Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Апреля 2013 в 23:18, курсовая работа
Великого розвитку зараз досягла металургія,продукція якої широко використовується нами у всіх сферах нашого життя, важко уявити місце де не можна було б знайти виріб з того чи іншого металу. Особливе поширення знайшли деякі метали, які мають особливі властивості - одним з них є мідь. Мідь є дуже тугоплавким металом, проявляє дуже високу стійкість до корозії, високою тепло- та електропровідністю, чим власно й обумовлені його області застосування.
Зміст
РЕФЕРАТ……………………………….………………………………...…..3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..………………………………...….4
Вступ……………………………..……………………………………….……6
1.Літературний огляд по темі..…………………………………………......7
1.1.Опис об'єкта дослідження ............……………………………………...7
1.2. Описання методу дослідження…………………..……………….…...9
2. Обладнання, посуд, реактиви і розчини, необхідні для проведення
аналізу.................................................................................................11
2.1. Розчини та реактиви ………….…..…………………………….....…...11
2.2.Посуд та Обладнання …………………………….…………………….11
3. Методика проведення аналізу і обчислення результат……..…....…12
3.1.Теоретичні основи методу……………………………………………...12
3.2. Хід аналізу………………………………………………………………12
3.3.Розрахунки……………………………………..……..……........13
Висновок..................................................................................14
Список використаної літератури……………………………..…..15
2. Визначення міді. Аліквотную частину розчину 10,00 мл піпеткою переносять в конічну колбу для титрування місткістю 100-150 мл, додають 20 мл розчину пірофосфату натрію, 7 мл НСl, 10 мл розчину KI і залишають на 3-5 хв. Потім титрують розчином тіосульфату натрію до блідо-жовтого забарвлення розчину. Вводять декілька крапель розчину крохмалю і продовжують повільно титрувати до тих пір, поки суспензія не стане білою.
3.3.Розрахунки
Масу заліза(III) і міді(II) в аналізованому розчині розраховують по формулах:
m(Cu) =
m(Fe) =
де - молярна маса еквівалента хрому; - молярна маса заліза.
Конкретний приклад такого розрахунку.
c(Na2S2O3) = 0,05M
V1 = 15,2 мл
V2 = 8,9 мл
= 51,996/3 = 17,332 г·екв/моль
= 56 г·екв/моль
Vк = 100 мл
Vп = 20 мл
m(Cu) = = 0,07712 г.
m(Fe) = = 0,1764 г.
Висновок
В результаті проведеного мною літературного огляду було розроблено метод, який дає змогу швидко та точно,без використання трудомістких технологій, визначити залізо і мідь в сталях, що є дуже актуальним.
Мідь є дуже важливим металом, який використовується у багатьох галузях. В природі він зустрічається здебільшого у вигляді халькопіриту або мідного колчедану (CuFeS2), що є одним із джерел отримання міді. Мідь є дуже важливим хімічним елементом, який за рахунок механічних, фізичних та хімічних властивостей використовується в різних сферах. Завдяки своїй простоті даний метод можно навіть використовувати у практично любих лабораторіях – метод не потребує використання значного обладнання, тим самим дозволяючи оперативно реагувати на цінність відкритих родовищ.
Список використаної літератури
1. Золотов Ю.А. Основы аналитической химии. Практическое руководство Учеб. пособие для вузов/ В. И. Фадеева, Т. Н. Шеховцова, В. М. Иванов и др.; Под ред. Ю. А. Золотова. — 2-е изд., испр. — М.: Высш. шк., 2003. — 463 с.
2. Якісний та кількісний аналіз: лабораторний практикум/ уклад.: С. В. Іванов, І. І. Войтко, О. А. Спаська. – К., 2010. - 96с.
2. Васильев В.П. Практикум по аналитической химии: Учебное пособие. –М: 2000, 328с.
3. Бабко А.К., Пятницкий И.В. Количественый анализ. – М.: Высш. шк., 1968.- 495 с.
4. Алексеев В.Н. Количественный анализ. - М.: Химия,1972. - 504 с.
5. Кунце У., Шведт Г. Основы качественного и количественного
анализа. –М.: Мир, 1997.-424с.
6. Кнунянц И.Л. Химическая энциклопедия. Том 2. – М.-1990.-671с.
Информация о работе Визначення заліза(ІІІ) та міді(ІІ) за їх спільної присутності