Вибір стратегії діяльності п-ва

Методичні вказівки до написання  та захисту курсового проекту  з дисципліни «Планування соціально-економічного розвитку»

ЗМІСТ

 

		стор.
1.	Загальні положення	2
2.	Порядок виконання курсового проекту	3
3.	Структура, обсяги та зміст курсового  проекту	5
4.	Оформлення курсового проекту	6
5.	Рекомендована тематика курсових проектів	12
6.	Зразки змісту курсових проектів	13
7.	Пояснення до виконання окремих розділів курсового проекту	15
	Рекомендована література	47
	Додаток А Приклад оформлення титульної сторінки	53
	Додаток Б Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у курсовому проекті	54

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Згідно з навчальним планом студенти напряму підготовки 6.030601 – «Менеджмент» виконують курсовий проект з дисципліни “Планування соціально-економічного розвитку”.

Написання курсового  проекту сприяє поглибленому вивченню навчальної дисципліни, подальшій систематизації, розширенню і закріпленню отриманих  знань. Виконання студентом курсового  проекту покликано :

• поглибити, систематизувати і закріпити теоретичні знання з дисципліни;

• відпрацювати навики самостійної роботи з елементами творчого пошуку, ініціативності;

• виробити вміння узагальнювати теоретичні матеріали, аналізувати практичну інформацію, працювати зі спеціальною літературою, довідковими виданнями тощо;

• розвинути навики формулювання власних висновків, чіткої аргументації, обґрунтування рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення існуючої практики господарювання.

Студенти  денної форми навчання використовують  в курсових проектах фактичні матеріали переважно зі статистичних збірників та довідкових видань, а також – звітних матеріалів об’єкту дослідження. Студенти заочної форми навчання переважно використовують в курсових проектах матеріали конкретного підприємства, де вони працюють.

Орієнтовна  тематика курсових проектів та регламент  їх виконання встановлюються на початку навчального семестру. Студент самостійно вибирає тему курсового проекту і узгоджує її з ведучим викладачем дисципліни (науковим керівником). При цьому можливі уточнення теми згідно з науковими та практичними інтересами виконавця. Виконання курсового проекту з однієї теми кількома студентами можливо лише як комплексного курсового проекту з чітким виділенням завдань кожного з виконавців або ж як різноаспектних досліджень однієї проблеми, що відображається у назві роботи та її змісті.

Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до курсового проекту і регламенту його виконання.

2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Процес виконання курсового проекту поділяється на декілька етапів, а саме:

• вибір теми курсового проекту;

• підготовка до написання курсового проекту;

• складання плану роботи;

• формування тексту курсового проекту;

• оформлення роботи;

• захист курсового проекту.

Активна робота по вибору теми зі спільної наради студентів і викладачів – наукових керівників. Доцільно при цьому врахувати актуальність теми для об’єкту дослідження, професійні інтереси студента та напрямок науково – дослідної роботи, якщо він вже визначився раніше.

Вибрана тема затверджується кафедрою. Подальша її зміна або корегування можливе лише з дозволу кафедри при достатньому обґрунтуванні змін студентом.

В процесі  підготовки до написання курсового  проекту підбираються та вивчаються літературні джерела, складається бібліографія, за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників. Особливу увагу слід звернути на періодичні видання: газети, журнали, де можна знайти останні результати досліджень спеціалістів. Важливо підібрати джерела сучасної закордонної літератури. Методика вивчення літератури як основа наукового дослідження в курсовому проекті залежить від характеру і індивідуальних особливостей студента – загальноосвітнього рівня і спеціальної підготовки, ерудиції і особливостей пам’яті, звичок і працездатності. Разом з тим є доцільним дотримання загальних правил обробки літератури. Спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, теоретичними статтями), а потім – прикладною (законодавчими актами, інструктивними матеріалами, статтями про конкретні дослідження чи досвід господарювання тощо). Вивчати складні джерела (монографій) слід лише після простіших (підручників).

Відібрана література підлягає уважній обробці. Попереднє ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотації. Розділи, що мають особливе значення для курсового проекту, старанно обробляють, звертаючи особливу увагу на ідеї та пропозиції щодо рішення проблемних питань обраної теми, дискусійні питання, наявність різних точок зору і протиріч.

В процесі  опрацювання літератури на окремих  аркушах або картках роблять конспективні записи, виписки з тексту, цитати, цифровий матеріал. При цьому слід обов’язково робити повні бібліографічні записи джерел: автора, назви книги (статті), видавництва (назви журналу), року видання, обсягу книги (номеру журналу), номеру сторінки з тим, щоб використати ці записи для списку використаної літератури та зробити необхідні посилання на джерела в тексті курсового проекту.

Попереднє ознайомлення з літературними джерелами з  основою для складання плану курсового проекту. План включає: вступ; декілька взаємозв’язаних і логічно побудованих питань, що дозволяють розкрити тему; висновки. Самостійно складений студентом план обговорюється з науковим керівником, у разі необхідності корегується і після цього затверджується. Формування тексту курсового проекту відбувається шляхом систематизації і обробки зібраних матеріалів по кожній позиції плану. В текст включаються тільки старанно підібрані і цілеспрямовано проаналізовані матеріали. На цьому ж етапі виконуються обчислення, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбирається ілюстративний матеріал (графіки, рисунки, таблиці). В процесі роботи визначається необхідність доповнення додатковими матеріалами. Одержаний чорновий варіант курсового проекту доповнюється, уточнюється деякі положення, остаточно формулюються всі висновки і пропозиції.

Текст курсового проекту  повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження. Остаточне оформлення курсового проекту здійснюється у відповідності з вимогами, які детально описані в одному з наступних розділів методичних вказівок.

Виконаний курсовий проект у встановлений регламентом термін здається методисту кафедри і після реєстрації передається науковому керівнику для рецензування. У своїй рецензії викладач відмічає позитивні сторони і недоліки курсового проекту, оцінює ступінь самостійності формулювання основних положень та висновків, наявність елементів творчого пошуку та новизни, величину масиву опрацьованої інформації, дотримання вимог щодо змісту та оформлення роботи, а також робить висновок щодо допуску до захисту з попередньою оцінкою за стобальною шкалою.

За незадовільної оцінки робота повинна бути перероблена з врахуванням зауважень рецензента. Вдруге робота здається з попередньою рецензією.

Захист курсових проектів здійснюється за встановленим графіком, прилюдно, перед комісією. Процедура захисту передбачає стислий виклад студентом головних проблем дослідження та їх рішення, відповіді на запитання членів комісії. До захисту студент отримує свою роботу, ознайомлюється з рецензією і готується аргументовано відповісти на зауваження та запитання.

В процесі захисту членами  комісії оцінюється глибина знань  студентом досліджуваної теми, вміння ним вести дискусію, обґрунтовувати і відстоювати свою точку зору, чітко відповідати на поставлені запитання. Остаточна оцінка вноситься в відомість та залікову книжку студента і перегляду (перезахисту) не підлягає.

3. СТРУКТУРА, ОБСЯГИ ТА ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект має характер цілісного  і завершеного самостійного дослідження  описово – розрахункового характеру і складається зі вступу, основної частини та висновків.

Обсяг роботи – 30-40 сторінок.

Вступ. У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета курсового проекту і завдання, вказується предмет та об’єкт дослідження. У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та закордонній літературі, виділити дискусійні питання та невирішені проблеми. Рекомендований обсяг вступу – 1,5-2 стор.

Основна частина роботи поділяється  на 3 розділи. Перший з них, як правило, присвячено теоретико – методологічним аспектам досліджуваної теми, методичним підходам та діагностичним засобам, другий –аналізу стану об’єкту дослідження, розробці планів діяльності підприємства на плановий період, третій – рекомендаціям та пропозиціям щодо вирішення досліджуваної проблеми. Всі ці розділи логічно пов’язані між собою. Теоретичні положення та методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації, висновки і рекомендації – базуються на результатах аналізу. Рекомендації можуть стосуватись також теоретико-методологічних основ, понятійного апарату та інструментарію дослідження. В залежності від особливостей досліджуваної проблеми розділи можуть поєднуватися між собою, наприклад, методичний з аналітичним, аналітичний з конструктивним тощо. Рекомендований обсяг основної частини – 30-35 стор.

Заключна частина  роботи. Висновки – це коротке резюме з усього змісту курсового проекту. Тут вміщуються висновки і рекомендації, що показують, якою мірою вирішено завдання і досягнуто цілі, сформульованої у вступі. Обсяг заключної частини – 2-3 стор.

Невід’ємною частиною курсового проекту  є список літератури, який включає перелік всіх джерел, використаних в процесі роботи. Докладніше про порядок укладання списку літератури – у наступному розділі методичних вказівок.

Окремі частини тексту, що мають самостійне значення (об’ємні розрахунки, методики, алгоритми), можуть бути вміщені в додатки. Рекомендований обсяг додаткової частини – не більше 10 сторінок.

 

4. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий  проект повинна бути стилістично, граматично, а також технічно правильно й акуратно оформлений. Він комплектується в такій послідовності:

•   титульній лист,

•   зміст;

•   вступ;

•   основна частина  - 2-3 розділи, а при необхідності – поділені на підрозділи;

•   висновки (заключна частина);

•   список літератури;

•   додатки (в разі необхідності).

Зразок титульного листа наведено в Додатку А.

Зміст  оформляється  у  вигляді   переліку   назв  розділів   роботи,   для  кожного з яких вказується відповідний номер початкової сторінки  тексту.

Курсовий проект має бути віддрукований  чітко, охайно, без помарок та виправлень.

Текст роботи треба  розміщувати тільки з одною боку аркуша, на білому папері формату А4 (210 * 297 мм), залишаючи поля зліва не менше 30 мм, справа – не менше 10 мм, зверху та знизу – не менше 20 мм. У друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься 28-30 рядків. Мінімальна висота шрифту –1,8 мм (14 пт).

Викладення тексту кожного розділу та підрозділу, а  також вступу та висновків слід починати з нової сторінки.

Відстань між заголовками та текстом не повинна перевищувати 20 мм. Переноси слів у заголовках не дозволяються. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють, крапкою. Крапка наприкінці заголовка не ставиться.

Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускаються.

Розділи позначають, порядковими номерами арабськими цифрами (1, 2, 3), підрозділи позначають, номером  розділу та підрозділу через крапку (1.1, 1.2., або 2.1,2.2, 2.3 тощо).

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульному аркуші (перша сторінка курсової роботи) номер проставляти не слід.

Формули, які наводяться в роботі, в рукописному варіанті слід вписувати чорним чорнилом (пастою) і нумерувати арабськими цифрами. Порядковий номер приводиться в круглих дужках праворуч від формули. Він повинен складатися з номеру розділу та порядкового номеру формули, розділених крапкою. Наприклад: (1.3) означає третю формулу першою розділу.

Допускається й інший підхід до нумерації формул: усі формули, вміщені в текст курсового проекту, нумеруються наскрізно, підряд з першої до останньої. Наприклад, (5) означає п’яту формулу, вміщену у текст роботи.

Нумерацію формул здійснюють окремо від нумерації  таблиць, та нумерації рисунків.

Цифровий матеріал, який студент вважає за доречне вмістити у текст курсового проекту, як правило, подається у табличній  формі.