Визначення ступеню забруднення навколишнього середовища пило утворюючими речовинами при навантаженні зерна

РОЗДІЛ 7. ЕКОЛОГІЯ

Тема: « Визначення ступеню забруднення  навколишнього середовища пило утворюючими речовинами при навантаженні зерна» 
 

       У  сучасний  період  атмосфера  Землі  перетерплює   множинні зміни корінного характеру:

        - модифікуються її властивості і газовий  склад, зростає небезпека   руйнування   іоносфери   і   стратосферного   озону;

       -   підвищуються її запиленість;

       -  нижні шари атмосфери насичуються  шкідливими  частками живих організмів газами і речовинами промислового й іншого  господарського походження.

           У наслідку величезних викидів техногенних газів і речовин, сягаючих багатьох мільярдів тонн  у рік відбувається  порушення газового складу атмосфери.

            Досить важливу роль у складі атмосфери грає  двоокис вуглецю  

(вуглекислий  газ ),   що  відіграє  важливу   роль  не  тільки  в життєдіяльності   людини,  але  й   у   виконанні   атмосферної   функції  запобігання  поверхні, що  підстилає,  від   перегріву  і  переохолодження.

       Однак, господарська діяльність людини  порушила  природний баланс виділення й асиміляції З2 у природі, у результаті чого його концентрація  в атмосфері збільшується. Якщо до 1850 року зміст ІЗ2 в атмосфері Землі складало 260 - 290 об'ємних частин на мільйон (ч/млн.),  то  в 1993  цей показник зріс до 345 ч/млн.

       Наука ще  не  повною  мірою   прояснила  деякі  важливі   елементи кругообігу З2. Залишається неясним питання про кількісні характеристики зв'язку між збільшенням концентрації цього газу  в атмосфері і мірою  його здатності затримувати зворотне  випромінювання  в космос  тепла,  одержуваного Землею  від Сонця.  Проте незаперечний  ріст  концентрації  З2  у атмосфері свідчить  про глибоке порушення   одного  з компонентів глобальної рівноваги в біосфері, що  в сполученні  з  іншими  порушенням може мати дуже серйозні наслідки.

     Дуже  важливе  також  питання  збільшення  масштабів  порушення  балансу кисню в атмосфері.  Раніше маса вільного кисню   (порядку 1,18  * 1015 т) тривалий  час залишалася  постійною (виробленими  рослинами щорічний приріст витрачався на природні окисні  процеси),  однак в даний час цей баланс  порушений  і  ситуація  продовжує  погіршуватися. Сучасне  людство  щорічно  за  рахунок  спалювання  палива  споживає приблизно 20 млрд. т. атмосферного кисню. Сучасна наука  вважає,  що кисень являє собою продукт не піддаваємий  окисленню органічних залишків  минулих біосфер.   Людство   використовуючи   ці   «залишки»   у техногенному кругообігу кисню власне кажучи повертає нинішню біосферу у якесь вихідне (звичайно, у відомому відношенні) стан.

      Багато сучасних техногенних   речовин  при  влученні  в   атмосферу являють собою чималу  загрозу для життя людини.  Вони  наносять  великий збиток здоров'ю людей і живій природі.  Деякі  з цих речовин  можуть переноситься вітрами на великі відстані.  Для них  не  існує кордонів  держав,  у наслідку чого дана проблема є міжнародною.

         Основними  забрудниками  такого  плану є  окисли  сірки  (у особливості двоокис сірки -  сірчистий ангідрид)  а також окисли  азоту. Швидке  нагромадження цих забрудників  в атмосфері північної півкулі (річний  приріст близько 5%)  породило  таке   явище,   як   кислі   опади.   Ці   опади   згубно   впливають   на   біологічну продуктивність ґрунтів і водойм, наносять великий економічний збиток.

      Захист  навколишнього середовища  від  забруднень  включає,  з  одного  боку, спеціальні методи  й  устаткування  для  очищення  газових  і  рідких  середовищ, переробки відходів   вторинного   використання   теплоти   і максимального зниження теплового забруднення. З іншого  боку,  для  цього розробляють   технологічні   процеси   й   устаткування, що    відповідають вимогам промислової екології, причому технікові  захисту  навколишнього  середовища застосовують  практично   на   всіх   етапах   технологій.

     У технологічному процесі перевантаження вантажів, основним виробничим процесом, що є в порту, беруть участь три взаємозв'язаних складових: транспортні засоби, перевантажувальне  устаткування і безпосередньо сам вантаж. Кожна із складових, взаємодіючи з довкіллям, відчуває не лише на собі її дію, але і сама робить на неї певний вплив.

     Аналіз  даних про викиди в процесі  виробничої діяльності портів, виконаний  різними організаціями, показує, що основна шкідлива дія на довкілля при перевантаженні насипних вантажів, як правило, надає третя складова, тобто сам перенавантажуваний вантаж. Це пояснюється тим, що вантаж піддається дії повітряних потоків, що викликають інтенсивний викид твердих частинок вантажу, — пил (фракцій від 0 до 10 мкм), який поширюється далеко за межі району робіт, а часто і за межі території порту. При цьому забруднюється атмосферне повітря, а при подальшому осіданні пилу — і прилегла акваторія.

