Засоби розміщення Львівщини

Вступ

Основною складовою туристської індустрії є готельне господарство. Саме готельні підприємства виконують одну з найважливіших функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послугами. Витрати на готельні послуги становлять приблизно від 30% до 50% усіх витрат у кошторисі туристів. Окрім того, готельний комфорт є головним предметом зацікавлення туристів. Тому ця сфера є дуже важливим сегментом туристичної галузі. Важливим чинником розвитку туризму є якість обслуговування туристів у готелях. Дослідження показують, що якість обслуговування туристи оцінюють в чотири рази вище, ніж адекватність і поміркованість ціни, і в 1,2 рази вище, ніж якість самого туристичного продукту.

Якість обслуговування, в певній мірі, також залежить і від стану матеріальної бази готельних підприємств. За останні роки інфраструктуру туризму в Україні було зруйновано, прийшла в занедбаність частина готелів, мотелів, туристичних баз, порушилась система напрацьованих зв‘язків і маршрутів, були втрачені досвідчені кадри. В Україні, згідно з інформацією Держтуризму, приймати іноземних туристів можуть лише 300 готелів (86 тисяч місць) усіх форм власності. При цьому за міжнародними стандартами, тільки 28 українських готелів можуть претендувати на три * і лише 3, та й то з натяжкою на чотири *.

З усіх готелів, які діють в Україні, 65% треба просто закривати.

Актуальною на сьогодні є проблема зміцнення існуючої матеріально технічної бази готелів, зокрема її реконструкції та модернізації. Для туриста хороший готель – це візитна картка країни або міста, він створює її імідж іноді в більшій мірі, ніж десятки інших факторів.

Але, на жаль, позитивний імідж країни чи міста все таки не виникає одразу – для цього потрібні роки напруженої праці.

В туризмі на створенні імені економити не можна – це стосується також і готелів. Конкуренція на світовому ринку туристичних послуг дуже висока, і Україна на ньому далеко не перша. У боротьбі за туриста дуже важливі декілька речей – по-перше, якість самої послуги, по-друге – відмінна від інших рекламна кампанія, спрямована на визнання готелю і країни, по-третє – поміркована цінова політика.

Теоретичні дослідження туристичної сфери, дослідження досвіду і аналіз вітчизняної практики розвитку підприємств сфери послуг показують, що існує значна кількість проблем, вирішення яких дозволяє сподіватися на докорінну зміну в забезпеченні широких верств населення та іноземців доступним і якісним обслуговуванням. Головна роль у цьому процесі повинна належати державі. Вірна і узгоджена державна політика підтримки туристичних підприємств, з урахуванням специфіки їх функціонування, може дати можливість подолати кризові явища і створити найбільш сприятливі умови для розвитку туризму.

Отже, основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей розвитку готельних послуг у Львівській області на прикладі діючого готельного господарства.

Об‘єктом дослідження даної курсової роботи є розвиток готельного господарства Львівщини та туризму, проблеми, які турбують галузь, і шляхи їх вирішення, перспективи розвитку готельного господарства та туризму.

Дана курсова робота складається з вступу, п’яти розділів, висновків та пропозицій та списку використаної літератури.

1.     Типізація засобів розміщення. Фактори, які визначають тип засобів розміщення.

Для сучасного світового готельного господарства притаманна значна кількість підприємств, що пропонують клієнтам згідно з попитом широкий обсяг готельного сервісу. Урізноманітнення попиту клієнтів спричинило появу на ринку сфери гостинності нових послуг та форм обслуговування, функціональних характеристик підприємств, диференціацію якості послуг, тому будь-яка систематизація типів і характеристик підприємств розміщення умовна.

Оскільки в готельному підприємстві послуги розміщення, харчування, додаткові послуги доповнюють одне одного і здебільшого взаємозалежні й сприймаються клієнтами єдиним цілим, то, з огляду на це, формується певний тип готельного підприємства.

Типологія важлива як фаховий принцип для керівників у дослідженні особливостей діяльності засобів розміщення, управління кожним типом підприємства, вивченні вибору клієнтами готелів, менеджменту служб готелів у плануванні витрат їхнього функціонування й визначенні оптимального рівня комфорту під час відпочинку, лікування, виконання професійних обов'язків клієнтами.

Засіб розміщення – це будь – який об’єкт, який надає туристам епізодично або регулярно послугу з тимчасового розміщення тобто надання місця для ночівлі та санітарно – технічних зручностей.             

Типізація – метод наукового узагальнення, основою якого є групування об’єктів за допомогою узагальненої моделі або типу. В процесі типізації обирається об’єкт, найбільш характерний для цієї сукупності, з оптимальними властивостями.

              Типізація засобів розміщення – це об’єднання їх у групи за загальними ознаками залежно від функціонального призначення.

Тип засобу розміщення – це одиниця класифікації засобів розміщення за функціональними призначеннями і доповнення іншими характерними ознаками.

У межах визначеного типу засобів розміщення, як правило, існує багато їхніх різновидів.

На ідентифікацію типу готельних підприємств впливає низка взаємопов’язаних факторів. У кожній державі формуються певні типи підприємств, що враховують особливості географічного місце розташування, кліматичні умови, ряд інших факторів і, найголовніше, особливості сформованого попиту.

Визначальними факторами для типізації засобів розміщення є:

      місцезнаходження;

      термін перебування;

      режим експлуатації;

      місткість номерного фонду;

      забезпечення харчуванням;

      цінова політика;

      ціль перебування обслуговуваного контингенту споживачів.

Типи засобів розміщення залежно від місцезнаходження відображено в рис. 1.1.

Рис. 1.1. Вплив фактора «місцезнаходження засобу розміщення» на тип засобу розміщення.

              Місцезнаходження засобу розміщення визначається відстанню від аеропорту, ділового центра міста, узбережної зони моря, інших об’єктів і туристичних ресурсів.

              Аналізуючи вплив вищезазначеного фактора на типи підприємств готельного господарства, доцільно виділити деякі особливості.

              Так, в основному всі підприємства, що розташовані в межах міста ( у центрі, на околиці ), є готельними підприємствами, призначеними для сегмента туристичного ринку – «ділові туристи» .

              Для засобу розміщення, що розташовані на морському узбережжі, на цінову політику впливає відстань до моря.

              Підприємства, розташовані у горах на туристичному маршруті, повинні мати необхідний інвентар, споряджений для літнього та зимового відпочинку.

              Вплив фактора термін перебування споживачів готельних послуг, наведено на рис.1.2.

Рис.1.2. Вплив фактора «термін перебування споживачів готельних послуг» на типізацію засобів розміщення.

              Термін перебування у засобах розміщення є різним, що обумовлюється їх функціональним призначенням.

              Як свідчить тенденції розвитку готельного господарства, терміни перебування відрізняються і від мети подорожуючих.

              Наприклад, організований туризм, пов'язаний з відпочинком, може тривати 6-7 ночівель. До європейських столиць та інших історичних місць туристи приїжджають на вихідні (2-3 ночівлі в засобах розміщення). В організованих туристів підвищеним попитом користуються готелі одна – дві зірки. Туристи можуть не користуватися послугами підприємств ресторанного господарства обраного готелю.