                     (3.4)

 

де  - радіус повороту, який визначається як середнє арифметичне між початковим і кінцевим радіусами руху ТЗ, м.

 

Якщо поворотні маневри  здійснюються із загальної смуги  руху і доля ТЗ, що повертають, більша за 10%, користуються формулою

 

 

   (3.5)

 

де  -  величина потоку насичення розрахована для прямого напряму, од./год;

, , - частки в потоці ТЗ, що рухаються відповідно прямо, праворуч, ліворуч

 

Також слід зважати на дорожні  умови, що складаються на під’їзді до стоп-лінії. Залежно від їх характеристик, наведених в табл. 3.10, отримане значення потоку насичення коригується шляхом домноження на відповідний коефіцієнт.

 

Таблиця 3.10 – Вплив дорожніх умов на потік насичення

Умови руху

Характеристика дорожніх умов

Коефіцієнт корекції

Добрі

Відсутні припарковані автомобілі та пішохідні переходи, Достатня оглядовість  та освітленість.

1,2

Середні

Наявні умови з обох інших груп

1,0

Погані

Низька якість покриття, мала швидкість руху. Є конфлікти  поворотних траєкторій з транспортними  та пішохідними напрямами. Погана оглядовість  та освітленість

0,85


 

Оскільки дорожні умови  на під’їздах до стоп-ліній відповідають середнім, то усі потоки насичення помножаємо на коефіцієнт 1,0.

У випадку, якщо на підході  до перехрестя наявний ухил, то кожен  відсоток ухилу змінює величину потоку насичення на 3%. На схилі потік  насичення зменшується, а на підйомі  – збільшується.

Оскільки на підходах до досліджуваних перехресть ширина смуг дорівнює 3,5м та 4,0м, то за допомогою табл. 3.9 та математичних розрахунків визначили, що потоки насичень дорівнюють 1925од/год та 2033од/год відповідно.

Потоки насичення:

Для першого перехрестя:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для другого перехрестя:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для кожного з поєднаних  у фази напрямів для всіх перехресть розраховують значення фазових коефіцієнтів

 

                              (3.6)

 

де  - інтенсивність ТП на і-му напрямі k-го перехрестя, од./год;

- поток насичення напряму, од./год.

 

Для першого перехрестя:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для другого перехрестя:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати обчислень заносяться до табл. 3.11.

 

Таблиця 3.11 – Розраховані значення

Номер пере-хрестя

Номер фази

Номер напря-му

Номер смуги

Nj, од/год

Mhkj, од/

год

yj

yj max

yi

1

1

1

1

306

1900

0,161

0,161

0,272

2

306

1925

0,159

2

1

520

1913

0,272

0,272

2

520

1925

0,27

2

3

1

145

1659

0,087

0,087

0,089

4

1

148

1659

0,089

0,089

3

5

1

287

1531

0,187

0,187

0,187

2

1

1

1

276

1647

0,167

0,167

0,206

2

1

329

1598

0,206

0,206

2

3

1

246

1914

0,128

0,128

0,291

4

1

485

1665

0,291

0,291

Информация о работе Визначення параметрів світлофорного циклу