Туристичні основи туроперейтингу

Теоретичні основи Туроперейтинг

Зміст

Введення

Глава I. Теоретичні основи Туроперейтинг.

1.1. Основні поняття Туроперейтинг.

1.2. Тур: поняття, структура і види.

1.3. Етапи розробки турів.

Глава II. Особливості розробки турів (на прикладі екологічного туризму)

2.1. Екологічний тур: сутність і специфіка.

2.2. Етапи розробки екологічних турів.

Список літератури

Додаток 1. Структура туру

Додаток 2. Складові пакету послуг.

Додаток 3. Нормативи походів в залежності від категорії їх складності.

Додаток 4. Нормативи походів за ступенями складності (для юнацьких розрядів).

Додаток 5. Основні вимоги до керівників учасникам туристсько-спортивних походів.

Додаток 6. Вимоги, що висуваються до керівника походу.

Додаток 7. Примірний режим дня в походах по тайгових районах.

Додаток 8. Фізичні навантаження при різних видах туризму.

Введення

Створення та продаж турів для групових та індивідуальних подорожей є основною діяльністю численних туристських фірм - туроператорів по прийому або напряму.

Відповідно до українського законодавства, Тур - є комплекс послуг по розміщенню, перевезенню, харчуванню туристів, екскурсійні послуги, а також послуги гідів перекладачів і інші послуги, що надаються в залежності від цілей подорожі.

Дану тему я вибрав, оскільки вважаю, що більш глибоке знання даної теми допоможе мені у майбутній туристської діяльності, оскільки в завдання будь-якої туроператорської фірми входить розробка ефективних, що приносять дохід, турів.

Актуальність цієї теми полягає в тому, що кожна туроператорська фірма зацікавлена ​​в тому, що б надавати на туристський ринок конкурентоспроможний продукт. А для цього, співробітникам турфірми треба знати технологію розробки турів.

Мета даної роботи - вивчити і проаналізувати підходи до розробки турів (на прикладі екологічних турів)

Завдання поставлені мною в даній роботі:

1) Проаналізувати існуючий понятійний апарат, вибрати найбільш повні й чіткі визначення термінів, що існують в російській літературі і законодавчих документах;

2) Дати опис підходів до розробки турів;

3) Проаналізувати підходи до розробки турів;

4) Описати та проаналізувати підходи до розробки турів на прикладі екологічно турів.

Глава I. Теоретичні основи Туроперейтинг

1.1. Основні поняття Туроперейтинг.

Перш за все, слід сказати, що у сфері туризму, немає чітко встановленого понятійного апарату. Багато авторів дають різне трактування таких понять як тур, туристичний продукт, тур пакет і ін Звичайно, існує федеральний закон, прийнятий у листопаді  1996 р  . який чітко встановлює трактування спірних туристських понять, проте деякі автори вважають це трактування не зовсім вірною [12 c 6].

Відповідно до Федерального закону від 24 листопада  1996 р  «Про основи туристської діяльності в Російській федерації» (зі зм. І доп. Від 10 січня  2003 р  ., 22 серпня 2004р., 5 лютого 2007р.), Туристським продуктом вважається - комплекс послуг з перевезення і розміщення, що надаються за загальну ціну (незалежно від включення в загальну ціну вартості екскурсійного обладнання і (або) інших послуг) за договором про реалізацію туристського продукту. Відповідно до цього закону, формування туристичного продукту - це діяльність туроператора з укладення та використання договорів з третіми особами, що надають окремі послуги, що входять у туристський продукт (готелі, перевізники, екскурсоводи (гіди) та інші) [9, с.1].

Багато авторів навчальних посібників і підручників у сфері туризму та сервісу дають своє трактування термінів, так, Донат Исмаев у своїй книзі «Основна діяльність туристської фірми» вважає туристським продуктом - купується туристом у туристської фірми комплекс послуг, необхідних для його туристичної подорожі. У цей комплекс, на його думку, зазвичай входять до різних варіантах транспортні перевезення, проживання в засобах розміщення, харчування, зустрічі і проводи в пунктах зупинки, екскурсійні та розважальні заходи [1, c.80-81].

Автор навчального посібника «Організація роботи туристичної фірми» Р.І.  Сухов вважає, що зміст закону можна піддати цілком обгрунтованій критиці, однак у своєму посібнику користується офіційною термінологією. [3. c.5]

Крім російського понятійного апарату, використовуваного в російській практиці існує й іноземний, проте і в західноєвропейській літературі так - ж немає єдиного трактування туристських понять. [7 c.52-53]

Ми в даній роботі будемо користуватися термінологією запропонованої Д.К. Ісмаевим, оскільки вона здається нам найбільш повною і чіткою. Відповідно з цією термінологією, поняття тур можна справедливо вважати багато ширше поняття тур продукт, оскільки туристським продуктом вважається лише право на тур.

