Система вентиляции и кондиционирования воздуха

   З’єднавши фальці двох листів, заготовку поміщають на балку-матрицю механізму для осаджування фальцевих швів. Осаджуючий ролик прокатується вздовж шва, осаджуючи і ущільнюючи шов. Фальцеві шви повітроводів круглого перерізу осаджують одним комплектом роликів, прямокутного перерізу –другим комплектом. Кінці фальцевого шва закріплюють точковою зваркою. При виготовленні повітроводів з металопласту кінці фальцевих швів закріплюють алюмінієвими або сталевими заклепками з епоксидним покриттям.

   Картини для виготовлення прямих ділянок повітроводів круглого перерізу стандартних діаметрів розмічають за таблицями, що знаходяться на заводах вентиляційних заготовок або в центральних заготівельних майстернях. При розмітці прямих ділянок нестандартного діаметру довжину розгортки L визначають за формулою

L=πD+2a,

Де D –діаметр повітроводу, мм; а –розмір припуску на фальцеве з’єднання, яке залежить від його конструкції, мм.

   До прокатки поздовжнього замикаючого фальцевого з’єднання розмічену картину викачують на механізмі для вальцювання, якщо виготовляють ділянку круглого перерізу, або гнуть на механізмові для вигинання, якщо виготовляють повітровід прямокутного перерізу. Збірка прямої ділянки закінчується прокаткою поздовжнього замикаючого фальцевого шва, насадкою фальців з обох сторін прямої ділянки і відбортуванням країв повітроводів на дзеркало фланцю.

   Деталі фальцевих  повітроводів круглого перерізу  діаметром до 900 мм звичайно з’єднують  між собою на бандажних з’єднаннях. У цьому випадку при виготовленні відпадають операції обфланцювання і відбортування повітроводів на дзеркало фланцю, а з’являється операція відбортування під бандажне з’єднання, яке виконують на механізмах двосторонньої обфланцювання (відбортування). Відбортування під бандажне з’єднання виконують як на прямих ділянках, так і на фасонних деталях (відводах, вузлах відгалужень, переходах і ін.). При діаметрові повітроводів більше 900 мм деталь з’єднання на фланцях.

   Технологічна послідовність виготовлення прямих ділянок повітроводів на фальцевих з’єднаннях наведена в табл.66.

   При виготовленні прямих ділянок прямокутного перерізу на півавтоматі СТД-11013 операції спрощуються, так як кутовий шов формується і присаджується одночасно при рухові каретки механізму.

Виготовлення  відводів. Технологічна послідовність виготовлення відводів залежить від форми і розмірів перерізу, вона вказана в табл.67.

   Технологічна послідовність  виготовлення різних видів прямокутних  відводів наведена в табл.68.

   Широкого розповсюдження  отримало кутове з’єднання з  просічними застібками, особливо  при виготовленні відводів прямокутного  перерізу, так як цей вид з’єднання  виключає операцію припусків  фальцевого шва і менш працемісткий, ніж звичайне фальцеве з’єднання. Елементи, з яких складаються труби і відводи на кутовому з’єднанні з просічними застібками, можуть збиратись і в монтажних умовах, так як для їх збирання не потрібно будь-яких механізмів і пристосувань, крім звичайного молотка і кийка.

Виготовлення  вузлів відгалужень. Для загальнообмінних вентиляційних систем застосовують вузли відгалужень по ВСН 353-86.

   Вузол відгалуження  круглого перерізу складається  з основи у вигляді відрізу  стандартної труби і циліндричної  базової врізки, які з’єднуються  між собою на саморізних (формотвірних) шурупах або комбінованих заклепках  з ущільненим з’єднанням герметиком  або на зварці. Вузол комплектується  стандартними переходами для  переходу і відгалуження.

   Вузол відгалуження  прямокутного перерізу включає  в себе основу у вигляді  відрізу прямокутної труби і  відгалуження у вигляді патрубка  із зигом біля основи. Також як і круглі вузли відгалужень, прямокутні комплектують уніфікованими односторонніми переходами для проходу і відгалуження вузла.

   Технологічна послідовність  виготовлення вузлів відгалужень  наведена в табл.69.

Виготовлення  трійників та хрестовин. Трійники і хрестовини круглого перерізу для систем аспірації і пневмотранспорту виготовляють з кутом відгалуження 30º від вісі при діаметрові основи трійника або хрестовини до 630 мм і з кутом відгалуження 45º при більшому діаметрові. Технологічна послідовність виготовлення фальцевих трійників і хрестовин для систем аспірації наведена в табл.70.

ВИГОТОВЛЕННЯ  ПОВІТРОВОДІВ З НЕРЖАВІЮЧИХ СТАЛЕЙ І КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ

 Повітроводи  з легованої корозійної-стійкої  сталі при товщині листів до 1 мм виготовляють на фальцевих з’єднаннях за тією ж технологією, що і звичайні сталеві. При більшій товщині металу повітроводів виготовляють на зварних з’єднаннях. Зварку виконують ручну дугову з використанням спеціальних електродів також із легованої сталі на постійному струмові зі зворотною полярністю («-» на землю, «+» на електрод) або аргонодугову неплавлячу вольфрамовим електродом.

   Повітроводи з алюмінію товщиною до 2 мм виготовляють на фальцевих з’єднаннях по технології, прийнятою для сталевих повітроводів, при більшій товщині –на дуговій, аргонодуговій і газовій зварці. Поверхня зварних деталей повинна бути старанно обезжирена і зачищена. Дугову зварку тонколистового алюмінію виготовляють вручну вугільним або графітним електродом на постійному струмові прямої полярності. При газовій зварці алюмінію використовують флюси.

Повітроводи з  титану і титанових сплавів виготовляють з листів товщиною від 0,4 до 4 мм.

   Повітроводи з  титану марок ВТ1-00 і ВТ1-0 можна  виготовляти на тих же механізмах, що і фальцеві повітроводи.  При товщині листів титану 1 мм  повітроводи виготовляють на  фальцевих з’єднаннях, при більшій товщині –на зварних з’єднаннях.

   Для зварних з’єднань з титану застосовують ручну зварку неплавлячим вольфрамовим електродом в захисному середовищі аргону. Зварювані краї і присадний метал повинні бути добре очищені та обезжирені.

   При прокатуванні з’єднань повітроводів з металопласту на механізмові СТД-16А відстані між фальцеутворюючими роликами повинні бути дещо збільшеними.

ВИГОТОВЛЕННЯ  НЕМЕТАЛЕВИХ ПОВІТРОВОДІВ

Вініпластові  повітроводи виготовляють як круглого, так і прямокутного перерізу. Товщина стінок віні пластових повітроводів залежить від перерізу повітроводу (табл.74).

   Круглі повітроводи  виготовляють способом формування  листів вініпласту на матрицях-довбанках  при температурі 120…140 ºС. Прямокутні  повітроводи при виготовленні  згинають з використанням місцевого  нагріву вздовж лінії згину. Технологічна послідовність виготовлення вініпластових повітроводів наведена в табл.75.

   Зварку вініпласту  виконують струменем гарячого  повітря, що поступає від електричної  горілки. Повітря нагріває краї  листів до температури 200…220ºС, при  якій пластмаса переходить  у в’язкотічний стан. В зону зварки подають присадочний вініпластовий прутик діаметром 2…4 мм, який вкладають в розмягченому стані на шов.

Повітроводи з  поліетиленової плівки діаметром до 400 мм виготовляють шляхом зварки країв складеного вдвоє полотнища по довжині лінійним електронагрівачем, який доводить краї плівки до температури 270…300ºС, достатньої для отримання стійкого зварного з’єднання. Для рівномірного виходу повітря в полотнище штампують отвори діаметром не більше 40 мм з шагом 250 мм.

 

VII. МОНТАЖ ПОВІТРОВОДІВ І ВЕНТИЛЯЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ

   Перед монтажем  повітроводів та вентиляційного  обладнання здійснюється підготовка  до виконання монтажних робіт  (обробка технічної документації, прийом об’єкта під монтажні  роботи, складування повітроводів  і обладнання на об’єктові, графіки виконання монтажних робіт та ін.).

МОНТАЖ ВЕНТИЛЯТОРІВ

   Дахові вентилятори. Радіальні і вісьові дахові вентилятори встановлюють на типові збірні залізобетонні стакани (рис. 105), які слугують конструктивною частиною посиленої залізобетонної плити перекриття цеху.

   Стакани внутрішнім діаметром 700, 1000 і 1450 мм, мінімальною висотою 400 мм обладнуються закладними деталями: анкерними гвинтами 4 для кріплення вентилятора і трубками 3, через які проходять гвинти кріплення піддону 2 вентилятора 1. Піддони призначені для збору вологи, що конденсується на металевих частинах на вентиляторах в холодний період року. Піддони обладнують дренажним трубопроводом діаметром 15…20 мм, який приєднують до муфти в нижній частині піддону. По периметру примикання вентилятора до стакана встановлюють козирок 6, щоб атмосферні осади не проникали в щілину між стаканом і вентилятором. Вентилятори кріплять до стакану вісьмома закладними анкерними гвинтами. Між стаканом і вентилятором встановлюють гумову прокладку 5.

