Изготовление бетонных и железобетонных конструкций

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2011 в 21:59, курсовая работа

Краткое описание

Багатопорожнинні плити перекриттів є масовим видом продукції підприємств будівельної індустрії. В основному це попередньо-напружені конструкції, довжина яких 6...9 м, ширина 1,2...3,6 м, товщина 22 мм. Кількість порожнин залежить від ширини плити, діаметр порожнин 159 мм.Плити перекриття - це залізобетонні вироби, призначені для міжповерхових перекриттів житлових, громадських та промислових будівель. Крім того, плити знайшли широке застосування при прокладці теплотрас і тунелів. Універсальність, а також простота їх укладання дозволяє використовувати їх не тільки в промисловому, житловому, але і в індивідуальному будівництві.

Содержание работы

1. Вступ………………………………………………………………………………………………………2
2. Технологічна частина……………………………………………………………………………...........3
2.1 номенклатура і технологічна характеристика виробів……………………………………….......3
2.2. Характеристика сировини і матеріалів, джерела постачання і засоби транспортування…..4
2.3. Вибір способу виробництва…………………………………………………………………………..6
2.4. Технологічна схема виробництва плит перекриття……………………………………………....7
2.5. Опис технологічних процесів……………………………………………………………………........8
2.5.1. Склади сировини……………………………………………………………………………………..8
2.5.2. Приготування бетонної суміші………………………………………………………………........10
2.5.3 Арматурні роботи………………………………………………………………………………….....12
2.5.4. Підготовка форм……………………………………………………………………………………..13
2.5.5. Формування виробів…………………………………………………………………………...........14
2.5.6. Теплова обробка………………………………………………………………………………..........15
2.5.7. Розпалубка. Доводка…………………………………………………………………………...........17
2.5.8. Складування виробів…………………………………………………………………………..........18
2.5.9. Особливості роботи в зимовий період……………………………………………………….........19
3.Організація контролю виробництва і якості готової продукції………………………………........21
4. Охорона праці і навколишнього середовища…………………………………………………..........23
5. Розрахункова частина…………………………………………………………………………………...25
5.1. Режим роботи цехів…………………………………………………………………………….............25
5.2. розрахунок виробничої програми……………………………………………………………............25
5.3. розрахунок складу бетону і потреби в сировинних матеріалах………………………….............26
5.4. Розрахунок і вибір складів в’ячучих і заповнювачів………………………………………...........28
5.5. Розрахунок бетонозмішувального цеху………………………………………………………….......30
5.6. Специфікація основного технологічного обладнання………………………………………..........32

Содержимое работы - 1 файл

Записка.docx

— 160.57 Кб (Скачать файл)

Умови точності виготовлення виробів встановлюють у вигляді граничних відхилень  від номінальних розмірів, які, як правило, беруть симетричними; сума їхніх абсолютних значень дорівнює допуску розміру. Допуском розміру називають різницю між найбільшим і найменшим проектними розмірами виробів. Значення допусків встановлюють, виходячи з прийнятого класу точності виготовлення, залежно від виду та призначення конструкції; граничні відхилення для конкретних видів виробів не повинні перевищувати значень, указаних в габл. 21.1.

Для забезпечення проектного положення виробів під  час монтажу регламентується також відхилення від правильної форми виробів. Основними видами відхилень від форми виробів є різниця довжин діагоналей та неплощинність. Вони вимірюються значенням відхилення одного з кутів виробу від площини, яка проходить через три інші кути.

Неплощинність виробів перевіряють вимірюванням кута між панеллю та контрольною  плитою за допомогою спеціальної  рейки з виском.

Велике значення має забезпечення проектного положення  закладних деталей, відхилення яких від площини виробу не повинно перевищувати 3 мм і 5... 10 мм у площині виробу.

Методи визначення розміщення арматури та товщини захисного  шару бетону

Контроль  розміщення арматури та товщини захисного  шару бетону має велике значення, оскільки від відповідності їх проектним розмірам залежать довговічність, несуча спроможність та надійність конструкції. Враховуючи, що в готових залізобетонних конструкціях перевірити відповідність положення арматури проектним параметрам дуже складно, а виправити допущені відхилення неможливо, особливе значення надається правильній організації поопераційного контролю процесу армування, що унеможливлює появу браку.

Для перевірки  правильності розміщення арматури в  готовому виробі використовують різні  способи.

Після випробувань  виробів даної партії на міцність правильність розміщення арматури перевіряють її розкриванням або вирубуванням борозен у захисному шарі бетону до оголення арматури в трьох місцях: на обох кінцях та посередині прольоту виробу. Борозни вирубують по всій ширині перетину для балок і плоских плит та по всій ширині ребра для ребристих плит.

Для визначення розміщення арматури без руйнування виробів використовують магнітний  прилад ИЗС-10Н (рис. 21.1), який дає змогу  визначити місцезнаходження арматури діаметром від 4 до 32 мм при товщині  захисного шару бетону від 0 до 50 мм. Принцип дії приладу заснований на реєструванні зміни комплексного опору перетворювача (відповідний  феритовий магнітопровід з розміщеною на ньому котушкою), який виникає при взаємодії електромагнітного поля перетворю,- вача з арматурним стержнем в залізобетоні. При визначенні розміщення арматури та товщини захисного шару прилад встановлюють на рівну поверхню виробу і, плавно переміщуючи від однієї сторони до другої з одночасним обертанням його навколс вертикальної осі, домагаються мінімального значення показника індикатора приладу. При цьому арматурний стержень знаходиться під центрами вузьких сторін перетворювача. На поверхні виробу роблять позначки, які повинні відповідати положенню центрів коротких сторін перетворювача. Сполучаючи між собою ці позначки, одержують лінію, яка показує положення стержня.

Контроль  якості лицьової поверхні виробів

На поверхні залізобетонних виробів дуже часто  можуть бути нерівності, раковини, викривлення, які з'являються внаслідок: укладання  розшарованої бетонної суміші;

укладання занадто рухливої суміші з витіканням цементного молока крізь щілини у  формах;

поганого  ущільнення жорсткої бетонної суміші; пошкодження свіжовідформованого  виробу під час його транспортування; влучення крапель конденсату з кришок камер в одне й те саме місце під час його пропарювання;

використання  цементу, який не витримав пробу на рівномірність зміни об'єму;

порушення режиму тепловологісної обробки; поганого змащування форми перед бетонуванням; неправильної експлуатації форм.

Зовнішній вигляд та якість опорядження залізобетонних виробів перевіряють поштучно. Вимоги до якості поверхні, до зовнішнього вигляду виробів встановлені в стандартах на конкретні види виробів залежно від їхнього призначення та способу опоряджування (табл. 21.4).

Бетонні поверхні виробів поділяють на поверхні, які  не потребують доробки (від А1 до А7), і поверхні, які потребують додаткової доробки (А8).

Тріщини в  бетоні виробів не допускаються, за винятком усадочних та інших поверхневих технологічних тріщин, а також обумовлених у стандартах.

На виробах  не повинно бути відколів ребер бетону завглибшки більш як 5 мм на лицьових поверхнях, раковин, напливів бетону, більших  ніж гранично допустимі. 
 

4. Охорона праці  і навколишнього  середовища 

9.1. Безпека у виробництві виробів повинна бути забезпечена вибором відповідних технологічних процесів, прийомів і режимів роботи виробничого устаткування, раціональним його розміщенням, вибором раціональних способів зберігання і транспортування вихідних матеріалів і готової продукції, професійним відбором і навчанням працюють та застосуванням засобів захисту. Виробничі процеси повинні відповідати ГОСТ 12.3.002-75, а вживане устаткування - ГОСТ 12.2.003-74. 
 
9.2. Всі роботи, пов'язані з виготовленням збірних бетонних та залізобетонних виробів, повинні відповідати вимогам СНиП III-4-80, а також відомчим правилам охорони праці і техніки безпеки. 
 
9.3. Способи безпечного виконання вантажно-розвантажувальних і складських робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76. Порядок і способи безпечного виконання робіт повинні бути викладені в технологічних картах. 
 
9.4. Особливих заходів безпеки слід дотримуватися при виготовленні попередньо напружених залізобетонних конструкцій. 
 
До обслуговування натяжних пристроїв, роботі по заготівлі і натягу арматури, обслуговування електротермічних та електротермомеханічної установок слід допускати тільки спеціально навчених людей. Необхідно передбачати і суворо дотримуватися запобіжних заходів на випадок обриву арматури. 
 
9.5. При виконанні робіт в цехах підприємств слід дотримуватися правил пожежної безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-76. Слід також суворо дотримуватися вимог санітарної безпеки, вибухобезпеки виробничих ділянок, у тому числі пов'язаних із застосуванням речовин, що використовуються для змащування форм, хімічних добавок, приготуванням їх водних розчинів і бетонів з хімічними добавками. 
 
9.6. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, його температура, вологість і швидкість руху не повинні перевищувати встановлених ГОСТ 12.1.005-76. В усіх виробничих та побутових приміщеннях слід влаштовувати природну, штучну або змішану вентиляцію, що забезпечує чистоту повітря. 
 
9.7. Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати допустимий ГОСТ 12.1.003-83. Для зниження рівня шуму слід передбачати заходи щодо ГОСТ 12.1.003-83 та СНиП II-12-77. 
 
9.8. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати встановлений ГОСТ 12.1.012-78. Для усунення шкідливого впливу вібрації на працюючих необхідно застосовувати спеціальні заходи: конструктивні, технологічні і організаційні, засоби віброізоляції та віброгасіння, дистанційне керування, засоби індивідуального захисту. 
 
9.9. Природне і штучне освітлення у виробничих і допоміжних цехах, а також на території підприємства повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79. 
 