Крім того, необхідно визначиться з терміном пакет послуг. Чи не є він синонімом поняття тур? І якщо немає, то, що з цих двох термінів ширше? Д. Исмаев вважає, що пакет послуг однієї з двох складових туру яка за своїм змістом, функціональним і якісним властивостям повинна задовольняти, мандрівного туриста. Першою складовою туру є туристичний маршрут. З цього визначення ясно, що поняття «пакет послуг» вже поняття тур. [1. c 81-83]

Крім цих термінів, ми будемо користуватися також і іншими, про які йдеться нижче.

Іноземна практика застосовує такі терміни як «пекідж-тур» (package-tour) і «інклюзив-тур» (inclusive tour). При цьому пекідж-тур означає комплекс, що включає не менше двох туристських послуг, що розрізняються за своїми споживчими властивостями. Інлюзів-туром є подорож, що включає перевезення за визначеним маршрутом, розміщення і ряд інших необхідних для подорожі послуг. Останнім часом, туристські фірми стали створювати тури під девізом «все включено» (all inclusive tour), в яких туристи крім розміщення і трансферів отримують право в рахунок сплаченої ціни користуватися в готелі, де вони проживають, будь-якими послугами ресторану, бару, буфету і великою розважальною програмою.

1.2 Тур: поняття, структура і види

Детальну структуру туру можна представити у вигляді схеми (див. дод. 1). З цієї схеми видно, що тур об'єднує в собі споживчі властивості туру, які включають в себе маршрут і пакет послуг, і ціну.

Маршрут туру грає велику роль у наданні йому необхідної привабливості, задоволенні мрії, побажань та інтересів туристів.

Так, наприклад, при відвідуванні Росії, абсолютна більшість іноземних туристів бажають побачити Москву і Санкт-Петербург. Російські туристи, відправляються у Францію з мрією побачити Париж [5 c. 182].  Вибір маршруту, перш за все, пов'язаний з цілями подорожі. Для екскурсійно-пізнавальних турів, маршрути вибираються по містах з найбільш цікавими культурно-історичними пам'ятниками і пам'ятками. При організації турів на відпочинок у маршрути включаються курортні центри або місця відпочинку на морі, в горах, у сільській місцевості - в залежності від уподобань туристів.

Найчастіше, вибір туристами того чи іншого туру починається з вибору країни і міст, включених в маршрут подорожі.

Велике значення мають умови перевезення по маршруту. У міжнародному туризмі, маршрут зазвичай включає:

- Міжнародну перевезення, тобто перевезення туристів від пункту виїзду зі своєї країни до пункту прибуття в країну подорожі і назад. Вибір міжнародної транспортної компанії та узгодження з нею умов і тарифів при формуванні турів, є обов'язком туроператора.

-Перевезення туристів між містами в країні відвідування. Це перевезення зазвичай входить в пакет послуг, що надаються туристам приймаючої турфірмою. Однак туроператор по напрямку при узгодженні пакету послуг з приймаючою фірмою має право погоджуватися або не погоджуватися з запропонованими умовами перевезення туристів по країні.

При складанні маршруту віддається перевага тим видам транспорту, які забезпечують більш швидку й комфортабельну перевезення, не допускають транзитних зупинок або пересадок і залишають туристам більше денного часу для екскурсійної активності. Певне значення при виборі транспорту має і ціна перевезення.

Пакет послуг - це друга складова туру, яка за своїм змістом, функціональним і якісним властивостям повинна задовольняти мандрівного туриста. Пакети послуг можуть мати самі різні варіанти залежно від кількості, функціональних властивостей та якості включених в них послуг. Типовою моделлю пакета, є комплекс, що включає в себе послуги розміщення, зустрічей і проводів, харчування та екскурсій (див. дод. 2)

У боротьбі за споживача, туристські фірми використовують найрізноманітніші комбінації зазначених вище послуг. Наприклад, можуть бути такі пакети, як:

· Трансфер при зустрічі і проводах, нічліг і сніданок;

· Трансфер при зустрічі і проводах, нічліг і дворазове харчування в день (напівпансіон);

· Трансфер при зустрічі і проводах, нічліг та триразове харчування в день (повний пантіон) і т.п.

До вказаних вище пакетів можна додати різні екскурсійно-розважальні заходи. [10 c. 54]

Поряд з кількісним та функціональним складом послуг, що включаються в пакет, велике значення мають їх якісні показники. Так, нічліг може бути наданий у готелях різної категорії, можуть бути різні якісні оцінки автотранспорту, харчування, екскурсійного обслуговування.

При проектуванні пакету послуг туристська фірма зобов'язана враховувати результати маркетингових досліджень ринкового попиту, потреби і бажання майбутніх споживачів [11 c. 45]. Поряд з маркетинговими дослідженнями для проектування і створення туристського продукту необхідно враховувати встановлені в РФ державні стандарти і правила. Для російських туроператорів в'їзного та виїзного туризму такими стандартами є ГОСТ Р 50690-2000. Хоча відповідно до федерального закону від 27.12.2002 р. № 184 обов'язкова сертифікація туроператорських послуг з 2003 року скасовано, тому не менш, багато російських туроператори продовжують добровільно сертифікувати свою продукцію, справедливо вважаю, що цей захід дозволить підвищити їхній престиж на ринку.

