Біржове право

Дата поступления: 20 Февраля 2013 в 01:08
Автор работы: k**************@list.ru
Тип: контрольная работа
Скачать целиком (31.20 Кб)
Содержимое работы - 1 файл
Скачать файл  Открыть файл 

Біржове пр.doc

  —  116.50 Кб

 

 

 

Вступ.

  1. Особливості становлення і розвитку біржової діяльності в Україні.
  2. Правовий механізм здійснення операцій на Українській міжбанківській валютній біржі.
  3. Особливості ф’ючерсних угод.

Висновок.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В наш час  біржа - юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів. Біржа  гарантує виконання угод, кожен член біржі проходить процедуру лістингу, де перевіряється повністю всі дані про компанію - від фінансової звітності, до моральних якостей керівника. Все це мінімізує ризики щодо невиконання угод та робить торгівлю на біржі більш зручною та впевненою.

Біржа (нім. Börse, від пізньолат. bursa — гаманець) —  організований торгівельний майданчик, на якому відбувається оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод. На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому, саме у цьому полягає актуальність даної роботи, щоб побачити як це розвивалось з самого початку.

Біржовий процес в нашій країні має ряд особливостей, які зумовлюються загальними економічними та історичними умовами.

Передусім зазначимо, що наші біржі важко назвати біржами "в класичному" розумінні подібного  інституту як невід'ємної частини  розвиненої ринкової економіки. Точніше, це не біржі, а торгові будинки або ж великі регіональні брокерські контори. Дійсно, якщо західні біржі за своїм статусом і суттю є некомерційними організаціями, то акціонери наших бірж сподіваються передусім на прибуток від біржової діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

  1. Особливості становлення і розвитку біржової діяльності в Україні.

 

Розвиток біржової діяльності в Україні вивчають вітчизняні науковці: О. М. Шпичак, В. П. Ситник, В. П. Горьовий, М. В. Протасов, Г. О. Шевченко, П. І. Гайдуцький, Б. Губський, Г. Ю. Міщук  та ін.

Ще на початку XX століття О. Штиллих писав, що біржа є ареною для великого капіталу, де причетні до біржі особи переслідують за мету наживу.  
Досить відомим є визначення біржі, яке сформулювала О. М. Сохацька: „Біржа – це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує з визначеними правилами”, який змінюється і постійно розвивається залежно від ринкової ситуації в країні.

Започаткування  біржової торгівлі в Україні пов’язують із відкриттям у 1796 р. товарної біржі  у м. Одесі й у 1834 р. – у м. Кременчуку.  
Загалом можна виділити наступні етапи розвитку біржової діяльності.

1796 – 1860 роки. Зародження біржового руху. Характерними  особливостями цього періоду  є створення та функціонування  кількох товарних бірж з незначними  обсягами угод, недосконалістю механізмів організації товарів, а також те, що не всі товари були предметом біржового обороту.

1861 – 1900 роки. Активізація і спеціалізація  біржової торгівлі. Реформи 1861 р.  внесли пожвавлення в біржову  торгівлю. Вони прискорили перехід  до ринкового господарювання, створили сприятливі передумови для подальшого розвитку біржової торгівлі. Біржі відкриваються в Казані, Ризі, Києві, пізніше в Астрахані, Саратові, Харкові, Миколаєві, Баку, Єльці. З’являються елеватори, створюються комерційні банки, залізничні мережі, вдосконалюються транспортні засоби. Починає працювати так званий підтоварний кредит, в основному для торгівлі хлібом. Все це суттєво впливає на інтенсивність розвитку біржової торгівлі.

1900 – 1914 роки. Інституалізація біржового ринку. За цей період відкрилося понад 50 бірж, а загальна їх кількість досягла 115.  
Початок Першої світової війни, а потім події 1917 р. призвели до повного припинення діяльності товарних бірж України.

1920- 1928 роки. Впровадження  радянською державою нової економічної  політики, що базувалась на певних елементах ринкової економіки, сприяло відродженню біржової діяльності. Відновили свою діяльність 11 товарних бірж, що діяли на території України до 1917 р.

У 1927 р. на засіданні  Раднаркому було прийнято рішення про  перегляд функцій бірж і скорочення їх кількості. У результаті з 18 бірж, що діяли на той час в Україні, залишилось лише чотири, а до кінця 1930 р. перестали працювати й вони.

90-ті роки  – розвиток біржової торгівлі  за умов становлення ринкових  відносин. Характерними особливостями становлення біржового ринку цього періоду є:

  • з’ясування його економічної сутності;
  • створення правової бази;
  • формування організаційної структури;
  • опрацювання функціональної моделі;
  • опрацювання механізму біржового ціноутворення.