     На  універсальних перевантажувальних комплексах з схемою крану механізації найбільш інтенсивний пил при перевантаженні насипних вантажів відбувається в процесі зачерпування і розкриття грейфера, а також в процесі перенесення із-за просипання вантажу, викликаних нещільністю закриття грейфера і наявністю вантажу на елементах його конструкції. Особливо висока запилена утворюється в процесі перевантаження кранами грейферів таких вантажів, як тапіока, шрот, зерно. Зокрема, обстеження ряду морських портів показали, що значні перевищення значень гранично-допустимих концентрацій (ГДК) наголошуються в радіусі 10 м-кодів від місця перевантаження грейфером і кратність цих перевищень для окремих вантажів складає: пшениця — від 40 до 1000 разів; кукурудза — від 4 до 750 разів; соя — від 3 до 100 разів.

     Інтенсивним джерелом пилення при перевантаженні пневмоустановками є трюм завантажуваного судна. Так, при перевантаженні на рейді зернових вантажів плавучим пневмоперевантажником викиди пилу з трюму завантажуваного судна створюють концентрації в атмосферному повітрі, в десятки разів нормативні значення, що перевищують.

     Великий вплив на дисперсний склад пилу надає  спосіб перевантаження. В процесі  перевантаження зерна за схемою крану  основна кількість пилу утворюється  унаслідок того, що частки пилу, що раніше містився в зерновій масі, переводиться в зважений стан. Структура часток пилу і конгломератів при такому способі перевантаження порушується дуже мало.

     В процесі роботи пневмоустановки  при русі вантажу по матеріалопроводу відбувається інтенсивне стирання і  перемішування матеріалу, що приводить до його руйнування. Наприклад, в зернової маси, стирання зерен, крупних рослинних залишків, лушпиння і пилових конгломератів приводить до утворення значної кількості нових пилових часток.

     Практика  боротьби з пилом в різних галузях  промисловості і на транспорті, у тому числі в портах, що перенавантажують насипні вантажі, зокрема, зерно, свідчить про те, що найбільша ефективність пилеподавлення досягається у тому випадку, коли удається найбільшою мірою врахувати физико-хімічні властивості вантажів і їх пилу.

     В цілому комплекс заходів, направлених  на зменшення викидів пилу, включає  планувальні, технічні, технологічні і  організаційні заходи. До планувальних заходів в загальному випадку  відносять: взаєморозташування перевантажувального  комплексу і порту в цілому по відношенню до житлових масивів з врахуванням пануючих напрямів вітру; наявність або створення природних заслонів між портом і житловими районами; пристрій санітарно-захисної зони (СЗЗ).

     Як  правило, взаєморозташування портів і  житлових масивів міст складалося історично в процесі їх будівництва, що відбувалися деколи більш за полутора—двох століть потому, тому реалізація планувальних заходів утруднена.

     Основним  технологічним заходом щодо зменшення  викидів в атмосферу на комплексах для перевантаження зерна є вживання технології навантажувально-розвантажувальних і складських робіт, заснованої на машинах безперервного транспорту. Зберігання вантажу в критих складах різного типа і внутрішньооб'єктове транспортування зерна конвеєрами значно зменшує валові викиди пилу.

     До  технічних заходів щодо скорочення викидів пилу в атмосферу слід віднести рішення по пиловловлюванню  на організованих джерелах за рахунок  вживання спеціальних герметичних укриттів і пилоочисних пристроїв. При завантаженні трюмів і інших транспортних засобів останніми роками широко використовуються спеціальні технічні засоби, що знижують швидкість падіння зерна, у вигляді герметичних жолобів, спускових пристроїв і тому подібне.

     Комплексне  вживання заходів щодо всіх вказаних напрямів дозволяє гранично понизити негативну дію технологічного процесу перевантаження зерна на довкілля.

     Величина залишкової дії залежить від декількох обставин. В першу чергу, від якості проектування; во-другу — від якості експлуатації.

     Екологічну  паспортизацію було запроваджено з метою оздоровлення екологічної ситуації. Згідно з ГОСТ 17.0.0.04-90 "Екологічний паспорт промислового підприємства" метою екологічної паспортизації є наступне:

   — встановлення кількісних та якісних характеристик природо-користування (сировини, палива, енергії), а також кількісних та якісних характеристик забруднення природного середовища викидами, стоками, відходами, випромінюваннями;

  — отримання питомих показників природокористування та забруднення довкілля підприємством, котрі дозволяють аналізувати використовувані діприємством технології та обладнання порівняно з кращими вітчизняними

і зарубіжними взірцями, а також  відомості про шкоду, що завдається підприємством.

      За  результатами екологічної паспортизації  підприємств оцінюють вплив викидів, відходів забруднюючих речовин на навколишнє середовище та здоров'я населення, а також визначають плату за природокористування та плату за забруднення довкілля; встановлюють підприємству граничне допустимі норми викидів, скидів, відходів забруднюючих речовин, планують природоохоронні заходи та оцінюють їх ефективність; здійснюють експертизу проектів реконструкції підприємств; контролюють та оцінюють рівень дотримання підприємствами законодавства, норм та правил у галузі охорони природи; реалізують заходи щодо підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергії та вторинних ресурсів.

      При проектуванні нових підприємств  або при реконструкції існуючих екологічний паспорт складає  проектна організація. Екологічний  паспорт погоджують з місцевими органами охорони природи та його відділами (охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу).