Створення та припинення юридичної особи

Автор работы: p*******@yandex.ru, 26 Ноября 2011 в 16:38, курсовая работа

Краткое описание

Метою даної роботи є детальне дослідження процесів утворення і ліквідації юридичних осіб, виявлення його особливостей, елементів, їх характеристика.
Для досягнення цієї мети вирішалися наступні завдання:
розглянути загальні положення і ознаки юридичної особи;
проаналізувати правоздатність і дієздатність юридичної особи;
провести класифікацію и розглянути види юридичної особи.;

Содержание работы

Вступ …………………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ
ОСОБИ
1.1. Поняття і ознаки юридичної особи ………………………………………. 6
1.2. Способи створення юридичних осіб ………………………………………12
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
2.1. Поняття ліквідації юридичних осіб ……………………………………… 23
2.2. Реорганізація юридичних осіб …………………………………………… 27
2.3. Банкрутство як підстава ліквідації ………………………………………. 29
Висновки ……………………………………………………………………….. 39
Список використаних літературних джерел …………………………………. 42

Содержимое работы - 1 файл

Курсовик Вася.doc

— 266.00 Кб (Скачать файл)

     Слід  зауважити, що правила банкрутства  містять значну кількість винятків для різних суб’єктів. Дані винятки не завжди можуть бути визнані виправданими. Так, М.Титов і В.Бондареко справедливо ставлять питання: чому для державного (в термінології Закону) підприємства, а тим більше - для підприємства, де держава є лише одним з акціонерів, повинні існувати якісь пільги, послаблення і процедурні особливості, якщо ми не тільки декларуємо, а й насправді реалізуємо однаковий підхід до всіх учасників господарчого обігу? Зокрема, це стосується порядку продажу підприємства-боржника.51 Автор цілком погоджується із даним зауваженням.

     Підсумовуючи  викладене, слід зазначити, що правове регулювання відносин неспроможності в Україні перебуває в процесі постійного розвитку, що викликає неминучі труднощі. Інститут банкрутства є надзвичайно важливим інститутом приватного права з огляду на те, що він намагається впорядкувати відносини у випадку, коли нормальний порядок здійснення господарської діяльності вже порушено. Застосування цивілізованих процедур під контролем суду є запорукою забезпечення прав осіб, пов’язаних відносинами з банкрутом. Однак норми про банкрутство потребують зміни в плані узгодження їх з іншими нормами галузевого законодавства з метою удосконалення процедури банкрутства.

 

      Висновки 

     Законодавство досить детально регулює порядок  створення юридичних осіб. Встановлюються загальні правила, що стосуються всіх видів юридичних осіб та особливості утворення окремих видів. Порядок утворення юридичних осіб регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та рядом інших нормативних актів. Враховуючи специфіку утворення окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, прийнято виділяти чотири способи створення: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний і договірний. Незважаючи на умовність дано класифікації вона має важливе значення. Одним із основних положень щодо утворення юридичних осіб є вимога закону про її обов’язкову державну реєстрацію. Тільки після реєстрації юридична особа набуває відповідного статусу.

     Особливості утворення суб’єктів господарювання передбачені перш за все Господарським  кодексом а також іншими нормативними актами. Однією із визначальних особливостей є можливість створення суб’єкта внаслідок примусового поділу іншого суб’єкта у випадку порушення норм антимонопольного законодавства. Для суб’єктів господарювання важливого значення набувають установчі документи, адже Господарський кодекс стоїть на позиції спеціальної правоздатності юридичної особи – тому в статуті мають бути зазначені ті види діяльності, якими суб’єкт господарювання планує займатися. Законодавством також передбачено ряд особливостей утворення суб’єктів господарювання окремих організаційно-правових форм.

     Сутність  ліквідації юридичних осіб полягає  в тому, що будь-яка діяльність особи припиняється без правонаступництва; такий суб’єкт взагалі перестає існувати; всі прав та обов’язки особи припиняються і не переходять до інших осіб. Після проведення ліквідації юридична особа зникає як така.