У процесі організації та активізації діяльності товарних бірж вирішальна роль належить Закону України „Про товарну біржу”, введеного в дію з січня 1992 р. Так, станом на квітень 1992 р., в Україні уже починають функціонувати близько 70 товарних бірж. Їхній біржовий оборот становить майже 10 млрд. крб. (1,81 млн. дол. США).

Упродовж 1992 – 1994 рр. спостерігався спад біржової активності, скорочувалися обсяги біржових угод, кількість діючих товарних бірж.  
Починаючи з 2000 р. окреслилась позитивна тенденція збільшення обсягів продукції сільського господарства (сировина і напівфабрикати). У 1998 р. питома вага сільськогосподарської продукції становила 0,6%, а 2003 р. – 67,3%.  
Загальні обсяги біржового обороту, починаючи з 2001 до 2007 року, мають тенденцію щорічного зростання на 5–10%, що вказує на поступове зростання довіри до біржі та збільшення обсягів ВВП в Україні.

У 2004–2007 рр. в  Україні суттєво зростали обсяги біржової торгівлі й їх кількість  як на внутрішньому, так і на зовнішньому  ринках. У структурі всіх угод експортні та імпортні угоди зростали із 3750 до 9850 млн грн, що вказує на значне розширення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів біржового ринку.  
2 жовтня 2008 офіційно зареєстровано юридична особа ВАТ «Українська біржа».  
У грудні 2008 року «Українська біржа» отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) на організацію торгів.  
27 квітня 2009 року почав розраховуватися і публікуватися індекс Української біржі. Індекс розраховується в режимі реального часу, значення індексу публікуються кожні 15 секунд, а також транслюються всім учасникам торгів через біржовий термінал. Базовим періодом є 26 березня 2009 року - початок регулярних торгів. На цю дату значення індексу прийнято рівним 500. Індекс є зваженим за капіталізацією з урахуванням вільних акцій.

12 січня 2010 року - запуск навчальних торгів у  Секції строкового ринку. З  допомогою навчальних торгів  професійні учасники ринку змогли  провести налагодження торговельних  систем, налагодити процес торгівлі, а приватні інвестори - освоїти технологію торгівлі строковими контрактами, перевірити свої стратегії в умовах, наближених до реальних.

27 травня 2010 - початок  торгів у Секції сторокового  ринку.  
На 6 липня 2010 року на біржі зареєстровано 152 учасників - професійних торговців цінними паперами.

Отже, подальший  розвиток біржової діяльності залежить від загальноекономічного стану  держави та вмілого поєднання  адміністративних і економічних  важелів управління. Подальша інтеграція України у світовий біржовий ринок, розширення нашої держави участі в міжнародному розподілі праці можливі лише за умови подолання недоліків і негативних тенденцій, які відбулись останніми роками, та орієнтації на загальносвітові тенденції розвитку.

Сьогодні, коли біржове законодавство, досягло певного рівня та існує спеціалізація бірж з товарних груп і регіонів, дрібні регіональні біржі припинять своє існування, перетворившись в ті чи інші комерційні структури, і передусім в торгові доми, дилерські й інвестиційні компанії. І цей процес вже набув розмаху. 
Наші біржі не є "класичними біржами" також з тим набором товарів, які виставляються на торги. В усьому світі класичними є 60-70 найменувань товарів і продуктів, а на найбільших наших біржах в день торгів виставляються до тисячі найменувань товарів. Дуже незначну їх частину можна назвати "біржовим" товаром. І передусім це відбувається через відсутність сертифікації і біржових стандартів. Тому переважна більшість товарів, що реалізовуються на наших біржах, не завжди стають предметом біржової угоди на класичних біржах. Скажімо, ті ж метал, цемент, ліс, які продаються на наших біржах, не завжди знаходять попит на світовому ринку, оскільки вони не відповідають повною мірою загальноприйнятим світовим стандартам якості, не готуються для транспортування на далекі відстані за своєю формою і габаритами, не мають відповідної упаковки і типорозмірів.

Інша особливість розвитку біржового процесу в нашій країні пов’язана із спрямованістю біржової діяльності. Якщо в країнах з розвиненою ринковою економікою головне місце посідають за обсягами біржового обороту фондові біржі, то у нас - явна перевага на стороні товарних бірж. Ця обставина пов'язана з розвалом колишньої системи матеріально-технічного постачання та із загальною нерозвиненістю ринку цінних паперів. Нині в нашій країні досить кволо функціонує вторинний ринок цінних паперів.

Більшість вітчизняних  бірж є універсальними ринковими  структурами, що подають на торги  найрізноманітніші товари і послуги. На багатьох біржах створені фондові  відділи для здійснення операцій з цінними паперами. 
Універсалізація біржової діяльності виявляється і в утворенні різних видів бірж. Формуються біржі, на яких йде торгівля продуктами інтелектуальної праці та різного роду послугами, в т. ч. інформаційними.

