Аудит адміністративної діяльності

 

Наприклад:

 

недостатнє обґрунтування  реальних потреб у коштах призвело до затвердження занижених асигнувань, у результаті чого не досягнуто мети під час реалізації бюджетної  програми;

 

відсутність чітких критеріїв відбору учасників виконання програми спричинила участь у розподілі бюджетних коштів тих одержувачів, які до цього не повинні мати жодного відношення;

 

відсутність нормативно-правової бази щодо порядку проходження бюджетних  коштів спричинила дублювання обов'язків учасників програми і уникнення відповідальності за фінансові порушення;

 

відсутність повної, достовірної  та своєчасної інформації не дозволила  оперативно управляти бюджетними коштами;

 

складна процедура оформлення документів, недоліки в обслуговуванні перешкоджають своєчасному і повному використанню бюджетних коштів, в результаті чого роботи не виконано, а кошти залишилися не використаними.

Для проведення аудиторського  дослідження розробляється програма аудиту, якою конкретизуються період, мета і процедура аудиту.

 

Програма аудиторського  дослідження складається з таких  стадій:

 

а) оцінка досягнутих результатів  за звітними даними;

 

б) визначення проблем, які  негативно вплинули на процес виконання  запланованих завдань;

 

в) висунення гіпотез  щодо причин існування проблем;

 

г) збір даних, узагальнення, порівняння та аналіз з метою підтвердження  або спростування визначених гіпотез;

 

д) підготовка висновків  і пропозицій та обговорення їх з  учасниками дослідження;

 

є) підготовка аудиторського  звіту та доведення його до користувачів.

 

На рівні головного  розпорядника бюджетних коштів дослідженню  підлягають передусім документи, які  б могли підтвердити:

 

наявність стратегічного  плану на певний період, чи передбачено  в ньому виконання бюджетної  програми, стан виконання;

 

чи є реалістичними  підготовлені техніко-економічні обґрунтування  бюджетної програми і чи сформульовані  вони таким чином, щоб дати змогу  оцінювати стан виконання бюджетної  програми або її етапів;

 

чи аналізувалася наявність  інших можливостей досягнення поставленої мети;

 

наявність недосконалих позицій в організаційному чи правовому забезпеченні виконання  бюджетної програми, яких можна було уникнути;

 

чи визначено учасників  програми, розроблено порядок отримання  та використання бюджетних коштів;

 

чи передбачалися засоби впливу на якість управління процесом виконання програми та управління бюджетними коштами при здійсненні попереднього і поточного контролю;

 

чи розроблено порядок  подання звітів одержувачів про  обсяги використаних бюджетних коштів та рівня досягнутих результатів.

 

На стадії проходження  бюджетних коштів у розпорядників  досліджуються такі питання:

 

наявність обґрунтованих  розрахунків, проектно-кошторисної  документації та затвердженого механізму  проходження коштів;

 

перелік виконавців програми, відповідність фактичних учасників тим, які були визначені на етапі планування, та з'ясування причин відхилення;

 

чи виконуються рішення  головного розпорядника щодо порядку  управління бюджетними коштами, виділених  на виконання бюджетної програми.

 

У ході аудиторського дослідження підтверджуються чи спростовуються гіпотези стосовно причин того, що могло перешкоджати своєчасній та повній реалізації бюджетної програми, і оцінюються пропозиції, реалізація яких підвищила б рівень її виконання.

 

Найважливішим на цій стадії є метод порівняння:

 

показників діяльності галузі, міністерства, підприємства, установи (до і після затвердження програми) у динаміці;

 

планових і звітних  показників;

 

відповідних показників у одержувачів бюджетних коштів і господарств, підприємств, які не беруть участі у виконанні бюджетної програми;

 

з кращим досвідом тощо.

 

Крім того, для доказовості  припущень учасник дослідження (ревізор) повинен широко застосовувати результати раніше проведених ревізій та перевірок.

 

Аудиторський звіт за результатами перевірок в одержувачів бюджетних коштів не складається. Однак для визначення рівня неефективності управління коштами бюджетних програм можна використати інформацію про результати раніше проведених ревізій чи перевірок, а також матеріали, надані на запит органу ДКРС.

 

Керівнику групи на рівні  регіону необхідно враховувати, що в процесі підготовки інформації про результати ревізій та перевірок  розпорядників або одержувачів  бюджетних коштів (які проводитимуться  ще до початку аудиторського дослідження) ревізори додатково можуть отримати інформацію, яка була б корисною при підготовці аудиторського звіту.

 

Однак отримана аналітична, статистична та інша інформація, що виходить за межі програми фінансового  контролю, не повинна відображатися в акті чи довідці ревізії (перевірки), а має бути зафіксована в органі ДКРС як відповідь на його обґрунтований запит.

 

 

ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ  АУДИТУ ЕФЕКТИВНОСТІ

 

Результати аудиторського  дослідження відображаються в аудиторському  звіті, який є найважливішим продуктом основного дослідження. Він має бути написаний у такий спосіб, який відповідає специфіці організацій, для яких він призначений.

 

Аудиторський звіт викладається в довільній формі, але має  виключати можливість двоякого трактування  положень дослідження і містити тільки ту інформацію, яка отримана з компетентних джерел, є об'єктивною та конструктивною, забезпечена надійними та достовірними фактами аудиторського дослідження.

 

 Типовий аудиторський  звіт має таку структуру [1, с. 56].:

 

1. Резюме.

2. Вступ: 

фонова інформація; причини  проведення аудиту.

