Час відпочинку, відпустки, соціальні гарантії дотримання режиму праці та відпочинку

Під часом відпочинку розуміють визначений законом або на його підставі час, упродовж якого працівник вільний від виконання трудових обов'язків і має право використовувати його на власний розсуд. Законодавством встановлено такі види часу відпочинку: перерви впродовж робочого дня (зміни); щоденний відпочинок (між змінна перерва); вихідні дні (щотижневий відпочинок); святкові та неробочі дні; щорічні відпустки.
Відповідно до ст. 66 КЗпП, перерва для відпочинку і харчування надається тривалістю не більше 2-х год. Така перерва повинна надаватися через 4 год. після початку роботи.