Управлінські аспекти підвищення ефективності банківської діяльності

По-шосте, ідеальний варіант для  банку - володіти значним пакетом акцій страхової компанії. У цьому разі за рахунок прибутку страховика підвищується капіталізація спільного бізнесу. Крім того, взаємодіючи зі страховою компанією, банк диверсифікує та мінімізує свої ризики [11]. Успішність подальшого процесу капіталізації банківської системи України залежить від тих методів і форм управління капіталом, що використовуватимуться як НБУ, так і самими банками.

Таким чином, комплекс заходів, спрямованих  на оптимальне управління активами та пасивами, є одним з ключових елементів ефективної діяльності банків.

У сучасних умовах вирішального значення набуває маркетингова складова банківської діяльності, якою повинні бути охоплені як управлінські, так і операційні банківські процеси. Важливим стає пошук нових, орієнтованих на маркетинг способів організації банківської роботи, перебудова й удосконалення тих, що існують, а також розробка нових бізнес-процесів. Більшість українських банків нині усвідомлюють необхідність упровадження маркетингу у свою діяльність. Оскільки маркетинговий підхід стосується практично всіх складових частин діяльності банку, процес перебудови його роботи перетворюється на досить складне управлінське завдання, яке вимагає обліку всіх внутрішніх взаємозв'язків, їх взаємних впливів, формалізованого управління, документального оформлення всіх функціональних і організаційних процесів [7].

Управління технологічним розвитком - це найважливіша умова забезпечення конкурентоспроможності. Вона припускає  широке впровадження інформаційних  технологій у банківську діяльність. Для того, щоб адекватно організувати і оцінити діяльність комерційного банку потрібен значний обсяг даних, а система інформаційної підтримки може забезпечити фахівців можливістю оперативного і гнучкого управління фінансовим станом.

Під фінансовим контролем банку зазвичай розуміють: контроль НБУ та інших органів, внутрішній контроль і контролюючу роль законодавства.

Дуже важливим є процес підготовки персоналу, який може проводитись за трьома основними напрямками:

1. У межах інституції (вивчення  загальних основ банківської справи).

2. Внутрішньобанківська діяльність  з підвищення кваліфікації.

3. Стажування в межах країни  і за кордоном.

Важливою формою підготовки персоналу  є проведення навчальних семінарів  для ознайомлення з новими елементами банківської стратегії [4].

Таким чином, забезпечення фінансової стійкості банків - це необхідна  умова ефективного функціонування економіки України. Серед головних напрямів ефективного управління вітчизняними комерційними банками, з метою підвищення їх конкурентоспроможності та фінансової стабільності, слід виділити такі:

1. Активне застосування процедури реорганізації банків шляхом приєднання або злиття, а також реструктуризації банків шляхом закриття (продажу) збиткових філій (безбалансових відділень).

2. Посилення вимог щодо надійності новостворюваних іноземних банківських установ шляхом встановлення відповідних критеріїв їх допуску на український ринок.

3. Створення належного законодавчого  та економічного середовища для  підвищення рівня капіталізації  банків, а саме - оптимізація податкового законодавства, розвиток іпотечного та фондового ринків.

4. Забезпечення пропорційного зростання  капіталу та обсягів активно-пасивних  операцій для збалансування активів  і пасивів за строками погашення.

5. Підвищення прибутковості банківських операцій за рахунок кредитування та обслуговування реального сектора економіки та населення.

6. Поліпшення інформаційної забезпеченості  і комп'ютеризації банківських  операцій.

7. Підвищення рівня банківського  менеджменту, корпоративного управління  для ліквідації недоліків у системах ризик-менеджменту та внутрішнього контролю.

Банківський менеджмент, насамперед, має забезпечити належну фінансову  стійкість кредитної установи, бо нездатність задовольняти потреби  клієнтів банку в перерахуванні  коштів може не просто підірвати конкурентні позиції на ринку чи навіть призвести до банкрутства окремо взятого банку, але й викликати низку фінансових проблем у багатьох інших банківських установ і, у кінцевому підсумку, поставити під сумнів платоспроможність усієї кредитної системи країни.

Література:

1. Закон України „Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ зі змінами і доповненнями від 20.09.2001 р. № 2740-ІІІ // Додаток до „Вісника НБУ „законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності". - 2001. - № 1.
2. Динаміка фінансового стану банків України на 1 січня 2008 року // Вісник НБУ. - 2008. - №2. - С. 62-63.
3. Д'яконова І. Пошук стратегії розвитку банківської системи України в умовах глобалізації фінансових ринків // Вісник НБУ. - 2008. - №2. - С. 26-31.
4. Кочетков В.М. Організація управління фінансовою стійкістю банку в ринкових умовах: Монографія. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. - 300 с.
5. Лобанова А.Л. Ресурсна політика комерційних банків України // Фінанси України. - 2005. - №1. - С.88-95.
6. Марцин В.С. Проблеми і шляхи підвищення капіталізації банківських установ в управлінні капіталом банку // Фінанси України. - 2007. - №2. - С. 77-88.
7. Мещеряков А.А. Організація діяльності комерційного банку. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 608с.
8. Основи банківської справи та управління кредитними ризиками: Навч. посіб. / О.В.Геєць, В.М.Домрачев, С.Л.Лондар. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. - 237с.
9. Основні показники діяльності банків України на 1 січня 2008 року // Вісник НБУ. - 2008. - №2. - С.25.
10. Сало І.В., Криклій О.А. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посіб. - Суми: ВТД „Університетська книга", 2007. - 314с.
11. Фурман В. Перспективи створення альянсів страхових компаній і банків в Україні // Вісник НБУ. - 2005. - №4. - С. 20-22.
12. Черкашина К.Ф. Підвищення рівня капіталізації банків як передумова інтеграції до європейського фінансового ринку // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №3. - С. 49-55.
13. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, №802, 2008 рік, с.94-99