   Перед монтажем  дахового вентилятора перевіряють:  розміри і прив’язку стакана  до будівельних конструкцій; висоту  стакана і відповідність закладних анкерних гвинтів в стаканові діаметрові і шагові крепіжного фланцю вентилятора.

   До початку монтажу  виконують ревізію вентилятора  і його електродвигуна і перевіряють  зазор між робочим колесом  і обичайкою або вхідним патрубком. 

   Після огляду до  всмоктуючого патрубка радіального вентилятора приєднують самовідкриваючийся зворотній клапан, який автоматично відкривається при роботі вентилятора, а при його зупинці закриває переріз патрубка. Якщо у відповідності з проектом до дахового вентилятора підключають сітку повітроводів, то її перша ланка (патрубок) приєднують до вентилятора до його монтажу на стакані.

   Маса сітки повітроводів  не повинна передаватись на  даховий вентилятор, для чого  повітроводи кріплять до будівельних  конструкцій. До монтажу дахового  вентилятора до внутрішньої сторони стакана чотирма гвинтами, пропущеними через закладні трубки, кріплять піддон.

МОНТАЖ КОНДИЦІОНЕРІВ  І ПРИТІЧНИХ КАМЕР

   Монтаж місцевих  автономних і неавтономних кондиціонерів, що доставляються на об’єкти в зібраному вигляді, полягає у встановленні їх на підлогу або спеціальний постамент. Місце встановлення повинно бути вивірено по рівню.

   Для автономних  місцевих кондиціонерів повинна  бути підведена електроенергія  і в деяких випадках стиснуте  повітря для роботи приладів  і виконавчих механізмів автоматики, а для охолодження конденсатора  з водяним охолодженням –водопровідна вода і забезпечений її злив. Неавтономні кондиціонери потребують підводу трубопроводів теплоносія для холодного періоду року –високотемпературної (до 130…150ºС) води, а в теплий період –холодоносія –води температурою біля 8ºС.

   Перед пуском місцеві  кондиціонери повинні пройти  ревізію і перевірку працездатності  окремих агрегатів. 

   Автономні кімнатні  кондиціонери типу БК встановлюють  в дерев’яному кожухові, який вставляють в нижню частину віконної рами, вийнявши частину переплетення. Щілини між кожухом і кондиціонером заробляють паралоном. Внутрішня панель кондиціонера повинна бути встановлена на одному рівні з віконною рамою, а зовнішня –виступати не менше ніж на 200 мм за межі зовнішніх огорож.

Монтаж притічних камер здійснюють наступним чином. Секції типових притічних камер 2ПК-10…2ПК-150 –приймальна, підігріву, з’єднувальна і вентиляційна, зрошувальна –доставляють на об’єкти в зібраному вигляді або деталями і панелями. Їх монтаж багато в чому співпадає з монтажем секцій кондиціонерів.

   До початку монтажу  типової притічної камери готують площадку у вигляді цементної подушки висотою 100 мм. Площина подушки повинна бути горизонтальною.

   Повітрозабірний  канал зовнішнього повітря для  притічної камери обладнують  пройомом із закладною рамою  для під’єднання утепленої заслінки  приймальної секції.

   Для підйому і  горизонтального переміщення секцій  притічної камери повинні бути передбачені монтажні пройми і отвори. Секції і деталі стропують тільки за передбачені для цієї цілі отвори і петлі.

 

VIII. ВИПРОБУВАННЯ, РЕГУЛЮВАННЯ І ЗДАЧА ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ

   У відповідності  з БНіП 3.05.01 -87 «Внутрішні санітарно-технічні роботи» завершальний етап монтажу вентиляційних систем –їх індивідуальне випробування і, якщо буде потрібно, регулювання систем вентиляції і кондиціювання на проектну подачу повітря з урахуванням вимог ГОСТ 12.4.021 -75.

   Після закінчення  монтажу вентиляційних систем, підключення  електроенергії для живлення  електродвигунів вентиляторних  агрегатів та іншого вентиляційного  обладнання, а також під’єднання  всіх інших комунікацій (трубопроводів  високотемпературної води або  пару для повітронагрівачів, водопроводу  для зрошувальних камер кондиціонерів  і їх обв’язки, холодопроводів, трубопроводів  стиснутого повітря для виконавчих  механізмів систем автоматики  і т.п.) виконують обкатування обладнання і випробування систем.

   Існує два види  регулювання вентиляційних систем: індивідуальне і комплексне. Індивідуальне  регулювання проводять організації,  що монтують вентиляційні системи,  до здачі систем в експлуатацію. Комплексне опробування систем  вентиляції і кондиціювання здійснюють  спеціалізовані організації за  прямим договором із замовником. До здачі вентиляційних систем  в експлуатацію комплексне опробування  вентиляції і кондиціювання повітря  відношення не має.