Грунтуючись на інтересах туристів, наявності вільного часу і фінансових можливостей, туроператорські фірми повинні представляти різні варіанти турів, наприклад:

· Тури різної тривалості (7, 10, 14 і інша кількість днів);

· Тури з різним набором послуг (нічліг плюс сніданок, напівпансіон, повний пансіон, «все включено»);

· Тури різної класності (розміщення в готелях різної класності);

· Різні варіанти екскурсій;

· Тури в різні пори року (сезонні, міжсезонні, несезонні подорожі).

1.3. Етапи розробки турів

Процес створення туроператором туристичного продукту в цілому включає наступні етапи:

1.Генерірованіе ідей щодо споживчих і вартісних властивостей і оцінок нового турпродукту. Ця робота проводиться постійно на основі маркетингових досліджень дійсного та потенційного Споживчого попиту, узагальнення власних спостережень і зауважень споживачів, вивчення досвіду конкурентів. Так, наприклад аналіз статистики поїздок російських туристів за кордон, показує найбільш популярні напрямки і сезони туристських подорожей. Вивчення реклами конкурентів і різні соціологічні опитування потенційних клієнтів допомагає з'ясувати перевагу тих чи інших видів туризму (відпочинок, екскурсійно-пізнавальні тури, лікування та ін), а також забезпечення і класності пакету послуг. Зазначені джерела інформації дозволять також визначити рівень середніх ринкових цін на той чи інший турпродукт.

2.Виработка концепції нового турпродукту. Мається на увазі проектування конкретних споживчих властивостей і якостей туристського продукту, включаючи вибір напрямку (країни) подорожі, маршруту і тривалості туру, виду туризму, програми подорожі, зміст пакету послуг, їх якості (класність), виду транспорту. Калькуляція вартості продукту. Визначення сезону для подорожей.  Планування обсягу продажів. При проектуванні тур продукту повинні обов'язково враховуватися встановлені міжнародні, національні та галузеві стандарти, нормативи в галузі туризму. Слід особливо підкреслити, що в міжнародному туризмі, концепція туристичного продукту набуває свого остаточний зміст тільки після її погодження з іноземним партнером.

3.Позіціонірованіе турпродукту. Наділення нового тур продукту особливими конкурентоспроможними властивостями, здатними привернути увагу значної частини ринково попиту, наприклад: більш зручна і комфортабельний готель; її особливе місце розташування (в центрі міста або біля самого моря); особливо цікава екскурсійна програма; участь туристів у національних фестевалях або народних гуляннях ; спеціальні ціни; і т.п. При позиціонуванні турпродукту потрібно враховувати попит і побажання того цільового сегмента, для якого турфірма проектує новий тур продукт.

4. Вибір стратегії просування і продажу нового тур продукту. Планування використання необхідних засобів масової інформації та посередницької турагентської мережі.

5. Докладний маркетинг.  Вихід на ринок з невеликим обсягом нового турпродукту для накопичення досвіду його реалізації, виявлення можливих проблем у цьому процесі і внесення необхідних коректив.

6. Комерціалізація нового туристського продукту. Початок його масового продажу з урахуванням результатів пробного маркетингу. Проведення постійного моніторингу за реалізацією нового турпродукту на ринку.

В результаті активної діяльності туристських фірм, ринок туристичних послуг, як у Росії, так і за кордоном переповнений пропозиціями самих різних видів і форм подорожей. Основна конкурентна боротьба між туристськими фірмами в галузі формування турпродукту йде в двох стратегічних напрямах: диверсифікація і підвищення якості.

Диверсифікація турпродукту означає створення великої різноманітності турів, здатних задовольнити запити навіть самих невеликих ринкових сегментів, тягару і навіть окремих індивідуумів. Стратегія диверсифікації, зокрема, передбачає різноманітність і вдосконалення турів по основних напрямках (країнам) роботи турфірми. Більшість туроператорів спеціалізуються на одній - двох країнах.

Серед особливих заходів диверсифікації туристичного продукту можна особливо виділити:

1. Освоєння нових напрямів (країн). Часто змінюється мода на туристські подорожі, тиск конкурентів і бажання розширити свою присутність на ринку обумовлюють рішення турфірми розробити тури в нові країни або за новими маршрутами.

2. Зазначені вище обставини також змушують турфірми звернутися до використання нових видів туризму, наприклад, автобусних і круїзних, екзотично та інших подорожей

3. Загальний інтерес для всіх туристських фірм представляє збільшення спеціальних туристських подорожей у несезонний період, коли кількість поїздок за традиційними маршрутами та видами туризму різко скорочується. У цих цілях туристські фірми змушені освоювати осіннє зимові напрямки і відповідні види туризму (тури для гірськолижників, тури на зустріч нового року і на Різдво, тури в тропічні країни, фестивальні і спеціалізовані тури та ін.)