     Законодавство передбачає різні підстави ліквідації. Важливою гарантією свободи підприємницької діяльності є можливість в будь-який момент добровільно її припинити, в тому числі – припиненням юридичної особи. Істотним є те, що для ліквідації юридичної особи закон не вимагає навності важливих причин і взагалі мотивації даного рішення. Поряд із добровільною ліквідацією законом передбачена і примусова, що здійснюється всупереч волі учасників юридичної особи. Суттєвим є те, що така ліквідація допускається тільки у випадках, встановлених в законі тоді, коли діяльність юридичної особи провадится із порушенням встановлених правил здійснення господарської діяльності та загрожує інтересам інших суб’єктів.

     Процедура ліквідації відрізняється формалізованістю і стадійністю. Законодавець передбачив вимоги до суб’єкта, який приймає рішення про ліквідацію, порядок формування спеціального утворення – ліквідаційної комісії. Слід зазначити, що саме ліквідаційна комісія здійснює основну масу лій про процедурі ліквідації юридичної особи. Закон визначає її компетенцію та порядок її здійснення. Особлива увага приділяється визначенню черговості задоволення вимог кредиторів. Слід зауважити, що законодавство в даній частині не позбавлене деяких недоліків, зокрема у визначення черговості та порядку задоволення вимог кредиторів, які потребують виправлення.

     Ліквідація  юридичних осіб є інститутом покликаним забезпечити нормальне припинення діяльності юридичних осіб. Будь-яка діяльність характеризується початком та кінцем. Ліквідація юридичної особи означає припинення будь-якої її діяльності у будь-якому вигляді. Істотною рисою, що відрізняє ліквідацію від інших форм припинення юридичних осіб є повна відсутність правонаступництва. При застосуванні процедури ліквідації всі права та обов’язки юридичної особи припиняють своє існування.

     Зараз в Україні юридичні особи вважаються такими, що припинили своє існування  з моменту вилучення їх з Єдиного  державного реєстру підприємств і організацій України. Факт вилучення юридичної особи з державного реєстру підтверджується довідкою органів статистики. Оголошення про ліквідацію юридичної особи підлягає опублікуванню реєструючим органом в додатку до газети „Урядовий кур’єр” та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб’єкта господарювання.

     Правове регулювання відносин неспроможності в Україні перебуває в процесі постійного розвитку, що викликає неминучі труднощі. Інститут банкрутства є надзвичайно важливим інститутом приватного права з огляду на те, що він намагається впорядкувати відносини у випадку, коли нормальний порядок здійснення господарської діяльності вже порушено. Застосування цивілізованих процедур під контролем суду є запорукою забезпечення прав осіб, пов’язаних відносинами з банкрутом. Однак норми про банкрутство потребують зміни в плані узгодження їх з іншими нормами галузевого законодавства з метою удосконалення процедури банкрутства.

     Відносини неспроможності стикаються з нормами  інших галузей права: цивільного, адміністративного, фінансового тощо. Частіше наведене відбувається з трудовим і господарсько-процесуальним правом. При цьому норми останніх так зазнають впливу «сил тяжіння» права неспроможності, що відбувається переплетення і, навіть, їх злиття. Вихід із даної ситуації полягає в кодифікації норм про неспроможність. Він вважає, що консолідація норм матеріального і процесуального характеру тут явно недостатня. Необхідно об'єднувати не тільки всі норми неспроможності, а й норми інших галузей права, які стикаються із зазначеними вище відносинами. Тільки таке поєднання норм права неспроможності та інших суміжних галузей дозволить створити важливий, надійний і ефективний інструмент - Кодекс про неспроможність України. З таким радикальним вирішенням питання важко погодитись без проведення ґрунтовних досліджень. Однак висновок про необхідність удосконалення норм про банкрутство є абсолютно правильним.

