Розробка бізнес-плану інноваційного проекту

    брак  необхідної сировини і матеріалів, машин та устаткування, робітників і спеціалістів відповідної кваліфікації тощо. Тому збирання виробничої інформації, встановлення контактів із потенційними постачальниками є необхідним елементом формування інформаційного поля бізнес-плану.

    Але завдання фірми полягає не лише втому, щоб виготовити і довести свій продукт до споживача. Зробити це треба так, щоб окупити всі витрати на виробництво та реалізацію та ще й отримати певний прибуток. З цією метою потрібно зібрати фінансову інформацію (рівень рентабельності аналогічної продукції, необхідний стартовий капітал, потреби в кредитах, оподаткування, страхування тощо).

    З погляду системного підходу будь-який підприємницький проект – відкрита система, яка може існувати за умови активної взаємодії з навколишнім діловим середовищем. Це означає, що успіх  реалізації підприємницького проекту багато в чому залежатиме від того, як вдало він буде пристосований до реальної дійсності. Отже, для опрацювання бізнес-плану необхідна також інформація про загальнополітичні й галузеві фактори.

    Основними джерелами інформації для опрацювання  бізнес-плану, як правило є:

• власний досвід практичної діяльності;
• безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами;
• відомості про конкурентів, які отримують, збираючи всі на явні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками;
• статистична інформація про стан і тенденція розвитку галузі (сфера майбутньої діяльності);
• поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;
• рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій;
• публікації з питань підприємництва тощо.

    Корисним є також самостійне опитування потенційних споживачів.

    Водночас  інформаційне поле бізнес-плану не може складатися тільки з фактичної  інформації. Будь-яке передбачення майбутнього, втому числі й розробка бізнес-плану, завжди характеризується тим чи іншим ступенем невизначеності. Навіть найліпший бізнес-план завжди ґрунтується на певних припущеннях стосовно можливих обсягів продажу та їх динаміки, можливих цін, частки та місткості ринку тощо.

    Таким чином, правильно складений бізнес-план показує перспективу розвитку підприємства, тобто дає відповідь на найважливіше питання: чи варто вкладати кошти в цю справу і чи принесе вона доходи, які відшкодують усі витрати. 

    

4. Економічна  оцінка ефективності інноваційного проекту

 

    В процесі  розробки розділів бізнес-плану інформаційного проекту передбачається обґрунтування і оптимізація планово-економічних показників, забезпечуючи досягнення максимально можливих результатів при раціональному використанні наявних виробничих ресурсів. Тому на всіх стадіях і етапах бізнес планування необхідна комплексна оцінка ефективності розробляючого інноваційного проекту [11,14].

    Загальне  правило при прийнятті рішення по інноваційному проекту: інновації необхідно здійснювати, якщо очікуємий рівень доходу на капітал на нижче ринковій ставці відсотка по позиції.

    Порівняння  рівня доходу на капітал з відсотковою  ставкою – один із способів обґрунтування  ефективності інновацій.

    Крім  чистого приведеного доходу для  оцінки інноваційного проекту використовується й інші показники.

    Розглянемо  більш детально методику розрахунку витрат, результатів, ефекта і строку окупності, яка являється універсальною і може використовуватися при економічній оцінці як нових проектів, так і удосконалених [14].

1. Розрахунок витрат на здійснення проекту. Загальні витрати на реалізацію інноваційного проекту за прийнятий розрахунковий період визначається додавання відповідних витрат на стадії виробництва і на сфері використання продукції:

    

                           (1.25)

    де: Зt – загальні поточні витрати за розрахунковий період, грн..;

    Зв  – витрати на стадій виробництва  продукції;

    Зп  – витрати в сфері використання продукції.

    Поточні витрати на виробництво і використання продукції розраховуються за формулою:

    

                     (1.26)

    де: Зв(п) – витрати на виробництво  продукції за розрахунковий період, грн..;

    В – поточні витрати на виробництво  продукції за розрахунковий період;

    К – одночасні (капітальні) витрати  на виробництво продукції в розрахунковому році;

    Л – ліквідаційна (залишкова) вартість основних фондів, що вибувають вм розрахунковому році.

    Значення  поточних витрат можуть встановлюватися  як в розрахунку на річний обсяг  виробництва продукції, так і  на один виріб.

    Поточні витрати в сфері виробництва  продукції характеризують собівартість одиниці продукції:

    

                   (1.27)

    де: Вп – собівартість одиниці продукції, грн./шт.;

    М – витрати на основні матеріали,

    Д - витрати на допоміжні матеріали;

    З – основна і додаткова зарплата;

    Ос  – відрахування на соціальне страхування;

    Е – витрати енергії;

    А – амортизація ОФ;

    І – інші витрати.

    Загальна  величина одночасних (капітальних) вкладень включає сумарні витрати на придбання, транспортування і монтаж обладнання, а також будівельні роботи і витрати  на придбання або оренду виробничих площ:

    

                               (1.27)

    де: К – одночасні капітальні витрати, грн.;

    Цобл  – вартість обладнання;

    Тр  – транспортні витрати;

    Збуд  – затрати на будівельно-монтажні роботи;

    Цпл – вартість виробничої площі.

    Загальна  ліквідаційна вартість вибуваючи ОФ визначається прямим розрахунком по формулі:

    

                                              (1.28)

    де:   Л – сумарна ліквідаційна вартість фондів, грн.;

    Коб – кількість одиниць вибуваючих фондів;

    Цост  – залишкова вартість одиниці  обладнання.

2. Розрахунок результатів від застосування проекту. Загальна вартісна оцінка очікуємих результатів від практичного використання розробляючого проекту за прийнятий період розраховується як сумам основних і супутніх результатів:

    

                                        (1.29)

    де:   Рt – вартісна оцінка результатів за розрахунковий період, грн.;

    Ро  – вартісна оцінка основних результатів;

    Рс  – вартісна оцінка супутніх результатів.

    Вартісна  оцінка основних результатів проекту  проводиться в залежності від  призначення техніки або технології виробництва.

    Для нової техніки, різних моделей обладнання та інших засобів праці і виробництва  довготривалого використання вартісна оцінка основних результатів може бути виражена формулою:

    

                                      (1.30)

    де:  Цп – ціна одиниці продукції, виробляємої  в розрахунковому році;

    А – обсяг застосування нових засобів  виробництва на протязі року;

    В – продуктивність нових засобів  праці в розрахунку на рік.

    Вартісна  оцінка супутніх результатів включає  додаткові (позитивні) економічні результати в різних сферах діяльності.

3. Розвиток економічного ефекту. Загальний економічний ефект від застосування проекту визначається різницею відповідних результатів і витрат за формулою:

    

                                           (1.31)

    Річний  економічний ефект являє собою  загальний річний прибуток підприємства, який розраховується як різниця між  ціною і собівартістю продукції  з врахуванням обсягу її випуску:

    

                                               (1.32)

4. Визначення строку окупності проекту. В загальному вигляді строк окупності інноваційних проектів встановлюється як відношення відповідних витрат до отриманого річного ефекту (прибутку):

    

                                                    (1.33)

    Розрахунковий строк окупності проекту повинен  бути в межах нормативного значення, які в ринкових відносинах можуть коливатися в залежності від рівня  інформації та інших факторів.

    При невідповідності фактичного строку окупності того чи іншого проекту нормативному, можуть бути розраховані межі економічної ефективності або точка беззбитковості, а також інші економічні показники, які можуть слугувати додатковим критерієм ефективності.

    Розраховується  також рентабельність Rн проекту. Вона визначається як співвідношення ефекту від реалізації результатів проекту  і затрат на нього.

    Таким чином, в результаті оцінки ефективності інноваційного проекту можна  одержати відповідь на основні питання, які цікавлять як потенційних  кредиторів, так і самого підприємця для якого розробляється проект: „Чи варто вкладати гроші в даний проект?”, „Який очікуваний прибуток принесе проект?”.

 

    Розділ 2. Дослідження розробки бізнес-плану                                               

          інноваційного проекту  на ВАТ „Маяк”  
 

1. Організаційно-економічна та управлінська характеристика ВАТ „Маяк”

 

    Відкрите  акціонерне товариство „Маяк” (далі Товариство або ВАТ „Маяк”) засноване шляхом перетворення державного підприємства заводу „Маяк” у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 р. „Про корпоратизацію підприємства” знаходиться за адресою: Україна, 286021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 145.

    Цілями  діяльності Товариства є задоволення  потреб в його послугах (роботах, товарах) і реалізації на основі отриманого прибутку інтересів акціонерів Товариства шляхом об’єднання фінансових ресурсів юридичних та фізичних осіб.

    Товариство  створюється з метою виробництва  радіоелектронної та машинобудівельної  продукції, яка являється пріоритетною, а також надання послуг юридичним  і фізичним особам і здійснення іншої  діяльності, передбаченої Статутом з  метою одержання прибутку в інтересах акціонерів.

    Предметом діяльності Товариства є виробництво  товарів та надання послуг, а також  комерційна та інша підприємницька діяльність, у тому числі зовнішньоекономічна, з метою одержання відповідного прибутку.

    Основними напрямками діяльності підприємства є: проектування, виробництво та продаж радіоелектронної продукції; проектування, виробництво та продаж машинобудівельної продукції, випуск та продаж продукції для забезпечення потреб зв’язку, промисловості, транспорту; розробка, виготовлення та реалізація продукції, товарів народного споживання, сільськогосподарського обладнання та апаратури.