Класицизм в Україні

                                                            Воробей Марина

                                                            ІІІ курс НХ-08

                                                         Класицизм в Україні

Піздне Середньовіччя - це яскравий період в історії української  культури, який був позначений впливом  так званого «козацького бароко».

Витоки української музичної традиції значною мірою також лежать в бароковому стилі. Найвідомішими осередками музичної освіти тієї пори були стародавня Києво-Могилянська академія та Глухівська співоча школа, створена з ініціативи гетьмана Данила Апостола 1730 року. З їх стін вийшли найяскравіші зірки української музики XVII—XVIII ст.: Дмитро Бортнянський, Максим Березовський та Артемій Ведель, які створили цілу епоху у вітчизняній хоровій музиці. Бортнянський і Березовський отримали музичну освіту в Італії, зокрема Березовський навчався в музичній академії в Болоньї у відомого музичного теоретика Мартіні одночасно з Моцартом і був зарахований до числа найздібніших випускників академії.

Бездоганно засвоївши  європейську техніку композиції, ці українські композитори створили твори, більшість з яких побудовані на національних мелодичних основах. У 28-річному віці Бортнянський направився до Петербургу, де став придворним капельмейстером, а з 1796 року — керівником придворної капели, складеної майже винятково з вихованців Глухівської співацької школи. Він був також першим композитором у Росії, музичні твори якого почали виходити друком. За Бортнянського петербурзька придворна капела досягла високого рівня. Недаремно творами Бортнянського захоплювалися Берліоз та Бетховен. Відзнакою його високого майстерства було призначення 1816 року композитора головним цензором видань духовних творів Росії. 
 
Бортнянський своєю творчістю утвердив традиції українського хорового співу, а одночасно заснував і саме національне російське співання, куди він, як і його сучасники, поклав свою душу, виховану на українському ґрунті. Духовна музика Д.Бортнянського, М.Березовського та А.Веделя досі звучить у церквах слов'янського світу.

У цю ж добу високо розвинулася техніка а-капельного співу, що має вплив на українську музику і сьогодні: львівський професійний  акапельний чоловічий колектив «Піккардійська терція» з 1990-х років є однією з візитівок сучасної української музики.

У ХIX столітті спалахнула зірка Петра Чайковського, іншого всесвітньо відомого композитора, який хоча був народжений у Росії, походив  з відомого українського козацького роду "Чайків". Його симфонія №2 була названа "Українською", тому що базувалась на етнічних темах. Он написав також оперу "Мазепа" по поемі О.С.Пушкіна. Родина Чайковського мала власність в Україні, а сам він був збирачем української фольклорної музикі. Палкий прихильник творчисті Бортнянського, він на власні кошти видав полну збірку його творів.

До речі, історичні  події часів гетьмана Мазепи дали натхнення ще таким відомим музичним творам зарубіжжя, як «Сторінкова» кантаті  Михаела Балфе (1861) та симфонічна поема  «Мазепа» Ференца Ліста (1851).