6) друкувати довідково-інформаційні  матеріали про адміністративні послуги, які надаються адміністративним органом та безоплатно їх розповсюджувати в приміщенні адміністративного органу;

      2. У випадку впровадження нових  організаційних форм надання  адміністративних послуг (універсамів  послуг, єдиних офісів тощо), здійснювати поточне консультування та прийом заявників протягом усього робочого часу адміністративного органу.

      3. Посадові особи адміністративних  органів під час прийому заявників  зобов’язані мати прикріплені  до одягу ідентифікаційні картки, де були б вказані їхні посада, прізвище, ім’я та по батькові.  

      Стаття 7. Забезпечення можливості отримання адміністративних послуг

      1. Заява щодо отримання адміністративної  послуги та відповідь адміністративного  органу може бути надіслана  поштою, або за допомогою інших  видів зв’язку, однаково прийнятних для заявників та адміністративного органу.

      2. Вимоги до форми заяви та  її реквізитів встановлюються  законом. 

     3. Перелік  та форма документів, необхідних  для надання адміністративних  послуг визначаються законом.

      Адміністративному органу забороняється вимагати від заявників інші документи, надання яких не передбачено законом.

      Форми документів, які вимагаються від  заявників, мають бути максимально  простими (викладатися у вигляді  анкет).

      Заявнику  надається можливість безкоштовного отримання необхідної кількості бланків документів (формулярів).

      4. Здійснення процедур, необхідних  для надання адміністративної  послуги (експертиза, погодження, копіювання, доставка тощо) забезпечується посадовими  особами адміністративних органів.

      5. Заявнику забезпечується можливість самостійно організувати одержання погодження чи висновку, якщо це необхідно в інтересах прискорення отримання адміністративної послуги та економії витрат на неї, крім документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що видаються виключно через дозвільні центри. 

      Стаття 8. Строки надання  адміністративних послуг

      1. Адміністративні органи повинні  надавати адміністративні послуги  в найкоротший строк та за  мінімальної кількості відвідувань.

      2. Конкретні строки надання адміністративних послуг визначаються законом.

      У випадку, якщо законом не встановлено  строку надання конкретної адміністративної послуги, діють вимоги, передбачені  цією статтею.

      3. Строк надання адміністративних  послуг, для яких не вимагається  проведення перевірок та витребування додаткових документів, не може перевищувати п’яти робочих днів.

      Строк надання будь-яких інших адміністративних послуг не може перевищувати тридцяти днів. 

      Стаття 9. Оплата адміністративних послуг

      1. Платність чи безоплатність адміністративних послуг визначаються законом.

      Надання адміністративних послуг у сфері  соціального та пенсійного забезпечення громадян здійснюється на безоплатній  основі.

      Розмір  плати за надання адміністративної послуги не повинен перевищувати її собівартості (фактичних витрат адміністративного органу).

      У встановлених законом випадках, якщо заявником висуваються додаткові  вимоги до надання адміністративної послуги (терміновість) або вид діяльності, що провадиться заявником, містить  у собі потенційну загрозу інтересам суспільства, здоров'ю громадян або довкіллю, плата за надання адміністративних послуг може перевищувати їхню собівартість.

      2. Витрати заявників, пов’язані  з проведенням перевірок, експертиз,  погоджень та інших робіт, включаючи  і супутні послуги, державою не відшкодовуються.

      3. Оплата адміністративних послуг, для яких не вимагається проведення  перевірок, експертизи, погодження  та витребування додаткових документів, здійснюється одноразово за весь  комплекс робіт, включаючи і  супутні послуги.

      Оплата адміністративних послуг, процедура надання яких вимагає проведення перевірок, експертизи, погодження та витребування додаткових документів, може здійснюватись поетапно.

      4. Пільги з оплати адміністративних  послуг встановлюються виключно  законом України.

     5. Плата  за надання адміністративних  послуг справляється у розмірах  та порядку, визначених законом.

     У випадках передбачених законом розмір та порядок  оплати адміністративних послуг може встановлювати Кабінет Міністрів  України з урахуванням економічно обґрунтованих витрат і Методики визначення собівартості платних адміністративних послуг, затвердженої Кабінетом Міністрів України. 

      Стаття 10. Фінансування діяльності з надання адміністративних послуг

      1. Діяльність адміністративних органів,  крім державних підприємств, з надання адміністративних послуг фінансується з державного та місцевих бюджетів відповідно до бюджетного законодавства.

      2. Витрати, пов'язані з наданням  адміністративних послуг державними  підприємствами, компенсуються відповідно  до укладених з ними органами виконавчої влади договорів.

      3. Делегування повноважень з надання  адміністративних послуг супроводжується  передачею фінансових ресурсів  необхідних для їх здійснення.

      4. Кошти, отримані адміністративними  органами як плата за надання  адміністративних послуг, зараховуються відповідно до державного чи місцевого бюджету. 

      Стаття 11. Відповідальність адміністративних органів  та їх посадових осіб

      1. Відповідальність за надання  адміністративної послуги покладається  на посадових осіб адміністративного  органу.

