Федеральна Республіка Німеччина

НІМЕЧЧИНА

Федеральна  Республіка Німеччина (ФРН)

  Самоназва країни — Deutschland (Дойчланд )— походить від перекрученого слова «тевтон» (одне із стародавніх германських племен). Германцями стародавні римляни звали племена на схід від Рейну. Назва «Німеччина» (від слова «німий», тобто той, хто не розуміє мови) дана країні її східними сусідами — слов'янами.

1. Географічне положення країни.

  Держава розташована в центрі Західної Європи між Північним і Балтійським  морями на півночі і Альпами на півдні. Межує з Данією (довжина  спільного кордону – 68 км), Нідерландами (577 км), Бельгією (167 км), Люксембургом (138 км),  Францією (451 км), Швейцарією (334 км), Австрією (784 км), Чеською Республікою (646 км), Польщею (456 км). До складу ФРН входять Східно-Фризькі і Північно-Фризькі острови. На півночі омивається Північним і Балтійським морями.

  Найдовша  відстань з півночі на південь  – 876 км, з заходу на схід – 640 км. Крайніми географічними точками є: на півночі селище Ліст на острові Сильт, на сході – саксонське село Дешка, баварський Оберстдорф на півдні та Сельфкант (Північній Райн-Вестфалія) на заході. Загальна довжина кордону – 3,621 км.  Довжина берегової лінії – 2,389 км.

2. Територія країни. Її характеристики.

  Площа становить 357 021 км² (63-тя у світі).

  Федерація у складі 16 земель: Баварія, Баден-Вюртемберг, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-Померанія, Нижня  Саксонія, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія, Саксонія-Анхальт, Північний Рейн-Вестфалія, Тюрінгія, Шлезвіг-Гольштейн.

  Столиця – Берлін (3,4 млн. жителів).

3. Природа країни.
1. Природа, як умова розвитку туризму.

  У Європі природні території, які охороняються з'явилися порівняно недавно. Так, найстаріший національний парк Німеччини, Баварський ліс на кордоні з Чехією, був створений в 1969 р. Колись це був один з найбільш економічно відсталих куточків країни. Рішення про створення національного парку і розвитку на його основі туристичного бізнесу приймалося на політичному рівні - парламентом Вільної республіки Баварія. Спочатку місцеве населення сприйняло в багнети заборону на рубку лісу і закриття скляного заводу. Але розрахунок на економічний підйом регіону за рахунок туризму виявився вірним: чисте повітря, справжня дика природа посеред Центральної Європи залучали безліч відвідувачів.

  Природні  території в Німеччині містяться  в основному за рахунок держави, але фінансову допомогу вони можуть отримувати і від громадських  благодійних організацій. А ось  отримувати прибуток з паркового  господарства тут, на відміну від  Америки, заборонено. Тому доступ на всі  природні території в Німеччині  безкоштовний. Плата може стягуватися  за проведення екскурсій, але весь прибуток від них дістається приватним  екскурсійним бюро, працівникам яких заборонено перебувати в штаті парків. Держава ж більше переймається проблемою  зайнятості місцевого населення. Наприклад, утримання парку "Баварський ліс" в 2000 р. обійшлося уряду Баварії  в 20 млн. марок на рік, але податкові  прибутку від туристичного бізнесу  виправдовують такі витрати.

2. Рельєф.

  На  півдні Німеччини тягнуться пагорби  і гори, а на півночі - велика рівнина. Різноманітність рельєфу відображає складність геологічної будови, багато в чому визначає різницю в грунтовому покрові, кліматі, формуванні річкової мережі.

    Територія країни підвищується з півночі на південь і ділиться на 5 ландшафтних  зон:

1. Північно-німецька низовина з яскраво вираженими формами льодовикового рельєфу (має ширину близько 150 км на заході і поступово розширюється на схід. Вона займає всю північну частину країни);
2. Середньонімецькі середньовисотні гори і височини (Рейнські Сланцеві гори висотою до 880 м, Везерські гори, Тюрингский Ліс, в центрі країни - масив Гарц, на сході - Рудні гори на кордоні з Чехією та Баварський Ліc);
3. Південно-західне Німецьке середньогір'ї (масиви Шварцвальд, Оденвальд, Шпессарт тощо);
4. Південнонімецькі передальпійські плоскогір'я (Швабсько-Баварське плато заввишки від 600 м на півночі до 300 м на півдні, Дунайська низовина);
5. Баварські Альпи - передові хребти Східних Альп з широким розвитком льодовикових і карстових форм рельєфу.