Суттєвою особливістю  біржових інститутів нашої країни є специфіка біржових угод.

Ця специфіка  виявляється в наступному.

По-перше, хоча в більшості правил біржової торгівлі, прийнятих біржами, даються всі  види угод, основним їх типом є угоди  на реальний товар з негайною поставкою  і сплатою. У той же час форвардний і ф'ючерсний ринки, які є переважаючими в світовій біржовій практиці, тільки починають розвиватися. Однак якщо для становлення договірної торгівлі зараз потрібно в основному впевненість у завтрашньому дні, то для створення ф'ючерсного ринку необхідні більш глибокі якісні зміни, зокрема стандартизація біржових контрактів, формування надійного механізму, що гарантує виконання операцій, розвиток сфери оптової торгівлі.

По-друге, внаслідок  нестабільності товарних зв'язків для  наших бірж характерне широке поширення так званих угод з умовами, що є насправді звичайними бартерними угодами. У деяких містах передбачалося навіть створення спеціалізованих бартерних бірж (як, наприклад, у Донецьку), але ці проекти виявилися практично нездійсненними. Бартерні угоди характерні передусім для невеликих регіональних брокерських контор на великих біржах.

По-третє, сама біржова торгівля організована за принципами не біржі як такої, а швидше аукціону. Не випадково в правилах багатьох бірж присутній регламент проведення біржового аукціону. Частіше за все торгівля в залі біржі більше схожа на аукціон, ніж на біржове котирування.

Якщо говорити про перспективи розвитку біржового  процесу в країні, то можна виділити такі позиції:

- скорочення  загальної кількості бірж за рахунок перетворення ряду регіональних бірж в торгові доми і великі брокерські компанії;

- зростання  економічної та інформаційної  потужностей великих спеціалізованих  бірж;

- стандартизація  і типізація правил біржової  торгівлі, біржових контрактів і брокерської документації;

- зростання  кількості фондових бірж (фондових  відділів товарних бірж), а також  валютних бірж (валютних відділів  фондових бірж);

- стабілізація  цін на акції найбільших бірж  і цін на брокерські місця;

- зростання  кількості форвардних і ф'ючерсних операцій;

- поступова  відмова від бартерних угод  і аукціонних принципів торгів;

- створення  при найбільших біржах фінансово-кредитних  інститутів, страхування біржових  угод, тісна співпраця банків  і бірж;

- перетворення  біржових структур у некомерційні організації;

- формування  єдиного інформаційного простору  біржової діяльності на всій  території країни;

- прийняття  і деталізація біржового законодавства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Правовий механізм здійснення операцій на Українській міжбанківській валютній біржі.

 

Валюта - це грошова  одиниця країни, що бере участь у  міжнародному економічному обміні та інших міжнародних зв'язках, які  передбачають необхідність проведення грошових розрахунків. Валюта є найважливішим  компонентом світової фінансової системи, вона сприяє торгівлі товарами і послугами та переміщенню капіталу між країнами. 
При здійсненні валютної біржової діяльності доводиться мати справу як з національною, так і з іноземною валютою.

Як валюта національна  грошова одиниця має міжнародну ціну, яка виражається її валютним курсом. На практиці валюта використовується у формі національних банкнот, а також платіжних засобів і кредитних інструментів розрахунків (чеки, тратти, перекази тощо). До валюти належать також створені на основі міжнародних домовленостей рахункові (розрахункові) грошові одиниці, що існують як записи на рахунках. Всі національні валюти - паперові. Структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначає Національний банк України (НБУ).

Порядок організації  торгівлі іноземною валютою в  Україні регламентований законодавчими  актами, що надають право уповноваженим  банкам, які одержали ліцензію Нацбанку виконувати такі операції:

Страницы:123следующая →
Краткое описание
В наш час біржа - юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів. Біржа гарантує виконання угод, кожен член біржі проходить процедуру лістингу, де перевіряється повністю всі дані про компанію - від фінансової звітності, до моральних якостей керівника. Все це мінімізує ризики щодо невиконання угод та робить торгівлю на біржі більш зручною та впевненою.
Біржа (нім. Börse, від пізньолат. bursa — гаманець) — організований торгівельний майданчик, на якому відбувається оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод. На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому, саме у цьому полягає актуальність даної роботи, щоб побачити як це розвивалось з самого початку.
Содержание работы
Вступ.
Особливості становлення і розвитку біржової діяльності в Україні.
Правовий механізм здійснення операцій на Українській міжбанківській валютній біржі.
Особливості ф’ючерсних угод.
Висновок.
Список використаної літератури.