9.10. При виробництві виробів слід застосовувати технологічні процеси, які не забруднюють навколишнє середовище, і передбачати комплекс заходів з метою її охорони. Вміст шкідливих речовин у викидах не повинно викликати збільшення їх концентрації в атмосфері населених пунктів і у водоймах санітарно-побутового користування вище допустимих величин, встановлених СН 245-71.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Розрахункова частина 

5.1. Режим роботи цехів 

Найменування  цехів і відділень Кількість робочих  діб в рік Кількість змін на добу Тривалість зміни, год Кількість робочих  годин в рік
Склади  матеріалів при доставці

Автотранспорт

Бетонозмішувальний  цех                       

Арматурний  цех

Формувальний  цех

Склад готової  продукції

Теплова обробка  виробів

253

253

253

253

253

253

253

2

2

2

2

2

2

2

8

8

8

8

8

8

8

4048

4048

4048

4048

4048

4048

4048

 

5.2 Розрахунок виробничої  програми 

Назва виробу Марка виробу Об’єм бетону Річна програма Продуктивність  цеху
штук м3
м3 шт доба зміна година доба зміна година
Плита

 перекриття

ПНО4-63.12Ат-5  
0,66
 
49000
 
74242
 
293
 
147
 
18,37
 
193
 
96,5
 
12,06
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5.3 Розрахунок складу  бетону і потреби  в сировинних матеріалах 

Проектується  склад важкого бетону марки 200 з  рухливістю бетонної суміші за осіданням  конуса – 6 см. Вихідні матеріали  і їх властивості:

-портландцемент  з активністю 40 Мпа, істиною густиною  ц = 3,2 кг/л, насипною густиною н.ц = 1,2 кг/л;

-пісок кварцовий  дрібнозернистий з водо потребою 9% , істиною густиною  п = 2,56 кг/л, насипною густиною н.п = 1,4 кг/л, вологістю Wп = 7 % ;

-щебінь  гранітний з найбільшим розміром  зерен 20мм , істинною густиною  щ =2,62 кг/л, насипною густиною н.щ = 1,48 кг/л, порожнистістю Vщ = 44%, вологістю Wщ = 2%;

Заповнювачі звичайні, А = 0,6.

Розрахунок  витрати матеріалів на 1 м3 бетону.

Для визначення витрати матеріалів розрахунок здійснюють в такій послідовності:

1. Визначення  В/Ц за формулою Боломея-Скрамтаєва:

В/Ц=АRц/(Rб+0,5 АRц) = 0,6*400/(200+0,5*0,6*400)=0,75

2. Визначається  орієнтовна витрата води з  врахуванням властивостей заповнювачів  і заданої рухливості суміші

В = 200 + 5 = 205  л.

3. Визначається  витрата цементу на 1 м3 бетону, знаючи витрату води і В/Ц: 

Ц= В/(В/Ц)= 205/0,75= 273 кг.

4. Визначається  витрата щебеню: 

 

5.  Визначається витрата піску: 

П = (1000-(Ц/ ц + Щ/ щ + В)) п= (1000-(273/3,2+205+1265/2,62))*2,56= 580 кг. 
 

6. Визначається  виробничій склад бетону з  врахуванням вологості піску  і щебеню:

Цп = 273 кг.

Пп = П+П Wп /100 = 580+580*7/100=620,6 кг.

Щп = Щ+Щ Wщ /100 = 1265+1265*2/100 = 1290 кг.

Вп = В-( П  Wп /100+ Щ Wщ /100) = 205-(40,6+25,3)=139,1 л. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Витрата матеріалів на 1 м3 бетону:

Назва матеріалу Одиниці Витрати
Цемент т 0,273
Пісок м3 0,41
Вода л 205
Щебінь м3 0,854
 

Потреба в  сировинних матеріалах

 
Назва матеріалу
 
Одиниці вимірювання
Витрата на 1м3 з врахуванням втрат Потреба за
 
Рік
 
Добу
 
Зміну
 
Годину
Цемент т 0,273*1,015=0,277 13573 53,46 26,73 3,34
Пісок м3 0,41*1,015=0,42 20580 81,06 40,53 5,06
Щебінь м3 0,854*1,015=0,866 42434 167,138 83,569 10,44
Вода л 205*1,015=208,07 10195430 40157 20078 2509
Арматура тон 0,044*1,015=0,045 2205 8,71 4,35 0,54
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5.4 Розрахунок і вибір  складів в’яжучих  і заповнювачів 

Розрахунок  складу в’яжучої речовини 

Вміст складу цементу розраховується за формулою:

Ц=

-Пр- річна  продуктивність заводу, м3;

-Ц- середні витрати цементу на 1 м бетону, т;

-Зц –  запас цементу на заводі, доби;

- К –  коефіцієнт, який враховує, втрати  цементу (К=1,04);

- Р –  Розрахунковий річний фонд роботи  обладнання.

Для зберігання цементу приймаємо 4 силоси з одночасним вмістом цементу в силосах 720 тн., які розміщені у 2 ряди. Тоді необхідна  висота силосу при діаметрі 5 м буде складати:

Информация о работе Изготовление бетонных и железобетонных конструкций