      Відповідальність  за надання адміністративної послуги, що здійснюється на виконання делегованих  повноважень, покладається на керівника  органу виконавчої влади, органу влади  Автономної Республіки Крим, органу місцевого  самоврядування, іншого державного органу, який делегував відповідне повноваження.

      2. За порушення встановленого порядку  надання адміністративних послуг  винні особи несуть дисциплінарну,  цивільну, адміністративну та кримінальну  відповідальність згідно з законодавством.

      3. Збитки, завдані діями або бездіяльністю посадових осіб адміністративних органів, відшкодовуються за рахунок винних посадових осіб. 

      Стаття 12. Реєстр адміністративних послуг

      1. Реєстр адміністративних послуг (далі - Реєстр) - єдина комп'ютерна  база даних про адміністративні послуги, які надаються адміністративними органами.

      2. Адміністративному органу забороняється  надання послуг, не включених  до Реєстру.

      3. Реєстр формується з метою: 

      ведення обліку адміністративних послуг;

      удосконалення процедури надання адміністративних послуг;

      забезпечення  відкритості та доступності інформації про адміністративні послуги.

      4. Держатель Реєстру, який забезпечує  його формування і ведення  та адміністратор Реєстру, який  забезпечує його технічне обслуговування  та програмне забезпечення, визначаються Кабінетом Міністрів України.

      5. Формування та ведення Реєстру  передбачає:

      збирання, облік та оброблення інформації про  адміністративні послуги і суб'єктів  їх надання;

      включення відомостей до Реєстру та їх виключення;

      видачу  витягів з Реєстру;

      забезпечення  доступу користувачів до Реєстру  через офіційний веб-сайт держателя  Реєстру та їх інформування через  інші засоби масової інформації.

      6. До Реєстру включається інформація  про нормативно-правовий акт,  відповідно до якого надається  адміністративна послуга, адміністративний орган, який її надає, розмір плати (у разі надання послуги на платній основі) та інші визначені держателем Реєстру відомості.

      7. Підставою для включення відомостей  до Реєстру та їх виключення  є подання органами виконавчої  влади інформації про адміністративні послуги в установленому держателем Реєстру порядку. Держатель Реєстру звертається до органів місцевого самоврядування для надання відповідної інформації.

      Органи  виконавчої влади несуть відповідальність за достовірність і своєчасність подання відомостей, що вносяться до Реєстру.

      8. Витяг з Реєстру видається  користувачам безоплатно відповідно  до їх письмового запиту за  встановленою держателем Реєстру  формою. 

      Стаття 13. Прикінцеві положення

      1. Цей Закон набирає чинності  через три місяці з дня його опублікування.

      2. Кабінету Міністрів України: 

      а) протягом шести місяців з дня  набрання чинності цим Законом:

      подати  на розгляд Верховної Ради України  пропозиції щодо внесення змін до законів, що випливають із цього Закону;

      привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

      забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів  у відповідність із цим Законом.

      ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

до  проекту Закону України "Про  адміністративні послуги" 

    1. Обґрунтування необхідності  прийняття акта 

Проект  Закону України "Про  адміністративні  послуги" (далі –  проект Закону) розроблено Міністерством юстиції  на виконання пункту 4 Плану організації  підготовки проектів актів, спрямованих  на забезпечення реалізації Указу Президента України від 3 липня 2009 року № 508 "Про заходи із забезпечення додержання прав фізичних та юридичних осіб щодо одержання адміністративних (державних) послуг", затвердженого Першим віце-прем'єр-міністром О.В. Турчиновим, та відповідно до листа Прем'єр-міністра України Ю.В. Тимошенко від 27 лютого 2009 року № 9950/1/1-09, розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 682 "Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про адміністративні послуги" та підпункту 1 пункту 3 Заходів з розв'язання проблемних питань соціально-економічного розвитку сільських населених пунктів, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 685.

 

    2. Мета і шляхи  її досягнення 

    Метою проекту Закону є врегулювання суспільних відносин, що виникають в процесі надання юридичним та фізичним особам адміністративних послуг органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, іншими бюджетними установами, державними підприємствами їх посадовими чи службовими особами, а також іншими суб’єктами, які згідно із законом уповноважені здійснювати владні (виконавчі та розпорядчі) функції.

    Метою проекту Закону є врегулювання суспільних відносин, що виникають в процесі надання юридичним та фізичним особам адміністративних послуг органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, іншими бюджетними установами, державними підприємствами їх посадовими чи службовими особами, а також іншими суб’єктами, які згідно із законом уповноважені здійснювати владні (виконавчі та розпорядчі) функції.

    Завданнями  проекту Закону є:

    визначення  місця адміністративних послуг серед  інших послуг, що надаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями, які перебувають у сфері їхнього управління;

    визначення  засад діяльності органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших бюджетних установ, державних підприємств їх посадових чи службових осіб, а також інших суб’єктів, які згідно із законом уповноважені здійснювати владні (виконавчі та розпорядчі) функції в процесі надання адміністративних послуг з метою забезпечення сприятливих умов реалізації юридичними та фізичними особами їхніх прав, свобод і законних інтересів;