    У межі Німеччини входять північні хребти Альп. На заході переважають  низькі хребти, складені пісковиками, але в Баварії, на південь від  Мюнхена, представлені також Північні Вапнякові Альпи. Тут знаходиться  найвища точка Німеччини - гора Цугшпітце (2962 м).

  3.3. Клімат.

  Кліматичні  умови Німеччини сприятливі для  проживання населення і ведення  господарства. Клімат Німеччини помірний, морський і перехідний від морського до континентального, з середньорічною температурою близько 9 °С. На північний регіон впливають морські погодні системи та пом'якшують клімат. У центрі країни клімат більш континентальний: зима холодніша, а літо більш тепле. Найтепліше літо - в Рейнській долині, а найхолодніші зими - в Альпах, на півдні країни. Середня температура січня в Берліні від -3 ° С до 2 ° С, середня температура липня - від 14 ° С до 24 ° С.

  Річна кількість опадів на рівнинах складає  у середньому 600-700 мм, в окремих міжгірних улоговинах менше 500 мм, у горах – до 1600-1800 мм (у Гарці і Шварцвальді), місцями понад 2000 мм у рік (в Альпах). Максимум опадів на північному заході випадає восени, мінімум – навесні, південніше виражені літній максимум і зимовий мінімум опадів. Найбільше опадів випадає на півдні - 1980 мм на рік, найменше - на півночі: до 710 мм на рік.

  У горах і на узбережжі часті  тумани.

  Тривалість  залягання снігового покриву  наростає з видаленням від моря і  підвищенням місцевості в горах: сніжний покрив на рівнинах мінливий, тримається близько 2 тижнів, у Середньонімецьких горах місцями 4-5 місяців, в Альпах на висоті 1100 м – 6 місяців.

  Засухи  рідкісні, часті повені, викликані  дощами і бурхливим таненням снігу  і льоду в горах.

4. . Води Світового океану та суши.

   У ФРН - густа розгалужена мережа повноводних  річок, що належать головним чином до басейну Північного моря. Основна  річка - Рейн - тече через усю країну з півдня на північ.

   Рейн — велика річка в Західній Європі. Витік міститься у Швейцарії, тече через Німеччину і Нідерланди до Північного моря.

• Довжина 1230 км;
• Площа басейну 185 тисяч км²
• Середня витрата води — 2500 м³/с, річний стік близько 79 км³
• Річка судноплавна на 952 км, до міста Базель і по Боденському озеру. Загальна довжина водних шляхів в басейні Рейну близько 3000 км.

   Буквальна назва річки перекладається як "Течія" (з кельтської).

   Річка судноплавна на 952 км, до міста Базель і по Боденському озеру. Загальна довжина водних шляхів в басейні Рейну близько 3000 км. Рейн сполучений каналами з Роною, Марною, Везером, Ельбою.

   На  території ФРН розташовані також  низов'я річок Ельба, Везер, Емс  та інших. Південні райони відносяться до басейну Дунаю. Альпійські ріки (верхня течія Рейну, праві притоки Дунаю) мають переважно снігове і льодовикове живлення, літній максимум і зимовий мінімум стоку; рясне сніготанення нерідко підсилюється зливовими опадами, що призводить до повеней. Річки, що починаються в горах середньої частини країни, мають снігове і дощове живлення, максимум стоку припадає на кінець весни; восени звичайні дощові паводки. На північних рівнинах переважають річки з дощовим живленням і зимовими повенями. Великі річки (наприклад, Рейн) мають складний режим. Стік багатьох річок регулюється водоймищами. Більшість річок узимку не замерзає. Багато з них судноплавні і з'єднані каналами.

   Найбільші скупчення озер у районах стародавнього  заледеніння - на Баварському плато (Боденське - 538 км2 – найбільше озеро  Німеччини, з якого бере свої витоки р. Рейн; Хим; Штарнбергер-Зі; Аммер та інші), а також багато дрібних  озер льодовикового походження- на Північно-Німецькій низовині, у поясі  прибалтійських озер.