 

      Список використаних джерел 

Нормативні  акти

  1. Конституція України от 28 июня 1996 года // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 16. - Ст. 11.
  2. Господарський кодекс України // Голос України, 2003.- № 50. - ст.74.
  3. Цивільний кодекс України // Голос України, 2003. - № 47. - ст.73.
  4. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» от 14 мая 1992 года // Відомості Верховної Ради, 1992. - № 31. – Ст. 440.
  5. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради, 1991. - № 63. – Ст. 204.
  6. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради, 2001. - № 12. - Ст.64.
  7. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року // Відомості Верховної Ради, 1995. - № 4. – ст. 28.
  8. Закон України «Про порядок реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради, 2003. - № 31 – 32. – Ст. 263.
  9. Декрет Кабінету Міністрів України «Про упорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» від 31 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради, 1993. - № 11. – Ст. 37.
  10. Декрет Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що знаходиться в загальнодержавній власності» від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради, 1993. - № 1. – Ст. 17.
 

Спеціальна  література:

  1. Баранцев П. Ліквідація підприємства: правове регулювання оподаткування.// Право України, 2000. - № 12. - с. 76 -78.
  2. Барбашова Н, Сгара Е., Правове регулювання процедури банкрутства містоутворюючих та особливо небезпечних підприємств // Право України, 2003. - №9. – 86 – 88.
  3. Братусъ С.Н. Юридические лица в советском гражданском праве. - М., 1947. – 399 с.
  4. Єфименко. Регулювання припинення (реорганізації) та ліквідації юридичних осіб за проектом Цивільного кодексу України. // Право України, 2002. - №10. – с. 77 -80.
  5. Зобов'язальне право: теорія і практика. Навчальний посібник./ О.В. Дзера, Н.С. Кузнецова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. - К., 1998. - 912 с.
  6. Коваленко Т. Правові аспекти ліквідації недержавних сільськогоспо-дарських підприємств у процесі їх реструктуризації // Право України, 2000. - № 11. – С. 45 – 48.
  7. Красавчиков О.А. Сущность юридического лица // Советское государство и право. - 1976. - № 1.- с. 66 – 72.
  8. Кучеренко І. Підстави для ліквідації юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності // Предпринимательство и хозяйственное право. - 2001. - № 2. – с. 31 – 36.
  9. Лочман Я. Процедура банкрутства банків: нинішній стан та перспективи // Право України, 2001. - № 3. – с. 67 – 69.
  10. Поляков Б. Про концепцію реформування законодавства про неспроможність (банкрутство) // Право України, 2002. - № 7. с.77 – 79.
  11. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя.- X.:, 1999.- 464 с.
  12. Теньков С. О. Науково-практичний коментар до Господарського кодексу України: Від 16 січня 2003 р.- К., 2004.- 720с.
  13. Тітов М., Бондаренко В. Новий закон про банкрутство: проблеми застосування. // Право України, 2000. - № 8. с. 96 – 98.
  14. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство: Учеб. пособие. - К., 2001. - 832 с.
  15. Хозяйственное право: Учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, К.С. Хахулин и др.; Под ред. Мамутова В.К. - К., 2002. - 912с.
  16. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - Т. 1. Загальна частина. - К., 2003. - 520 с.
  17. Цивільне право України: Навчальний посібник/ За заг. ред. І.A. Бірюкова, Ю.О.Заіки. - К., 2004. - 224 с.
  18. Цивільне право України: Підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. - К.: Істина, 2003. - 776 с.
  19. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К., 2004. - Кн. 1. - 736с.
  20. Цивільний кодекс України. Коментар. – Харків., 2003. - 856 с.
  21. Цивільний кодекс України. Кодекси України. У 3 кн./ Відп. ред. В.Ф. Бойко. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – Кн. 2. – 496с.

Информация о работе Створення та припинення юридичної особи