3. Структура аудиту.

4. Опис досліджуваної  бюджетної програми.

5. Результати аудиту.

6. Висновки аудиту.

7. Рекомендації.

8. Додатки. 

 

"Резюме" - короткий  зміст проведених досліджень  з описом найважливіших моментів (мети, методів, результатів, основних висновків дослідження і внесених пропозицій), який призначено для тих, хто не має часу для вивчення всього звіту, але повинен зосередитись на найважливіших його аспектах.

 

"Вступ" може включати посилання на попередні ревізійні дії або аудити і причини проведення поточного аудиту. Якщо аудит ефективності управління бюджетними коштами проводиться вперше, до вступу може бути включено короткий виклад концепції аудиту ефективності використання бюджетних коштів.

 

Мета розділу "Структура  аудиту" - відобразити організацію  та поетапне здійснення роботи ревізорів  для визначення підстав написання  ними своїх висновків і результатів  у звіті. Цей розділ має бути коротким і надавати найважливішу інформацію. У ньому необхідно зосередити увагу на масштабності досліджень і методах збирання даних.

 

В "Описі" об'єкта аудиту повинна надаватися інформація щодо мети і напрямів впровадження бюджетної  програми, її учасників, запланованих і досягнутих результатів. Дається оцінка рівня досягнення запланованих показників та описуються проблеми, внаслідок яких не виконано намічені цілі. Опис повинен бути недовгим, зрозумілим та доступним для користувачів.

 

У розділі "Результати" викладається процес дослідження з  підтвердження проблем та гіпотез аудиту.

 

У розділі "Висновки" викладаються висновки дослідження. При  цьому висновки, необхідні для  включення до звіту, визначаються групою учасників дослідження. Для більшої  доказовості висновків можна  використовувати додатки, аби навести детальні описи і факти.

 

Якщо висновки сформульовано  нечітко або вони не базуються  на фактах, користувачі можуть їх не сприйняти і не зрозуміти внесених пропозицій.

 

 У розділі "Рекомендації" зазначаються пропозиції, реалізація  яких є необхідною умовою для якісних змін в управлінні державними ресурсами. Ці пропозиції повинні ґрунтуватися на фактах та висновках аудиту. У міру можливості розділ з рекомендаціями повинен мати таку саму структуру, як і розділ, де викладено висновки.

 

Рекомендації повинні:

 

- ґрунтуватися на результатах  роботи, фактах, висновках; 

- зосереджувати увагу  на тому, що треба змінити; 

- залишити на розсуд  об'єкта аудиту способи проведення  змін;

- бути достатньо детальними  і реальними, щоб їх можливо  було впровадити.

 

 Обговорення проекту аудиторського звіту із зацікавленими сторонами:

 

 Проект аудиторського  звіту передається для обговорення  зацікавленим сторонам. Не виключено,  що оцінка стану виконання  програми може стати предметом  дискусії, за підсумками якої  конструктивні зауваження об'єкта аудиту мають бути враховані. Результати обговорення проекту звіту оформляються протоколом.

 

Узгоджений звіт про  результати проведеного аудиту підписується керівником групи учасників дослідження  і передається для прийняття  рішення щодо його опублікування керівництву ГоловКРУ чи регіонального управління.

 

РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ  АУДИТУ ЕФЕКТИВНОСТІ

 

Аудиторський звіт надсилається для реагування вищим органам  управління (за підпорядкованістю), відповідним  органам державної влади, які  були причетні до виконання бюджетної програми, головним розпорядникам, а також публікується в пресі.

 

 У разі потреби  аудиторський звіт виноситься  на розгляд колегії головного  розпорядника бюджетних коштів  або Міністерства фінансів.

 

Керівник структурного підрозділу, який готував аудиторський звіт, встановлює контроль за проходженням наданих пропозицій щодо внесення змін до чинних правил і щокварталу інформує керівництво ГоловКРУ або регіонального управління про їх упровадження.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення аудиту адміністративної діяльності, це форма контролю, яка являє собою сукупність дій зі збору та аналітичної обробки статистичних і звітних даних матеріалів ревізій та перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих цілей, встановлення фактів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів. Відповідно головною метою аудиту є визначення слабких місць в організації виконання запланованих цілей та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Предметом аудиту адміністративної діяльності є:

управлінське рішення, порядок його ухвалення та виконання  структурними підрозділами Міністерства, підприємствами, установами та організаціями, які належать до сфери управління Міністерства і є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, з питань правильності, доцільності та ефективності використання бюджетних коштів або ефективності системи управління.

Аудит ефективності виконання  бюджетної програми - це форма контролю, яка є сукупністю дій зі збору та аналітичного опрацювання статистичних і звітних даних, матеріалів ревізій та перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих цілей, встановлення факторів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Тема аудиту ефективності - дослідження ефективності управління державними ресурсами при виконанні конкретно визначеної бюджетної програми.

Основні завдання аудиту ефективності:

• Оцінка виконання заданих параметрів програми - порівняння результативних звітних показників виконання програми із заданими параметрами, у т. ч. в паспорті бюджетної програми.
• Виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми.
• Визначення рівня впливу виявлених упущень і недоліків на якість виконання бюджетної програми (ефективність використання державних ресурсів).
• Розробка пропозицій щодо вдосконалення організації виконання бюджетної програми, висновків про доцільність її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу державних ресурсів чи припинення.
• Підготовка пропозицій для користувачів аудиторського звіту щодо шляхів (форм, засобів) більш раціонального та ефективного використання державних ресурсів.