   У багатьох районах низовини піщані ділянки, звані Геста, відокремлені долинами річок і заболоченими улоговинами.

   Узбережжя Німеччині - південний кордон Північного моря - є заболочені низини, під час морських припливів ховаються під водою. Уздовж берега тягнеться ланцюжок Північно-Фризьких (найбільший з них - Зильт) і Східно-Фризьких островів, частково належать Данії. Так як Північна Німеччина знаходиться в зоні західних морських вітрів, зими в цих місцях найчастіше м'які, з середньою температурою січня 1 ° C, а літо досить прохолодне - близько 16 ° C (липень). Через великий вміст родючих морських осадових порід величезні ділянки грунту на узбережжі - так звані марші - дуже родючі. Належний Німеччини колись пустельний острів Гельголанд сьогодні є популярним курортом.

   3.5. Природні зони, рослинність та тваринний світ.

   На  території держави розташовані  такі природні зони - змішані ліси і  широколистяні. Лісів залишилося мало. Вони займають ¼ частину площі  країни і збереглися переважно в  горах. Переважають ландшафти, створені людиною. З дерев ростуть у  змішаних лісах і широколистяних лісах такі породи: сосна, ялина, дуб, бук, граб, береза ​​та інші. По долинах Дунаю, Рейну, Ельби і деяких інших річок місцями збереглися заплавні ліси з вільхи і тополі з домішкою ясена, верби і липи. У високогір'ях Альп поширені субальпійські й альпійські луги, що відрізняються великою видовою розмаїтістю. На північних рівнинах і Баварському плато зустрічаються значні торф'яні болота. На північному заході - невеликі ділянки вересових пустищ із заростями чагарників (яловець, дрік тощо). Луги по долинах річок добре окультурені.

   Характер  грунтів, їх різноманітність залежать, насамперед, від місцевих материнських порід і характеру рослинного покриву. Грунти гір Середньої Німеччини  досить різноманітні. Вони використовуються під пасовища або лісу. На низовинах  і річкових терасах поширені найродючіші  грунти - чорноземи, що зустрічаються  на схід від Гарца і в Тюрінгенський  басейні переходять у бурі лісові грунти. Тут розташовані найкращі орні землі.

   Найбільш  сприятливими умовами виділяється  район Брауншвейга - Ганновера з  чоноземовидні грунтами. Рейнська і  Мозельською долини являють собою  смугу виноградників, садів, тютюнових  плантацій, зону інтенсивного приміського  господарства, що постачає міста по Рейну. Грунти Альп різняться в залежності від висотного положення місцевості і крутизни схилів. Родючість грунтів  істотно підвищено меліорацією  і регулярним внесенням добрив.

   Фауна Німеччині не дуже багата. Великі хижаки лісів (вовк, рись, ведмідь) винищені. Найбільш поширені на території Німеччини тварини: білка, кабан і лисиця, благородний олень, косуля, лань, зайці, кролики. Різноманітна фауна мишовидних гризунів. На альпійських луках живе бабак. У долині Ельби - бобри, лісові куниці, дикі кішки.

   Серед нечисленних рептилій виділяється  гадюка. З птахів зустрічаються переважно  горобці, шпаки, дятли, дрозди, зозулі, зяблики, ластівки, іволги, сови, сороки, луні, фазани, куріпки. У заповідниках збереглися дрохви, пугач, кам'яний орел, чапля, журавель, лелека. З болотних птахів-вальдшнепи, чайки, бекаси, білі лелеки. Вологі райони по берегах Балтійського і Північного морів мають важливе  значення для перелітних птахів Європи, особливо качок, гусей і болотних птахів. У прибережних водах водяться оселедець, тріска, камбала, морський окунь; в річках країни - короп, форель, сом. На ватах збереглися невеликі популяції тюленів.

4. Народонаселення країни.
1. Характеристика населення країни.

   Федеративна Республіка Німеччина за площею лише дещо більше сусідньої Польщі, але  за чисельністю населення в два  рази перевершує її. На 1 січня 2009 року в Німеччині проживає 82 002 356 жителів.

   Чисельність сільського населення - менше 10%, майже 90% населення Німеччини проживає в містах і прилеглих до них  урбанізованих районах.